Метка: ТРЦ

  • Регіональний ринок нерухомості: офіси та ТРЦ поступилися логістиці та складам

    Регіональний ринок нерухомості: офіси та ТРЦ поступилися логістиці та складам

    Ринок нерухомості зазнав значних змін через пандемію й впроваджені карантинні обмеження. Прогнози експертів, які були зроблені наприкінці минулого року не виправдалися, адже ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

    Читайте также: Рынок торговой недвижимости Харькова: итоги 2020

    Аналізуючи регіональний ринок нерухомості за минулий рік, експерти зазначали дефіцит професійних комерційних площ, особливо в сегменті офісів, й прогнозували ріст саме в цьому напрямку, але за нових умов офіси змушені були відійти в тінь, а на перший план вийшла логістична нерухомість.

    Property Times разом з експертами вивчав, що відбувалося в регіонах в цей карантинний 2020 рік.

    Логістика та склади

    На початок 2020 року все ще відчувався дефіцит якісних комерційних площ в регіонах, але з введенням карантину ситуація змінилася. «Криза позначилась на усіх сегментах комерційної нерухомості. Найгірша ситуація з готельною нерухомістю, що пов’язано з обмежувальними заходами та значним зниженням туристичної активності. Рітейл нерухомість також потерпіла від локдауну, а офісна нерухомість зараз знаходиться в процесі трансформації», — зазначає Ярослав Горбушко, директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine.

    Якщо до впровадження карантину, найбільш швидкими темпами розвивався сегмент торгової й офісної нерухомості, то 2020-й можна назвати роком складів. Саме логістика змогла не тільки встояти, а й отримати поштовх для прискореного розвитку.

    «Найменшого стресу зазнали складські приміщення, відповідно це і є на даний момент найбільш перспективна нерухомість», — коментує Вікторія Ковальчук, co-owner Alterra Group.

    Розвитку складської та логістичної нерухомості посприяли декілька факторів. Як зазначає, Вікторія Ковальчук, наразі є проблема постачання товарів з закордону, у зв’язку з цим орендарі збільшують складські залишки.

    Ще один чинник — стрімкий розвиток e-commerce. «Все більше ритейлу буде переходити чи активно розвивати саме формат електронної торгівлі, де для зберігання та ефективної доставки потрібні будуть сучасні складські приміщення, — пояснює Дмитро Омельчук, комерційний директор DELTA Ukraine. — Особливо гостро це питання стане в регіонах, оскільки ситуація у Києві розвивається дещо швидше, а місцеві девелопери добре розуміють, як швидко можна реалізувати такі проєкти».

    Це може посприяти будівництву нових проектів, зокрема сучасних внутрішньоміських складів, яких дуже не вистачає містам мільйонникам, впевнений Ярослав Горбушко. «На даному етапі, з інвестиційної точки зору, ринок складської та логістичної нерухомості малорозвинений, і поки що не є досить привабливим для інвесторів. У найближчій перспективі, з відновленням активності на ринках капіталу, фокус інвесторів буде спрямовано на кращі приміщення, однак, такі опції будуть залишатися дефіцитними і/або дорогими, — пояснює експерт. — Є всі передумови, що наслідки пандемії посприяють сплеску девелоперської активності. Та враховуючи все ще не високі орендні ставки, в першу чергу будуть реконструювати старі об’єкти, що пояснюється більш низькими затратами. Можна також очікувати реалізації об’єктів build-to-suit, так як сучасні об’єкти на спекулятивному ринку в регіонах просто відсутні».

    Вікторія Рильцева, директор компанії «Харків Консалтинг Груп» відзначає підвищення попиту на логістичну нерухомість у Харкові, як на сегменті купівлі-продажу, так і оренди, що вже призвело до появи нових девелоперських проєктів у цьому сегменті в регіоні.

    Як зазначає Ярослав Горбушко, наразі пропозиція складської нерухомості не задовольняє попит на регіональному ринку. «Найбільший дефіцит складської нерухомості відзначається у Дніпрі, Львові та Одесі. Складські приміщення на регіональному ринку здебільшого представлені переобладнаними приміщеннями старої споруди. Низький рівень регіональної пропозиції пов’язаний з тим фактом, що будівництво нових складський приміщень почало активно розвиватися тільки протягом останніх 10 років, — коментує експерт. — Проте, варто відзначити, що Західна Україна є одним з найактивніших регіонів з розвитку складського ринку. Так, очікується введення першої черги логістичного центру Protec Zymna Voda (73 000 кв. м, GBA) до кінця 2020 року. Загальна площа логістичного центру Protec Zymna Voda після закінчення другої та третьої черги складе 100 000 кв. м. Таким чином, логістичний центр Protec Zymna Voda буде найбільшим в Західній Україні».

    Охорона здоров’я

    Ще один сектор, для якого пандемія стала поштовхом для розвитку, — охорона здоров’я.

    «Після доволі суттєвої перерви на передній план активно виходять об’єкти сфери охорони здоров’я. Криза, з одного боку, показала значні недоліки наявної медичної системи як державної, так і приватної, а з іншого — показала можливості для інвесторів та збільшила попит, — коментує Дмитро Омельчук. — Все більше людей зараз починають звертатись до приватних клінік. Ще одним фактором, хоч і незначним, є зростання страхової медицини. І саме тут є значний потенціал у регіонів через те, що ринок Києва є більш-менш насиченим, а от ринок регіонів, особливо обласних центрів, є майже незаповненим. Додатковим фактором, що позитивно впливає на цей сегмент є медична реформа, що може забезпечити зростання потоку клієнтів до приватних клінік. Враховуючи, що ситуація тільки набирає обертів, ми будемо спостерігати збільшення інтересу до даного сегменту».

    Туризм,а wellness та інфраструктура

    В цьому сегменті ситуація не однозначна, адже, з одного боку — локдаун в першій хвилі пандемії та скорочення прибутків у населення, а з іншого – закриті кордони, які спричинили сплеск внутрішнього туризму.

    «Якщо логістика та лікарні були потрібні й до цього, то внутрішній туризм в Україні, завдяки закритим кордонам, та обмеженням, має відкритись з нової сторони. Навіть після завершення коронакризи існує ризик того, що кордони та звичний для нас закордонний туризм буде певний час ще недоступним по ряду причин. До того ж ми розуміємо, що ситуація з вірусом — довга історія, і, навіть якщо буде загальнодоступна вакцина, ще деякий час люди не будуть готові подорожувати за межі України. Напевно, настав час займатись розвитком власної туристичної інфраструктури та готуватись до збільшення потоку туристів. А зробити це можна тільки із підвищенням рівня сервісу та якості самих готелів та місць відпочинку, — впевнений Дмитро Омельчук. — Хоча 2020 рік виявився напевно найважчим для даного сегменту, усе це дасть значний поштовх до розвитку внутрішнього туризму. Але тут питання не тільки в туристичних об’єктах, а й в інфраструктурі. Це ще один сегмент, який буде перспективний наступні декілька років або навіть десятиріччя. Адже навіть до найкрасивішого готелю чи локації потрібно якось добиратися. Хорошим прикладом є Херсонська область, яка стала відкриттям року для багатьох українців завдяки озерам з рожевою водою та заповідникам, але відсутність нормальних доріг не дозволяє зробити її доступною туристичною локацією. Багато інфраструктурних об’єктів в Україні потребують не просто капітального ремонту, а повноцінного їх створення чи повної заміни».

    Офісна нерухомість

    Перехід на віддалену роботу змусив орендарів та орендодавців офісних приміщень шукати нові умови співпраці, і врешті ринок взагалі почав процес трансформації з урахуванням нових умов.

    «Тут, імовірніше, потрібно говорити не про зміну якості чи кількості, а взагалі про зміну формату та пошук нових форматів і можливостей. Я б сказав, для деяких навіть пошук ідей для виживання. Ми бачимо, що офіси та коворкінги тимчасово відійшли на задній план, — говорить Дмитро Омельчук. — Але ми бачимо і значну «домашню роботу», яку роблять багато наших замовників — вони готуються до трансформації, активно досліджують нові формати та працюють над новими проєктами. Даний тренд хоч і суттєвий, але короткочасний. Ми всі розуміємо, що робота з дому — тільки на короткий проміжок часу. І попит на офісні приміщення відновиться так чи інакше. Ті компанії, що адаптувались до змін (безпечні офіси, підвищення якості, покращення умов та лояльності для клієнта) однозначно повернуть собі докризовий рівень доходу, або ж наблизяться до нього».

    Якщо говорити про сегмент купівлі-продажу офісних приміщень, то тут ситуація відрізняється від сегменту оренди. Вікторія Рильцева зазначає, що частка таких угод на ринку офісів у вартісному виражені була найбільшою в порівнянні із іншими сегментами комерційної нерухомості.

    Читайте также: Основные тенденции на рынке офисной недвижимости Харькова

    Аналітики CBRE Ukraine наводять такі дані по ринку офісної нерухомості: на кінець листопада 2020 року загальна пропозиція конкурентної офісної нерухомості в Харкові (249 000 кв. м), Львові (260 000 кв. м), Дніпрі (190 000 кв. м) і Одесі (188 000 кв. м) залишається низькою. Станом на кінець листопада 2020, нова пропозиція була відсутня у Дніпрі, Одесі та Харкові з початку року. Однак, у Львові, нова пропозиція склала 47 500 кв. м з початку року. Серед найбільших об’єктів, що вийшли на ринок: БЦ Dominant Plaza (16 000 кв. м, GLA), БЦ Graphite (8 300 кв. м, GLA), БЦ Ampere Hall (6 500 кв. м, GLA БЦ «Семицвіт» (4 000 кв. м, GLA), БЦ «Голоско» (3 200 кв. м, GLA) та інші.

    У Львові, середня вакантність зросла на 23 п.п. з початку року та становила 25% на кінець листопада. Основними факторами зростання вакантності стало припинення або закінчення договорів оренди через наслідки пандемії COVID-19 та зростання обсягу нової пропозиції офісів на 23% з початку року. Загальний обсяг офісних площ (клас А і В), заявлених до виходу на ринок у 2021 році, складає близько 100 000 кв. м у Львові, проте враховуючи наслідки пандемії  та її вплив на економічну ситуацію, більшість заявлених термінів, ймовірно, буде перенесена.

    Торгова нерухомість

    Ринок торгової нерухомості через карантин та локдаун постраждав чи не найбільше, змінилися плани з відкриття нових об’єктів, оператори зазнали значних збитків. Відкриття нових професійних об’єктів було відкладено.

    «Що стосується об’єктів непрофесійної торгівлі, то основний попит був на приміщення, які розташовані у спальних районах із інтенсивним пішохідним та автомобільним трафіком. Це формати продуктових магазинів «біля дому», дрогері, служби доставки, аптеки, спеціалізовані магазини пива та алкогольної продукції», — коментує Вікторія Рильцева.

    Загальна картина на ринку торгової нерухомості, за даними аналітиків CBRE Ukraine має такий вигляд: у першому півріччі 2020 року нова регіональна пропозиція була представлена 2-гою фазою ТРЦ APPOLO (10 000 кв. м) в Дніпрі. Станом на кінець листопада 2020, нова пропозиція у другому півріччі 2020 року була відсутня. Однак, у 2П 2020 року, загальний обсяг торгових площ, заявлених до виходу на ринок у 2021 року, складе 250 450 кв. м в Івано-Франківську, Харкові, Львові, Одесі, Тернополі, Ужгороді, Вінниці, та Запоріжжі.

    На кінець жовтня 2020, забезпеченість якісними торговими приміщеннями на 1 000 жителів залишилася майже рівні 4 кварталу 2019 року. Так, у Львові вона склала 250 кв. м, у Дніпрі — 232 кв. м, Одесі — 211 кв. м, і Харкові — 157 кв. м.

    Інвестиції скоротилися

    Аналітики зазначають, що інвестиційна активність на ринку комерційної нерухомості України в 2020 році різко впала.

    «Обсяг інвестицій склав 4,3 млн доларів США та був представлений однією угодою у складському ринку Київської області. Проте, за рахунок послаблення обмежень та поступового відновлення економіки, обсяг інвестицій в нерухомість досяг 82,7 млн доларів США у 3-4 кварталах 2020 року. На кінець жовтня, загальний обсяг інвестицій в нерухомість становив 87 млн доларів США. Найбільший обсяг інвестицій був зафіксований у Києві та Київській області (85%), Одесі (8%) та Харкові (7%)», — наводить дані Ярослав Горбушко.

    Експерти зазначають, що вектор інвестиційної привабливості зазнав певних змін. «Якщо до 2020 року, традиційно, західна частина України була більш привабливою для міжнародних інвесторів через близькість до кордону, то у 2020 році цей вектор змінився разом із кардинальними змінами на ринку інвестиційних проєктів. Зараз найбільш популярними, на нашу думку, є саме центральна та східна частина України. Це пов’язано із тим, що міжнародні інвестори зараз знаходяться на дуже низькому рівні активності, а от локальні девелопери та інвестори відчувають потребу у розвитку нових об’єктів, — пояснює свою думку Дмитро Омельчук. — Локальний бізнес не може собі дозволити зупинитись, піти на карантин чи повністю зупинити свої плани. Для них зупинка рівноцінна закриттю. І ми вже тривалий час спостерігаємо стале зростання активності українського інвестора, що нас надзвичайно тішить. Зазвичай у їх центрі уваги житлове та офісне будівництво, промисловість, склади та ритейл».

    Прогнози оптимістичні

    Прогнозувати, як будуть розвиватися регіональні ринки, дедалі складніше, адже сценарій буде залежати від багатьох непрогнозованих чинників. Експерти дуже обережні в своїх припущеннях щодо можливого розвитку подій.

    «Перша половина року, більш за все, відзначиться низькою активністю на ринку. Гучних угод як з оренди так і купівлі/продажу імовірно не буде, або ж невелика кількість. За 2020 та першу половину 2021 року має сформуватися відкладений попит, як на орендну, так і на інвестиційну діяльність, що може дати поштовх до активності у другій половині 2021 та 2022 році, — коментує Станіслав Іванов, директор департаменту оцінки та консалтингу CBRE Ukraine. — Прогнозовано, економічна активність та інтерес до комерційної нерухомості має відновитись після стабілізації ситуації з пандемією».

    Незважаючи на невизначеність ситуації, експерти налаштовані позитивно, про повну зупинку ринків не йдеться, скоріш за все, буде перерозподіл, зміна форматів, тощо.

    «Із урахуванням поточної ситуації, девелопери в своїх нових проектах вимушені будуть гнучко підходити до вибору формату об’єкту із можливістю трансформації в залежності від зміни попиту на ринку», — говорить Вікторія Рильцева.

    На думку Вікторії Ковальчук, ринок перелаштується, зросте актуальність медзакладів. Також експертка зазначає перспективність розвитку колівінгів та складських комплексів в містах.

    «Work from home не може тривати довго, тому потреба в якісних офісних приміщеннях згодом відновиться. Тут я хочу наголосити на слові якісних. На мою думку, перевагу будуть мати не просто квадратні метри десь у центральній частині міста, а офісні комплекси, які будуть відповідати критеріям безпечності, внутрішнього комфорту та якості, — наголошує Дмитро Омельчук. — Далі постає логічне питання: «Чи актуально це регіонам?». Адже Київ часто може дозволити собі жити власним життям, яке відрізняється від інших міст країни. Я б сказав однозначно так, але інвестор все частіше буде звертати увагу на альтернативні новому будівництву варіанти девелопменту. Тобто буде зростати попит саме на реконструкцію наявних будівель та проєктів з ревіталізації. Гарним прикладом є ревіталізація проєкту Промприлад.Реновація в Івано-Франківську. Це унікальний приклад того, коли нові формати девелопменту починають зароджуватись у регіонах та поступово наближуватись до столиці. Думаю що наступні роки ми все частіше будемо спостерігати, як старі будівлі заводів, фабрик та інших, до цього некомерційних, об’єктів, будуть трансформуються у сучасні інвестиційно привабливі проєкти».

    https://propertytimes.com.ua/regioni/regionalniy_rinok_neruhomosti_ofisi_ta_trts_postupilisya_logistitsi_ta_skladam

    Читайте также: Харківський ритейл: поступове відновлення

  • Харківський ритейл: поступове відновлення

    Харківський ритейл: поступове відновлення

    З початком повномасштабної війни значна кількість ТЦ/ТРЦ Харкова призупинила свою роботу.

    Читайте также: Як розвивається ринок новобудов в регіонах України: кейси Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Вінниці та Одеси

    У перші дні в Харкові припинили роботу більшість магазинів, а працюючі закривалися близько 12.00. Мешканці міста з самого ранку вишиковувалися у черги за продуктами та товарами першої необхідності. Полки в деяких відділах були порожні, а на касах приймали лише готівку. Схожа ситуація була і з аптеками.

    В середині березня ситуація більш-менш стабілізувалася. У місто завозились продукти, працювали місцеві хлібозаводи. Все необхідне можна було купити не лише у великих мережевих маркетах, а й у магазинах біля будинку. Для зручності харків’ян було створено онлайн-карту з працюючими АЗС, аптеками та магазинами.

    За час воєнних дій, пошкодження зазнали деякі торгові центри Харкова: супермаркет «Восторг» (пр. Героїв Харкова, 274В), ТРЦ Nikolsky, ТЦ «Північний» (вул. Наталії Ужвій, 58), ТРЦ «Дафі», ТРЦ «Караван», ТРЦ «Французький бульвар», ТЦ «Клас» (вул. Леся Сердюка, 36), два ТЦ «Екватор» (бульв. Грицевця, 2а та вул. Гвардійців-Широнінців, 101/99), магазин «Фоктрот» (вул. Вернадського), ТЦ «Протон», ТЦ «Ювілейний». Також значних ушкоджень зазнав один з найбільших торговельних центрів Східної Європи — ТЦ «Барабашово».

    Майже половина ринків та торговельних майданчиків в Харкові була частково зруйнована або знищена.

    Станом на кінець вересня 2022 року деякі торгові центри вже повністю або частково відновили свою роботу: супермаркет «Восторг», ТРЦ Nikolsky (3 поверхи), ТРЦ «Дафі», ТРЦ «Французький бульвар», ТЦ «Протон», ТЦ «Ювілейний».

    Адміністрація ТЦ «Барабашово» повідомляє, що торгівлю відновили майже 30% підприємців ринку.

    Оскільки Харків і досі піддається обстрілам, то остаточну суму збитків від військових дій, власники торгових центрів поки ще не називають.

    Згідно заяв Голови Харківської ОДА, станом на кінець вересня 2022 року в Харкові проживає вже більше 1 млн мешканців із більш ніж 1,5 млн населення на початок поточного року. В період активних бойових дій в Харкові мешкало близько 300-400 тис. жителів.

    Збільшення населення міста та зменшення кількості обстрілів по самому місту пожвавили й сегмент торгівельної нерухомості Харкова.

    Станом на кінець вересня 2022, згідно повідомлень прес-служби Харківської міської ради, у місті працюють близько 73% супермаркетів, 68% ринків та 66% аптек від довоєнної кількості.

    Протягом вересня свою роботу відновили ще: 4 супермаркети «АТБ-маркет», 15 магазинів «Посад»; 3 магазини «Кулиничі»; 6 магазинів «Салтівський м’ясокомбінат»; 17 магазинів «Кісет». Також у вересні запрацювали ще 7 аптек мережі «9-1-1» та 3 — КП «Муніципальна аптека».

    23 вересня у ТРЦ Nikolsky частково відновили роботу магазини на 1-му та 2-му поверхах (до 50% від загальної кількості орендарів). На мінус першому поверху ТРЦ працюють 92% орендарів. У жовтні планується відкриття 3 поверху ТРЦ Nikolsky.

    Як зазначив керуючій харківськім ТРЦ «Дафі» Андрій Кудінов, зараз в ТРЦ працює тільки гіпермаркет Fozzу та аптека. По мірі повернення мешканців Салтівки та відбудови Харкова, ТРЦ «Дафі» має намір нарощувати об’єм послуг, що надаються в ТРЦ.

    Після відновлення пошкодженої частини даху відкрився для відвідувачів ТРЦ «Французькій бульвар».  Наразі в ТРЦ працюють майже 30% орендарів.

    В усіх великих ТЦ/ТРЦ Харкова, як і по всій Україні, не працюють магазини іспанської групи Inditex (бренди Zara, Massimo Dutti, Pull & Bear, Bershka, Stradivarius). Також не працюють магазини одягу Н&М.

    За даними директора «Національна Керуюча Компанія» Володимира Чекалова, у ТЦ «Протон» та ТЦ «Каштан» працюють 30% орендарів. В ТЦ «Ювілейний» — зайняті орендарями 15% загальної площі торгівельного центру.

    Деякі орендарі в цих торгівельних центрах не працюють, але заявили про наміри відкрити свої магазини навесні 2023 року, повідомив Володимир Чекалов.

    Стосовно ТЦ «Північний», як заявляє Володимир Чекалов, остаточного рішення щодо відбудови цього центру ще не прийнято оскільки цей ТЦ зазнав дуже значних ушкоджень.

    Читайте также: Індустріальні парки: підсумки 2023 року

    В Харкові працюють всі супермаркети мережі «Рост», «Чудо маркет», «Десяточка», а також 13 з 14 супермаркетів «Клас», 9 з 13 супермаркетів «Сільпо», 53 з 66 АТБ, 2 з 4 ТЦ « Велмарт»),  6 з 13 супермаркетів «Баскет».

    По інформації директора департаменту оренди мережі «Класс», у 13 працюючих супермаркетів мережі 90% орендарів відновили свою роботу.

    Також в Харкові вже працюють 145 магазинів мережі «Посад», 137 — мережі «Кулиничі», 74 — мережі «Салтівський м’ясокомбінат».

    Відкрито 255 аптек мереж: «Копійка», 9-1-1, АНЦ, «Шара», «Славутич», «Класна аптека», «Леда», КП «Муніципальна аптека» та інші.

    Працюють ветеринарні клініки «Лідер», «Довіра», «Кузя», «Білий клик», «ТерраВет» та інші.

    Відкриті також магазини електроніки та косметики. Продовжують свою роботу 6 магазинів Comfy, 4 магазини «Ельдорадо», 2 магазина та 1 точка видачі товарів мережі «Фокстрот».

    Відкритій для покупців один з трьох ТЦ «Епіцентр» (пр. Ю. Гагаріна, 352).

    Також у Харкові працюють 47 магазинів косметики Eva та 25  Prostor, а також 50 торгових точок мережі  магазинів товарів для дому Smilemarket.

    Для покупців відкриті зоомагазині різних мереж: «Шиншилка», Master Zoo, «Зооточка», EuroZoo, Vetastar тощо.

    Відновили прийом відвідувачів деякі заклади громадського харчування, зокрема, Япошка, Маранелло, Париж, Навруз, Пробка та інші.

    Деякі салони краси та заклади побутового обслуговування населення також відновили свою роботу.

    У місті  працюють 36 з 53 ринків та торговельних майданчиків.

    За даними директора консалтингової компанії «Харків консалтинг груп» Вікторії Рильцевой, падіння трафіку в торгових центрах Харкова відбулось на 70-75% відносно показників минулого року.

    Що стосується діючих орендних ставок у працюючих об’єктах торгівлі, то більшість орендарів отримала знижки 50-70% від ставок оренди довоєнного часу, повідомила Вікторія Рильцева.

    У великих ТЦ/ТРЦ майже всі орендодавці перейшли на встановлення орендної плати як відсоток від товарообігу орендаря площі. Зазвичай цей показник на рівні 10% від товарообігу. Окрім орендного платежу  в ТЦ/ТРЦ орендар сплачує ще, як правіло, експлуатаційні платежі (ОРЕХ) (до $8/кв. м), маркетингові платежі (до $2/кв.м) та комунальні платежі.

    Стосовно планів щодо відновлення та розвитку харківських торгових мереж, то тільки мережі «Клас» та «Рост» заявляють про плани і далі відкривати нові магазини — як супермаркети, так і в форматі «магазин біля будинку».

    Про плани розвитку в інших регіонах України повідомила тільки одна харківська мережа супермаркетів — «Чудо маркет». Незабаром у селі Рованці на окружній м. Луцька відкривається першій супермаркет цієї мережі.

    З літа поточного року в Харкові почали відкриватися нові немережеві магазини. Більшість таких об’єктів мають площу до 100 кв. м. Попит з боку невеликих об’єктів торгівлі зосереджений у спальних районах міста, де майже не було обстрілів. Це такі побутові райони: Нові Будинки, Холодна Гора, ХТЗ, Одеська. Майже зовсім не користуються попитом торгівельні об’єкти у більшості районів Салтівки, Північної Салтівки та центру міста.

    Отже попри складні умови й  регулярні обстріли з боку рф ринок ритейлу Харкова продовжує функціонувати, підтримуючи економіку України.

    При підготовці матеріалу використвовувалося дослідження Української ради торгових центрів
    Фото:  Facebook ТРЦ Nikolsky
    Текст підготовлений за сприяння директора консалтингової компанії «Харків консалтинг груп» Вікторії Рильцевої

    Читайте также: Ринок складів: відносна стабілізація та очікування нової пропозиції

    https://propertytimes.com.ua/regioni/harkivskiy_riteyl_postupove_vidnovlennya

  • Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ

    Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ

    Повномасштабне вторгнення змусило український бізнес кардинально переосмислити свою роль у суспільстві. Особливо помітна ця трансформація у сфері торгівлі та розваг. Торгово-розважальні центри, які раніше були насамперед комерційними просторами, сьогодні виконують значно ширші функції, перетворившись на своєрідні соціальні хаби та центри підтримки.

    Читайте также: Ужгород і Закарпаття: нова географія українського ритейлу


    Благодійний концерт в ТРК «Проспект» на підтримку ЗСУ 

    Провідні гравці ринку вже адаптувалися до нової реальності й активно формують нову модель маркетингу — відповідальну, емпатичну, гнучку. Детальніше в матеріалі Property Times.

    Пункти незламності

    Від початку повномасштабного вторгнення рф торговельні  центри в Україні стали місцями, де відвідувачі можуть:

    • знайти безпечний прихисток під час тривог;
    • отримати базові послуги навіть під час відключень електроенергії;
    • долучитися до волонтерських і благодійних ініціатив;
    • знайти емоційну підтримку та відчуття спільноти.

    «Ще до 24 лютого 2022 року ми позиціонували наші об’єкти як ключові соціальні центри. З початком повномасштабного вторгнення соціальна роль ТРЦ лише збільшилась. 9 березня 2022 року в ТРЦ Nikolsky в Харкові було пряме ракетне влучання. Після цього, ми сфокусувалися на відновленні пошкоджень та забезпеченні безпеки відвідувачів і персоналу, облаштувавши укриття. Це було необхідно не лише заради відновлення бізнесу, а й для того, щоб показати, що в Харкові триває життя, щоб підтримати моральний та психологічний стан населення. Ми почали організовувати заходи, що допомагають людям згуртуватися та відволіктися від жахливих реалій. Зокрема, в укриттях ми проводили різноманітні благодійні та соціальні проєкти, та одним з найбільш емоційних, на той момент, були кінопокази на підземному паркінгу харківського ТРЦ NIKOLSKY. Наші ТРЦ перетворилися на справжні «пункти незламності», де можна було знайти укриття, зарядити ґаджети завдяки дизель-генераторам та навіть попрацювати», — розповідає Дмитро Бушмакін, маркетинг-директор Budhouse Group

    «Це було необхідно не лише заради відновлення бізнесу, а й для того, щоб показати, що в Харкові триває життя, щоб підтримати моральний та психологічний стан населення. Ми почали організовувати заходи, що допомагають людям згуртуватися та відволіктися від жахливих реалій»,  —  Дмитро Бушмакін.

    Ірина Шинкаренко, заступник голови ТОВ «Епіцентр К» у сфері комунікацій, реклами, звʼязків з громадськістю та ЗМІ розповідає: «У Києві спільно з КМДА ми створили гуманітарний штаб, забезпечивши логістику допомоги, транспорт, персонал і стратегічні запаси товарів. На сході країни разом з місцевою владою організували хаб для переселенців, який прийняв понад 150 тисяч людей.  Разом зі швейцарською компанією Intersport на заході України був створений гуманітарний хаб з доставки одягу, взуття, теплих речей.  Коли почалися масові відключення електроенергії, ми одними з перших облаштували станції підзарядки у всіх ТЦ, а в столичному Епіцентрі на Петрівці відкрили безкоштовний коворкінг на 100 робочих місць».

    Директорка з маркетингу Групи компаній Arricano в Україні Інна Морозова ділиться досвідом: «На початку війни ми оперативно відкрили ENERGY SPACE та Family Kids Space простори, де кожен охочий міг отримати необхідну підтримку: від можливості підзарядити гаджети та розігріти їжу до проведення часу всією родиною у сімейному просторі з безкоштовними настільними іграми та творчими локаціями тощо». 

    Соціальний маркетинг

    Про особливості маркетингу під час воєнного стану розповіла Ілона Антонюк, маркетолог Nhood Україна: «Традиційна модель маркетингу в ТРЦ орієнтувалась на чіткі метрики: відвідуваність, середній чек, кількість чеків, активації, що генерують продажі. Сьогодні ж ми бачимо, що лояльність і довіра до бренду ТРЦ формуються не лише через цінові пропозиції, а через позицію, дії, підтримку у складні часи. Проведення патріотичних виставок, організація пунктів збору допомоги для ЗСУ та НГУ, благодійні pop-up маркетплейси, безпечні івенти для дітей, освітні події для місцевих громад — усе це не просто «додаткові активності», це нове ядро маркетингу торговельного центру.

    Сучасний маркетинг подій у ТРЦ поступово відходить від лінійної моделі «афіша-івент-відео» на користь глибших і змістовніших форматів. Все більшої ваги набуває сторітелінг — історії про учасників, героїв, ідеї, які стоять за подіями. Інтерв’ю, рефлексії, іммерсивний контент — усе це не лише просуває захід, а й створює емоційний зв’язок із відвідувачем».

    Соціальний маркетинг уже не опція — це вимога часу, впевнена Ірина Шинкаренко. «Бренди, які не мають соціального обличчя, втрачають довіру. Люди обирають компанії, що мають чітку місію та діють, а не просто говорять», — підкреслює експертка.

    Основні напрямки соціальних ініціатив

    Цільова допомога ветеранам та військовим: 

    • збір коштів на медичне обладнання, реанімобілі та інші потреби,
    • підтримка програм реабілітації ветеранів.

    Українські ТРЦ/ТЦ регулярно проводять благодійні цільові збори на підтримку ветеранів та захисників.

    «У межах ініціативи «Рятуємо життя» компанія разом з покупцями та партнерами закупила та передала бойовим та цивільним медикам 77 реанімобілів. Також передали 500 генераторів на передову, — наводить приклад Ірина Шинкаренко. —  Близько 4000 наших працівників наразі служать у Збройних Силах України. Ми підтримуємо їх та їхні підрозділи, забезпечуючи необхідним спорядженням та технікою. Під час війни компанія продовжує виплачувати заробітну плату усім мобілізованим працівникам. Ми реалізуємо проєкти з реабілітації ветеранів з інвалідністю, зокрема, ініціативу «Підтримай життя без меж!» разом з благодійним фондом U+, спрямовану на допомогу захисникам у відновленні після травм. 

    «Arricano вибудувала довгострокові відносини з низкою перевірених благодійних фондів та громадських організацій і на постійній основі виконує предметні запити від підрозділів ЗСУ та НГУ. Крім цього, спільно з партнерами організовуємо благодійні заходи у наших торговельних комплексах, аби зібрати кошти на підтримку наших захисників», — коментує Інна Морозова, Arricano.

    «З початку повномасштабного вторгнення ТРЦ Respublika Park регулярно надає фінансову допомогу на лікування та реабілітацію захисників України. За 2023 рік ми разом з партнерами групи компаній спрямували понад 27 мільйонів гривень на благодійність. Усі збори коштів в ТРЦ та прилеглій території здійснюються на підставі укладених Меморандумів про співпрацю та відповідно до законодавства України.

    Найбільш ефективними форматами взаємодії вважаємо систематичну фінансову підтримку реабілітаційних центрів та організацію масштабних благодійних заходів із залученням відомих артистів, що дозволяє максимально привернути увагу до проблем захисників та зібрати необхідні кошти для їхньої підтримки.

    Наша співпраця з реабілітаційним центром TYTANOVI є одним із ключових напрямків цієї роботи. У 2024 році ми надали 2 млн 600 тис. грн фінансової допомоги центру TYTANOVI для фінансування високотехнологічних операцій з остеоінтеграції для захисників з високою ампутацією (вартість кожної операції близько 23 000 євро). Завдяки зібраним коштам вже з 10 березня розпочалися операції з остеоінтеграції імплантів ветеранам центру TYTANOVI, які проводить всесвітньо відомий австралійський хірург-ортопед професор Муньєд Аль Мудеріс,  — розповідає CEO ТРЦ Respublika Park Юлія Щаслива. — У співпраці з Федерацією морських багатоборств України було профінансовано спеціальний човен типу ЯЛ-6 вартістю 532 000 грн для реабілітації ветеранів».


    Благодійна кампанія на підтримку реабілітаційного центру TYTANOVI в ТРЦ Respublika Park

    В ТРЦ DREAM  проходять  регулярні виступи військових оркестрів та збирають донати. Також організують збори коштів на протезування для БФ «Побачимо перемогу» та підтримують проєкт «Птахи» Тати Кеплер, проводять зустрічі з військовими жінками спільно з ArmWomenNow.

    Також в ТРЦ DREAM  залучають ветеранів до соціальних проєктів. «Чудовий приклад — співпраця з Владиславом Єщенком (сапер ЗСУ, втратив зір при розмінуванні під Бахмутом). Він не тільки провів для команди DREAM і партнерів інтенсив на тему: «Як правильно комунікувати з людьми, що втратили зір?», але й став героєм наших відео в соцмережах. Це допомагає не лише підняти настрій, але й привернути увагу до соціально важливих тем. Ми віримо, що такі формати взаємодії не лише підтримують наших героїв, а й надихають спільноту на добрі справи», — наводить приклад Олексій Пашунов, керуючий директор ТРЦ DREAM

    «У межах проєкту «Енергія Єдності», яку було проведено в ТРЦ Lavina Mall у партнерстві з фондом НАСТУПУ було організовано масштабну благодійну акцію зі збором коштів на тренувальну систему MILES для Національної гвардії України. Захід об’єднав концертну програму, волонтерську активність, лекції з тактичної медицини та психологічної реабілітації — кожен відвідувач мав змогу долучитися через QR-код на локації, — коментує Ілона Антонюк, Україна

    Підтримка дітей

    • Організація заходів для дітей загиблих військових;
    • Підтримка дитячих будинків та реабілітаційних центрів;
    • Реалізація проєктів для дітей з особливими потребами.

    «Ми проводимо свята й майстер-класи для дітей з інвалідністю, підтримуємо дитячі будинки та реабілітаційні центри. Сумісно з фондом TULSUN, допомагаємо дитячому будинку сімейного типу ім. Лужецької Н.М. та Мостищенській спеціальній школі з дітками з інвалідністю. Сумісно з фондом Дани Ярової «Мрія дітей України», ми другий рік поспіль втілюємо бажання діток загиблих Героїв. Також, нещодавно, організували та провели для них майстер-клас з виготовлення дубайського шоколаду», — ділиться Олексій Пашунов.

    «Ще до початку повномасштабного вторгнення у херсонському ТРЦ FABRIKA ми започаткували благодійний проєкт Be Closer в рамках якого ми надавали допомогу місцевим діткам з різноманітними особливостями. Потім робота даного проєкту розповсюдилась по всіх наших ТРЦ, — розповідає Дмитро Бушмакін, Budhouse Group. Зараз ми продовжуємо допомогу діткам. Знаходимо різноманітні інтернати, лікарні збираємо дітей та привозимо їх до нас, влаштовуючи день нескінченних безкоштовних розваг. Минулого року ми відмовились від гучного святкування Дня Народження ТРЦ NIKOLSKY в Харкові, та кошти, які були заплановані на святкування віддали харківській благодійній організації Rotary Club, що є частиною міжнародної спільноти. За ці кошти було відправлено на відпочинок до Карпат дітей полеглих Героїв. Цього року ми плануємо зробити те саме. Окрім цього спонсоруємо дитячі футбольні команди, конкурси мистецтв, танцювальні колективи, що представляють Україну на міжнародних майданчиках».

    Arricano разом з партнерами допомагає дітям, які мають особливі потреби та/або інвалідність, долучається до ініціатив на підтримку дітей та молоді з синдромом Дауна.

    «У березні 2024 року ми перерахували 625 000 грн БФ «Таблеточки» на закупівлю ліків та витратних матеріалів для проведення нейрохірургічних операцій дітям з онкологічними захворюваннями, — розповідає  Юлія Щаслива, CEO ТРЦ Respublika Park. — Парк розваг Neopolis реалізував низку соціальних ініціатив — зокрема, благодійну програму «День щастя», у межах якої діти загиблих Героїв безкоштовно відвідували розважальний центр. Також у 2024 році було проведено інклюзивний табір для дітей з інвалідністю, що поєднував дозвілля, освітні активності та психологічну підтримку».

    Ірина Шинкаренко, «Епіцентр К» ділиться: «Проєкт «Ангелятка  добрих справ» виконує бажання дітей, що втратили батьків під час війни. Спільно з Intersport та НОК України реалізовуємо ініціативу «Інтерспорт – Дітям Героїв», де діти торкаються великого спорту, отримують спілкування з відомими спортсменами та подарунки, які допоможуть їм здійснювати спортивні мрії». 

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

    Культурні та освітні ініціативи

    • Проведення майстер-класів та культурних заходів;
    • Організація тренінгів з безпеки та медичної допомоги;
    • Підтримка українських творчих проєктів.

    Як підкреслює Дмитро Бушмакін, допомога в розвитку української культури — це інвестиція в майбутнє всієї України: «Минулого року ми підтримували збір Фонду Сергія Жадана на відновлення культурно-освітнього центру в селищі Високе».

    Група компаній Arricano особливу увагу приділяє збереженню та популярізації етнокультурної спадщини України. Про низку таких заходів розповідає Інна Морозова, Arricano: «Разом з офіційним партнером Національним музеєм Тараса Arricano підготував інтерактивну виставку «Жіночі сенси у творчості Тараса Шевченка». Це виставка дев’яти полотен — до кожного створено спеціальну відеоекскурсію від шевченкознавиці безпосередньо зі стін музейних залів. На виставці було представлено інтерактивну панель зі збіркою рукописів поета «Три літа»  та виготовлено ексклюзивні поп-арт піни «Шевченко: тренд поза часом». За підтримки освітніх партнерів: Маріупольського державного університету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету фізичного виховання і спорту України гості заходу взяли участь у флешмобі читців «Шевченківська весна». 

    Вже вкотре всі торговельні центри Arricano стали осередками з шанування та розвитку давніх традицій під час івенту «Колодій: традиційно зустрічаємо весну».


    Інтерактивна виставка «Жіночі сенси у творчості Тараса Шевченка» в ТРК «Проспект» 

    В основу розвитку трейд-маркетингового проєкту «1ST Stylish Stage by Проспект» закладено концепцію, спрямовану на збереження та популяризацію етнокультурної спадщини. Тема нового сезону spring/summer ’25 — National culture. ukrainian steppe: Скіфи – народжені степом. Збереження степової культури з її унікальними традиціями, фольклором та ремеслами і яскрава скіфська культура надихнули департамент маркетингу Arricano на переосмислення творчих надбань і створення унікальних композицій та сучасних луків.

    Ком’юніті-проєкт TRADITIONAL LEGO DAY цьогоріч був присвячений архітектурним пам’яткам. У Києві з кубиків конструктора збирали моделі архітектурних символів столиці. У Запоріжжі відтворили один із історико-архітектурних символів міста — Січову церкву Покрови Національного заповідника «Хортиця». У Кривому Розі досліджували унікальні інженерно-технічні особливості, одного із неофіційних символів міста — Криворізького швидкісного трамвая». 

    Екоініціативи, захист природи та тварин

    • Проведення флеш-мобів з екоспрямуванням;
    • Допомога та адопція тварин.

    В ТРЦ DREAM    вже три роки діє проєкт «Кітті Тіндер», за цей час в рамках проєкту було прилаштовано 286 котиків. Також у рамках проєкту «Лапки в безпеці» проведена     вакцинація та чипування 127 тварин.

    «В межах реалізації напряму корпоративно-соціальної відповідальності Arricano вкотре присвятила квітень важливим екоініціативам, зібравши спільноти ТРК «Проспект» та ТРЦ «РайON» у Києві, ТРК «Сонячна Галерея» у Кривому Розі та ТРК CITY MALL у Запоріжжі на GREEN MONTH. Щорічний проєкт прибирання та озеленення парку ДШК у Києві, активності спрямовані на сприяння збереженню і покращенню навколишнього природного середовища, прищеплення екологічних звичок містянам», розповідає Інна Морозова.  

    Безбар’єрність та інклюзивніть

    Створення безбар’єрного та інклюзивного простору стало вимогою часу.

    «Разом з Доступно.UA ми провели тест з безбар’єрності у ТРК «Проспект» та отримали експертну оцінку щодо відповідності стандартам інклюзивності, а раніше таке підтвердження від Доступно.UA вже отримав ТРК «Сонячна Галерея» в Кривому Розі. Наразі ми додатково працюємо над забезпеченням максимального комфорту перебування в торговельних центрах Arricano для всіх наших відвідувачів», — коментує Інна Морозова.

    В ТРЦ DREAM підтримують  інклюзивні проєкти «НовіМИ»  (кав’ярня, модельна школа, забіги).

    Парк розваг Neopolis в ТРЦ Respublika Park   адаптував свій простір для людей з інвалідністю та отримав сертифікат про безбар’єрність.

    Лояльність відвідувачів та підтримка збоку орендарів

    Усі керівники відзначають позитивні зміни у ставленні відвідувачів до своїх ТРЦ. Після початку повномасштабного вторгнення люди почали сприймати торгові центри не лише як місця для покупок, а і як простори, де можна отримати підтримку та відчути єдність з іншими.

    «Усе частіше ми отримуємо фідбек не про «знижки у магазинах», а про «дякуємо за вашу подію», «запросіть знову волонтерів», «ви створюєте атмосферу»,  — зазначає Ілона Антонюк, Nhood Україна.

    «Лояльність більше не купується знижками — вона створюється через цінності та спільні дії, — влучно формулює Ірина Шинкаренко. — Клієнти активно підтримують наші соціальні ініціативи, що свідчить про їхню довіру та бажання бути частиною позитивних змін. Наприклад до ініціативи «Рятуємо життя» долучилось 1,3  млн покупців, на ініціативу «Заряджай на контрнастрій» — 2, 5 млн покупців». 

    Особливо показовою є реакція відвідувачів на кризові ситуації. Як розповідає Олексій Пашунов: «Після ворожої атаки дронів 4 травня, яка частково пошкодила будівлю DREAM berry, ми відновили роботу вже до обіду. Якірні орендарі першими відчинили свої двері, а протягом дня до роботи повернулися й інші партнери. Станом на вечір понад 80% магазинів, закладів та сервісів працювали у звичному режимі. Відвідуваність зросла».  

    «Реакція аудиторії на наші соціальні ініціативи надзвичайно позитивна. Особливо активно відгукується наше ядро аудиторії — молоді сім’ї, але загалом залучені відвідувачі всіх вікових категорій. Відвідувачі активно долучалися до благодійних концертів, брали участь у розіграші автомобіля та охоче робили донати, —  ділиться Юлія Щаслива.  — Ми помічаємо значне підвищення лояльності аудиторії до нашого ТРЦ. Люди приходять до нас не лише за покупками, але й щоб долучитися до важливих соціальних ініціатив. Відвідувачі відчувають, що їхня присутність та участь у заходах має реальний вплив на життя тих, хто потребує допомоги, що значно посилює емоційний зв’язок з нашим простором».

    «Ми отримуємо багато позитивних відгуків від відвідувачів, які приходять на наші події разом із родинами та друзями. З багатьма маркетингова команда спілкується на заходах — бачимо на світлинах з різних подій, а наприкінці року відзначаємо найбільш активних. Адже це — лояльна постійна аудиторія, яка вже створила справжнє дружнє ком’юніті, повертаючись до нас знову і знову», — розповідає Інна Морозова, Arricano.

    «Кожна благодійна або просто соціальна складова має лише позитивну реакцію, навіть якщо вона не є вигідною комерційно», — підкреслює Дмитро Бушмакін.

    Орендарі ТРЦ також  позитивно реагують на соціальні ініціативи й за можливості долучаються до них. «Деякі надають подарунки для благодійних зборів, інші долучаються партнерські — надають свої локації, ресурси, інколи й команду. Ми спостерігаємо, що бренди, які включені в ком’юніті-активації, мають кращі показники повторних візитів і лояльності», — зазначає Ілона Антонюк.

    Нова парадигма розвитку ТРЦ в Україні

    Аналіз коментарів залучених експертів дозволяє зробити кілька важливих висновків щодо трансформації ролі ТРЦ в умовах війни:

    1. Розширення функціональності. Торгові центри перестали бути лише місцями для покупок, перетворившись на багатофункціональні простори, які забезпечують різноманітні потреби громади.
    2. Пріоритет соціальних цінностей. Соціальна відповідальність стала не доповненням до бізнес-моделі, а її невід’ємною частиною.
    3. Формування спільнот. ТРЦ активно працюють над створенням спільнот, об’єднаних спільними цінностями та прагненнями.
    4. Адаптивність до викликів. Здатність швидко реагувати на кризові ситуації стала критично важливою конкурентною перевагою.
    5. Інтеграція бізнесу та соціальних ініціатив. Комерційна діяльність і соціальні проєкти перестали бути відокремленими напрямками.

    Як влучно зазначає Ірина Шинкаренко, «Епіцентр К»: «Великий бізнес — це публічна відповідальність і приклад для наслідування для інших компаній. І це не додаткові опції, а органічна частина нашої ДНК».

    Досвід українських ТРЦ під час війни демонструє, що успішність бізнесу все більше залежить від його здатності відповідати не лише комерційним, а й соціальним потребам своєї аудиторії. 

    «Ми віримо, що маркетинг, побудований на спільних цінностях, принесе результати не лише в цифрах, а й у довготривалій лояльності, яку не купити рекламою,  — підкреслює Ілона Антонюк. — І саме такий підхід стає новою нормальною реальністю для маркетингу ТРЦ в Україні під час війни — і, певна річ, після перемоги».

     

    https://propertytimes.com.ua/marketing/sotsialniy_kapital_zamist_komertsiynogo_yak_viyna_zminila_rol_ukrayinskih_trts

    Читайте также: VD Group: від регіонального гравця до девелопера з новим стандартом житла