Для фінансування відбудови України готують запуск нового європейського фонду, який має мобілізувати понад €1 млрд приватного капіталу у вигляді equity-інвестицій. Ініціативу реалізують за лідерства німецького банку розвитку KfW від імені Федерального уряду Німеччини та за участі урядів Німеччини, Італії, Польщі й Франції, їхніх банків розвитку, Європейської комісії та Європейського інвестиційного банку (EIB), пише Property Times.
Підготовку фонду було схвалено в липні 2025 року під час Ukraine Recovery Conference в Римі. Наступним етапом стало визначення керуючих фондом: за результатами загальноєвропейського ринкового відбору інвестиційну концепцію представили та виграли Amber Infrastructure (Велика Британія) і Dragon Capital — один із провідних українських private equity-менеджерів. Наразі KfW, EIB та ще чотири європейські фінансові інституції розвитку проводять due diligence концепції з метою запуску фонду влітку 2026 року.
Фонд має на меті акумулювати капітал від публічних банків розвитку та приватних інвесторів і спрямовувати його безпосередньо в приватні інвестиційні проєкти у стратегічних секторах української економіки. Йдеться, зокрема, про відновлення енергетичної інфраструктури, розвиток вітрової та сонячної енергетики як заміни вугільним електростанціям, промислові виробничі об’єкти, а також цифрову інфраструктуру, включно з дата-центрами.
Як зазначила член правління KfW з міжнародного фінансування Крістіане Лайбах, новий фонд має стати сигналом для приватних інвесторів. За її словами, механізм фонду знижує ризики для приватного капіталу навіть в умовах війни та створює привабливі можливості для інвестування, закладаючи основу для майбутнього поглиблення торговельно-економічних відносин з Україною.
Згідно з оцінками Світового банку, загальна вартість відбудови України сягає $524 млрд, і залучення таких обсягів фінансування можливе лише за активної участі приватного сектору. У структурі фонду KfW та інші публічні інвестори забезпечать так званий first loss tranche — донори сукупно нададуть до €220 млн у вигляді ризикового буфера, що має зменшити ризики для приватних інвесторів.
На цій основі фонд планує залучити додатковий приватний капітал: ціль на 2026 рік становить €800 млн, а у разі покращення безпекової ситуації обсяг може зрости до понад €1 млрд у 2027–2028 роках. Як якірний інвестор фонд надаватиме власний капітал проєктним компаніям, що дозволить їм додатково залучати боргове та equity-фінансування. За оцінками, фонд обсягом €1 млрд здатен забезпечити загальні інвестиції в українську інфраструктуру на рівні €6–7 млрд.
Офіційний запуск фонду планується під час Ukraine Recovery Conference в Польщі цього літа, після чого інвестиційна діяльність має розпочатися без зволікань.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Виробник керамоблоку «Кератерм» пройшов сертифікацію за гармонізованим європейським стандартом ДСТУ EN 771-1:2022
У разі досягнення перемир’я та стабілізації ситуації, відбудова України може стати ключовою інвестиційною темою для Європи у 2026 році, повідомляє Reuters з посиланням на оцінки експертів та аналітиків, пише Property Times.
Фото: REUTERS/В’ячеслав Мадієвський. Пожежники працюють на місці багатоквартирного будинку, постраждалого внаслідок російського авіаудару в Харкові 2 січня 2026 року.
За даними Світового банку, прямі фізичні збитки в Україні від повномасштабної війни оцінюються приблизно у $176 млрд, а загальні економічні втрати — до $589 млрд станом на кінець 2024 року. Загальна сума необхідних витрат на відбудову країни протягом наступного десятиліття оцінюється приблизно у $524 млрд. Очікують, що значну частину цих коштів можуть забезпечити Європейський Союз, США та приватні інвестори.
Аналітики виділяють кілька пріоритетних секторів, які можуть стати центром інвестиційної уваги в Україні після завершення бойових дій. Серед них — енергетична інфраструктура, житлове будівництво, а також транспортні проєкти. Зокрема, компанії з галузі відновлюваної енергетики мають сильні позиції завдяки зусиллям України з децентралізації енергетичних активів для підвищення стійкості на випадок майбутніх атак.
Також ресурсно матеріальні підприємства, зокрема виробники будівельних матеріалів та інфраструктурних рішень, можуть отримати вигоду від великого обсягу робіт із відновлення. У переліку потенційних бенефіціарів фігурують європейські компанії з близьким розташуванням чи потужностями в регіоні.
Експерти відзначають, що, хоча гарантій щодо припинення війни в Україні наразі немає, 2026 рік може стати переломним моментом, коли теми реконструкції та масштабних інвестицій у відбудову стануть центральними для бізнесу та фінансових ринків Європи.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також:Від імідж-проєктів до виживання: як війна змінила підхід бізнесу до альтернативної енергетики
Будівельний ринок в умовах війни переживає вимушену трансформацію. Водночас споживачі стають більш вимогливими до об’єктів нерухомості. Комерційний директор «Кератерм» Сергій Медяник в інтерв’ю Property Times висловив впевненість, що керамоблоки, які виготовляють на заводах компанії, здатні пришвидшити будівництво нових об’єктів, забезпечивши довговічність, екологічність та енергоефективність житла.
PT: Пане Сергію, з чого починався розвиток напрямку будівельних матеріалів компанії?
С. М.: Старт «Кератерм» дав один завод на Хмельниччині, який входив в актив придбаного компанією у 2010 році агропідприємства. Там відновили виробництво, а згодом напрямок виготовлення будівельних матеріалів розширився. Й наразі «Кератерм» виготовляє 130 млн умовної цегли на рік.
PT: Скільки наразі заводів в активі «Кератерм»?
С. М.: Загалом в активі компанії чотири заводи повного циклу виробництва. Два з них – на Хмельниччині. Там виготовляють рядову цеглу.
Ще два підприємства розташовано на Тернопільщині та Київщині. Вони спеціалізуються на виготовленні крупноформатних керамічних поризованих блоків та керамічних блоків формату 2.12.
Крупноформатні керамічні блоки, вирізняються екологічністю, добрими звукоізоляційними властивостями, високими теплофізичними показниками, а також простотою й швидкістю мурування. Порівняно зі стандартною цеглою та блоком 2.12, їх використання потребує меншої кількості швів, що забезпечує вищу тепло- та енергоефективність стін.
PT: Компанія під час війни інвестувала у модернізацію підприємств. Які компоненти виробництва посилили й які подальші плани щодо удосконалення?
С. М.: Ми провели модернізацію на виробництвах, що дало можливість впровадити сучасні технологічні зміни та автоматизацію виробництва, збільшити продуктивність, покращити якість.
PT: Коли і чому у компанії зробили ставку на керамоблоках?
С. М.: Керамоблоки раніше з’явились на європейському ринку. Ми зрозуміли, що в Україні потрібно мати такий якісний екологічний будматеріал, який має високі теплоізоляційні властивості й за допомогою якого можна пришвидшити будівництво. Ба більше, керамоблоки мають безсумнівні переваги порівняно із іншими продуктами на кшталт ординарної цегли та газобетону.
Дослідивши особливості виготовлення та урахувавши запити українського ринку, ми налагодили виробництво на наших потужностях. Тож наразі керамоблок – це інноваційний продукт зі зрозумілою цінністю для клієнта, стабільним попитом і потенціалом масштабування.
PT: Говорячи про керамоблоки, ви акцентуєте на їх екологічності. З чого ж виготовляєте цей вид будматеріалів?
С. М.: Керамоблок виготовляється виключно з натуральної глини та природних добавок. Ми свідомо працюємо з екологічною сировиною, адже для покупця важливо отримати безпечний матеріал для житла.
Під час формування в масу вводяться органічні пороутворювальні добавки, що під час випалу згоряють, утворюючи мікропористу структуру.
Випалена кераміка надає матеріалу високу міцність і довговічність, роблячи керамоблок надійною основою для сучасного житлового будівництва. Пустотність та пориста структура керамічного блоку забезпечує високі теплоізоляційні властивості, що дозволяє зберігати тепло в будинку, а також підтримувати комфортний мікроклімат влітку.
PT: Чи є конкуренція у цьому сегменті ринку?
С. М.: На ринку присутні як українські, так і іноземні компанії. Тож ми не єдині виробники керамоблоків, проте одні з перших, найбільших та прогресивніших.
Ми упізнавані на ринку. Маючи сучасне виробництво, забезпечуємо у наших продуктах усі заявлені якісні характеристики. А ще маємо широку асортиментну лінійку.
PT: На вашу думку, чи відчувається потреба ринку в енергоефективних будівельних матеріалах?
С. М.: У будівельного ринку наразі нелегкі часи. Попри все, є як активність забудовників, так і запит від споживачів. Саме вони, обираючи житло, звертають дедалі більше уваги на його якісні характеристики. Люди, які вкладають кошти у житло, воліють, щоб воно було довговічним, енергоефективним і мало гарну шумоізоляцію. Саме такі характеристики будівлям забезпечує наш матеріал.
PT:Які переваги використання керамоблоків для забудовників?
С. М.: Забудовникам використання керамоблоків надає економічні переваги. Адже зведення багатоповерхівок чи котеджів відбувається набагато швидше із меншою кількістю матеріалів і трудовитрат.
PT:Як ви вважаєте, наскільки важливою є вартість при виборі матеріалів?
С. М.: Застосування наших сучасних матеріалів виправдовує вартість довговічного енергоефективного житла. Більш того, варто зазначити, що керамоблок не лише забезпечує економію, а й підвищує цінність об’єкта нерухомості.
PT:Яку долю ринку наразі обіймає продукція «Кератерм»?
С. М.: Ми лідери на ринку керамоблоків. Працюємо з багатьма забудовниками України та дилерами, експортуємо нашу продукцію в Республіку Молдова.
У 2025 році приріст кількості клієнтів, які купували нашу продукцію становить 57 %.
Дедалі більше партнерів починають працювати із керамоблоками «Кератерм». Будівельні компанії, такі як «Інтергал-Буд», «Креатор-Буд», Blago, «Платинумбуд», «Ярковиця», VD Group, «Княжий Девелопмент», Baucomfort, «Там де Дім», «ПрестижБуд», МВТ Group, Avalon, Well Bud, Lev Development, Svoi Development роблять свій вибір на нашу користь.
PT: Керамоблоки мають більшу популярність у котеджному чи висотному будівництві?
С. М.: Насправді попит майже тотожний. Просто котедж будують набагато швидше, ніж висотки. Тож складається враження, що активніше саме перший сегмент ринку.
PT: Чи доводиться, вибудовуючи маркетингову стратегію, займатися певним просвітництвом щодо екологізації та енергоефективності новобудов?
С. М.: Безперечно, так. Адже для нас керамоблок – це не просто продукт, а інвестиція клієнта в енергоефективний, довговічний і екологічний будинок, який відповідає сучасним вимогам ринку та очікуванням споживачів.
Мабуть, ми єдині з виробників, хто налагодив потужну комунікацію із потенційними клієнтами завдяки міцній комерційній структурі. Менеджери доносять інформацію до комерційних та приватних забудовників, проєктних організацій тощо.
Також ми постійно беремо участь у виставках, де демонструємо та популяризуємо нашу продукцію, ґрунтовно відповідаючи на запитання щодо керамоблоків.
Крім того, компанія проводить дистанційні та очні навчання, організовує відвідини виробництва, щоб люди вживу побачили, як і з якої сировини виготовляється продукція. Згодом забудовники доносять цю інформацію до покупців. До клієнта, який вперше працює із керамоблоками, приїжджаємо на будмайданчик, детально пояснюємо усі нюанси й надаємо шеф-монтаж.
Нам важливо, щоб люди, обираючи керамоблоки, розуміли усі переваги цього будматеріалу, його цінність та перспективність.
PT: «Кератерм» бере участь у соціальних проєктах?
С. М.: Так. Наш матеріал використовується у зведенні житла для внутрішньо переміщених українців. Цей проєкт реалізується у декількох регіонах України.
Крім того, нашу продукцію обрали для проєкту німецького фонду, який на Житомирщині зводить енергоефективні будинки котеджного типу для багатодітних сімей, родин, що усиновлюють малечу, дитячих будинків тощо.
PT: Фактично, компанія вже долучається до відбудови. Якою буде стратегія компанії після війни?
С. М.: Ми безсумнівно будемо продовжувати нашу діяльність й брати активну участь у відбудові. Адже нашу продукцію створено для зведення нового житла швидкими темпами, але при цьому, що важливо — це житло високої якості.
PT: А щодо комерційної стратегії?
С. М.: Комерційна стратегія передбачає масштабування обсягів продажів, забезпечення темпів зростання реалізації вищих за ринкові показники, розширенні географії експорту в країни Європи та посиленні позицій бренду. Основний акцент — формування довгострокових партнерств. Ми поєднуватимемо високу продуктову цінність із гнучкими комерційними умовами, якісним сервісом та глибокою продуктовою експертизою.
Масштаби руйнувань, яких зазнала Україна від російської агресії, жахають. Так, тільки за рік війни інфраструктура Бучі була знищена на 30%, Ірпеня — на 70%, Ізюма — на 80%. Оцінити достеменно масштаби руйнації наразі неможливо, адже росія продовжує знищувати українські міста та села. Деякі міста на Сході України зруйновані майже вщент: Сєвєродонецьк, Попасна, Рубіжне, Щастя, Кремінна, Маріуполь, Лисичанськ, Вугледар, Волноваха – там масштаби руйнувань сягають 90%. Серед зруйнованих об’єктів: енергетичні станції, мережу освітніх закладів, культурні центри та музеї, церкви та об’єкти різної інфраструктури.
Сильно постраждав саме житловий фонд, в дослідженні Ernst & Young вказано, що масштаби руйнувань української нерухомості перевищують обсяги усього нового житла, введеного в експлуатацію за останні сім років.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, говорячи про Програму відновлення України, зазначає, що вона стане найбільшим проєктом відбудови з часів Другої світової війни.
Збитки
Згідно з даними, які оприлюднив KSE Institute, загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення росії, станом на квітень 2023 року сягає $147,5 млрд.
Сума збитків житлового фонду — $54,4 млрд. Загальна кількість пошкоджених або зруйнованих житлових будинків, серед яких приватні, багатоквартирні будинки та гуртожитки — майже 158 тис.
Сума збитків інфраструктури та промисловості — $36,2 млрд, водночас активів підприємств зруйновано або пошкоджено ще на $100 тис. і загальна сума таких збитків складає $11,4 млрд.
$9,1 млрд становлять збитки, яких війна завдала інфраструктурі сфери освіти. За підсумками квітня цього року загальна кількість пошкоджених та зруйнованих освітніх обʼєктів сягає 3,2 тисячі.
Втрати через пошкодження енергетичної інфраструктури складають $8,3 млрд.
Збитки, завдані сфері охорони здоровʼя, становлять $2,7 млрд. Загалом внаслідок війни зруйновано або пошкоджено 806 обʼєктів, серед них — 367 лікарень та 341 амбулаторія.
Оновлена оцінка суми збитків сфери ЖКХ за підсумками першого року повномасштабної війни склала $1,4 млрд, а на квітень 2023 року — $2,7 млрд.
Фінансування
Президент України Володимир Зеленський на спільній пресконференції з прем’єр-міністрами Нідерландів Марком Рютте та Бельгії Александром де Кроо у Гаазі зазначив, що на відбудову після руйнувань, які спричинила війна, розв’язана росією, Україна потребує понад 400 мільярдів доларів. І це лише попередні цифри, адже війна триває й щоденно масштаби руйнацій збільшуються.
Наразі на проєкти відновлення напрацьовано кілька основних джерел фінансування:
Конфісковані російські активи. Уряд України вже спрямував 17 млрд грн конфіскованих коштів банків рф у бюджетний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.
Бюджетні кошти. У 2023 році 35,5 млрд грн із Держбюджету підуть у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок сплати НБУ частини свого прибутку.
Кошти міжнародних партнерів. Про готовність долучитися до відновлення української інфраструктури вже заявляло багато країн – зокрема, Норвегія, Японія, Франція тощо. А також найбільші світові інвестбанки.
Кошти донорів, зібрані на фандрейзинговій платформі UNITED24. За ці кошти в першу чергу будуть відновлювати багатоквартирні будинки, які були частково пошкоджені, щоб люди якомога скоріше могли повернутися до своїх будинків.
Хто відповідає
Відповідати за реалізацію проєктів відбудови країни буде Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.Нова установа створюється на базі Держагентства інфраструктурних проєктів та Держагентства автомобільних доріг.
«Для того, щоб нове Агентство змогло успішно справитися з поставленими завданнями ми ініціюємо перемовини з нашими партнерами, щоб оновити на базі Агентства Команду підтримки реформ та запустити антикорупційний офіс у центрі та в регіонах», — Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.
Аби відбудова була підзвітною та прозорою та ґрунтувалася на потребах громад та регіонів, оновлюється законодавство та запускаються різноманітні цифрові рішення.
Читайте також Відбудова українських міст: починати роботу потрібно вже зараз
DREAM
Для систематизації всієї інформації щодо відбудови країни створена цифрова платформа DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), яка міститиме інформацію про фінансування, управління та контроль проєктів відбудови житла, будівель та доріг. DREAM буде єдиним цифровим каналом абсолютно для всіх проєктів відбудови на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Система збиратиме всі наявні дані з державних реєстрів і розміщуватиме їх у паспорт кожного об’єкта в режимі онлайн.
Платформа складатиметься з таких реєстрів: — Реєстр пошкодженого і зруйнованого майна, — Геоінформаційна система, — Галузева система управління відбудовою інфраструктури, — Дія, — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, — Єдина державна електронна система у сфері будівництва, — Prozorro та spending.gov.ua.
Платформа буде максимально відкритою, доступ до неї матиме кожен громадянин, що є непрямим запобіжником корупційним зловживанням. Адже кожен охочий зможе контролювати відбудову й в разі виявлення порушень з боку органів місцевої влади чи підрядників, донори, ЗМІ або представники громадськості зможуть звернутись до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури або до Агентства з відновлення та інфраструктурних проєктів для призупинення виконання робіт.
«Міжнародні організації завдяки DREAM зможуть обирати проєкти для фінансування через «вітрину проєктів». Маючи інформацію про закупівлі та регулярні звіти про виконання робіт, інвестори зможуть відстежувати прогрес щодо всіх профінансованих проєктів», — заявляють в Мінрегіоні.
Наразі DREAM містить понад 5 тис. проєктів. Міжнародній спільноті систему офіційно презентують 21-22 червня в Лондоні на конференції з питань відновлення України.
15 та 16 травня в Києві відбувся Український будівельний конгрес, ключовою темою якого стало відновлення України з урахуванням вимог безбарʼєрності та інклюзивності.
В межах концепції відбудови України був презентований концептуальний план «Сталева Мрія Бахмут».
Property Times розповідає, які принципи були закладені в проєкт відбудови.
«Відбудова — це те що вже йде зараз. Відновлюються постраждалі після окупації громади, будуються фортифікації та укриття, — говорить Тетяна Скрипка, керівник проєктного офісу будівельного сектору «МЕТІНВЕСТ-СМЦ». — Ми продовжуємо нашу роботу по розробці планів зруйнованих міст. Після кварталу в Маріуполі була розроблена «Сталева Мрія Бахмут» для знищеного кварталу «Ювілейний» для 17 тис. людей, зараз проходять громадські обговорення з містянами по всій Україні. Наразі ведемо діалог з міжнародними фондами та організаціями стосовно долучення їх до проєкту. А восени в Польщі представимо план відбудови для міжнародних партнерів у Варшаві».
Команда «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» в співпраці з представниками Бахмутської міської територіальної громади розробили проєкт відбудови кварталу «Ювілейний», який є частиною спального мікрорайону Бахмута.
Цей квартал Бахмута був побудований у другій половині ХХ ст. До повномасштабного вторгнення тут проживало 17 тис. мешканців. Житлова забудова була представлена переважно п’яти та дев’ятиповерхівками, на весь квартал працювало дві школи, 2 дитячих садочки, кінотеатр та універсам. На жаль, квартал зазнав нищівних руйнувань й, за оцінками експертів, його відбудова в початковому вигляді не можлива. Тому автори проєкту виходили з того, що перед початком нового будівництва залишки колишніх будівель будуть демонтовані.
Також читайте: Відбудова українських міст: починати роботу потрібно вже зараз
В основу концепції закладений принцип BUILD BACK BETTER, тобто відбудувати краще, ніж було. Автори проєкту зазначають, що основна мета — не просто відбудувати квартал, а створити умови для того, аби повернути мешканців в місто, залучити бізнес та туристів. Майбутній квартал має забезпечувати всі базові потреби в межах 15-хвилинного доступу, бути максимально безпечним, автономним та інклюзивним.
Центром тяжіння кварталу стане головна площа. Тут пропонують висадити ялинку, яку можна буде прикрашати на свята, заливати ковзанку та робити єдиний простір з різдвяним ярмарком.
Для залучення молоді розробники концепції пропонують розмістити у кварталі будівлю для вищого навчального закладу, а також створити сучасну бібліотеку, яка буде доступна для містян.
Для студентів буде збудовано гуртожиток, в основу проєкту закладений гуртожиток, який мав бути побудований в Маріуполі для першого недержавного технічного університету «Метінвест Політехніка».
Щоб задовольнити потреби в шопінгу та розвагах, в центральній частині кварталу розмістять дві симетричні будівлі під ТРЦ, де працюватимуть різноманітні магазини, продуктові супермаркети, шоуруми, дитячі кімнати, кінотеатр, фудкорти тощо.
Поруч з центральною площею буде розташований офісний центр, який включатиме коворкінг, залу для проведення загальних зібрань, тренінгів, форумів, а також офісні приміщення під оренду бізнесу.
Вздовж алеї, яка веде до головної площі, буде розташована зона ресторанів та пабів з відкритими літніми майданчиками, які покликані розвивати й популяризувати українську кухню.
По периметру кварталу з боку входу до центральної площі облаштують місця для ярмаркування, що надасть поштовх розвитку торгівлі, крафтярства та місцевої агрокультури.
За межами житлової забудови пропонують облаштувати скейтпарк для дозвілля та спорту, який взимку можна буде перетворювати на гірку для зимових розваг.
Також автори концепції включили до проєкту спортивний простір для всіх жителів: тут передбачені тренажери для всіх вікових, гендерних, спортивних категорій та для людей з інвалідністю.
Спорткомплекс з басейном, який планують побудувати в центральній частині кварталу, буде орієнтований не тільки на розвиток спорту, а й на реабілітаційні заходи.
Частину загального променаду, який проходитиме по периметру кварталу, виділять для тихого відпочинку. Для дітей створять тематичні парки для різних вікових груп.
Автори концепції пропонують відновити пам’ятник Визволителям Донбасу, який був розташований на території цього кварталу, і доповнити його алеєю пам’яті бригад та підрозділів, які вели оборону та визволення міста, та меморіальним комплексом. Проєкт алеї обговорюється на громадських слуханнях, які проводить місцева влада з мешканцями Бахмута, які наразі проживають і різних містах України. Алея пам’яті переходитиме в парк спогадів, де можна буде побути наодинці.
Після перемоги Бахмут стане туристичною меккою, сюди будуть приїздити, щоб відчути енергетику міста-фортеці, щоб згадати своїх побратимів та рідних, які віддали життя, захищаючи Бахмут. Для гостей міста побудують готель загальної площею 6 450 м. кв.
На всіх в’їздах до кварталу зведуть багаторівневі паркінги, що дозволить розвантажити прибудинкові території від авто.
Особлива увага приділена безпековій інфраструктурі. Проєкт передбачає облаштування кількох форматів укриттів: муніципальні (окремі укриття при школах, садочках), зовнішні укриття за периметром кварталу та внутрішні укриття — рівномірно розподілені в межах житлової забудови. Укриття будуть розраховані на постійне перебування й матимуть кілька рівнів.
На території кварталу облаштують пункти незламності, мешканці будуть забезпечені альтернативними джерелами електроенергії та води.
Власний офіс управління кварталом дозволить ефективно керувати, впроваджувати стратегію розвитку та залучати інвестиції. Забезпечувати догляд території, охорону, відеонагляд.
Для мешканців створять власний додаток кварталу, де можна буде подивитися новини про ярмарки та заходи, оплатити комунальні послуги, залишити заявку на ремонт тощо.
«Ми хочемо бути готовими до співпраці з донорами. Але якщо немає проєкту і кошторису, ніхто з тобою не розмовляє. Ми вже проробили велику роботу — розуміємо, скільки нам потрібно часу на розмінування, на розбір завалів та переробку будівельного сміття, відновлення інфраструктури та базових послуг. Також уже рік працюємо над розробкою проєкту відновлення мікрорайону Ювілейний. Зараз проводимо громадські обговорення з осередками бахмутської громади в різних містах України. Збираємо пропозиції громадян», — розповів заступник голови міста Бахмут Олександр Марченко.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Україна зазначала значних руйнувань, за Kyiv School of Economics понад 250 тисяч житлових будинків пошкоджено або знищено. Загальні прямі збитки оцінюються у 58,9 мільярда доларів. Відбудова України потребуватиме не лише фінансування, а й людських ресурсів.
Вже зараз в умовах дефіциту робочої сили до процесів реконструкції все більше долучаються жінки: опановують нові професії та займають керівні посади у сфері будівництва, архітектури та містопланування. Чому жінки все частіше долучаються до професій, які раніше вважалися суто чоловічими, та які виклики вони долають на цьому шляху, в розрізі відбудови України розповідає Property Times.
Уроки повоєнної відбудови
Задля запобігання помилок, важливо враховувати попередній досвід повоєнної відбудови. Вже на початку повномасштабного вторгнення українські та міжнародні експерти розпочали роботу над створенням теоретичної бази та рекомендацій для майбутньої комплексної відбудови міст, сіл та селищ, які зазнали руйнацій.
У травні 2022 року компанія PRO PM разом з Архітектурною палатою зробила спільний проєкт з дослідження світових кейсів зруйнованих міст. У рамках цієї ініціативи було проведено 12 вебінарів за участю українських та міжнародних експертів. Один з учасників проєкту Семен Широчин, краєзнавець, науковець, дослідник забудови Києва радянського періоду у своєму виступі World cases of the reconstruction of destroyed cities детально розібрав, які уроки з досвіду повоєнної (після Другої світової війни – ред.) відбудови Києва можуть стати в нагоді зараз в Україні.
За словами експерта масове будівництво є необхідним, адже воно забезпечує швидкість будування та є дешевшим. «Сьогодні індивідуальні проєкти замінюють типові, і вони стали менш стандартизованими. Однак для масового будівництва потрібна певна стандартизація: необхідні типові проєкти, велика кількість однакових панелей та споруд, які можна швидко зводити у різних місцях. Ми розуміємо, що нам знадобиться багато житлових і комерційних будівель, тож постає питання промислових потужностей: як це може бути реалізовано сьогодні?», — вважає Семен Широчин.
Експерт пояснює, що масове будівництво — дуже складний процес, який вимагає заводів для виробництва будматеріалів, великої кількості кваліфікованих фахівців, інженерів, керівників проєктів.
Що можна запозичити з досвіду минулого:
— Масове будівництво; — Стандартизацію проєктів, яка дозволяє будувати більше будівель за короткий термін; — Каркасні конструкції та типові проєкти.
Помилки минулого, яких слід уникати:
— Одноманітність забудови, яка була характерна для радянських часів; — Відсутність комплексного планування, коли місто розростається без урахування інфраструктурних потреб; — Панельне будівництво: такі будівлі погано витримують ворожі удари.
Три ключових уроки для відбудови України
Три ключові уроки, які потрібно врахувати у відбудові України, на думку Семена Широчина:
Збереження спадщини: більшість пошкоджених будівель мають бути відновлені.
Використання відбудови як можливості для покращення: руйнування можна розглядати як шанс зробити місто кращим, ніж воно було раніше.
Масштабність забудови: масове будівництво має відповідати людському масштабу. Не завжди потрібно зводити 24-поверхові будівлі — варто створювати райони з 2-3 поверховими будинками, озелененням та комфортним середовищем для життя.
Потрібно також зважати, що відбудова – це не лише механічне зведення будівель, а й комплексне оновлення міського середовища. Як зазначає Григорій Мельничук, в.о. декана факультету архітектури, будівництва та дизайну КАІ, в Україні для розробки програм відбудови треба використовувати не лише досвід повоєнної реконструкції, а й оновлення міських просторів у Німеччині 90-х років та Польщі 2000-х.
«При розробці законодавства, статті 15.1, 15.2, 21.1 про комплексне відновлення територій і територіальних громад ми застосували досвід двох країн, але не стосовно відбудови повоєнної, а стосовно оновлення міст. Перший досвід — Німеччини, 90-х років, коли відбулося приєднання східних земель, фактично окупованих Радянським Союзом, так званої, Німецької Демократичної Республіки до Німеччини. Тоді пострадянська економіка була зруйнована: підприємства закривалися, люди виїжджали з східнонімецьких міст на захід. Ситуація була чимось схожа на нинішню ситуацію в Україні, як не дивно. Тоді був розроблений такий документ, як концепція інтегрованого розвитку», — пояснює Григорій Мельничук.
Другий приклад — досвід Польщі в 2000-х роках, коли країна інтегрувалася до ЄС, польськими містами розроблялися програми ревіталізації міст: оновлення міського простору, зміна функцій застарілих промислових виробництв, створення на їхній базі громадських просторів.
«Ми свідомо відмовилися від досвіду відбудови Сирії чи балканських країн і застосували саме підхід Польщі та Німеччини з точки зору саме трансформації міського простору, міської економіки, міського соціуму, а не просто механічної відбудови будинків, вулиць. Власне, в цьому полягає особливість нашого підходу до відбудови», — наголошує експерт.
Жінки у будівництві
Однією з проблем, з якою Україна може стикнутися при відбудові, і яка вже зараз загострюється – брак кадрів, особливо в тих сферах, які традиційно вважаються чоловічими. Кадровий голод виникає через внутрішню міграцію, еміграцію, мобілізацію чоловіків тощо. Вирішенням цієї проблеми може стати залучення жінок до будівництва. Вже сьогодні жінки відіграють важливу роль у процесі відновлення: від волонтерської діяльності до роботи в галузях важкої промисловості, будівництва та містопланування.
«Кількість жінок на будівельних роботах збільшується, так само як і їх зацікавленість. На сьогодні у нашій компанії працює 54,5% жінок та 45,5% чоловіків, що підкреслює наш підхід до рівних можливостей. 33% керівників будівельних проєктів у компанії — жінки, а загалом 46% жінок займають керівні посади. Якщо говорити про тенденції останніх років, ми спостерігаємо ростання зацікавленості жінок до будівельної сфери. Ми активно працюємо зі студентами, підтримуємо нове покоління професіоналів і надихаємо молодь до сміливих кар’єрних рішень. Серед тих, хто будує своє майбутнє разом із нами, дедалі більше дівчат», — пояснює Вікторія Нікітіна, HRD девелоперка Alterra Group.
За спостереженнями, Анни Кирій, архітекторки та заступниці голови Спілки архітекторів України, при підборі кандидатів на посаду архітектора у команду Архітектурно-проектної групи Анни Кирій 60% резюме надсилають жінки, а 40% — чоловіки, переважно студенти.
«Зараз в моїй компанії працюють 70% жінок і 30% чоловіків. Але знову ж таки це не статистика, це субʼєктивний досвід, — зазначає архітекторка. — На мою думку, в цій професії головне професіоналізм, а не гендерна приналежність».
Григорій Мельничук зазначає що частка жінок-містопланувальниць та жінок-архітекторів збільшилася, особливо на місцевому рівні роботи архітекторів. Причиною цього є те що багато чоловіків пішли в ЗСУ. «Однак точно сказати, чи було б так, якби чоловіки не були більше зайняті в війську, доволі складно. Але з іншого боку, є цікаве спостереження, що жінки на рівні містопланувальниць, особливо на рівні територіальних громад, часом є більш активними на рівні низової демократії, на рівні комʼюніті. Відповідно, їхня присутність є більшою», — пояснює Григорій Мельничук.
Гендерні стереотипи
Попри те що рівень залучення жінок у сфері будівництва збільшився, досі існують виклики, з якими стикаються жінки. Йдеться про гендерні стереотипи, адже будівництво досі сприймається, як «чоловіча» професія. Через це спостерігається брак жінок-менторів. «Молодим спеціалістам часто не вистачає наставництва від жінок, які вже досягли успіху у цій сфері. У нас в компанії є чарівні жінки, які виступають менторами для молодих спеціалістів, які демонструють професіоналізм, вчать, як можна будувати свою кар’єру, і діляться своїми знаннями», — коментує Вікторія Нікітіна.
Ще один виклик для жінок в будівництві, обумовлений фізіологією, – фізичні навантаження, адже деякі професії вимагають високої фізичної підготовки. «Деякі професії у будівництві мають високі фізичні навантаження, що може бути бар’єром для жінок. Попри те, знаємо кейс одного з наших підрядників на одному з об’єктів, де на екскаваторі працює 25 річна дівчина», — зазначила Вікторія Нікітіна.
Як подолати ці бар’єри?
—Змінювати сприйняття галузі через успішні кейси жінок у будівництві та менторство; — Розширювати можливості навчання та створювати спеціальні програми стажувань та підтримки жінок у будівництві; — Автоматизувати процеси та впроваджувати технології, які зменшують фізичні навантаження, відкриваючи більше можливостей для жінок у технічних та управлінських ролях.
Дедалі більше жінок прагнуть опанувати нові для себе технічні спеціальності та будувати кар’єру у сфері будівництва, адже ця галузь критично потребує кадрів. В Україні активно впроваджуються спеціальні навчальні програми з опанування будівельної техніки для жінок.
Про рівень зацікавленості в такому навчанні, попит на випускниць та виклики, з якими вони стикаються, розповідає Олександра Панасюк, програмна менеджерка програми OnTrack проєкту Reskilling Ukraine.
«Попит на випускниць нашої програми поступово зростає. Наша мета — забезпечити якісне навчання, яке відповідає сучасним вимогам ринку праці та міжнародним стандартам», — говорить Олександра Панасюк .
У рамках проєкту учасниці проходять інтенсивний курс навчання та отримують державний сертифікат за двома кваліфікаційними розрядами: «Машиніст екскаватора 5-го розряду» та «Водій навантажувача 4-го розряду».
«Наш підхід базується на європейському досвіді. Усі випускниці мають відкриту водійську категорію (B або C) та отримують сертифікат державного зразка, що підтверджує їхню кваліфікацію. Такий формат навчання вже довів свою ефективність у багатьох країнах, зокрема у Швеції, де підхід до підготовки операторів спецтехніки є більш гнучким та сучасним», — розповідає пані Олександра.
Представники навчальної програми впевнені, що ставлення до жінок у технічних професіях залежить від регіону. «Успіх включення жінок у технічні професії залежить від багатьох чинників, зокрема готовності роботодавців до змін та адаптації робочого простору, зон відпочинку, створення додаткових можливостей навчання та стажування у нових для жінок професіях», — запевняє експертка.
Представники навчальних курсів запевняють, що випадків відмови у працевлаштуванні через стать зафіксовано не було.
«Випадки відмови у працевлаштуванні через стать ми не зафіксували. Проте іноді виникають організаційні труднощі, зокрема з розміщенням, графіком роботи та загальним навантаженням, що може бути недостатньо зручним для деяких працівниць», — зазначає менеджерка.
Навчальні програми не тільки надають можливість отримати необхідні знання, а й створюють умови для працевлаштування та підтримки учасниць. «Цього разу підхід до відбору кандидаток став ще більш продуманим. Ми робимо акцент на якості підготовки та можливостях подальшого працевлаштування», — розповідає Олександра Панасюк.
Однією з важливих змін у програмі стало залучення потенційних роботодавців до процесу набору. Завдяки цьому учасниці ще на етапі подання заявки можуть оцінити свої кар’єрні перспективи після завершення навчання.
Попит на подібні навчальні програми зростає, і випускниці стають прикладом для інших. Зміни відбуваються не лише на рівні навчання, а й у самій будівельній галузі: все більше роботодавців готові наймати жінок на технічні спеціальності. Про зацікавленість жінок, про те як жінки опановують будівельну техніку та які можливості для них відкриваються після випуску, розповідає керівниця проєкту «Школа операторів будівельної техніки» Юлія Скічко.
Програму реалізовує компанія «Алеф Строй» (ТОВ «ВБК «Елітпроект-Буд») у партнерстві з Немішаївським фаховим коледжем НУБІП України за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Міністерства економіки України.
«Зацікавленість жінок значно зросла після першу випуску восени 2024 року, коли перші випускниці стали взірцем та довели, що жінка може опанувати будівельну техніку у тому числі екскаватори та навантажувачі», — говорить Юлія Скічко.
Керівниця проєкту каже, що попит на випускниць серед роботодавців досить високий, наймолодшій випускниці, яка вже працює, 20 років, а найстаршій — 53 роки.
Самі випускниці так розповідають про те, як їх сприймають на новому робочому місці: «Спочатку у хлопців здивування, але згодом вони звикають, адже дівчата працюють фахово та на рівні з чоловіками».
«Ми проробили велику роботу, щоб висвітлити для майбутніх роботодавців можливість залучення жінок до нетипового фаху. Перемовини з великими підприємствами, малим та середнім бізнесом, гостьові візити з випускницями, які демонстрували свою фаховість на практиці, участь у будівельних форумах, виставках, радах будівельних підприємств та ярмарках вакансій Фонду зайнятості України — все це допомогло нашим дівчатам обирати роботодавця, регіон працевлаштування, графік і умови роботи», — розповідає пані Юлія.
Керівниця проєкту «Школа операторів будівельної техніки» говорить, що в планах розширення цього напряму навчання, планується долучати до співпраці міжнародних партнерів, будівельні підприємства, які мають кадрову кризу, та виробників, постачальників будівельної техніки.
«Перший випуск «Школи операторів будівельної техніки» став офіційним рекордом України, що був зафіксований у книзі рекордів Book World Records після проходження експертизи. Це перший проєкт, що перекваліфікував жінок у нетиповий фах у дуальному форматі, коли підприємство об’єднує свої зусилля з державним освітнім закладом у навчанні», — зазначає Юлія Скічко.
Залучення жінок до процесів відбудови є не лише вимушеною відповіддю на дефіцит робочої сили, а й важливим кроком до руйнування гендерних стереотипів та розширення доступу жінок до «чоловічих» професій. Жінки активніше опановують нові процесії, займають керівні посади та стають незамінною частиною відновлення країни.
Повномасштабна війна кардинально змінила структуру іпотечного кредитування в Україні. Якщо до лютого 2022 року ринок був досить диверсифікованим, то наразі він майже повністю залежить від державної програми «єОселя». Загальний обсяг іпотечного кредитування у 2024 році склав 15,1 млрд грн, з них 14,6 млрд грн припало на програму «єОселя».
Детальніше про те, що відбувається в сегменті іпотечного кредитування Property Times розбирався разом з представниками банків.
Державна програма як рятівний круг
З початком повномасштабного вторгнення фокус банківських продуктів та економіка в цілому зазнали значних змін. «Ще донедавна перспективна та амбіційна доступна іпотека під 7%, що була ініційована Президентом набирала значних обсягів, потім війна, повна відсутність кредитування та попиту», — розповідає Владислав Корольов, керівник напрямку забезпеченого кредитування ПриватБанку.
Олена Дмітрієва, перша заступниця голови правління «Глобус Банку» додає: «Іпотечне кредитування до повномасштабного вторгнення суттєво відрізнялося від поточної ситуації, адже частка “комерційних” іпотечних (банківських) програм складала більш як 80% від загальної кількості іпотечних кредитів. Державна програма «Доступна іпотека 7%», яка діяла на той момент, майже не впливала на іпотечні умови банків».
У жовтні 2022 року стартувала програма «єОселя», яка відродила іпотечне кредитування в Україні, вважає Владислав Корольов: «З початку дії програми вже 16 000 сімей стали власниками нової нерухомості, зокрема більше ніж 4 500 кредитів надано ПриватБанком».
На думку, Володимира Чорненького, члена правління, директора з роздрібного бізнесу АТ «Скай Банк»2024 рік можна охарактеризувати роком відновлення — одразу декілька банків афішували перезапуск або впровадження банківських іпотечних програм від початку повномасштабного вторгнення. «Нагадаю, що 2021 рік був одним з найуспішніших років, починаючи з 2010 року за кількістю та сумою виданих іпотечних кредитів за власними банківськими іпотечними програмами», — говорить експерт.
У 2024 році основним драйвером іпотечного кредитування в Україні залишалася «єОселя», в порівнянні з державною програмою доля власних іпотечних продуктів залишається низькою.
«Кількість кредитів, що видані за власними банківськими іпотечними кредитами є незначною як в абсолютних значеннях, так і в порівнянні з кількістю та сумою кредитів, що надана за державною іпотечною програмою «єОселя», — коментує Володимир Чорненький. — Якщо бути більш коректним в цифрах, на основі даних опитування НБУ банків, які проінформували про видачу іпотечних кредитів у 2024 році, було видано 8 832 іпотечних кредити, з них за програмою «єОселя» 8514 кредитів та 318 кредитів за власними іпотечними програмами. Тобто частка кредитів, що видані банками за власними іпотечними програмами у 2024 році складає 4%. Якщо розглядати такі результати роботи власних іпотечних програм в ретроспективі, то можемо констатувати, що ми орієнтовно перебуваємо у 2017 році, коли після значної перерви в іпотечному кредитуванні (після періоду 2005-2008 років, коли на ринку спостерігався «бум» іпотечного кредитування».
Орися Юзвишин, директорка з розвитку іпотечного кредитування Sense Bank пояснює, що власні іпотечні продукти банків мали значно меншу частку на ринку через низку чинників: «Високу вартість ресурсів для фондування, військові ризики (знищення предмета іпотеки або загибель позичальника), а також низьку платоспроможність населення, що ускладнювало можливість сплачувати високі щомісячні платежі».
Володимир Мудрий, голова Ради Незалежна асоціація банків України, на Першому Форумі Доступної Іпотеки зазначив, що зараз 98% усього іпотечного кредитування зосереджено у межах державної програми «єОселя».
Олена Дмітрієва, зазначає: «Популярність програми серед українців дуже висока. Адже для більшості – це дійсно реальний шанс придбати квартиру в кредит на тривалий термін під низьку відсоткову ставку».
Первинка VS вторинка
Співвідношення кредитів, виданих на купівлю житла на вторинному та первинному (від забудовника) ринках за власними банківськими іпотечними програмами та державною «єОелею» суттєво відрізняється.
«За власними іпотечними програмами видачі кредитів на купівлю житла на первинному ринку (за основу візьмемо, що первинний ринок — це придбання нерухомості на етапі будівництва), декларували видачу кредитів лише 2-3 банки у 2024 році, зважаючи на кількість виданих кредитів у 2024 році банками без державної іпотечної програми єОселя, можемо констатувати, що фінансування купівлі житла на первинному ринку — це декілька десятків кредитів, — коментує Володимир Чорненький. — Аналогічна ситуація спостерігалася в довоєнний період: частка кредитів, що надавалася банками з метою купівлі житла на етапі будівництва складала до 8-10% всіх іпотечних кредитів».
Довоєнні об’єми все ще займають лідируючі позиції в загальному портфелі, зазначає Владислав Корольов: «Через ширший «асортимент» та доступність вторинний ринок займає основну долю ринку, а саме 68%, первинний — 32% відповідно. Ще на початку 2025 року первинний ринок становив 30%, приріст +2% за 2 місяці. Доля первинного ринку й надалі буде збільшуватися через підтримку державних програм».
Якщо брати до уваги кредити, видані у 2024 році з врахуванням державної програми «єОселя», ситуація зовсім інша, звертає увагу Володимир Чорненький, аджебуло здійснено декілька важливих кроків в рамках даної програми, щоб скерувати видачі саме на первинний ринок.
«У 2024 році, за даними УФЖК, в межах програми «єОселя» 67% іпотечних кредитів було видано на вторинному ринку житла, 24% — на готове житло від забудовника, а 9% — на житло на стадії будівництва, — коментує Орися Юзвишин. — Для порівняння, у 2023 році частка кредитів на житло на стадії будівництва становила лише 1,8%, а на готове житло від забудовника — 28%. Це свідчить про зростання кредитування нерухомості від забудовників.
Водночас у порівнянні з довоєнним періодом, рівень кредитування житла на стадії будівництва залишається дещо нижчим (у 2021 році він складав 12%). Однак динаміка зростання демонструє позитивну тенденцію, що дає підстави для оптимізму щодо відновлення будівництва нерухомості в майбутньому».
Зростанню долі первинки сприяють кілька факторів, Володимир Чорненький виділив основні чинники:
- зміни в Постанову КМУ №856, що регламентує програму «єОселя», якими було зменшено вік житла на вторинному ринку, придбати яке можливо за державною програмою;
- кількість банків, які долучилися до кредитування житла на первинному ринку (кредити на купівлю житла на етапі будівництва станом на кінець 2024 року видавали лише 5 банків з 12, що є учасниками програми «єОселя»);
- кількість акредитованих ЖК, де клієнти мають можливість придбати житло на етапі будівництва (у 2024 році спостерігалась суттєва активізація роботи банків щодо акредитації житлових комплексів та девелоперів).
«Поступова переорієнтація програми на первинний ринок житла сприяла тому, що програма почала “працювати” на ВВП країни», — зазначає Олена Дмітрієва.
Фінансова дисципліна всупереч обставинам
Попри воєнні дії, іпотечні позичальники демонструють надзвичайно високу платіжну дисципліну.
«У 2024 році, за даними УФЖК, частка валової заборгованості за непрацюючими іпотечними кредитами (NPL) в Україні зменшилася з 27,2% до 18,0%, що на 9,2% менше, ніж у попередньому році. Це свідчить про покращення якості іпотечних портфелів банків», — наводить дані Орися Юзвишин.
«Банки, які в поточний час працюють за програмами іпотечного кредитування, декларують про якісний кредитний портфель за даною програмою. Рівень прострочки за кредитами, що видані з початку повномасштабних дій, практично близький до нуля, що говорить про унікальність ситуації, в якій працює банківський ринок, належний ризик-орієнтований підхід банків до оцінки платоспроможності позичальників, та відповідального ставлення клієнтів до виконання власних зобов’язань», — коментує Володимир Чорненький, член правління, директор з роздрібного бізнесу АТ «Скай Банк».
Аналізуючи кредитний портфель «єОселі» Владислав Корольов такожвідзначає позитивну тенденцію, як щодо внесення щомісячних платежів, так і закриття кредитів, проблемні ж кредити взагалі відсутні за програмою: «Якщо брати загальний іпотечний портфель то рівень NPL нижче 2%, що досягнуто за рахунок ефективної роботи вже на етапі раннього прострочення. Тому можна сказати, що клієнти дуже свідомі та мають високий рівень фінансової дисципліни».
Олена Дмітрієва ділиться досвідом «Глобус Банку»: «Іпотечний портфель є найякіснішим в банківському кредитному портфелі. Навіть повномасштабне вторгнення не завадило клієнтам своєчасно виконувати свої зобов’язання за сплатою кредитів. Найважчим був 2022 рік — початок повномасштабного вторгнення, масова міграція, стан суцільної невизначеності. Розуміємо, що потреба вижити, зберегти своє та життя рідних витіснило всі інші. Тоді більшість банків запропонувала програми реструктуризації, що дозволило клієнтам поступово, без надмірного стресу, повернутися до своєчасного погашення накопиченої заборгованості».
Статистика «Глобус Банку»:
до повномасштабного вторгнення частка проблемних іпотечних кредитів не перевищувала 1%;
у період 2022–2023 років було реструктуризовано 5% кредитів;
близько 53% довоєнного портфеля було повністю погашено;
станом на 1 березня 2025 року лише 5% кредитів мають прострочку понад 90 днів, але тільки 1% клієнтів взагалі не здійснюють погашення кредиту, інші обслуговуються за індивідуальними графіками;
за кредитами, виданими після 24.02.2022, банк не має прострочених кредитів.
Виклики та перспективи
Експерти зазначають, що основним рушієм іпотечного кредитування в найближчій перспективі залишатиметься державна програма «єОселя».
«Безперечно, «єОселя» й буде одним з головних чинників, що допоможуть відбудові, якщо Банки матимуть стабільне фінансування, адже головна відмінність програми — це фінансування банків Українською фінансовою житловою компанією (далі УФЖК) для видачі кредиту, а саме наявність у кожного банку-партнера кредитної лінії з УФЖК, — коментує Владислав Корольов. — Що стосується «ПриватБанку», то одним з важливих кроків є впровадження кредитування на етапі будівництва та акредитація забудовників. Багато планів й на рахунок співпраці з забудовниками та відновлення власної програми кредитування над якими ведеться активна робота».
Орися Юзвишин прогнозує поступове зростання частки кредитування за власними іпотечними програмами банків, попри те, що їхні умови будуть менш привабливими порівняно з «єОселею».
Володимир Чорненький впевнений, що розвиток іпотеки за рахунок лише державних програм неможливий, зважаючи на обмеженість ресурсу, який може скеровувати держава: «В майбутньому державні іпотечні програми в такому класичному виразі, як зараз, матимуть більш вузькоспеціалізований напрямок, а саме підтримка певних категорій громадян, перш за все військових, внутрішньо переміщених осіб, які отримуватимуть можливість придбати житло на спеціальних умовах.
Тому ключовим завданням є долучення банків, перш за все комерційних, банків з іноземним капіталом на ринок іпотечного кредитування. Банки на сьогодні мають надліквідність, відповідно, з однієї сторони, є можливість вкладати цю ліквідність в інструменти з цінними паперами, яка приносить маржинальний дохід, з іншої сторони, ми бачимо, що іпотека «не працює» з поточними ринковими ставками».
Експерт пояснює, що іпотека з реальною ефективною ставкою 18-20%, що пропонується зараз банками за власними іпотечними програмами, не має попиту. А нижчою ставка за кредитами, при обліковій ставці 15,5% та ставці залучення депозитів до 16-17% річних, бути не може.
«Тому я й раніше зауважував, що ринок іпотечного кредитування зараз перебуває в такому ж стані як у 2018 році, коли ставки за кредитами були приблизно такі ж, відповідно об’єми власних іпотечних програм — співрозмірні. Лише коли у 2021 році ставки за іпотекою опустилися до 10-13%, ми спостерігали певну зацікавленість клієнтів в даному інструменті, відповідно і ріст кількості кредитів, — продовжує свою думку Володимир Чорненький. — Тому для розвитку власних іпотечних програм нам на рівні держави потрібно повернутися до моделі компенсації частини відсоткової ставки банкам за іпотечними кредитами, за умови, що банки видаватимуть кредити власними коштами»
Експерт зазначає, що ПрАТ «Укрфінжитло» може реалізувати 2 стратегії на поточному етапі: одна стратегія передбачатиме діючу модель фінансування банків з метою видачі кредитів за програмою «єОселя» (проте, можливо лише для пільгової категорії позичальників — військові, медики, викладачі, ВПО), а інша передбачатиме модель, коли ПрАТ «Укрфінжитло» компенсуватиме клієнтам частину відсоткової ставки, за іпотечними кредитами, що видані банками з власними іпотечними програмами.
«В такому випадку ми досягнемо ефекту, що для клієнтів ставка за іпотечними кредитами в поточний час збережеться на рівні 7-10% річних, що буде абсолютно прийнятними умовами в поточному економічному стані держави, і що дасть поштовх для суттєво більших об’ємів кредитування за власними банківськими іпотечними програмами»,— резюмує Володимир Чорненький.
Перспективи розвитку іпотечного кредитування обнадійливі. Як влучно зазначив Владислав Корольов: «Іпотечне кредитування сьогодні має стратегічну та економічну цінність, саме за підтримки кредитування нерухомості можливе відновлення житлового фонду країни у майбутньому. Після війни іпотека може стати одним з драйверів відновлення економіки, особливо якщо банки та держава будуть діяти синхронно та знайдуть баланс між доступним кредитуванням та ризиками».
Початок повномасштабної війни став для українського бізнесу перевіркою на стійкість. Компанія DELTA Ukraine попри ризики, руйнування та повну невизначеність перших тижнів, змогла швидко відновити операційну діяльність і зберегти роботу над ключовими проєктами.
Сьогодні DELTA Ukraine працює одразу в кількох сегментах відбудови— від соціальної та критичної інфраструктури до промислових і логістичних об’єктів нового покоління, активно впроваджуючи цифрові рішення, міжнародні стандарти та підходи сталого будівництва. Про те, як компанії вдалося пройти найважчий період без втрати клієнтів і команди, чому кадрова політика стала одним із головних факторів відновлення та як війна трансформувала ринок будівництва в Україні, Property Times говорив з Вольфгангом Гомерником, генеральним директором DELTA Group і DELTA Ukraine, та Дмитром Омельчуком, комерційним директором DELTA Ukraine.
PT: DELTA Ukraine дуже швидко відновила роботу після початку повномасштабного вторгнення. Як вам це вдалося і що стало ключовими факторами стійкості компанії в ті перші тижні?
В. Г.: Перші дні повномасштабного вторгнення стали тестом на зрілість наших процесів та єдність команди. Нашою перевагою було те, що ми мали чітку структуру управління, налагоджені внутрішні комунікації та культуру відповідальності за результат.
Ми дуже швидко перевели частину операцій у дистанційний формат, забезпечили безперервність роботи ключових проєктних та інженерних команд, переглянули пріоритети за проєктами. Жоден клієнт не залишився без зворотного зв’язку або підтримки.
Паралельно змінився зміст нашої роботи. У фокусі опинилися безпека будівель, укриття, автономність інженерних систем, енергоефективність і можливість швидкої трансформації функцій об’єкта. Сьогодні вже неможливо уявити проєкт школи, лікарні чи житла без продуманих рішень щодо укриттів і резервного енергозабезпечення.
Ми посилили роль цифрових інструментів — від BIM до платформ управління будівництвом, — оптимізували процеси ухвалення рішень, переглянули сервісну модель. У підсумку DELTA Ukraine не лише зберегла команду та клієнтів, а й відкрила нові напрями: відбудову соціальної інфраструктури, критичної інфраструктури, логістику, промислові об’єкти нового покоління.
PT: У який спосіб війна вплинула на команду DELTA Ukraine? Як ви працювали з питаннями підтримки співробітників, релокації, служби в ЗСУ та кадрового дефіциту в галузі?
Д. О.: Для DELTA люди — це не просто ресурс, а реальний пріоритет. В Україні з перших днів повномасштабного вторгнення ми поставили собі завдання максимально зберегти команду, підтримати колег і їхні родини.
Так, частина працівників була змушена виїхати за кордон, частина долучилася до Збройних Сил України. Ми не пішли шляхом масових скорочень. Натомість запровадили гнучкі формати: дистанційну роботу, часткову зайнятість, релокацію. Це дало нам змогу зберегти професійне ядро й створити базу для подальшого зростання.
Вже у 2023 році ми змогли відновити й подвоїти чисельність команди порівняно з найскладнішим періодом 2022 року. Це для нас показник довіри ринку та правильно обраної стратегії.
Ми підтримуємо колег, які нині служать у ЗСУ, допомагаємо їхнім родинам і щиро чекаємо на їх повернення. Водночас, як і вся галузь, ми відчуваємо кадровий дефіцит — насамперед інженерів-проєктувальників, фахівців з технагляду, керівників проєктів із сильною технічною експертизою та знанням англійської мови.
Тому інвестуємо у розвиток: розвиваємо внутрішнє навчання, працевлаштовуємо студентів останніх курсів, практикуємо менторство, будуємо прозорі кар’єрні траєкторії. Переконані, що саме якісні кадри будуть визначати, якою стане відбудована Україна.
РТ: Як трансформувався ринок будівництва та нерухомості в Україні?
Д. О.: За час повномасштабної війни ринок суттєво змінився. Першою реакцією стала зупинка більшості цивільних проєктів і фокус на безпеці людей та збереженні команд. Далі почався етап більш усвідомленого й структурованого відновлення.
Сьогодні будівництво в Україні — це, передусім, про стійкість, адаптивність та ефективне використання ресурсів. Зростає частка проєктів реконструкції та реновації пошкоджених будівель — складів, виробничих комплексів, шкіл, лікарень, адміністративних будівель. Активну роль відіграють міжнародні донори й фінансові інституції, формуються нові моделі взаємодії з громадами.
Ще один ключовий тренд — цифровізація. BIM-моделювання, цифрові платформи управління будівництвом, системи контролю якості й витрат у режимі реального часу перестають бути «опцією» й стають базовою вимогою.
Також посилюється запит на енергоефективність, модульні та швидкомонтовані рішення, гнучкі планування. Замовники дедалі частіше дивляться не лише на вартість будівництва «на старті», а й на повний життєвий цикл об’єкта, експлуатаційні витрати та його вплив на довкілля.
РТ: Які міжнародні підходи, технології та матеріали сьогодні найбільше впливають на українську відбудову? І як DELTA інтегрує ці практики у свої проєкти?
В. Г.: Україна дуже швидко інтегрує міжнародний досвід, часто — в умовах, коли помилки коштують надто дорого.
На рівні процесів ключову роль відіграють:
BIM-моделювання — дозволяє побачити об’єкт як цілісну систему, оптимізувати рішення, керувати змінами ще до початку будівництва.
Цифрові платформи управління будівництвом — забезпечують прозорість, контроль термінів, якості й бюджету для всіх учасників проєкту.
LEAN-менеджмент — допомагає зменшити втрати часу й ресурсів, знизити кількість переробок, зробити процес більш передбачуваним.
У сфері матеріалів і конструкцій зростає роль сталих рішень: енергоефективні фасади, сучасні системи утеплення, матеріали з низьким вуглецевим слідом, інтегровані ВДЕ-рішення.
Окремо варто відзначити дерев’яне та гібридне будівництво на основі CLT та GLT. Це -швидкий, екологічний та сучасний підхід, який ідеально підходить для шкіл, садочків, медичних центрів та житлових будинків.
DELTA Ukraine, будучи частиною міжнародної групи, поєднує ці технології з локальними нормами та контекстом. Ми впроваджуємо світові стандарти в українських реаліях, зважаючи на безпеку, економіку, довговічність і можливість масштабування.
PT: Яку роль відіграють партнерства та робота з донорами у відбудові України?
В. Г.: Масштаб відбудови України неможливо реалізувати без сильних партнерств. Ідеться про стратегічну співпрацю, де поєднуються міжнародні стандарти, технології, фінансові інструменти та глибоке локальне розуміння.
Ми виступаємо за рівноправне партнерство: коли всі учасники мають спільну мету, розділяють відповідальність та об’єднують компетенції. Така модель дозволяє інтегрувати досвід міжнародних гравців і сильну українську експертизу, створюючи більш стійкі та ефективні рішення.
Особливо актуальними є нові форми взаємодії — раннє залучення підрядника, інтегроване управління проєктами (Integrated Project Delivery), спільні команди різних компаній. Це зменшує конфлікти на майданчику, допомагає правильніше розподіляти ризики та уникати роботи «в окремих силосах».
У роботі з донорами й міжнародними фінансовими інституціями критичними є прозорість, комплаєнс і передбачуваність. Не лише формальне дотримання процедур, а й реальна підзвітність, відкритість комунікації, зрозумілі процеси ухвалення рішень. Тільки на такій базі можна говорити про довгострокову довіру й масштабні програми підтримки України.
PT: Які типові помилки можуть виникнути під час відбудови та як їх уникнути?
Д. О.: Ми вже сьогодні бачимо кілька ризиків, які можуть перерости в системні помилки, якщо не реагувати вчасно.
Відсутність системного підходу. Рішення щодо окремих будівель часто приймаються без урахування ширшого міського чи регіонального контексту — транспорт, енергоінфраструктура, соціальні послуги. Це загрожує фрагментарністю та неефективною експлуатацією.
Недостатня координація стейкхолдерів. Органи влади, громади, донори, проєктувальники, підрядники не завжди працюють як єдина команда. Це веде до дублювання зусиль, втрати часу і ресурсів.
Спокуса «повернути як було». Якщо ми просто відновимо довоєнний стан, ми втратимо унікальний шанс зробити інфраструктуру стійкішою, енергоефективнішою, комфортнішою й безпечнішою.
Щоб уникнути цих помилок, потрібні:
широке впровадження BIM та цифрових інструментів на всіх стадіях;
інтеграція принципів Build Back Better та ESG у програми відбудови;
стандартизація вимог до якості й енергоефективності;
прозорі механізми планування, моніторингу та оцінки проєктів.
Відбудова має стати не просто ремонтом, а довгостроковою програмою модернізації країни.
PT: Як війна вплинула на європейський ринок будівництва та нерухомості і чи цікавляться там українським досвідом?
В. Г.: Війна в Україні вплинула на європейські ринки через порушення логістики, зростання вартості матеріалів і ресурсів, перегляд інвестиційних стратегій. Частина проєктів у ЄС була відкладена, частина — адаптована під нові економічні реалії.
На цьому тлі посилився інтерес до України як до ринку майбутньої відбудови й одночасно до джерела унікального практичного досвіду. Європейські компанії уважно стежать за тим, як Україна організовує процеси реконструкції, як працює з донорськими коштами, як поєднує міжнародні стандарти з локальними нормами та воєнними ризиками.
Вже сьогодні багато компаній готуються до довгострокової присутності в Україні, розглядають можливість партнерств з українськими інженерними, проєктними й будівельними компаніями. Для нас це шанс інтегруватися в європейський ринок на новому рівні, будуючи не лише об’єкти, а й спільні стандарти якості та стійкості.
PT: Що таке LEAN-менеджмент у будівництві і який досвід його застосування має DELTA Ukraine?
Д. О.: LEAN для нас — це практичний інструмент, без якого сьогоднішня відбудова не може бути ні швидкою, ні ефективною. Його завдання — прибрати з процесу все, що не створює цінність для замовника.
У будівництві це означає:
мінімізувати простої, дублювання функцій та зайві погодження;
забезпечити прозорий ритм роботи — короткі регулярні наради замість «марафонів», візуальні дошки з графіками та статусами;
точніше планувати ресурси, постачання та завантаження підрядників.
У DELTA Ukraine ми застосовуємо LEAN, зокрема, на логістичних, промислових та інфраструктурних проєктах:
проводимо щоденні короткі планерки на майданчиках;
використовуємо візуальний менеджмент для контролю термінів та зон відповідальності;
працюємо за принципом Just in Time для постачання матеріалів;
постійно вдосконалюємо процеси за принципом Kaizen.
Результат — менше помилок і переробок, більш прогнозовані строки, прозора структура витрат. Для донорів і громад це критично важливо: вони мають бачити, що кожна гривня й кожне євро працюють максимально ефективно.
PT: Розкажіть про власний досвід компанії у проєктах відбудови та ключові виклики.
Д. О.: Команда DELTA Ukraine уже має конкретний досвід у низці проєктів відбудови: від технічного аудиту пошкоджених складів і виробничих комплексів до проєктування й супроводу будівництва соціальної та критичної інфраструктури.
Серед головних викликів:
складні та тривалі погоджувальні процедури;
нестача підрядників і робочої сили в регіонах із найбільшими руйнуваннями;
безпекові ризики та зміни у джерелах фінансування.
Щоб із цим працювати, ми робимо ставку на цифрові інструменти, системне планування та прозорість. Використовуємо BIM, хмарні платформи для авторського й технічного нагляду, інструменти моніторингу графіків. Це дозволяє нам бути гнучкими, але при цьому тримати високий стандарт якості й підзвітності перед замовниками та донорами.
Для нас кожен завершений об’єкт — це підтвердження того, що відбудова можлива навіть у дуже складних умовах, якщо працювати професійно й командно.
PT: Яка роль DELTA у роботі Української ради зеленого будівництва (UGBC) і яке ваше бачення майбутнього?
В. Г.: DELTA була засновником першої ради зеленого будівництва в Україні ще у 2014 році, коли ми реалізували один із перших об’єктів за стандартом DGNB — супермаркет Billa у Києві. Тоді, на жаль, через суспільно-політичні події та подальшу агресію росії розгорнути системний рух не вдалося.
Сьогодні ми знову повертаємось до цієї теми як співзасновники Української ради зеленого будівництва (UGBC). Наше бачення таке:
Україна має відбудовуватися за принципом Build Back Better. Це означає якісно інший рівень енергоефективності, комфорту, безпеки та впливу на довкілля.
Міжнародні системи сертифікації (LEED, BREEAM, DGNB, EDGE тощо) мають бути адаптовані до українського контексту й стати природною частиною ринку.
Просвіта і експертиза — критично важливі. Потрібно пояснювати замовникам, громадам, девелоперам, що «зелена» будівля — це не про моду, а про економіку, здоров’я людей та ринкову цінність активу.
Світова рада з зеленого будівництва об’єднує понад 70 країн. Логічно, що Україна, яка рухається до ЄС і відбудовує інфраструктуру майже «з нуля», має бути серед активних учасників цього руху. Ми переконані, що зеленому будівництву в Україні бути — і готові робити свій внесок як через проєкти, так і через роботу UGBC.
PT: Які плани компанії на найближчі роки щодо розширення штату та мотивації персоналу?
В. Г.: Наша компанія націлена на стратегічне зростання в найближчі роки — як у плані географії присутності, так і в розрізі типів проєктів та сервісів.
Серед ключових напрямів:
розширення участі у відбудові соціальної і критичної інфраструктури, промислових і логістичних об’єктів, енергоефективної реновації;
розвиток нової сервісної структури під брендом DELTA в Україні, яка поєднуватиме інжиніринг, проєктування, управління будівництвом, технічний нагляд, консалтинг у сфері ESG та зеленого будівництва;
глибша інтеграція міжнародної експертизи групи DELTA в українські проєкти.
Щоби реалізувати ці плани, ми будемо й надалі розширювати команду, залучаючи фахівців, які поділяють наше бачення та цінності. У фокусі — інженери-проєктувальники, керівники проєктів, BIM-спеціалісти, експерти з енергоефективності та зеленого будівництва.
Мотивація для нас — це не лише фінансова складова. Ми створюємо середовище, де люди мають можливість:
постійно навчатися й розвиватися;
працювати у міждисциплінарних командах, брати участь у складних і значущих для країни проєктах;
отримувати визнання результатів і бачити свій внесок у спільну справу;
за можливості — зберігати баланс між роботою та особистим життям, що особливо важливо в умовах війни.
Інвестуючи в команду, ми інвестуємо в довгостроковий успіх DELTA в Україні та в якість відбудови країни в цілому.
