Як змінилася частка імпорту на українських будівельних майданчиках

Від початку повномасштабного вторгнення частка імпорту на будівельних майданчиках України майже не змінилася, зростання в грошовому вимірі здебільшого відбулося через курсові коливання. Property Times зібрав думки представників девелоперських компаній, щоб детальніше проаналізувати, яку частку становить імпорт, як трансформувалися підходи до закупівель і які матеріали та комплектуючі лишаються переважно імпортними. 

Читайте также: Виробництво будматеріалів та конструкцій: боротьба за виживання в умовах війни та економічної невизначеності

Частка імпортних матеріалів: від 12 до 40%

Частка імпортних матеріалів у будівництві варіюється залежно від класу проєкту, географії та підходів забудовників. Наприклад, у компанії Gazda (м. Ужгород), на прикладі ЖК «Парк Ленд», ця частка становить близько 12%. Водночас у проєктах Alliance Novobud  орієнтовна частка імпорту складає 30-40%. Анна Лаєвська, комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд» зазначає, що в проєктах компанії 80% матеріалів і комплектуючих мають українське походження. Імпортні товари становлять близько 20% і здебільшого це ліфтове обладнання, оскільки в Україні наразі обмежена кількість конкурентоспроможних виробників цього сегмента, пояснює експертка.

«У нас на будівництві ЖК, готелів та клінік частка імпортних товарів становить до 30 %. У більшості випадків, це оздоблювальні матеріали. Усе ж інше ми закуповуємо в українських виробників та постачальників», — такі дані наводить Марк Марченко, СЕО та засновник SENSAR Development та співзасновник UniClinic.

Експерти зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення  частка імпорту не сильно змінилася, а подекуди навіть знизилася залежно від проєкту. «Точні цифри варіюються залежно від конкретних матеріалів і категорій будівництва», — пояснює  Микола Аніщенко, комерційний директор із закупівель Alliance Novobud.  

«Від 24 лютого 2022 року ця частка зросла з 20 до 30% — в середньому на 10%. Для порівняння, до початку великої війни вона становила менше ніж 15%», — коментує  Петро Дмитрієв, менеджер з постачання та логістики Greenville.

Загалом за спостереженнями Володимира Жигмана, директора з будівництва компанії DIM, частка імпортних будівельних матеріалів які використовуються на будівельному ринку України зросла з 12-14% у 2021 році до 23% у 2023 році та досягнула майже 25% у 2024 році.

Основні імпортні позиції

Згідно з даними учасників ринку, імпортні матеріали залишаються незамінними у таких сегментах:

• ліфтове обладнання;
• фасади та теплоізоляція;
• системи опалення та комунікацій;
• віконний профіль, скло;
• внутрішні мережі.

Ці категорії часто не мають конкурентних аналогів серед українських виробників через обмежену кількість підприємств чи специфічні вимоги до якості продукції. 

«Як не було, так і майже  немає працюючих потужностей з виробництва скла, електричного обладнання. З позитивного: з’явилися нові виробництва ПВХ, цементу», — коментує Петро Дмитрієв.

«На наших об’єктах найбільш вагомими за вартістю в частці імпорту є внутрішні мережі (котел електричний Bosсh (Німеччина), бойлер Drazice (Чехія), гребінка теплої підлоги Danfoss (Данія), трубки теплої підлоги KAN (Польща), wi-fi управління температури системи опалення DEVIreg (Данія)), дитячі майданчики та штучне покриття, фасад (мінвата Rockwool та система оздоблення Greinplast (Польща)), ліфт (Otis (Іспанія))», — наводить приклади директор з продажів БК Gazda Маріанна Бігунець.

Читайте также: Будівельне законодавство зміниться не раніше ніж через 3-5 років

Причини зростання частки імпорту

Серед основних причин зростанні частки імпорту на будівельних майданчиках Анна Лаєвська зазначає: 

• ускладнення логістики;
• збільшення термінів постачання імпортних товарів;
• зростання їхньої вартості через підвищення курсу валют, інфляцію та транспортні витрати.

Володимир Жигман пояснює: «Зростання пов’язане з тим, що багато українських підприємств через військові дії були змушені призупинитись, обмежити виробництво, провести релокацію та підняти вартість своєї продукції, у той час, як іноземні матеріали-аналоги залишились у тому самому ціновому сегменті, як і були раніше. Водночас обсяги імпортних матеріалів також залишаються обмежені через проблеми з портовою інфраструктурою та перебудову логістичних зв’язків». 

Підтримка вітчизняного виробника

Попри виклики, більшість девелоперів прагнуть максимально використовувати українські матеріали. Марк Марченко наголошує: «Для нас принципова позиція — підтримувати вітчизняний бізнес і тих виробників, які не виїхали у війну та продовжують розвивати економіку країни у надскладний час».

Анна Лаєвська додає, що українські виробники активно адаптуються до потреб ринку, створюючи конкурентоспроможну продукцію: «Зокрема, наприклад, у сегменті керамічної плитки для оздоблення санвузлів чи фасадів українські виробники пропонують вироби високої якості, які за технічними характеристиками та дизайном не поступаються імпортним аналогам.

Щобільше, українські заводи-виробники готові створювати продукцію за індивідуальними запитами замовників — з унікальними візерунками, фактурами та відтінками. Сучасні виробничі лінії вітчизняних підприємств дозволяють випускати конкурентоспроможну продукцію, яка відповідає найвищим стандартам.

Крім того, співпраця з українськими постачальниками забезпечує прогнозовані терміни постачання, зручніші умови контрактів та зниження логістичних витрат, що позитивно впливає на ефективність будівельних процесів». 

Виклики для виробників

Українські девелопери поступово адаптуються до нових реалій, збільшуючи використання вітчизняної продукції. Ця тенденція є не лише економічно вигідною, але й сприяє підтримці національного виробника у складні часи. Як буде змінюватися співвідношення імпорту й вітчизняної продукції  багато в чому залежатиме від здатності українських виробників відповідати новим викликам, підтримувати високу якість продукції й розвивати нові напрямки. 

Фото: Alliance Novobud