У Луцьку, в 40-му районі, виставлено на продаж виробничо-складське приміщення з офісними площами. Об’єкт розташований на вулиці Карбишева, поруч із великим логістичним хабом, магазинами й офісами. Про це повідомляє «Волинська служба новин» із посиланням на оголошення на маркеплейсі OLX, пише Property Times.
Будівля має загальну площу понад 2 тис. кв. м, з яких близько 180 кв. м займає офіс. Висота стелі сягає 10 м, воріт — 5 м, що дозволяє працювати з великогабаритним транспортом. На території є власна парковка на понад 12 місць, можливість розвороту TIR, рівна підлога й опція облаштування рампи.
Приміщення обладнане усіма необхідними комунікаціями: електроенергія, автономне опалення офісу, водопостачання, дощова каналізація та природна вентиляція. Фасад утеплений, дах виконаний із ПВХ.
Минулий рік став для ринку складської нерухомості роком поступового відновлення попиту та відносної стабілізації. Нагадаємо, що 2022 р. був роком вимушеного попиту, орендна активність підтримувалася переїздами в більш безпечні локації, а також пошуком нових приміщень на заміну зруйнованих.
У 2023 році ринок перейшов від стадії виживання до стадії помірного розвитку. Що відбувалося на ринку складів у 2023 році та на що чекати в поточному році, Property Times розбирався разом з експертами.
Що відбувалося з попитом?
Початок 2023 року ознаменувався перепідписанням договорів, скасуванням дисконтів та частковим поверненням до ринкових умов оренди, що свідчить про поступове відновлення й стабілізацію ринку.
Відбулися зміни в структурі попиту, збереглася тенденція до скорочення складських запасів. «Це дозволяє значно зекономити бюджет на оренду, а також мінімізує ризики великого складу, бо все ж таки трапляються випадки влучання у великі склади», — коментує Федір Арбузов, CEO компанії Watermelon Development.
Скорочення площ для зберігання також обумовлено браком персоналу та здорожчанням кваліфікованих кадрів.
Втратили актуальність ADR-склади для зберігання пестицидів та гербіцидів, це обумовлено тим, що через війну суттєво скоротилися сільськогосподарські площі, які доступні до обробки, пояснює Федір Арбузов.
Суттєвий вплив на ринок мала зміна логістичних шляхів. «Закриття морських портів змусило логістичні компанії переглянути транспортні стратегії, розширивши транспортні та вантажні послуги поряд з основною діяльністю. Така диверсифікація бізнесу підтримала стійкість основних 3PL-операторів, що дозволило збільшити попит з боку таких користувачів. Таким чином, сектор гуртової та роздрібної торгівлі (38%) і логістичні та 3PL оператори (36%) продовжили домінувати в структурі валового поглинання, річний обсяг якого склав близько 92 000 кв.м (-37% р/р)», — зазначають аналітики CBRE Ukraine.
Продемонстрували стабільність і ритейлери. Як пояснюють в CBRE Ukraine, це зумовлене стійким споживчим попитом, головним чином у сегменті електронної комерції та відновленням попиту на неосновні споживчі категорії. Додатково, гуманітарна допомога та товари військового призначення стимулювали попит на складські приміщення.
«Наразі спостерігається попит на виробничі приміщення під фармацевтичну галузь, електронні компоненти (іноді подвійного призначення), склади в межах міста від компаній, які постраждали після прильотів в Київському регіоні, є запити від підприємств, які планують релокацію з Харкова та Запоріжжя», — коментує Олексій Шестак, менеджер у сфері операцій зі складською нерухомістю Alterra Group.
Зберігається попит на сухі склади та на низькотемпературні склади, в тому числі й склади глибокої заморозки. «Їх не вистачає, бо значна частина таких складів була знищена ворожою атакою при наступі на Київський регіон на початку війни, — коментує Федір Арбузов. — Окремо потрібно сказати про температурні фармсклади, в яких також є потреба».
На відміну від 2022 року, коли попит був переважно пов’язаний з переїздом з пошкоджених складів та переукладанням існуючих договорів, у 2023 було зафіксовано кілька угод з розширення (19%) та переїздів з розширенням (41%), що свідчить про тенденцію до відновлення ринку оренди, зазначають аналітики CBRE Ukraine.
За даними CBRE Ukraine, станом на кінець 2023 року на ринку складської нерухомості Києва не було введено нових спекулятивних об’єктів. Річний обсяг нової пропозиції для власного користування склав близько 88 000 кв. м у трьох складських комплексах: Novus Warehouse (40 000 кв. м), Nova Poshta Terminal (35 000 кв. м) та ІІ черга комплексу Олександрівський (12 600 кв. м). В результаті, загальна пропозиція конкурентних складських площ залишилась незмінною на рівні близько 1,41 млн кв. м.
Найпроблемніші регіони
Розподіленні попиту відповідно до локації напряму залежить від близькості лінії фронту та безпеки регіону. «Найпроблемнішими є прифронтові території — Харків та Дніпро, — говорить Федір Арбузов. — Тут було побудовано досить багато складів, які зараз опинилися під ударом ворога».
«Для власників складських приміщень в Харкові продовжуються складнощі з пошуком орендарів, а рівень орендних ставок по поточній пропозиції: від 50 до 150 грн/кв. м (для класу А, В), середньоринкова вартість оренди — 88,6 грн/кв. м без ПДВ, а приміщення з вартістю оренди від 100 грн/кв. м вільні вже понад 6 місяців», — коментує Олексій Шестак.
За даними CBRE Ukraine, найбільший відсоток вільного складського простору, станом на кінець 2023 року, знаходився вздовж Харківської траси (М-03) та Чернігівської траси (М-01) і становив відповідно 33% та 26%.
Вакантність та орендні ставки
В CBRE Ukraine наводять такі цифри: станом на кінець 2023 на ринку спостерігався дефіцит вільних площ, а рівень вакантності становив лише 1,8% (-2,2 п.п. р/р). «Знищення значної кількості складів у 2022 році лише додатково посилило тиск на рівень вакантності. Крім того, низька вакантність підтримувалася активним поглинанням, де площі, що звільнялися внаслідок переїздів або скорочень, рідко виходили на відкритий ринок і швидко орендувалися», — пояснюють аналітики.
«Якісних вакантних об’єктів залишилося дуже мало, майже взагалі немає доступних до оренди юнітів площею 10 тис. кв. м або більше, є декілька опцій оренди 3-5 тис. кв. м, більше опцій по 2-2,5 тис. кв. м», — додає Федір Арбузов.
«Орендні угоди продовжували укладатися в національній валюті, хоча у 2023 році ця тенденція пішла на спад. У поєднанні з обмеженою пропозицією та дефіцитом якісних площ відбулося зростання орендних ставок на складські приміщення класу А. Ефективна орендна ставка зросла на 15% упродовж 2023 до $4,9 кв. м на місяць, що свідчило про переорієнтацію ринку на користь орендодавців. Запитувані орендні ставки зросли в середньому на 20%, коливаючись у діапазоні 168-194 грн/кв. м на місяць ($4,6-$5,3) для приміщень класу А», — наводять дані аналітики CBRE Ukraine.
Прогнози: нові площі, зростання орендних ставок
У 2024 році ринок має поповнитися новими якісними площами, плюс очікується відновлення зруйнованих складів.
«Протягом 2024-2025 років на ринок може вийти близько 161 000 кв.м нових площ, що є рекордним показником за останні десять років. Серед об’єктів — логістичні комплекси «Чайки» I-III (70 000 кв. м), «Дударків» (45 000 кв. м), «Олександрівський» III (40 800 кв. м) та «Гореничі» (5 000 кв.м), проте затримки та перенесення термінів виходу на ринок не виключені, — прогнозують аналітики CBRE Ukraine. — Анонсування такого обсягу нової пропозиції має потенціал для середньострокового вирішення проблеми дефіциту приміщень у Київському регіоні, особливо для якісних складів класу А».
«За останні два роки вартість будівництва зросла на 30%. Якщо раніше можна було побудувати склад за 400- 450$ за кв. м, на сьогодні вартість будівництва сухого складу класу А буде коштувати мінімум 550-600 $ за кв. м при загальній площі приблизно 20 000 кв. м», — Федір Арбузов.
Про плани до кінця 2024 року завершити відбудову свого зруйнованого складу площею 58 000 кв.м заявляв RLC, один з найбільших девелоперів на ринку. Інші девелопери ще не розпочали відновлення зруйнованих складів і лише деякі з них повернулися до повноцінного функціонування. Деякі компанії, склади яких постраждали чи були повністю знищені, утримуються від відбудови своїх об’єктів, натомість розглядають альтернативи шляхом придбання нових комплексів, повідомили на запит Property Times в CBRE Ukraine.
«Ринок логістики найпріоритетніший для розвитку економіки, тому він не буде в стагнації, а буде й надалі рухатися вперед і потроху зростати, — коментує Федір Арбузов. — Якщо орендна ставка буде демонструвати покращення, а будівництво не зростатиме в ціні, логістика буде мати попит як з боку орендарів, так і з боку девелоперів».
Олексій Шестак прогнозує подальше зростання орендних ставок: «На середину 2024 року орендні ставки для складів класу А складуть 210 грн без ПДВ та ОРЕХ».
«На фоні більш оптимістичного економічного прогнозу, принаймні на 2П 2024 року, очікується, що попит з боку орендарів демонструватиме позитивну динаміку, а існуючі запити на великі площі, що формують відкладений попит, стимулюватимуть орендну активність у 2024 році. У середньостроковій перспективі, зі стабілізацією бойових дій, сегмент, ймовірно, залишиться більш сприятливим для власників нерухомості, а орендна ставка поступово зростатиме.
Приблизно 161 000 кв.м складських площ планується до виходу на спекулятивний ринок протягом 2024-2025 років, що, як очікується, зменшить тиск на вакантність і наситить ринок новими площами. Враховуючи відносно короткий цикл девелопменту, очікується, що фаза відновлення ринку, після активізації орендної активності, буде коротшою порівняно з іншими сегментами нерухомості», — прогнозують аналітики CBRE Ukraine.
Ринок складської нерухомості України в першому півріччі 2025 року продовжує функціонувати в умовах воєнного стану, що суттєво впливає на всі його сегменти. Але попри складні обставини, галузь демонструє адаптивність та здатність до відновлення. Експерти по-різному оцінюють ситуацію. Property Times досліджував, що відбувалося на ринку складської нерухомості в першому півріччі 2025 року.
За даними CBRE, валове поглинання склало близько 109 000 кв.м, що на 27% вище показника попереднього року. Однак експерти галузі мають різні оцінки загальної ситуації з попитом.
Геннадій Гриненко, комерційний директор Alterra Group зазначає: «Динаміка попиту у 2025 році не зменшилась у порівнянні з 2024-м. Ми спостерігаємо найбільший попит у західних регіонах і в Києві».
Натомість Олександр Бондаренко керівний партнер Bureau of Investment Programs та співзасновник індустріальних парків NOVO дає більш стримані оцінки: «Не можу сказати, що є шалений попит на логістичні приміщення. Єдиним стабільним джерелом попиту на логістичні площі є компанії, які переміщуються зі східних регіонів України в західні та центральні регіони».
За аналізом CBRE, у валовому поглинанні домінують:
Логістичні оператори — 56%;
Оптова та роздрібна торгівля — 39%;
Фармацевтика та медицина — 5%.
«Сьогодні основні орендарі складських приміщень — це компанії, що займаються дистрибуцією та логістикою. Структура орендарів охоплює різні товарні групи, але переважає сегмент FMCG — це найбільший ринок із точки зору обсягів», — додає Геннадій Гриненко.
Олександр Бондаренко конкретизує основних гравців: «Основні гравці-орендарі наразі — це національні ритейлери, дистриб’ютори, виробники та логістичні оператори, як українські, так і міжнародні. Це і група Рабен, FM Logistic Україна, Rhenus Logistics, DSV».
Обмежену присутність інших сегментів аналітики CBRE пояснюють зростаючою тенденцією серед FMCG-компаній до аутсорсингу операційної діяльності 3PL-операторам, а також рішенням окремих орендарів інвестувати у власні складські об’єкти з метою посилення контролю над ланцюгами постачання та підвищення операційної незалежності.
Структура попиту за класами приміщень залишається стабільною:
малий та середній бізнес шукає склади класу B у якісних локаціях;
великий бізнес потребує складів класу A — великих логістичних центрів.
«У Києві потреба у складах класу A значно більша, ніж у Львові чи Вінниці», — зазначає Геннадій Гриненко.
Девелопмент та нове будівництво
За даними CBRE, протягом першого півріччя 2025 року було введено в експлуатацію близько 107 000 кв. м нових складських площ, що означає приріст конкурентної пропозиції на 14%. Загальний обсяг складського фонду наблизився до довоєнного рівня — близько 1,48 млн кв. м. Також було відновлено частину площ складського комплексу RLC (11 000 кв. м), пошкодженого у 2022 році.
Дмитро Омельчук, комерційний директор DELTA Ukraine підтверджує активізацію девелопменту: «У першій половині року ми дійсно спостерігаємо помітне пожвавлення в сегменті складської нерухомості. Активно розробляються концепції нових логістичних хабів — зокрема масштабних грінфілд-проєктів у стратегічних локаціях поблизу транспортних артерій. З іншого боку, триває реконструкція складів, які зазнали пошкоджень, із чітким фокусом на оптимізацію капітальних витрат».
Геннадій Гриненко відзначає регіональні особливості: «Особливо помітна динаміка у Києві: за останні півтора року суттєво збільшилась кількість девелоперських проєктів — від невеликих складів на кілька тисяч квадратних метрів до великих комплексів на 20-40 тис. кв. м. На заході та в центрі України таких проєктів менше, але є приклади у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові та Івано-Франківську, де бізнес будує логістичні центри під власні потреби».
Експерти виділяють два основних напрямки девелопменту:
Проєкти для власних потреб: наприклад, «Епіцентр» та АТБ будують розподільчі центри для себе;
Експерти зазначають, що ринок змінюється не тільки кількісно, а і якісно. «Девелопери стали уважніше підходити до планування: перевага надається енергоефективним рішенням, модернізації інженерних систем, а також інтеграції автоматизованих технологій. Впровадження WMS-систем, автоматизованих стрічкових ліній і сенсорних контролерів стало новим стандартом. Загалом ринок демонструє адаптивність і прагнення до якості — замість масового будівництва «на виріст», інвестори обирають продумані проєкти з високим рівнем функціональності, стійкості та експлуатаційної ефективності», — коментує Дмитро Омельчук.
Проте є й чинники, які стримують розвиток ринку. Олександр Бондаренко пояснює: «Будівельного буму логістичних терміналів наразі немає. На жаль, в першій половині 25-го року по багатьох логістичних складах було влучення ворожих ракет під час обстрілів. Бізнес не хоче ризикувати через атаки».
Саме воєнні ризики є головним чинником стримування. Як пояснює Геннадій Гриненко попри великий потенціал Києва й значну незакриту потребу в логістичній інфраструктурі, за останні пів року столиця стала більш ризикованою через збільшення кількості прильотів.
Орендні ставки та вакантність
За даними CBRE, запитувані орендні ставки у доларовому еквіваленті незначно зросли — на 5% у нижньому ціновому діапазоні та становили $4,7-$5,7/кв.м/міс. Орендні угоди переважно укладалися в національній валюті.
Олександр Бондаренко наводить картину регіональних відмінностей: «Ціни на рівні $4-$4,5 за кв. м, до $5 за сухий склад класу А. На ціну впливає територіальне розташування. Чим далі від лінії фронту, тим вищі ставки. Якщо в західних регіонах може бути ставка $5-$5,5, то в Дніпропетровській області — $3».
Геннадій Гриненко підтверджує тенденцію до незначного зростання: «За останній рік суттєвих змін не відбулося. Зниження не було, навпаки — середня ставка поступово зростає. Оренда в Києві має стабільну тенденцію до зростання: ставки індексуються в гривні та поступово підтягуються і в доларах».
На думку експертів така тенденція зберігатиметься й надалі. «Відповідно, в наступному році ціни на оренду складу можуть зрости на 10-15%», — прогнозує Олександр Бондаренко.
Щодо вакантності, то за даними CBRE, вона знизилася до 3% (-1,2 п.п. з початку року), що відображає активне поглинання на фоні відкладеного попиту.
«Якщо на початку війни вакантність могла складати 30-40%, то зараз такої драматичної ситуації немає. У 2025 році вакантність складів склала близько 5-10% — залежно від сезонності бізнесу. У деяких складів останні два роки немає вакантності взагалі — 0%», — коментує Олександр Бондаренко.
«У Києві вакантність залишається низькою, як і раніше. Тимчасові коливання можливі, коли в експлуатацію вводяться нові спекулятивні об’єкти, але глобально показник стабільний, — додає Геннадій Гриненко. — Загалом ми не спостерігаємо відтоку резидентів та орендарів. Навпаки, кількість запитів, особливо від малого та середнього бізнесу, навіть зростає порівняно з минулим роком».
На певні категорії складів сформувався відчутний дефіцит. Так, за даними CBRE, ринок відчуває значний дефіцит у сегменті холодного зберігання, що спричиняє підвищення орендних ставок і створює передумови для спеціалізованого девелопменту.
За прогнозами CBRE, до кінця 2025 року планується введення майже 98 000 кв. м нових спекулятивних площ.
«Наприкінці року у Львові та Києві планується введення кількох нових проєктів, що може тимчасово підвищити рівень вакантності», — коментує Геннадій Гриненко.
Property Times разом з експертами вивчав основні тенденції в сегментах офісної та складської нерухомості: фактори, які впливають на попит, нову пропозицію й прогнози на 2025 рік.
За прогнозами аналітиків, які озвучувалися на початку року, до кінця 2024 р. в Києві планувалося введення в експлуатацію приблизно 51 000 кв. м офісних приміщень у межах чотирьох офісних проєктів, але очікування не виправдалися.
«Через війну на ринку офісної нерухомості заявлена невелика кількість нових проєктів, а нова пропозиція в основному складається із завершення довоєнних проєктів. В Києві у 2024 році було відкрито три нові бізнес-центри: Heritage площею 13,3 тис. кв.м та Twelve на 16 тис. кв. м, БЦ White Lines на 10 тис. кв. м», — коментує Віталій Бойко, CEO компанії NAI Ukraine.
Експерт пояснює, що інвесторів відлякує високий рівень вакантності (25%) на ринку і попит, що нижчий за довоєнний час. Це притаманно великим містам і за межами України, де немає війни, і є наслідком всесвітньої коронокризи, яка примусово впровадила віддалений режим роботи, який зберігся в різній пропорції в більшості компаній-орендарів офісних площ.
«Обсяг нових площ, які вийшли на ринок Львова протягом 2024 року становить близько 12 000 кв.м, що на 75% менше ніж у 2023», — наводять дані аналітики CBRE Ukraine.
Попит, орендарі
За словами Віталія Бойка, ринок офісів Києва демонструє збільшення попиту у 2024 році, що виражається в зростанні обсягу орендованих площ. Але попри все, попит все ж залишається нижчим за довоєнний рівень, а серед великих угод переважають контракти на переукладання або зміну офісних приміщень через їх економічну ефективність.
«Попри війну загальні тенденції довоєнного часу залишаються без змін відносно портрету орендаря офісних приміщень. Попит на офіси зріс у центральних та західних областях через релокацію бізнесу та населення. Основними орендарями залишаються такі напрямки це ІТ-сектор, ритейл-оператори, FMCG, фінансовий сектор, маркетинг, fintech, медіа, логістика, агрокомпаніі. Серед більшості компаній які звертаються за пошуком приміщень спостерігається тренд на зменшення площ, на що вплинуло скорочення фізичної присутності співробітників в офісі. В середньому найбільшу цікавість приходиться на приміщення від 200 до 550 кв. м», — коментує Віталій Бойко.
Аналітики CBRE Ukraine зазначають, що у Львові традиційно основним драйвером розвитку ринку офісної нерухомості залишався ІТ сектор, на долю якого припадала левова частка в структурі валового поглинання. Проте, починаючи з 2022 року, попит від компаній ІТ сфери продемонстрував значне падіння спочатку у зв’язку із переходом на гібридний формат роботи через пандемію, а згодом з початком повномасштабної війни. В той самий час орендарі почали переглядали свої потреби в офісному просторі у бік до його скорочення, що в результаті спричинило тиск на локальний ринок.
Відтак, у 2024 у структурі орендних угод у Львові за розміром переважали невеликі угоди площею 100-300 кв. м, що є найбільш популярним форматом для оренди серед малого та середнього бізнесу.
Прогнози
Очікування виведення нових офісних площ на ринок Києва у 2025 році залежатиме від багатьох факторів, але в першу чергу, від безпекової та економічної ситуації. Наразі в Києві поставлені на вимушену паузу не тільки нові проєкти, але й ті, які працювали до початку повномасштабної війни. БЦ 101 Tower досі не відновився після ракетного обстрілу, який стався у жовтні 2022 року. БЦ LUWR через свою локацію вчергове зазнав пошкоджень від ракетного удару, який агресор наніс вранці 20 грудня 2024 року. Тоді ж постраждали ще два великих бізнес-центри: «Торонто-Київ» та Grand. Тож прогнозувати збільшення нової пропозиції в таких умовах вкрай важко.
Щодо розширення нової пропозиції у Львові аналітики CBRE Ukraine дають стримані прогнози: «Девелоперська активність в офісному сегменті значно сповільнилася, однак ті об’єкти, які до початку повномасштабного вторгнення вже були на завершальних стадіях, продовжують будуватись. Згідно з заявами девелоперів очікується, що у 2025 році на ринок Львова планується до введення в експлуатацію близько 47 000 кв.м офісних площ, проте майбутня пропозиція у сегменті залишатиметься обмеженою до моменту відновлення ринку, оскільки нові масштабні девелоперські проєкти будуть розглядатися лише після заповнення існуючих вакантних площ, що на сьогодні складають близько 34% ринку».
Близькість до кордону із країнами Європи та віддаленість від зони бойових дій, дозволило Львівському регіону отримати підвищений інтерес від потенційних інвесторів, особливо на фоні внутрішньої міграції бізнесів та виробництв, яка спостерігалась із початку повномасштабного вторгнення, пояснюють аналітики CBRE Ukraine Ці фактори залишаються одними із ключових, які формують попит на складську нерухомість загалом у західному регіоні й на цьому тлі львівський ринок продовжить демонструвати зростання попиту та якісної складської пропозиції. Привабливими областями також є Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Закарпатська та інші, але пропозиція площ у даних регіонах залишається дуже обмеженою як кількісно, так і якісно. Варто зазначити, що починаючи з другої половини 2022 року, Київ все ж таки залишається пріоритетною локацією для міграції бізнесу з розвинутою інфраструктурою і професійними об’єктами, що дозволило йому утримати статус головного логістичного хабу країни.
На попит суттєво впливає кількість населення в регіоні, розташування відносно національних та міжнародних трас, розвиток бізнесу (наявність великих компаній/ створення індустріальних парків) та віддаленість від лінії фронту (тимчасовий фактор на період війни), зазначає Віталій Бойко.
«Насамперед важлива транспортна доступність: зручна логістика та якісні дороги до об’єкта значно підвищують його привабливість. Другим важливим чинником є наявність людського ресурсу. Бізнесу потрібні кваліфіковані працівники або люди, яких можна швидко навчити. Це питання особливо актуальне для компаній, що релокуються з центральних чи східних областей України, адже частина їхніх співробітників залишаються на місцях або виїжджають за кордон, — пояснює Павло Кравець, керівник відділу продажів Alterra Group. — Інфраструктура навколо обʼєкту також відіграє вагому роль. Громадський транспорт, місця для харчування, укриття, супермаркет та комфортні умови роботи стають вагомими перевагами. Ще одним чинником є позиція місцевої влади. Її відкритість і готовність сприяти розвитку бізнесу часто визначають вибір локації. Нерідко бізнес стикається із ситуаціями, коли місцева влада замість підтримки створює перешкоди, що змушує компанії обирати більш сприятливі регіони для своїх проєктів».
«Найбільш привабливі регіони — Львівська та Волинська області, адже вони межують з Польщею та мають гарну транспортну інфраструктуру. З цих регіонів можна швидко дістатися до Києва та обласних центрів, як-то Вінниця, Житомир, Харків, Дніпро, — коментує Олександр Бондаренко, керуючий партнер Bureau of Investment Programs, співзасновник індустріальних парків NOVO. — Для прикладу, ми зараз проєктуємо логістичний термінал саме на Волині через вигідну логістику, в першу чергу, для експортерів-імпортерів. Закарпаття в плані логістики, попри близькість кордону з ЄС, менш привабливий регіон. Це пояснюється тим, що через гірський ландшафт водії «накручують» додаткові 300-400 км. Тобто автомобільна логістика складніша та дорожча».
На думку Віталія Бойка, також варто зазначити регіони, які стоять на важливих логістичних маршрутах — Житомирська, Вінницька, Хмельницька області. «Їх роль суттєво зросла протягом останніх двох років, і вони є дуже перспективними для розвитку складської нерухомості при відносно низькій вартості та наявності землі під забудову в порівнянні, наприклад, із Львівською областю. Створення нових логістичних коридорів з іншими країнами суттєво збільшить попит на складські комплекси з прямим виходом на логістичні шляхи, що суттєво збільшить попит у цих регіонах», — вважає експерт .
За оцінкою NAI Ukraine, до топ-5 областей за привабливістю для розвитку комерційної нерухомості входять:
Київська область;
Львівська область;
Івано-Франківська область;
Закарпатська область;
Тернопільська область.
Нові площі
Віталій Бойко наводить такі дані: «У 2023 році в Київському регіоні не було введено нових обʼєктів для оренди, лише вводилися складські комплекси для власних потреб (приблизно 88 тис. кв. м. У 2024 році було введено першу чергу логістичного комплексу «Дударків» (23 400 кв. м), у 2025 очікується логістичний комплекс «Чайки» (70 000 кв. м), друга черга комплексу «Дударків» (22 300 кв. м) та третя черга комплексу «Олександрівський» (40 800 кв. м), а також складський комплекс «Гореничі» (5 000 кв. м).
У період з 2024-2029 анонсована велика кількість логістичних проєктів (сумарно близько 700-800 тис. кв. м), проте частина із них може залишитися на стадії проєктування та не дійти до будівництва».
За даними аналітиків CBRE Ukraine, у Львівському регіоніпротягом 2022-2024 років було введено в експлуатацію близько 84 000 кв. м нової складської пропозиції. Серед найбільших об’єктів — Port Lviv Logistic Сenter (48 000 кв. м), дві черги Sparrow Park Lviv (21 000 кв. м) та перша черга M10 Lviv Industrial Park (14 000 кв. м). Протягом 2025 року у Львівському регіоні до введення на ринок заплановано близько 80 000-100 000 кв. м нових складських площ, проте можливі затримки із термінами введення.
