Метка: торговельна нерухомість

  • Ринок торговельної нерухомості  в першому півріччі 2024: про повернення до довоєнного рівня говорити зарано

    Ринок торговельної нерухомості в першому півріччі 2024: про повернення до довоєнного рівня говорити зарано

    Ринок ритейлу демонструє стійкість попри об’єктивні негативні чинники (нестійкий споживчий попит, зниження купівельної спроможності) й поступово наближається до показників 2021 року. Property Times  разом з експертами підбив підсумки першого півріччя на ринку торговельної нерухомості.

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості в регіонах: вплив безпекових викликів та міграційних процесів

    Посилення українських брендів, зміна споживчих інтересів та соціальна складова

    В першому півріччі 2024 року на ринку спостерігалися як негативні, так і позитивні тенденції. Серед перших аналітики CBRE Ukraine називають падіння індекса споживчих настроїв. Згідно з дослідженням агенції Info Sapiens, на кінець червня 2024 року цей показник в Україні  знизився на 8 пунктів, досягнувши рівня 64,5. 

    «Інфляційні та девальваційні очікування зросли, що призвело до посилення невизначеності, яка впливає на поточний стан та майбутні перспективи українського ринку. Згідно з останнім опитуванням Американської торгової палати (АСС) та Citi Ukraine, 60% респондентів відзначили зміни в споживчій поведінці на товари і послуги, зменшення попиту через зниження купівельної спроможності та відсутність довгострокового планування, — коментують аналітики CBRE Ukraine. Однак серед ключових спостережень, респонденти також відзначили зростання попиту на товари українського виробництва, що позитивно впливає на вітчизняних виробників та посилює їхню присутність на ринку».

    Серед позитивних трендів Ганна Корягіна,  СЕО Nhood Україна, директор з Tenant Representation Nhood Holding, зазначає трансформацію українського ритейлу. «Хотілось би відмітити не просто активний розвиток українських брендів, які все активніше виходять в оффлайн простір, а й суттєві якісні зміни та розвиток нових більш преміальних форматів (відкриття Всі.Свої в новому форматі в ТРЦ Respublika, флагманський магазин Vovk в ТРЦ Blockbuster Mall, відкриття вже декількох магазинів Eva Beaty з додатковими послугами та унікальним досвідом для відвідувачів, ребрендінг бренду Cabanchi.com тощо)», — пояснює експертка. 

    «Присутність українських брендів протягом останніх років у фізичному ритейлі зростає. Це стосується як fashion брендів, які продовжують активну експансію у кращі ТЦ Києва (11 відкриттів у різних торгових центрах таких брендів як Arber, brabrabra, Cher17, OneByOne, Famo, Pigul, Vsi Svoi, Papaya, The Lace), так і ритейлерів сегменту електроніки, краси та здоров’я та e-commerce в цілому. Примітно, що тренд супроводжується також виходами ритейлерів на ринок у нових форматах, як наприклад Епіцентр Express, EVA Beauty, — додають аналітики CBRE Ukraine. — Відтак, зростання попиту на українські товари дозволяє локальним брендам шукати нові шляхи розвитку, робити фокус на фізичну присутність у торгових об’єктах та за допомогою нового  формату ставати більш зручнішим для споживача, який вже давно знайомий із брендом».

    Безперечно, одним з важливих трендів й маркерів, які свідчать про відновлення ринку, стало повернення  в Україну  іспанського ритейлера Inditex, який відкрив свої магазини у Києві та Львові. Очікується, що наступним важливим кроком стане повернення  шведського ритейлера IKEA.

    Євгенія Локтіонова, директор компанії UTG, серед важливих трендів називає зміну  споживчих переваг: «Після періоду короновірусу та початку війни, люди трансформують ажіотажний попит (автономність, системи життєзабезпечення, затоварювання продовольства ліків, засобів гігієни) в класичні товари та повертаються в торговельні галереї за одягом та взуттям». 

    Також  Ганна Корягіна виділіла ще кілька трендів, які були характерні для ринка в першому півріччі 2024 року:

    поступове та стабільне відновлення ринку торговельної нерухомості, що підтверджується як відкриттям нових брендів (Half Price, EA7, KitcheAid та інші), так і переходом девелоперів до фінальних стадій будівництва проєктів, розпочатих ще до війни;

    збільшення витрат населення, при тому великі покупки, пов’язані з суттєвим фінансовим навантаженням, досі не є пріоритетом, виключенням стає та техніка, яка дозволяє вирішувати проблеми з відключенням електроенергії;

    нові більш адаптивні формати (активний розвиток «Епіцентр Express»);

    розвиток F&B сегменту (за даними The Village,18 нових закладів в Києві було відкрито в квітні, 15 – в травні, ця тенденція тільки набирає обертів).

    «Зі збільшенням відключень електроенергії зростає відвідуваність фуд-кортів та операторів, які продають готові страви. Зросла готовність наших партнерів оновлювати застарілі формати, відкривати нові магазини. Інтернет-продажі в частині попереднього замовлення зберігають свою актуальність та позитивну динаміку, — зазначає Директорка департаменту торговельних площ групи компаній Arricano в Україні Олена Швець. — В регіонах у 2024 році  підсилився тренд цілеспрямованого, швидкого, завчасно спланованого шопінгу.  Збільшилась готовність операторів інвестувати у запуск нових магазинів та відновлення об’єктів, які зазнали пошкоджень. У наші регіональні торговельні центри у Кривому Розі та Запоріжжі заходять нові для об’єктів бренди та відбувається збільшення присутності операторів категорії електроніка, які змінюють локації на більш великі за площею».

    Посилюється ще один важливий тренд — торговельні центри стають  просторами підтримки й допомоги. «Під час блекаутів ТРЦ підтримує атмосферу життя і надає можливості для підключення до електроживлення для підзарядки гаджетів та роботи, для проведення часу з близькими; організовує сімейні заходи та реалізує освітні й творчі проєкти для дітей, — коментує  Директорка департаменту маркетингу групи компаній Arricano в Україні Інна Морозова. —  ТРЦ продовжують посилювати свої позиції як важливі об’єкти соціального життя для місцевого ком’юніті та слугують комунікаційним містком між освітніми, медичними, соціальними, комерційними закладами, органами державної влади і споживачами. Остаточно змінився вектор напрямків та типів офлайн заходів. Ключові акценти будь-яких активностей у ТРЦ — діти, допомога армії, підтримка соціальних ініціатив».

    Відвідуваність, орендні ставки та вакантність

    Індекс самопочуття ритейлу поступово  покращується, вакантність знижується,  а от суттєвих змін щодо відвідуваності поки не спостерігається. 

    Читайте также: Ринок нерухомості України: виклики війни та перспективи розвитку. Дослідження URE Club

    «Ми фіксуємо повільне покращення ситуації при розрахунку Індексу самопочуття ритейлу (RWBI)», — говорить Дмитро Топольськов, голова Дослідницької групи Української Ради Торгових Центрів, керівник дослідницької компанії Ukrainian Research Bureau (URB). — Втім про повернення на довоєнний рівень говорити зарано, особливо враховуючи кількість громадян, що перебувають за кордоном. Зазначимо, що покращення ситуації відбувається попри зростання часу вимушеного простою ТЦ внаслідок повітряних тривог. В першому півріччі 2024 р. цей показник подвоїв значення аналогічного періоду минулого року та сягнув свого максимуму».

    Відвідуваність  тримається приблизно на рівні середніх показників минулого року. «Після історичного мінімуму в середині 2022 року (291 особа на 1 000 кв. м) спостерігається відновлення відвідуваності, яка на липень 2024 року складає 380 осіб на 1 000 кв. м (окружного формату — 504 особи на 1 000 кв м регіонального формату — 305 осіб). Центри районного формату ( с переважанням товарів повсякденного попиту ) найменше схильні до коливань відвідуваності», — коментує  Євгенія Локтіонова.

    За даними, які надав  Дмитро Топольськов, в першому півріччі 2024 р. відвідуваність ТЦ становила 479 особи в день на 1 000 кв. м GLA, причому для Києва цей показник дорівнює 602 особи, для регіонів – 427.

    Аналітики компанії NAI Ukraine наводять наступні показники:
    зниження вакантності до 7,9% — повернення міжнародних груп знизило вакантність, проте «здоровий» відсоток вакантності в ТРЦ та відсутність IKEA «утримує» об’єкти від «0» вакантності. Що стосується вакантності в ТРЦ на заході країни, вона суттєво наближалася до «0», адже внутрішня міграція населення і повернення людей додому створило попит і ритейлери відповіли на нього своєю присутністю;
    пропозиція по Києву складає 1,7 млн кв. м;
    обсяг роздрібної торгівлі (показник 2023 року) дорівнює 49,7$ млрд.

    «Середня ставка оренди для ліквідних вакантних лотів знаходиться на рівні 28$ за 1 кв. м, не включаючи ПДВ. Для лотів до 50 кв. м вона становить 40$, для лотів 50-150 кв. м — 26$, для лотів 50-150 кв. м — 21$ та для лотів понад 250 кв. м —15$ за 1 кв. м», — коментує Дмитро Топольськов.

    Станом на кінець першого півріччя 2024 на ринок не було введено жодного нового торгового центру,  що зберегло загальний обсяг конкурентної пропозиції торгових площ на рівні близько 1,59 млн кв. м, зазначають аналітики CBRE Ukraine.  До кінця 2024 року не передбачається введення нових торгових центрів у Києві. Так само не було введено в експлуатацію жодного ТЦ у інших областях України. Однак тенденція до відкриття або планів на потенційне введення в експлуатацію невеликих регіональних торговельних центрів у більш безпечних регіонах країни зберігається. «Відсутність девелопменту безпосередньо пов’язана зі зростанням вартості будівництва та операційних витрат, підвищеними безпековими ризиками, перебоями з енергопостачанням, дефіцитом кваліфікованої робочої сили та обмеженим доступом до боргового фінансування», — пояснюють аналітики .

    Нові відкриття під питанням 

    В другому півріччі 2024 року будуть зберігатися тенденції, які озвучили експерти, суттєвих змін щодо ключових показників  не очікується. Загалом поточний рік може стати першим роком від початку повномасштабного вторгнення, коли не буде відкрито жодного професійного ТЦ. 

    Запуск одного з найочікуваніших проєктів — ТРЦ  Ocean Mall — було перенесено на зиму 2024-25, точна дата поки не заявлена. 

    «Девелопери, як і ритейлери, спостерігають за ситуацією і обережні в кроках, проте зважуючи всі ризики і оцінюючи перспективу, завершують будівництво, — коментує  Ганна Корягіна. — Адже механізми, які вже запустили,  це великий об’єм комплексу дій: і в частині будівельних робіт, і підписанні договорів з обслуговуючими організаціями, і в частині комерціалізації торговельних площ. Хочу зазначити, що орендарі завзято готуються до відкриття нових локацій».

    У зв’язку з прогнозами про відсутність нової пропозиції у 2П 2024 у Києві, очікується, що середня вакантність у найкращих торговельних центрах залишатиметься стабільною або демонструватиме поступове зниження, стверджують аналітики CBRE Ukraine.  Прогнозується, що за умови стабілізації валютного курсу та повільного відновлення економіки, орендні ставки залишаться практично незмінними.

    В регіонах до кінця 2024-2025 років планується до введення в експлуатацію близько 176 000 кв. м торгових площ, однак експерти не  виключають, що дати відкриття нових ТЦ можуть переноситись через блекаути, безпекові ризики, відсутність робочої сили та інші, пов’язані із повномасштабним вторгненням, причини. 




    https://propertytimes.com.ua/retail_property/rinok_torgovelnoyi_neruhomosti_v_pershomu_povrichchi_2024_pro_povernennya_na_dovoenniy_riven_govoriti_zarano

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості у 2024 році: виклики, адаптація та перспективи

  • Ринок торговельної нерухомості в регіонах: вплив безпекових викликів та міграційних процесів 

    Ринок торговельної нерухомості в регіонах: вплив безпекових викликів та міграційних процесів 

    Ринок торговельної нерухомості в Україні зазнав значних змін від початку повномасштабної війни: через безпекові та економічні виклики, міграційні процеси та мобілізацію. Property Times досліджував, як розвивається ритейл в різних регіонах України, спираючись на коментарі провідних експертів галузі.

    Читайте также: Ринок нерухомості України: виклики війни та перспективи розвитку. Дослідження URE Club

    Попит на торгові площі в регіонах

    За словами Віталія Бойка, CEO компанії NAI Ukraine, Київ та Львів залишаються ключовими центрами для розвитку торгової нерухомості завдяки високій концентрації населення та ділової активності. 

    «Стосовно інших регіонів для ТЦ, ми б відмітили Івано-Франківський, Закарпатський, Вінницький, Житомирський, Тернопільський та Волинський. При проведенні опитувань ритейлерів найчастіше ми чули саме ці області, де планують або бажають відкриття нових точок, але часто якісних ТРЦ недостатньо в цих регіонах, і тому ритейлери шукають приміщення не в ТРЦ, а на торгових вулицях чи на перших поверхах у нових житлових мікрорайонах. Оскільки міграція населення проходила і в райони за межами великих міст та обласних центрів, то нарешті з’явився попит на торгові об’єкти у форматі ритейл-парки на жвавих перехрестях великих магістралей чи у маленьких містах, але з великим автомобільним транзитним трафіком. Але найбільш затребувана локація в складі класичних торгово-розважальних центрів регіонального формату. Це робить інвестиційно привабливим будівництво нових об’єктів. Але неможливість залучення кредитів суттєво обмежує новий девелопмент добудовою до вже працюючих об’єктів у вигляді нових черг», коментує Віталій Бойко.

    Щодо продуктового ритейлу, то тут тенденція схожа. «Основна маса нових продуктових магазинів у 2022-2023 роках відкривалася на заході України (36,4%) та в центральній частині (~20%). Це обумовлено як фактором відносної безпечності цих регіонів, так і різким збільшенням кількості споживачів за рахунок евакуйованих», — пояснює директор компанії UTG Євгенія Локтіонова. 

    Поточна ситуація

    Аналіз ситуації в регіонах від NAI Ukraine:

    • Хмельницький: головний ТРЦ міста «Оазіс» має майже 15-річну історію, але недостатньо площ, щоб вмістити всі бренди в нових форматах, які готові працювати у регіоні. Є потреба у великому та сучасному об’єкті зі зручною локацією.
    • Тернопіль: велика потреба у площах для нових брендів і тільки один об’єкт на все місто «Подоляни». Але вчасне введення в експлуатацію нової черги «Подоляни Молл» (20 000 кв. м) дозволить вмістити більшість бажаючих. Запланована третя черга «Подоляни Парк» перетворить об’єкт у суперрегіональний ТРЦ у форматі ритейл-резорт та дасть можливість відкритись і світовим фешн-гігантам. 
    • Львів: попри три регіональні ТРЦ, потреба в новому об’єкті (чи розширенні існуючих) є і може забезпечити високий орендний дохід і швидке повернення інвестицій.
    • Закарпаття: до війни були сумніви у багатьох ритейлерів у рентабельності їх магазинів в цих регіонах, у тому числі через слабку економіку регіону і великий прикордонний рух до торгових об’єктів Угорщини та Словаччини, але зараз безперечно є потреба в повноцінних об’єктах як в Ужгороді, так і в Мукачево.
    • Івано-Франківськ:  попри те, що нарешті в місті з’явився якісний ТЦ, потреба в новому об’єкті не зникла, оскільки попит на площі суттєво перевищує наявність площ у «Велесі». Яремчансько-Буковельський регіон має потужний і стрімко зростаючий потенціал для власного ТРЦ, але його формат має на 100% відповідати очікуванням відвідувачів навколишніх резортів.
    • Чернівці: мають незадоволений попит і потребують нового великого об’єкта з якісною локацією.

    Бренди та оператори

    По всій території України спостерігається позитивна динаміка на розширення мереж основними ритейлерами. Лідерами по відкриттю є Київська, Дніпропетровська, Львівська, Хмельницька та Одеська області, зазначає Віталій Бойко.

    За даними аналітиків CBRE Ukraine, станом на 3 кв. 2024,в регіонах спостерігались виходи таких брендів як, Kiko Milano (італійський бренд косметики), брендів House та Sinsay польської групи LPP, The North Face (американський бренд спортивного одягу), fashion бренду Half Price польської ритейл-групи CCC та інших. Примітно, що нові відкриття були зосереджені не лише у західних, відносно безпечних регіонах, але й у центральних та південних. Також активно продовжують свою експансію у регіони ритейлери сегмента електроніки (Comfy, Алло, Фокстрот), краси та здоров’я (Eva, Eva Beauty, Prostor) та товарів для дому (JYSK, Епіцентр Express).

    Крім того, тренд на зростання присутності українських fashion брендів у фізичному ритейлі, а саме у кращих ТЦ продовжується. Відтак, протягом дев’яти місяців 2024 року було зафіксовано понад 19 таких відкриттів у регіонах: Arber, brabrabra, Cher17, Coosh, Famo, MustHave, OnebyOne, Vovk та інших брендів.

    «Український виробник Goldi  за 2 роки збільшив свою присутність на 10 000 кв. м, також найбільш активним є польський оператор Sinsаy — оператор збільшив свою присутність на 99 магазинів за три роки, таким чином зараз має мережу зі 143 магазинів, магазин техніки та електроніки Comfy — відкрив 36 магазинів», — додає Євгенія Локтіонова.

    «У напрямку food retail найшвидше зростають локальні мережі, особливо в західних і центральних регіонах. Серед лідерів – «Файно Маркет» з Кропивницького, що розширилася на 17 магазинів, та «Сім23» із Луцька, що активно розвиває свій новий бренд «Сімі». «АТБ-Маркет» і Fozzy Group також продовжують відкривати нові торгові точки, хоча темпи зростання трохи знизилися через воєнний стан, — коментує Віталій Бойко. — Сегмент аптек показує найвищий приріст. У першому кварталі 2024 року відкрилося 280 нових аптек, що вказує на стабільне зростання, особливо в регіонах, які залишаються віддаленими від зони бойових дій. Найбільша кількість аптек зосереджена в Києві, Дніпрі та Львові. Лідерами залишаються «Аптека Магнолія», «Мережа Аптек Подорожник» та «Аптечна Мережа 9-1-1».

    Відкриття

    За даними, які наводять аналітики CBRE Ukraine, протягом останніх 2 років, в регіонах було введено в експлуатацію близько 74 000 кв.м якісних торгових площ. Серед найбільших відкриттів: ТЦ «Меркурій» (26 000 кв. м) в Одесі, 2 черга Veles Mall (25 000 кв. м) в Івано-Франківську, ТЦ Fabrik (9 500 кв. м) у Львові. 

    Торгові об’єкти, які відкрилися у 2022-2024 роках (за даними UTG ) :

    Київ

    Lake Plaza (ex-Метрополіс), вул.Героїв полку «Азов», 12 (2022)
    Hlybochytsky, вул. Глибочицька, 44 (2022)
    Regina, вул. Булаховського, 5 (2022)
    NOVUS Радужний, пл.Керченська, 7 (2022)
    Desna Sky, вул. Бальзака, 85 (2023)
    ТЦ Rostok, вул.Гарматна, 26/2 (2023)
    Реконструкція «Епіцентр-1», вул. Братиславська, 11 (2023)
    «Епіцентр», вул. Бальзака, 65/1  (2024)
    «Епіцентр», шосе Одеське, 8 (2024)

    Дніпро

    Dmart, вул. 8 Березня, 11 (2023) 

    Івано-Франківськ

    Добудова ТРЦ Veles Mall, вул. Вовчинецька, 223  (2023)
    Реконструкція «Епіцентр», вул. Івасюка, 17 (2023)

    Луцьк

    «Гроно Маркет», просп. Відродження, 29 (2022)
    ТЦ «BAOBAB», вул. Ранкова, 2 (2023)
    ТЦ «Меблі Ясен», вул. Рівненська, 116 (2023)
    ТЦ «Агромат», вул. Привітна, 54 (2024)

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості у 2024 році: виклики, адаптація та перспективи

    Львів

    ТОЦ Fabrik, вул. Стрийська, 45 (2022)
    ТЦ «ЛАЗ 695», вул. Стрийська, 45а (2022)
    ТЦ «Вертикаль», вул.Антоновича, 120 (2024)
    Простір DUCK’S LAKE,  вул. Стрийська, 200 (2022)

    Одеса

    ТЦ «Меркурій», вул.Семена Палія, 99  (2023)

    Рівне

    ТЦ Happy Mall, вул. Сергія Бачинського, 5 (2022)

    Ужгород

    ТРЦ Pannonia, пл.Поштова, 4 (2022)

    Хмельницький

    ТЦ Urban Street, вул.Січових Стрільців, 6  (2022)

    Ізмаїл

    ТЦ «ОДІС», пр. Незалежності 40

    Очікування

    На думку Віталія Бойко, для ринку важливу роль відіграє не тільки відкриття нових об’єктів, а й відновлення пошкоджених ТЦ/ТРЦ внаслідок агресії. «В Україні нараховується 35 пошкоджених або зруйнованих ТРЦ. 17 із них відновили своє функціонування через відносно невеликі пошкодження інші залишаються закритими. За загальними оцінками втрати для комерційної нерухомості складають приблизно 500 000 кв. м. Закриті обʼєкти можуть отримати нове дихання через модернізацію та реконцепцію, що дозволить створити поштовх для ринку в період відновлення, — впевнений експерт. — Із найбільш очікуваних ТРЦ залишається OCEAN MALL загальна площа якого становитиме 300 000 кв. м, орендна — понад 117 000 кв. м.

    При сприятливих умовах на економічному та військовому фронті у 2025 очікується відкриття приблизно 15 ТЦ/ТРЦ в різних областях».

    Торгові об’єкти, які очікуються та можуть бути відкриті у 2025/2026 (за даними UTG):

    Вінниця

    ТРЦ Brigantina, вул. В.Чорновола, 2
    ТЦ Grace Mall, ш. Барське
    ТЦ OLD TOWN, вул. Д.Нечая, 171
    АЦ «Юність», просп. Юності, 35

    Дніпро

    ТРЦ «Тополь», вул. Панікахи, 59
    Terra Nova Тополь, вул. Панікахи, 15

    Львів

    ТК «Любінське сяйво», вул.Садова / Петлюри
    LOCUS, смт Рудне, вул. Шептицького, 2

    Луцьк

    ЖТЦ Prime Park, вул. Рівненська / Окружна

    Київ

    Ocean Mall, вул. Антоновича, 176
    BalticSky, пров.Балтійський, 23
    Lukyanivka, вул. Дегтярівська, 7
    White Lines, вул.Васильківська, 1
    April Mall, просп.Л.Курбаса,19
    SKY AVENUE, вул.Народного Ополчення, 3
    Dibrova Park, вул. Північно-Сирецька
    KyivProject CitySpace, вул.Б.Хмельницького, 16-22
    Pobeda Mall, просп. Перемоги
    ЖТК Poetica, вул. Дегтярівська,25
    ЖК Start, вул.Шолуденка, 32
    InterGal City, вул. Старонаводницька, 16Б
    Дитячий світ-2, вул. Малишка, 3
    ТРЦ Svitlo Mall, шосе Столичне, 1

    Одеса

    МФК ITown, вул.Софіївська
    ТЦ «Острів» (реконструкція 1 черги), вул. Новощепний ряд, 2
    ТЦ «Акварель», просп.Небесної сотні

    Полтава

    2 черга «Київ» на вул. Зеньківська, 6/1

    Тернопіль

    ТРЦ Warshawsky, шосе Підволочиське

    Ужгород

    ТРЦ КОRОNА, вул. Фенцика, 5
    ТРЦ «Україна», пл.Кирила та Мефодія, 3
    ТОЦ IDM Mall, наб. Незалежності, 9
    ТЦ Groklin, Слов’янська набережна, 31
    ТЦ Gagarin, вул. Гагарина, 2
    ТЦ Life Plaza, вул. Баб’яка

    Хмельницький

    ТОЦ «Темп»,  просп. Миру, 99
    ТРЦ Proskyriv Plaza, вул. Зарічанська
    ТРЦ Sport Сity, вул. Прибузька, 5/1
    2 черга ТРК Urban Street, вул.Січових Стрільців, 6
    ТЦ Grand Palace, вул. Подольська / Свободи

     Ізмаїл

    ТЦ Pokrovsky вул. Покровська 46

    Житомир

    ТЦ Place, пр. Незалежності 451
    ТРЦ Global UA, вул. Київська 77, 4 черга

    «Торговельно-розважальні центри  будуть розвиватися як окремий вид комерційної нерухомості: рітейл-парки або ТРЦ у невеликих не обласних містах з населення у 50 000 — 100 000. Власники великих ритейлерів ( АТБ, Коло, BGV Group Management), крім свого продуктового ритейлу параллельно  развивают сегмент комерційної нерухомості, а саме невеликі ТРЦ (3—4 тис. кв. м) та здають в оренду іншим магазинам. Це абсолютно європейська модель розвитку ТРЦ у невеликих містах з населенням 50 000—100 000 жителів», — прогнозує Олександр Бондаренко, керуючий партнер Bureau of Investment Programs


    Фото: ТРЦ Veles Mall

    https://propertytimes.com.ua/retail_property/rinok_torgovelnoyi_neruhomosti_v_regionah_vpliv_bezpekovih_viklikiv_ta_migratsiynih_protsesiv

    Читайте также: Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ

  • Ужгород і Закарпаття: нова географія українського ритейлу

    Ужгород і Закарпаття: нова географія українського ритейлу

    Війна кардинально змінила економічну карту України. Поки центральні та східні регіони адаптуються до нових реалій, західні області переживають справжній бум розвитку. Особливо яскраво це проявляється в Закарпатті, де Ужгород за три роки війни перетворився з тихого прикордонного міста на один із найдинамічніших торговельних центрів країни.

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

    Масштабна внутрішня міграція, релокація бізнесу та зростання купівельної спроможності створили унікальні умови для розвитку роздрібної торгівлі. Сьогодні Ужгород демонструє феномен, який здавався неможливим у воєнний час: активне торговельне будівництво, приплив міжнародних брендів та формування нової споживчої культури.
    Property Times разом з Володимиром Чекаловим, генеральним директором Urban-X розбирався, як війна трансформувала Закарпаття в новий центр тяжіння української торгівлі, які гравці формують цей ринок та що це означає для майбутнього розвитку регіону.

    Внутрішня міграція та демографічний вибух: як війна трансформувала Закарпаття

    З початком повномасштабної війни Україна пережила одну з найбільших хвиль внутрішньої міграції. Закарпаття, особливо Ужгород, стало одним з головних пунктів призначення для десятків тисяч переселенців зі сходу та півдня. Віддаленість від бойових дій, близькість до ЄС, комфортний клімат і міська інфраструктура зробили регіон привабливим для тимчасового і постійного проживання.

    Населення Ужгорода з довоєнних 115 тис. осіб у пікові моменти 2022 року зростало до 230 тис. Станом на 2025 рік чисельність стабілізувалася на рівні близько 160 тис. осіб — на 40–50 тис. більше, ніж до війни.

    Серед новоприбулих переважають активні, працездатні люди, сім’ї з дітьми та середнім і вищим за середній рівнем доходу. Багато з них вже інтегрувалися — придбали житло, відкрили бізнес або працевлаштувалися.

    Ці зміни супроводжуються релокацією понад 300 підприємств до Закарпаття в межах державної програми. Це посилило економіку регіону і закріпило тут висококваліфіковані кадри. Близькість до Словаччини, Угорщини та Румунії відкрила прямі логістичні канали для експорту.

    Таким чином, Ужгород переживає не короткочасне зростання, а стійке зміщення населення й економічної активності, що вже змінює споживчий ландшафт, інфраструктурні потреби та ринок комерційної нерухомості.

    Нова економіка споживання: як змінилася торгівля в Ужгороді

    Зростання населення та приплив платоспроможної аудиторії спричинили зрушення в моделі споживання. Ужгород із затишного провінційного міста з обмеженим вибором ритейл-операторів стрімко перетворюється на вузлову торгову точку західного регіону. Середній споживач став вибагливішим, а середній чек — вищим. Це вже не туристичне місто вихідного дня, а динамічний центр споживання зі стабільним попитом 24/7.

    Портрет споживача та середній чек

    Сьогодні основна аудиторія торгових центрів — жінки віком від 25 до 45 років, переважно з дітьми, з сімейним або корпоративним бюджетом. Типове відвідування ТРЦ супроводжується комплексними покупками: продукти, одяг, побутові та дитячі товари, кафе, розваги.

    Середній чек на одного відвідувача торгово-розважального центру становить від 1000 до 1100 грн, що перевищує середній рівень по Україні. Піковими днями залишаються вихідні, проте суттєво зріс трафік у будні — завдяки новим робочим місцям, гнучким графікам та збільшенню кількості фрилансерів і малого бізнесу.

    Найбільшим попитом користуються:

    • fashion-сегмент середнього та середнього мінус рівня;
    • гастрономія (кафе, фудкорти, ресторани);
    • дитячі товари та послуги;
    • аптеки, побутовий сервіс, супермаркети.

    Ринок оренди: від перегрітого попиту до дефіциту якісних площ

    Попит на торгову нерухомість в Ужгороді наразі стабільно високий. Найуспішніші об’єкти демонструють рівень вакантності менше 3% — що для рітейлу означає фактично повну заповненість.

    Орендарі активно конкурують за приміщення в локаціях з високим пішохідним і транспортним трафіком. Особливо затребувані площі від 50 до 300 кв. м — оптимальний формат для fashion, гастрономії та аптечного бізнесу.

     Динаміка орендних ставок:

    Центральні вулиці Ужгорода (high street):

    • $15–50/кв. м/місяць залежно від площі та трафіку;
    • зростання ставок — у 1,5–2,5 раза порівняно з довоєнними ($10–25/кв. м).

    Торгово-розважальні центри:

    • якірні орендарі — $10–25/кв. м;
    • розважальні зони — $5–8/кв. м;
    • fashion сегмент— $20–50/кв. м.

    Спальні райони та нові масиви:

    • $10–20/кв. м, особливо в зонах нового житлового будівництва або на старті проєктів.

    Аналіз орендної математики підтверджує: нинішній ринок орієнтований на сегменти з високою обіговістю та стабільним попитом. В таких умовах власники комерційної нерухомості переходять до моделі відбору орендарів не лише за платоспроможністю, а й за синергією з загальною концепцією об’єкта, що робить девелопмент стратегічно важливим.

    Девелопмент у фокусі: Ужгород будує майбутнє

    Попри воєнний стан, Закарпаття стало винятком на карті України — тут девелопмент не зупинився, а навпаки, набрав обертів. Ужгород демонструє унікальну для країни ситуацію: при загальному зниженні темпів будівництва в інших регіонах, у місті активно розвиваються нові житлові квартали та комерційні об’єкти.

    Читайте также: VD Group: від регіонального гравця до девелопера з новим стандартом житла

    Ключовим чинником є те, що тут формується нова модель торгових зон — орієнтована не лише на центр, а й на активні житлові масиви, особливо на лівому березі річці Уж.

    Ключові об’єкти торгової нерухомості Ужгорода

     Відкрито за час війни:

    ТРЦ Pannonia (GLA 4 440 кв. м) — перший торговий центр, відкритий з початку війни

    ТРЦ Pannonia (GLA 4 440 кв. м) — перший торговий центр, відкритий з початку війни.

    ТЦ «Білочка» (GBA 10 000 кв. м, GLA 8 000 кв. м).

    Найближче відкриття:

    ТЦ GrushevSky (GLA 3 000 кв. м, GBA 4 000 кв. м). Відкриття заплановане на 26 липня 2025 року.

     На стадії активного будівництва:

    ТРЦ Nestoria Plaza — найбільший регіональний проєкт (GBA 32 000 кв. м, GLA 20 100 кв. м) — ступінь готовності: 50%, введення в експлуатацію: 4 кв. 2026 року.

    ТЦ Trade Plaza (GLA:1 900 кв.м), на завершальному етапі будівництва.

    «Довгобуди»:

    ТРЦ «Україна» (GLA 11 710 кв. м) — строки відкриття неодноразово переносилися, роботи ведуться повільно.

    ТРЦ KORONA (GLA 10 500 кв. м) — строки відкриття неодноразово переносилися, роботи ведуться повільно.

    На етапі котловану або концепції:

    Residents Mall (GLA 10 000 кв. м) — стадія земляних робіт та фундаментів.

    RiverVille Mall (GLA 13 000 кв. м) — будівельні роботи не розпочаті

    • Plaza Nova (с. Оноківці) (GBA 20 255 кв. м, GLA 16 795 кв. м) — будівельні роботи не розпочаті;
    • Retail Park (с. Оноківці) (GBA 20 982 кв. м, GLA 20 040 кв. м) — концепцію розроблено, будівництво не розпочато. 

    Географія зміщується: як змінюється карта ритейлу

    Якщо раніше вся торгова активність концентрувалася в історичному центрі, то в умовах дефіциту площ та зростання нових житлових масивів, нова вісь тяжіння формується у лівобережній частині міста:

    • вул. Баб’яка, вул. Легоцького, Слов’янська набережна — зони з розвиненою логістикою та транспортною інфраструктурою;
    • Новий масив, Боздош — осередки приросту населення та будівництва.

    Нова хвиля ритейлу в Ужгороді: як війна змінила комерційну карту міста

    З початком війни Ужгород став не лише безпечним прихистком для сотень тисяч українців, а й новою точкою тяжіння для роздрібних мереж. Місто швидко трансформується у стратегічний хаб Західної України, що не залишилося поза увагою великих гравців ринку. Один за одним сюди заходять бренди, які раніше були присутні лише в Києві та інших мегаполісах.

    Ужгород більше не просто реагує на зростання населення — він активно формує новий ритейл-ландшафт. Сюди приходять як міжнародні оператори, що бачать перспективу в європейській логістиці та транскордонному потенціалі, так і локальні формати, які адаптуються до змінених споживчих звичок та зростаючого платоспроможного попиту.

    Гастрономія та фастфуд: репутація і масштаби

    • McDonald’s — уже присутній у регіоні; під час повномасштабної війни відкрив свою першу точку в області та наразі попередньо планує запуск ще двох нових локацій.
    • KFC — відкрив свою першу локацію в регіоні в умовах війни; планує не відставати від головного конкурента.
    • «Черноморка», «Авокадо» — концепти з інших міст, які органічно вписалися в міське середовище.
    • Pub House, Chili Pizza, «Хмарка» — приклади локального гастроуспіху з планами масштабування.

    Fashion-ритейл: від масового до «мультилюкса»

    • Sinsay — працює вже 3 магазини, готується ще 2 (динамічний middle сегмент).
    • Crop, House — відкрили перші магазини, планують відкриття нових локацій.
    • Symbol — мультибрендовий fashion люкс сегмента, відкрив перший магазин, планують відкриття з розширенням до 2 000 кв. м.
    • LC Waikiki — утвердився в місті, йде на збільшення присутності.
    • VOVK, «Андре Тан» — українська мода, яка впевнено конкурує.
    • Reserved, Half Price, Worldbox, CCC, Goldi, Obnova планують відкриття перших точок (як в Ужгороді, так і в Мукачево).

    Товари для дому та декору: сегмент зростає разом із житлом

    • Jyskміжнародний бренд який присутній в регіоні та має плани з розширення та відкриття нових локацій (як в Ужгороді так і в Мукачево).
    • Epicentr (споріднена категорія)присутній у місті та відкриває нові локації.

    Kids & Family: нова фаза дитячого сегмента

    • «Антошка», «Чудо Острів» — вже присутні та планують відкриття в нових локаціях (як в Ужгороді, так і в Мукачево).
    • «Будинок Іграшок» — готує перший вихід у місто.
    • Libdrarium — розглядає відкриття в сегменті розвиваючих ігор та книг.
    • Fly Kids, Papashon, «Країна Мрій» — планують свій вихід в регіон та відкриття яскравих центрів дитячих розваг. А поки національні оператори планують, місцеві підприємці освоюють цей сегмент, відкриваючі власні центри: PollyLand, Kids Klub.
    • Multiplex — вже діє, під час повномасштабної війни відкрив свою першу точку в області та наразі попередньо планує ще запуск.

    Спорт, здоров’я, краса: нова якість життя

    • Sport Life — має плани з відкриття одного з найбільших фітнес-центрів у регіоні.
    • Аптечні мережі та салони краси — активне розширення в нові житлові масиви. На ринок вийшла мережа аптек «911».
    • Серед beauty-брендів розширюють присутність локальні студії, nail-барів і мережі доглядової косметики, зокрема EVA, Prostor, «Аврора», «Копійочка», в регіон планує зайти новий оператор «Щодня».

    Продуктовий ритейл і формати «біля дому»

    • «Сільпо», «АТБ» — активно покривають зони нового житла, а також населені пункти в яких їх присутність актуальна.
    • Alma, «Близенько», «Амбар», VAM, «Лечо» — борються за лояльність у районах крокової доступності на всьому Закарпатті.
    • В Ужгороді відкрились перші магазини жорсткого дискаунтера «Дивоцін» та мережі «Пчілка маркет».
    • Spar — міжнародний бренд, присутній через українських партнерів, також шукає додаткові локації.
    • «Таврія-В» вийшла на ринок Закарпаття, частково поглинувши локального оператора Silverland, що дозволило їй швидко закріпитися в регіоні та розширити свою мережу

     Ключові ринкові тренди 

    Зростання кількості нових ТРЦ та ритейл-парків

    • Ужгород переживає один із найактивніших будівельних циклів на заході країни.
    • На перший план виходить формат lifestyle і об’єктів, орієнтованих на сімейний шопінг і дозвілля.

    Посилення функціонального наповнення об’єктів

    • Те, що давно стало нормою для міст-мільйонників, лише зараз починає реалізовуватись в Ужгороді. Навіть у відносно компактних проєктах девелопери доповнюють ритейл фітнес-клубами, салонами краси, дитячими зонами, гастроточками та мобільними форматами торгівлі.
    • Модель «все під одним дахом» стає особливо актуальною у густонаселених районах — мешканці очікують максимум зручностей і сервісів поруч із домом. 

    Формування нових торговельних зон

    • Акцент зміщується в бік лівобережжя — вул. Баб’яка, райони Боздош, Новий масив;
    • Центр міста поступово трансформується: зберігає статус прогулянкової та ресторанної зони з бутиками та преміальним fashion, однак зростаюча конкуренція призводить до витіснення слабших гравців і коригування товарних груп. 

     Висновок

    Ужгород поступово змінюється — із компактного прикордонного міста він трансформується у перспективний центр споживчої активності всього західного регіону. Цей процес ще триває: багато ключових об’єктів ритейлу та девелопменту перебувають на етапі будівництва або підготовки, однак вектор розвитку вже чітко заданий. 

    Нагадаємо, раніше  Property Times досліджував, як розвивається ритейл в різних регіонах України, спираючись на коментарі провідних експертів галузі. 

    Фото надані Urban-X

    https://propertytimes.com.ua/retail_property/uzhgorod_i_zakarpattya_nova_geografiya_ukrayinskogo_riteylu

    Читайте также: Почесний президент Housing Ukraine: Право на житло — не привілегія для обраних, а природне право кожної людини

  • Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

    Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

    В першому півріччі 2025 року український ринок торговельної нерухомості характеризувався поєднанням позитивної динаміки зростання зі структурними змінами в споживчій поведінці та географії торговельної активності.

    Читайте также: VD Group: від регіонального гравця до девелопера з новим стандартом житла

    Ключовими факторами розвитку стали внутрішня міграція населення, зміна споживчих пріоритетів та активний розвиток регіональних ринків, особливо в західній частині країни. Разом з тим, ринок продовжує адаптуватися до нових реалій, пов’язаних з обмеженнями воєнного часу та трансформацією споживчих звичок українців. Property Times  розбирався детальніше разом з експертами, які зміни відбувалися на ринку торговельної нерухомості в першому півріччі.

    Макроекономічні показники та споживчі настрої

    Євгенія Локтіонова, директор компанії UTG відзначає позитивну динаміку: оборот роздрібної торгівлі України за січень-квітень 2025 року зростав як в національній валюті (+20,33%), так і в доларовому еквіваленті (+14,05%). Це свідчить про стійкість українського ринку та його здатність до відновлення.

    Діана Квітчук, керівник департаменту маркетингу та досліджень CBRE Ukraine, додає важливі деталі щодо споживчих настроїв: «Станом на травень 2025 року, за даними Info Sapiens, індекс споживчих настроїв становив 79,3 п. п. (+6,7 п.п. з початку року), що свідчить про поступове їх відновлення, особливо в короткостроковій перспективі». За її словами, хоча інфляція випереджала зростання номінальної заробітної плати, реальна заробітна плата продовжувала зростати, що сприяло підтримці стабільного споживчого попиту.

    За словами Олени Забужко, комерційного директора Nhood Ukraine, всі тенденції цього періоду формуються під впливом економічних, споживчих та геополітичних факторів і демонструють складну, але динамічну картину. Експертка підкреслює ключові особливості періоду: зростання орендних ставок під впливом інфляції та девальвації гривні, стійкість ринку попри зниження купівельної спроможності, повернення міжнародних брендів та стимулюючий вплив внутрішньої міграції.

    Олена Забужко зазначає: «Попри зниження купівельної спроможності, ринок досяг довоєнних рівнів».

    Регіональні особливості

    Київ

    Попри воєнні ризики й масовані повітряні атаки Київ  демонструє стабільність. Діана Квітчук коментує: «У 1 півріччі 2025 року ринок торговельної нерухомості в Києві залишався стабільним, а ключові показники практично не змінилися з початку року. Активність ритейлерів розвивалася помірними темпами, зосереджуючись переважно на найефективніших торговельних центрах з високою відвідуваністю та стабільним товарообігом».

    Водночас експертка фіксує обережність міжнародних гравців: «Попри помірну ситуацію в ритейлі, на ринок не вийшло жодного нового міжнародного fashion бренду. Зокрема, шведський ритейлер IKEA оголосив, що не планує повертатися в Україну в найближчій перспективі, через міркування безпеки та обережну позицію, яку все ще займають деякі світові гравці».

    Ключовою тенденцією столичного ринку стала ревіталізація існуючих об’єктів. За словами Діани Квітчук, у 2025 році продовжується тенденція до ревіталізації існуючих торгових об’єктів, яка розпочалася у 2023-2024 роках. Девелопери зосереджуються на реновації торгових центрів, адаптації їх до нових форматів орендарів та зміни моделей споживання.

    Закарпаття

    Цікавою є ситуація в західних регіонах України. Володимир Чекалов, генеральний директор Urban-X, розповідає про динамічний розвиток ринку торговельної нерухомості Закарпаття: «Ринок торговельної нерухомості Закарпаття, насамперед в Ужгороді та Мукачеві демонструє стабільне зростання на тлі активного припливу ВПО, підвищення купівельної спроможності населення та попиту на сучасні формати шопінгу».

    Серед ключових трендів регіону експерт виділяє:

    • Девелоперський бум у житлових районах — активне будівництво найбільшої кількості комерційних площ у мікрорайонах Новий, Боздош;
    • Децентралізацію споживання — основний попит зміщується з центру в спальні райони;
    • Приплив інвестицій — до регіону заходять нові інвестори, які шукають прибуткові проєкти з мінімальними військовими ризиками. Зростає частка угод із залученням як локального, так і національного капіталу ще до введення об’єктів в експлуатацію.

    Зміни у споживчій поведінці

    Євгенія Локтіонова зауважує важливі зрушення в споживчих пріоритетах: «Оскільки ажіотажний попит населення на системи життєзабезпечення задля протидії наслідкам війни (затоварювання консервів, ліків, засобів гігієни, військових товарів, сонячних панелей, зарядних станцій, генераторів, автономного інтернету, ліхтариків, буржуйок, акумуляторів) майже вичерпаний, споживачі поступово повертаються до магазинів одягу та взуття».

    Водночас експертка відзначає специфічні обмеження: «На ринку продовжує спостерігатися вплив наслідків пандемії (віддаленої роботи) та комендантської години — обмежена необхідність в повсякденному та нарядному одязі». Паралельно в UTG фіксують високий рівень відношення українців до розваг і споживання накопичень як інструментів протидії стресу та негативним новинам (шопінг, розваги, ресторани).

    Олена Забужко виділяє кілька ключових трендів у споживчій поведінці:

    Раціоналізація покупок

    Споживачі стали обережнішими у витратах, орієнтуються на функціональні та базові товари. Зростає популярність власних торгових марок, акцій та програм лояльності.

    Омніканальність і цифровізація

    Покупці очікують єдиного досвіду онлайн і офлайн: замовлення онлайн з забором в офлайн, мобільні додатки, самовивіз, швидка доставка.

    Зміна мотивації відвідування

    «Люди приходять не лише за покупками, а за досвідом, емоціями, сервісом», — пояснює Олена Забужко. Зростає попит на фудкорти, зони відпочинку, дитячі простори, івенти.

    У Закарпатті за даними Володимира Чекалова також фіксується специфіка споживчої поведінки: «У першій половині 2025 року споживча поведінка закарпатців залишалася прагматичною та зосередженою на базових потребах. Витрати стали ще раціональнішими — покупці чітко планують покупки, шукають вигідні пропозиції».

    Експерт відзначає зростання популярності форматів «біля дому» через економію часу та транспорту. ВПО продовжують формувати попит на доступний fashion і дитячі товари. ТЦ відвідують цільово, без довгого перебування, з основним інтересом до продуктових, drogerie та fast food форматів.

    Це призвело до конкретних змін у роботі торговельних центрів регіону: зростання інтересу до невеликих площ з високим трафіком, акцент у tenant mix на FMCG, аптечний та фуд-сегменти, очікування виходу брендів при відтермінуванні запусків через нестачу якісних площ.

    Відвідуваність та вакантність

    За даними UTG, відвідуваність торгових центрів продовжує відновлюватись і на липень 2025 року склала 393 особи на 1 000 кв. м GLA. Євгенія Локтіонова зазначає, що найбільш стійкими є центри районного формату з товарами повсякденного попиту — 670 осіб на 1 000 кв. м GLA, тоді як ТЦ окружного формату демонструють 522 особи, а регіональні — 315 осіб.

    Діана Квітчук додає важливі деталі щодо столичного ринку: «На тлі стабільного споживчого попиту, зберігалась позитивна динаміка відвідуваності торгових центрів, яка почала відновлюватися ще у 2024 році й на сьогодні перетворилась на стійкий тренд. Цьому сприяло і зниження операційних перерв у роботі ТЦ, пов’язаних із загрозами ракетних атак. Так, за даними USCS, станом на кінець червня 2025, у Києві потягом часу роботи торгових об’єктів зменшилась частка тривалості повітряних тривог, склавши 1,7% (- 1,3 п.п. з поч. року)». 

    «Позитивна динаміка відвідуваності призвела до скорочення вакантності до 12,9% на липень 2025 року. Найнижчий рівень вакантності спостерігається в районних форматах — 6,6%», — такі дані наводить Євгенія Локтіонова.

    Активні категорії орендарів

    Продуктовий ритейл

    За словами Володимира Чекалова, продуктовий ритейл продовжує демонструвати високу динаміку. Особливо активними залишаються мережі формату «магазин біля дому» — VAM, «Амбар», «Близенько», Alma, а також великі національні оператори АТБ та «Сільпо».

    Читайте также: Почесний президент Housing Ukraine: Право на житло — не привілегія для обраних, а природне право кожної людини

    Це тенденція характерна також і для столичного ринку: «У першому півріччі 2025 року у Києві найбільш активними залишалися продуктові ритейлери та сегмент техніки й електроніки, які демонстрували стабільні відкриття та інвестували в оновлення торгових просторі», —  коментує Діана Квітчук

    Fashion-сегмент

    Володимир Чекалов відзначає формування нового попиту у fashion-сегменті, але зауважує брак площ: «Найактивніше розвиваються бренди Sinsay, Famo та Andi завдяки своїй гнучкості. Водночас низка потужних міжнародних операторів очікують відкриття великих, сучасних торгових центрів».

    Діана Квітчук зазначає більш обережний підхід українських fashion-брендів у столиці: «Українські fashion бренди діяли обережніше, обмежуючись поодинокими новими проєктами у столиці, де останні також демонстрували більше зосередження саме на локаціях у регіонах».

    «У ТРЦ з високим трафіком продовжують розвиватися fashion-бренди, попри загальне зниження попиту. Сучасний споживач орієнтується на функціональні та базові товари», — додає Олена Забужко.

    Дрогері та аптеки

    Володимир Чекалов відзначає активність цих сегментів в західному регіоні: «Мережі «Копійочка», «Щодня», «Подорожник», «Аптека оптових цін», «911» залишаються активними гравцями на ринку, з фокусом на спальні райони». Водночас експерт зауважує: «Весняні зміни у державному регулюванні фармацевтичного сектору дещо пригальмували темпи розширення окремих аптечних операторів».

    HoReCa та сервіси

    За словами Володимира Чекалова, активний розвиток демонструють кав’ярні, пекарні, фаст-фуд з фокусом на розміщення біля житлових комплексів на пішохідному трафіку. Окремо експерт виділяє фітнес-індустрію: «Сегмент демонструє потенціал зростання. Яскравий приклад — анонсоване відкриття Sport Life у Новому районі Ужгорода, поруч із майбутнім другим McDonald’s».

    Інші категорії

    В CBRE також фіксують активність сегмента техніки й електроніки, які демонстрували стабільні відкриття та інвестували в оновлення торгових просторів, тоді як сегменти товарів для дому та DIY діяли обережніше. 

    Орендні ставки та умови співпраці

    Євгенія Локтіонова повідомляє про поступове зростання ставок оренди через скорочення вакантності — на липень 2025 року для приміщень торгової галереї площею 50-200 кв. м ставка склала $22,2 за 1 кв. м (без урахування % РТО, OPEX, ПДВ, КП).

    Діана Квітчук надає детальну інформацію щодо столичного ринку: «Станом на кінець першого півріччя 2025, середня вакантність на ринку Києва залишилася загалом стабільною на рівні 11-12%, з поступовою тенденцією до зниження в найкращих торгових об’єктах, а в деяких об’єктах знаходиться на «технічному» рівні 2-3%».

    Щодо орендних ставок у Києві, експертка зазначає: «Орендні ставки не зазнали значних змін з початку року, де прайм-ставки для типової торгової галереї площею 100-200 кв. м в найкращих об’єктах коливалися в межах $40-70/кв. м/місяць (0% з початку року), тоді як в інших об’єктах — в межах $18-38/кв. м/місяць».

    У Закарпатті склалася специфічна ситуація з орендними ставками. Володимир Чекалов пояснює: «У першій половині 2025 року ринок оренди комерційної нерухомості в Закарпатті, особливо в Ужгороді, демонструє нерівномірне зростання цін, обумовлене високим попитом, обмеженою пропозицією та локальною специфікою. Дефіцит якісних торгових площ призвів до зростання орендних ставок. У популярних районах Ужгорода середні ставки зросли на 5-10% порівняно з 2024 роком:

    • $15-20 за кв. м для стрит-рітейлу на активних вулицях,
    • до $60 за кв. м на центральних вулицях з найвищим трафіком,
    • $5-60 за кв. м у нових комплексах або проєктах із прогнозовано високим трафіком».

    Експерт зазначає особливості договірних відносин: «У таких об’єктах часто застосовуються змішані моделі оплати (мінімальна фіксована ставка + % від обігу), прив’язка до гривні з обмеженим індексуванням, розподіл витрат на ремонт та запуск між орендодавцем і орендарем». Для рітейлерів-першопрохідців девелопери готові пропонувати індивідуальні умови: глибші знижки, покриття витрат на fit-out або маркетингову підтримку.

    Олена Забужко відзначає загальну тенденцію: «Спостерігається зростання орендних ставок під впливом інфляції та девальвації гривні».

    Нові відкриття та перспективи

    Київ та область

    У квітні 2025 року  в Києві відкрився  ТЦ районного формату BalticSky 10 000 кв. м, але це суттєво не вплинуло на загальну пропозицію торгових площ. 

    За даними, які наводить Діана Квітчук, в першому півріччя 2025 року загальний обсяг конкурентної пропозиції залишився незмінним та складав близько 1,6 млн кв. м. Водночас експертка зазначає ключову перспективу: «Згідно з заявами девелоперів, на осінь 2025 року заплановано відкриття ТРЦ Ocean Mall (GLA 110 000 кв.м), що стане потенційно значним доповненням до ринку».

    За даними UTG, у 2025-2026 роках також очікуються відкриття:

    • White Lines (вул. Васильківська, 1) — 28 000 кв. м,
    • Olympik Park (просп. Бажана) — 23 000 кв. м,
    • ТРЦ Svitlo Mall (шосе Столичне, 1) — 12 500 кв. м.

    Регіональні ринки

    Діана Квітчук так характеризує ситуацію в регіонах: «З боку регіонів у першому півріччі 2025 не було введено в експлуатацію якісних ТЦ. Однак прогнози на 2 півріччя 2025-2026 рік видаються більш позитивними: очікується введення в експлуатацію понад 240 000 кв. м нових торгових площ у найбільших регіональних містах України».

    За даними, які наводить Володимир Чекалов, в Закарпатті до кінця 2025 року заплановано відкриття шести важливих об’єктів загальною площею понад 50 000 кв. м:

    ТРЦ Grushevsky  (Ужгород) —  4 000 кв. м,
    ТРЦ Dream City (Ужгород) — 8 000 кв. м,
    ТРЦ Korona (Ужгород) —  10 500 кв. м,
    Retail-park Mukachevo (Мукачево) — 8 900 кв. м,
    Retail-park «Заграва» (Берегово) — 8 000 кв. м,
    ТЦ «Росвигівський» (Мукачево) — 8 500 кв. м.

    Детальніше про ринок Закарпаття та Ужгорода читайте за посиланням

    «Хоча на ринку торговельної нерухомості заявлені до виходу й традиційно великі торговельні об’єкти, все частіше спостерігається тенденція до розвитку змішаних форматів, інтегрованих у житлові та бізнес-комплекси, а також появи компактних регіональних торгових просторів, орієнтованих на локальний попит», — ділиться спостереженнями Діана Квітчук

    «Очікуване введення нових ТРЦ у 2025 році створює додаткові можливості для розвитку», — резюмує Олена Забужко. Разом з тим, успіх нових проєктів залежатиме від їхньої здатності адаптуватися до змінених споживчих звичок та забезпечити мультифункціональний досвід для відвідувачів.

    https://propertytimes.com.ua/retail_property/rinok_torgovelnoyi_neruhomosti_ukrayini_v_i_pivrichchi_2025_roku_zmina_spozhivchih_prioritetiv_ta_vpliv_vnutrishnoyi_migratsiyi

    Читайте также: Леонід Новосельський, «Кератерм»: Ми плануємо нарощувати потужності та бути готовими до стрімкого зростання

  • Анна Чуботіна, Arricano: Наш фокус спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії

    Анна Чуботіна, Arricano: Наш фокус спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії

    Повномасштабна війна стала для Arricano серйозним викликом: частина ТРК тимчасово не працювала, команди діяли в умовах постійних ризиків, а операційні процеси довелося швидко перебудовувати. Компанія сфокусувалась на безпеці, підтримці орендарів і збереженні фінансової стійкості, розширивши повноваження локальних команд і посиливши взаємодію з бізнесом на місцях. Попри кадрові, інфраструктурні та економічні труднощі, Arricano змогла забезпечити стабільну роботу своїх проєктів та адаптуватися до нової реальності.

    Читайте также: DELTA Ukraine: Відбудова має стати не просто ремонтом, а довгостроковою програмою модернізації країни

    Про те, як компанія проходить цей період і які рішення стали ключовими, Property Times говорив з Анною Чуботіною, CEO Arricano.

    РТ.: Як війна вплинула на діяльність Arricano та ваші ключові бізнес-процеси?

    А. Ч.: Перші місяці великої війни були найскладнішими. Частина наших ТРК опинилися під загрозою, якийсь час не працювали, потім поступово відновили свою роботу, починаючи з орендарів, які пропонували населенню товари першої необхідності. Дякуємо нашим партнерам та колегам, які взяли на себе ризики роботи під час війни, у тому числі й у прифронтових містах, якими зараз є Запоріжжя та Кривий Ріг. Завдяки відданій роботі наших команд на місцях ми швидко перебудували операційні процеси, сфокусувались на безпеці та комунікаціях, на підтримці орендарів у відновленні їхньої діяльності у наших проєктах та на допомозі військовим і спільнотам наших ТРК.

    Війна навчила нас швидкості та гнучкості. Нам дуже допомогло, що частина бізнес-процесів була автоматизована, тому управління та звітність у дистанційному форматі були налагоджені за лічені години. На початку війни наші офісні співробітники частково працювали у віддаленому форматі. Зараз працівники центрального офісу, за деякими виключеннями, працюють у гібридному форматі, що, як на мене, ефективніше за віддалений. Частину робочого часу ми збираємось усі разом, що сприяє укріпленню міжособистісних зв’язків, побудові довіри, творчості, синергії, швидкому прийняттю рішень. Щодо ТРК, то тут, технічні спеціалісти, клінінг, охорона, адміністрація — всі завжди на місцях.

    РТ: Яким чином ви адаптували управління мережею ТРК у воєнний час?

    А, Ч.: Головна зміна в тому, що ми суттєво розширили повноваження команд на місцях. Це дозволяє швидко реагувати на контекст і, відповідно, ухвалювати рішення, враховуючи оперативну ситуацію, що динамічно змінюється. Не всі деталі та нюанси можна об’єктивно оцінити з центрального офісу. Наприклад, якщо тривоги цілий день і персонал емоційно й фізично виснажений, директор торговельного центру може самостійно ухвалити рішення та запропонувати орендарям зачинитись в такий день раніше, повідомивши відвідувачів про зміни роботи ТРК.

    РТ: Як змінилася стратегія компанії щодо роботи з орендарями в умовах війни?

    А. Ч.: Ми послідовні у своїх принципах вибудовування взаємовигідної прозорої співпраці та довіри. З початку війни ми посилили маркетингову підтримку наших орендарів. Також прискіпливіше оцінюємо ефективність їх роботи, щоб мати можливість швидко реагувати на запити щодо знижок та маркетингових активностей. Були випадки, коли колеги в ТРК допомагали орендарям з пошуком персоналу, бо наразі – це одна з ключових проблем на місцях. За запитом ми можемо рекомендувати проєктні чи підрядні компанії, з якими маємо успішний досвід співпраці. Це особливо актуально зараз, коли, через брак персоналу, дуже складно знайти ремонтні бригади, особливо у прифронтових містах.

    РТ: Які виклики зараз стоять перед вашими орендарями та як компанія допомагає їм у цій ситуації?

    А. Ч.: Те, що для великих мережевих компаній частіше постає як виклик щодо підвищення ефективності, для малого бізнесу зараз – питання виживання. В наших регіональних проєктах значна частина приватних підприємців, яким дуже складно, тому що фінансова стійкість низька. Таких орендарів, там де це дійсно виправдано, ми підтримуємо знижками, маркетинговими комунікаціями, консультуємо щодо оформлення вітрин, вивісок, товарної пропозиції тощо. Також для всіх дуже гостро стоїть питання дефіциту кадрів. У наших регіональних містах орендарі постійно стикаються зі складнощами пошуку персоналу.

    РТ: Чи довелося вам змінити фінансову стратегію, враховуючи нинішні ризики?

    А. Ч.: До 2022 року ми планували інвестиції в нові проєкти, але після початку війни пріоритет змінився. Головна мета – зберегти фінансову стабільність, мінімізувати збитки та забезпечити безперервність діяльності. Ми продовжуємо працювати в режимі оптимізації витрат, розглядаючи їх під кутом доцільності та ефективності. Усі непріоритетні витрати скорочуємо або переносимо на майбутні періоди. Домовляємось із нашими банками щодо реструктуризації кредитів, якщо розуміємо, що є ризик невиконання зобов’язань через події, на які ми не можемо вплинути. Наприклад, у 2024 році пошкодження ТРК «Сонячна Галерея» та суттєве зниження орендних доходів по цьому проєкту і потреба в коштах на його відновлення, посилили тиск на фінансову стійкість компанії. Нам допомогло, що всі контрагенти йшли нам назустріч по строках виконання зобов’язань. Фінансова гнучкість дозволяє швидко корегувати плани у відповідь на кризові події та зменшувати їхній вплив на дохід компанії.

    РТ: Наскільки санкції, які запроваджені проти окремих акціонерів чи пов’язаних структур, впливають на компанію?

    А. Ч.: Ми працюємо у звичайному форматі. Торговельні комплекси приймають гостей, орендарі ефективно працюють на місцях. Команда Arricano продовжує забезпечувати безперебійну роботу ТРК, підтримувати орендарів і виконувати всі зобов’язання перед партнерами, державою та працівниками. Та, звичайно, коли стало відомо про це рішення Президента у червні поточного року – це був шок для усієї команди. Це не полегшує нашу роботу, додає психологічного пресингу, що посилюється невизначеністю під час війни. Але бізнес в Україні, на жаль, не перший рік працює не завдяки, а всупереч. Тож віддано продовжуємо робити нашу справу і сподіваємось, що акціонери Arricano зможуть відновити справедливість щодо себе. Наразі адвокати аналізують правові підстави для запровадження санкцій та готують необхідні процесуальні документи для їх оскарження в установленому порядку.

    РТ: Як міжнародний власник Arricano оцінює вашу роботу в Україні в умовах війни?

    А. Ч.: Цьогоріч я беру участь у роботі робочої групи Risk and Resilience Європейської ради торговельних місць (European Council of Shopping Places, ECSP) і бачу, як реагують мої європейські колеги на те, як ефективно ми керуємо нашими ТРК попри воєнні ризики. Для багатьох іноземців це виглядає як чудо. Та ми знаємо, що за цим чудом дуже багато роботи і відданості кожного з нашої команди. Загалом у акціонерів Arricano оцінка ефективності команди завжди була високою, а з початком повномасштабного вторгнення особливо.

    РТ: Arricano — одна з небагатьох девелоперських компаній України, чиї акції торгувалися на міжнародній біржі. Як війна позначилася на вашому публічному статусі?

    А. Ч.: На початку повномасштабної війни акціонери вирішили вийти з біржі, бо перебування на ній потребувало значних бюджетів, не давало доступ до залучення фінансування через військові ризики, а ці кошти були потрібні на підтримку команди і активів в Україні.

    РТ: Чи розглядаєте ви можливість додаткових лістингів або інших інструментів для залучення капіталу після перемоги?

    А. Ч.: До літа цього року акціонери компанії Arricano розглядали різні варіанти залучення капіталу й інвестування в українську економіку. Можу припустити, що питання нових інвестицій в бізнес в Україні зараз точно не на часі. Думаю, це залежить від того, чи зможуть акціонери компанії домогтися справедливості в правовому полі.

    РТ: На які проєкти компанія робить ставку у найближчій перспективі?

    А. Ч.: Наш фокус зараз спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії. Ще на початку року в нас були думки щодо поновлення активних будівельних робіт по проєкту ТРК «Лук’янівка», але зараз це питання не на часі.

    РТ: На якому етапі перебуває проєкт на Лук’янівці та як просувається реставрація прилеглих історичних будівель?

    А. Ч.: Будівництво ТРК «Лук’янівка» призупинено, але деякі роботи на майданчику ведуться. Під час однієї із серпневих ворожих атак на Київ було частково пошкоджено будівлю ТРК. На щастя, ніхто не постраждав. За умови залучення фінансування в будівництво, плануємо повернутись до активної фази реалізації проєкту. За нашими оцінками проєкт можна добудувати за 1,5 роки.

    Читайте также: Довгострокове фінансування у 2026 році: раціональний підхід до великих рішень

    РТ: Наскільки для вас важливо поєднання комерційної функції ТРЦ з відновленням міського середовища?

    А. Ч.: Дійсно, для нашої команди важливо, щоб ТРК не лише виконував комерційну функцію, а й органічно поєднувався з міським середовищем, створюючи нову якість простору.

    Ми розглядаємо ревіталізацію як комплексний процес редевелопменту:

    • територій — через розвиток громадських просторів;
    • будівель — через реставрацію пам’яток архітектури;
    • інфраструктури — через оновлення транспортних і пішохідних зон.

    По суті проєкт ТРК «Лук’янівка» — це перший в Україні комплекс, до складу якого входять одразу дві пам’ятки архітектури — будівля Лук’янівського парку міської залізної дороги та колишня електростанція. Наша мета — не тільки відновити їхній автентичний вигляд, а й гармонійно інтегрувати нові об’єми в історичне середовище.

    РТ: Чи бачите ви перспективи розвитку нових форматів ТРЦ в Україні?

    А. Ч.: В Україні триває редевелопмент ТРЦ, які оновлюються для збереження конкурентоспроможності, а також зростає інтерес до ритейл-парків і районних центрів, особливо у менших містах центральної та західної України.

    Основні тенденції у девелопменті — це створення багатофункціональних гібридних просторів, де поєднуються ритейл, гастрономія, культура й дозвілля, зростає частка публічних зон, а також в дозвілля інтегрується онлайн- і офлайн-досвід. Загалом ринок трансформується від традиційного шопінгу до формату, що пропонує людям досвід і враження, формуючи певний стиль життя та стимулюючи витрати на товари і послуги.

    РТ: Які міжнародні практики управління ТРЦ ви плануєте застосувати в Україні найближчим часом?

    А. Ч.: Ми провели модернізацію системи обліку відвідувачів в ТРЦ «Район» та частково в наших інших ТРЦ, де лінійні лічильники були замінені 3D-лічильниками для підвищення точності та ефективності аналізу потоків. Плануємо завершити оновлення до кінця наступного року.

    Встановили модернізовану систему BMS (Building Management System) — інтегрований програмно-технічний комплекс, який дозволяє централізовано моніторити та керувати інженерними системами будівлі з єдиного інтерфейсу. Мета — забезпечення ефективної, безпечної та комфортної експлуатації будівлі, оптимізація витрат енергоресурсів та підвищення якості послуг.

    Запустили консолідовану системи обліку відвідувачів в єдиному дашборді Power BI, що дозволяє:

    • оперативно аналізувати відвідуваність у розрізі об’єкта в цілому і зонально;
    • виявляти динаміку і тренди, порівнювати показники за періодами і локаціями;
    • ухвалювати управлінські рішення на основі прозорих і порівняних даних;
    • підвищувати ефективність маркетингових активностей і операційних процесів.

    За сприятливих умов плануємо повернутись до оновлення платформи для комунікацій з орендарями та сервісними компаніями, що обслуговують ТРК. Також хочемо інтегрувати систему збору продажів орендарів. Ми вже робили декілька ітерацій та, на жаль, лишились незадоволеними продуктами, з якими працювали.

    РТ: Чи розглядає Arricano можливість запуску нових проєктів у регіонах України?

    А. Ч.: Фокус української компанії спрямований на розвиток працюючих торговельних центрів та завершення будівництва ТРК «Лук’янівка». У акціонерів завжди були плани розвитку у регіональних містах України. Думаю, вони будуть готові повернутись до реалізації цих планів лише за умови відновлення справедливості щодо себе і свого бізнесу в Україні. Наразі запуск нових проєктів точно не на часі.

    РТ: Чи плануєте ви переглядати формат ТРЦ у бік більшої мультифункціональності (офіси, коворкінги, житло)?

    А. Ч.: Ми постійно посилюємо пул орендарів, зважаючи на тренди комерційної нерухомості та попит на ту чи іншу категорію. Сьогодні в наших діючих ТРК ми розширюємо представленість категорії спорт, F&B, звичайно залучуємо якісних фешн-операторів. Щодо перегляду формату наразі такої необхідності немає, це підтверджуються наповненістю об’єктів та попитом. Продовжуємо спостерігати за ринком, конкурентами, трансформаціями у запитах нашої цільової аудиторії, щоб бути на крок попереду.

    РТ: Як, на вашу думку, український ринок комерційної нерухомості зміниться після війни?

    А. Ч.: Очікується поступове відновлення попиту з боку міжнародних і локальних ритейлерів, які сьогодні вичікують стабілізації ситуації. Зросте інтерес до багатофункціональних форматів, де в одному проєкті поєднуються офісні, торговельні, розважальні та житлові функції.

    Велику роль відіграватимуть енергоефективність, сталі рішення, безпека та якість інфраструктури. Разом із тим розвиток комерційної нерухомості в конкретних регіонах значною мірою залежатиме від економічних і демографічних чинників: від відродження промисловості, повернення населення, а також від того, як на державному рівні будуть підтримуватись програми відновлення критичної інфраструктури та розвитку малого та середнього підприємництва.

    https://propertytimes.com.ua/interviews/nna_chubotina_arricano_nash_fokus_spryamovanyy_na_zabezpechennya_bezperebiynoyi_roboty_diyuchykh_proyektiv_ta_finansovoyi_stiykosti_kompaniy

    Читайте также: Азарт и креативность: как онлайн-развлечения вдохновляют творческий процесс