Метка: прогнози

  • Регіональний ринок нерухомості: офіси та ТРЦ поступилися логістиці та складам

    Регіональний ринок нерухомості: офіси та ТРЦ поступилися логістиці та складам

    Ринок нерухомості зазнав значних змін через пандемію й впроваджені карантинні обмеження. Прогнози експертів, які були зроблені наприкінці минулого року не виправдалися, адже ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

    Читайте также: Рынок торговой недвижимости Харькова: итоги 2020

    Аналізуючи регіональний ринок нерухомості за минулий рік, експерти зазначали дефіцит професійних комерційних площ, особливо в сегменті офісів, й прогнозували ріст саме в цьому напрямку, але за нових умов офіси змушені були відійти в тінь, а на перший план вийшла логістична нерухомість.

    Property Times разом з експертами вивчав, що відбувалося в регіонах в цей карантинний 2020 рік.

    Логістика та склади

    На початок 2020 року все ще відчувався дефіцит якісних комерційних площ в регіонах, але з введенням карантину ситуація змінилася. «Криза позначилась на усіх сегментах комерційної нерухомості. Найгірша ситуація з готельною нерухомістю, що пов’язано з обмежувальними заходами та значним зниженням туристичної активності. Рітейл нерухомість також потерпіла від локдауну, а офісна нерухомість зараз знаходиться в процесі трансформації», — зазначає Ярослав Горбушко, директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine.

    Якщо до впровадження карантину, найбільш швидкими темпами розвивався сегмент торгової й офісної нерухомості, то 2020-й можна назвати роком складів. Саме логістика змогла не тільки встояти, а й отримати поштовх для прискореного розвитку.

    «Найменшого стресу зазнали складські приміщення, відповідно це і є на даний момент найбільш перспективна нерухомість», — коментує Вікторія Ковальчук, co-owner Alterra Group.

    Розвитку складської та логістичної нерухомості посприяли декілька факторів. Як зазначає, Вікторія Ковальчук, наразі є проблема постачання товарів з закордону, у зв’язку з цим орендарі збільшують складські залишки.

    Ще один чинник — стрімкий розвиток e-commerce. «Все більше ритейлу буде переходити чи активно розвивати саме формат електронної торгівлі, де для зберігання та ефективної доставки потрібні будуть сучасні складські приміщення, — пояснює Дмитро Омельчук, комерційний директор DELTA Ukraine. — Особливо гостро це питання стане в регіонах, оскільки ситуація у Києві розвивається дещо швидше, а місцеві девелопери добре розуміють, як швидко можна реалізувати такі проєкти».

    Це може посприяти будівництву нових проектів, зокрема сучасних внутрішньоміських складів, яких дуже не вистачає містам мільйонникам, впевнений Ярослав Горбушко. «На даному етапі, з інвестиційної точки зору, ринок складської та логістичної нерухомості малорозвинений, і поки що не є досить привабливим для інвесторів. У найближчій перспективі, з відновленням активності на ринках капіталу, фокус інвесторів буде спрямовано на кращі приміщення, однак, такі опції будуть залишатися дефіцитними і/або дорогими, — пояснює експерт. — Є всі передумови, що наслідки пандемії посприяють сплеску девелоперської активності. Та враховуючи все ще не високі орендні ставки, в першу чергу будуть реконструювати старі об’єкти, що пояснюється більш низькими затратами. Можна також очікувати реалізації об’єктів build-to-suit, так як сучасні об’єкти на спекулятивному ринку в регіонах просто відсутні».

    Вікторія Рильцева, директор компанії «Харків Консалтинг Груп» відзначає підвищення попиту на логістичну нерухомість у Харкові, як на сегменті купівлі-продажу, так і оренди, що вже призвело до появи нових девелоперських проєктів у цьому сегменті в регіоні.

    Як зазначає Ярослав Горбушко, наразі пропозиція складської нерухомості не задовольняє попит на регіональному ринку. «Найбільший дефіцит складської нерухомості відзначається у Дніпрі, Львові та Одесі. Складські приміщення на регіональному ринку здебільшого представлені переобладнаними приміщеннями старої споруди. Низький рівень регіональної пропозиції пов’язаний з тим фактом, що будівництво нових складський приміщень почало активно розвиватися тільки протягом останніх 10 років, — коментує експерт. — Проте, варто відзначити, що Західна Україна є одним з найактивніших регіонів з розвитку складського ринку. Так, очікується введення першої черги логістичного центру Protec Zymna Voda (73 000 кв. м, GBA) до кінця 2020 року. Загальна площа логістичного центру Protec Zymna Voda після закінчення другої та третьої черги складе 100 000 кв. м. Таким чином, логістичний центр Protec Zymna Voda буде найбільшим в Західній Україні».

    Охорона здоров’я

    Ще один сектор, для якого пандемія стала поштовхом для розвитку, — охорона здоров’я.

    «Після доволі суттєвої перерви на передній план активно виходять об’єкти сфери охорони здоров’я. Криза, з одного боку, показала значні недоліки наявної медичної системи як державної, так і приватної, а з іншого — показала можливості для інвесторів та збільшила попит, — коментує Дмитро Омельчук. — Все більше людей зараз починають звертатись до приватних клінік. Ще одним фактором, хоч і незначним, є зростання страхової медицини. І саме тут є значний потенціал у регіонів через те, що ринок Києва є більш-менш насиченим, а от ринок регіонів, особливо обласних центрів, є майже незаповненим. Додатковим фактором, що позитивно впливає на цей сегмент є медична реформа, що може забезпечити зростання потоку клієнтів до приватних клінік. Враховуючи, що ситуація тільки набирає обертів, ми будемо спостерігати збільшення інтересу до даного сегменту».

    Туризм,а wellness та інфраструктура

    В цьому сегменті ситуація не однозначна, адже, з одного боку — локдаун в першій хвилі пандемії та скорочення прибутків у населення, а з іншого – закриті кордони, які спричинили сплеск внутрішнього туризму.

    «Якщо логістика та лікарні були потрібні й до цього, то внутрішній туризм в Україні, завдяки закритим кордонам, та обмеженням, має відкритись з нової сторони. Навіть після завершення коронакризи існує ризик того, що кордони та звичний для нас закордонний туризм буде певний час ще недоступним по ряду причин. До того ж ми розуміємо, що ситуація з вірусом — довга історія, і, навіть якщо буде загальнодоступна вакцина, ще деякий час люди не будуть готові подорожувати за межі України. Напевно, настав час займатись розвитком власної туристичної інфраструктури та готуватись до збільшення потоку туристів. А зробити це можна тільки із підвищенням рівня сервісу та якості самих готелів та місць відпочинку, — впевнений Дмитро Омельчук. — Хоча 2020 рік виявився напевно найважчим для даного сегменту, усе це дасть значний поштовх до розвитку внутрішнього туризму. Але тут питання не тільки в туристичних об’єктах, а й в інфраструктурі. Це ще один сегмент, який буде перспективний наступні декілька років або навіть десятиріччя. Адже навіть до найкрасивішого готелю чи локації потрібно якось добиратися. Хорошим прикладом є Херсонська область, яка стала відкриттям року для багатьох українців завдяки озерам з рожевою водою та заповідникам, але відсутність нормальних доріг не дозволяє зробити її доступною туристичною локацією. Багато інфраструктурних об’єктів в Україні потребують не просто капітального ремонту, а повноцінного їх створення чи повної заміни».

    Офісна нерухомість

    Перехід на віддалену роботу змусив орендарів та орендодавців офісних приміщень шукати нові умови співпраці, і врешті ринок взагалі почав процес трансформації з урахуванням нових умов.

    «Тут, імовірніше, потрібно говорити не про зміну якості чи кількості, а взагалі про зміну формату та пошук нових форматів і можливостей. Я б сказав, для деяких навіть пошук ідей для виживання. Ми бачимо, що офіси та коворкінги тимчасово відійшли на задній план, — говорить Дмитро Омельчук. — Але ми бачимо і значну «домашню роботу», яку роблять багато наших замовників — вони готуються до трансформації, активно досліджують нові формати та працюють над новими проєктами. Даний тренд хоч і суттєвий, але короткочасний. Ми всі розуміємо, що робота з дому — тільки на короткий проміжок часу. І попит на офісні приміщення відновиться так чи інакше. Ті компанії, що адаптувались до змін (безпечні офіси, підвищення якості, покращення умов та лояльності для клієнта) однозначно повернуть собі докризовий рівень доходу, або ж наблизяться до нього».

    Якщо говорити про сегмент купівлі-продажу офісних приміщень, то тут ситуація відрізняється від сегменту оренди. Вікторія Рильцева зазначає, що частка таких угод на ринку офісів у вартісному виражені була найбільшою в порівнянні із іншими сегментами комерційної нерухомості.

    Читайте также: Основные тенденции на рынке офисной недвижимости Харькова

    Аналітики CBRE Ukraine наводять такі дані по ринку офісної нерухомості: на кінець листопада 2020 року загальна пропозиція конкурентної офісної нерухомості в Харкові (249 000 кв. м), Львові (260 000 кв. м), Дніпрі (190 000 кв. м) і Одесі (188 000 кв. м) залишається низькою. Станом на кінець листопада 2020, нова пропозиція була відсутня у Дніпрі, Одесі та Харкові з початку року. Однак, у Львові, нова пропозиція склала 47 500 кв. м з початку року. Серед найбільших об’єктів, що вийшли на ринок: БЦ Dominant Plaza (16 000 кв. м, GLA), БЦ Graphite (8 300 кв. м, GLA), БЦ Ampere Hall (6 500 кв. м, GLA БЦ «Семицвіт» (4 000 кв. м, GLA), БЦ «Голоско» (3 200 кв. м, GLA) та інші.

    У Львові, середня вакантність зросла на 23 п.п. з початку року та становила 25% на кінець листопада. Основними факторами зростання вакантності стало припинення або закінчення договорів оренди через наслідки пандемії COVID-19 та зростання обсягу нової пропозиції офісів на 23% з початку року. Загальний обсяг офісних площ (клас А і В), заявлених до виходу на ринок у 2021 році, складає близько 100 000 кв. м у Львові, проте враховуючи наслідки пандемії  та її вплив на економічну ситуацію, більшість заявлених термінів, ймовірно, буде перенесена.

    Торгова нерухомість

    Ринок торгової нерухомості через карантин та локдаун постраждав чи не найбільше, змінилися плани з відкриття нових об’єктів, оператори зазнали значних збитків. Відкриття нових професійних об’єктів було відкладено.

    «Що стосується об’єктів непрофесійної торгівлі, то основний попит був на приміщення, які розташовані у спальних районах із інтенсивним пішохідним та автомобільним трафіком. Це формати продуктових магазинів «біля дому», дрогері, служби доставки, аптеки, спеціалізовані магазини пива та алкогольної продукції», — коментує Вікторія Рильцева.

    Загальна картина на ринку торгової нерухомості, за даними аналітиків CBRE Ukraine має такий вигляд: у першому півріччі 2020 року нова регіональна пропозиція була представлена 2-гою фазою ТРЦ APPOLO (10 000 кв. м) в Дніпрі. Станом на кінець листопада 2020, нова пропозиція у другому півріччі 2020 року була відсутня. Однак, у 2П 2020 року, загальний обсяг торгових площ, заявлених до виходу на ринок у 2021 року, складе 250 450 кв. м в Івано-Франківську, Харкові, Львові, Одесі, Тернополі, Ужгороді, Вінниці, та Запоріжжі.

    На кінець жовтня 2020, забезпеченість якісними торговими приміщеннями на 1 000 жителів залишилася майже рівні 4 кварталу 2019 року. Так, у Львові вона склала 250 кв. м, у Дніпрі — 232 кв. м, Одесі — 211 кв. м, і Харкові — 157 кв. м.

    Інвестиції скоротилися

    Аналітики зазначають, що інвестиційна активність на ринку комерційної нерухомості України в 2020 році різко впала.

    «Обсяг інвестицій склав 4,3 млн доларів США та був представлений однією угодою у складському ринку Київської області. Проте, за рахунок послаблення обмежень та поступового відновлення економіки, обсяг інвестицій в нерухомість досяг 82,7 млн доларів США у 3-4 кварталах 2020 року. На кінець жовтня, загальний обсяг інвестицій в нерухомість становив 87 млн доларів США. Найбільший обсяг інвестицій був зафіксований у Києві та Київській області (85%), Одесі (8%) та Харкові (7%)», — наводить дані Ярослав Горбушко.

    Експерти зазначають, що вектор інвестиційної привабливості зазнав певних змін. «Якщо до 2020 року, традиційно, західна частина України була більш привабливою для міжнародних інвесторів через близькість до кордону, то у 2020 році цей вектор змінився разом із кардинальними змінами на ринку інвестиційних проєктів. Зараз найбільш популярними, на нашу думку, є саме центральна та східна частина України. Це пов’язано із тим, що міжнародні інвестори зараз знаходяться на дуже низькому рівні активності, а от локальні девелопери та інвестори відчувають потребу у розвитку нових об’єктів, — пояснює свою думку Дмитро Омельчук. — Локальний бізнес не може собі дозволити зупинитись, піти на карантин чи повністю зупинити свої плани. Для них зупинка рівноцінна закриттю. І ми вже тривалий час спостерігаємо стале зростання активності українського інвестора, що нас надзвичайно тішить. Зазвичай у їх центрі уваги житлове та офісне будівництво, промисловість, склади та ритейл».

    Прогнози оптимістичні

    Прогнозувати, як будуть розвиватися регіональні ринки, дедалі складніше, адже сценарій буде залежати від багатьох непрогнозованих чинників. Експерти дуже обережні в своїх припущеннях щодо можливого розвитку подій.

    «Перша половина року, більш за все, відзначиться низькою активністю на ринку. Гучних угод як з оренди так і купівлі/продажу імовірно не буде, або ж невелика кількість. За 2020 та першу половину 2021 року має сформуватися відкладений попит, як на орендну, так і на інвестиційну діяльність, що може дати поштовх до активності у другій половині 2021 та 2022 році, — коментує Станіслав Іванов, директор департаменту оцінки та консалтингу CBRE Ukraine. — Прогнозовано, економічна активність та інтерес до комерційної нерухомості має відновитись після стабілізації ситуації з пандемією».

    Незважаючи на невизначеність ситуації, експерти налаштовані позитивно, про повну зупинку ринків не йдеться, скоріш за все, буде перерозподіл, зміна форматів, тощо.

    «Із урахуванням поточної ситуації, девелопери в своїх нових проектах вимушені будуть гнучко підходити до вибору формату об’єкту із можливістю трансформації в залежності від зміни попиту на ринку», — говорить Вікторія Рильцева.

    На думку Вікторії Ковальчук, ринок перелаштується, зросте актуальність медзакладів. Також експертка зазначає перспективність розвитку колівінгів та складських комплексів в містах.

    «Work from home не може тривати довго, тому потреба в якісних офісних приміщеннях згодом відновиться. Тут я хочу наголосити на слові якісних. На мою думку, перевагу будуть мати не просто квадратні метри десь у центральній частині міста, а офісні комплекси, які будуть відповідати критеріям безпечності, внутрішнього комфорту та якості, — наголошує Дмитро Омельчук. — Далі постає логічне питання: «Чи актуально це регіонам?». Адже Київ часто може дозволити собі жити власним життям, яке відрізняється від інших міст країни. Я б сказав однозначно так, але інвестор все частіше буде звертати увагу на альтернативні новому будівництву варіанти девелопменту. Тобто буде зростати попит саме на реконструкцію наявних будівель та проєктів з ревіталізації. Гарним прикладом є ревіталізація проєкту Промприлад.Реновація в Івано-Франківську. Це унікальний приклад того, коли нові формати девелопменту починають зароджуватись у регіонах та поступово наближуватись до столиці. Думаю що наступні роки ми все частіше будемо спостерігати, як старі будівлі заводів, фабрик та інших, до цього некомерційних, об’єктів, будуть трансформуються у сучасні інвестиційно привабливі проєкти».

    https://propertytimes.com.ua/regioni/regionalniy_rinok_neruhomosti_ofisi_ta_trts_postupilisya_logistitsi_ta_skladam

    Читайте также: Харківський ритейл: поступове відновлення

  • Ціни на первинну нерухомість Києва: девелопери прогнозують подальше зростання

    Ціни на первинну нерухомість Києва: девелопери прогнозують подальше зростання

    Первинний ринок нерухомості столиці пройшов складний шлях трансформації за три з половиною роки повномасштабної війни. Від повної заморозки та паніки весни 2022-го до стабільного зростання цін у 2025 році — ринок демонструє дивовижну стійкість та здатність адаптуватися до екстремальних умов. Сьогодні експерти одностайні: ціни продовжуватимуть зростати, і 2026 рік не стане винятком.

    Читайте также: Що очікує ринок первинної нерухомості у 2026 році: прогнози від девелоперів з різних регіонів України

    Представники девелоперських компаній  на запит Property Times  розповіли про актуальні чинники, які впливають на вартість квадратного метра й надали прогнози на 2026 рік.

    Хронологія змін

    Весна 2022 року стала часом абсолютного шоку для ринку нерухомості. Роман Іваненко, голова наглядової ради інвестфонду UDG, згадує цей період як повну заморозку: «Ринок зупинився, продажі майже відсутні, ціни номінально не змінювалися, але реальних угод майже не було». 

    Сусанна Караханян, керівниця департаменту продажів Greenville Park і Greenville на Печерську, ділиться власними спостереженнями: «У 2022 році продажі були майже нульові, ситуативні та точкові. Наприклад, люди які залишали країну, намагалися продати нерухоме майно, навіть дешево».

    Ірина Міхальова, Marketing & Communications Advisor Alliance Novobud, деталізує ситуацію того періоду: «Частина будмайданчиків була тимчасово зупинена, попит упав, а окремі об’єкти навіть коригували ціни вниз у спробі стимулювати продажі». Це була фаза невизначеності, коли ніхто не міг прогнозувати розвиток подій навіть на тиждень вперед.

    Літо та осінь 2022 року принесли обережне відновлення. Роман Іваненко характеризує цей етап як період, коли «девелопери пропонували суттєві знижки та вигідні умови, що фактично знизило ціни угод».

    Поворотним моментом став кінець 2022 — початок 2023 року. «Під тиском зростання собівартості будівництва — матеріали, логістика, енергія — та інфляції, ціни почали поступово підвищуватися», — пояснює Роман Іваненко

    Як зазначає, Ірина Міхальова, з другої половини 2022 року та впродовж 2023 року ринок почав стабілізуватися, а у 2024-2025 роках увійшов у фазу поступового, але впевненого відновлення.

    Сусанна Караханян визначає 2023-2024 роки як період відчутного зростання цін: «Головні чинники: зростання собівартості, логістики, матеріалів, виробничих процесів, дефіцит робочої сили, інфляція, зростання заробітних плат до 30%, різниця курсу».

    Цифри

    Аналітики групи компаній DIM наводять власну статистику зростання. У 2022 році первинка зросла в гривневому еквіваленті в середньому на 14-15%, у 2023 році — на 12-13%, а у 2024 році — на 14-15%. Загалом від початку повномасштабного вторгнення ціна на первинному ринку Києва зросла в середньому на 40-43%.

    «За даними з  відкритих джерел, середня ціна на первинному ринку Києва у 2025 році становила близько 77-80 тисяч гривень за квадратний метр, залежно від класу та локації. При цьому сегментація виглядає так: економсегмент переважно утримується на рівні 40 тисяч гривень за квадрат, комфорт — близько 50 тисяч, бізнес — 80 тисяч і вище, преміум — понад 130 тисяч гривень», —  коментує Ірина Міхальова.

    Разом з тим у доларовому еквіваленті динаміка була значно стриманішою. «Через зміни курсу гривні багато проєктів фактично демонстрували стабільність або навіть невелике зниження ціни у валюті», — продовжує думку експертка. 

    «Сьогодні ми спостерігаємо помірне, але стале підвищення вартості квадратного метра — передусім через збільшення собівартості будівництва, подорожчання матеріалів і зміни в логістиці», — зазначає Анна Лаєвська, CEO SIGMA+

    Собівартість будівництва: головний чинник зростання

    Усі без винятку експерти називають зростання собівартості будівництва ключовим фактором підвищення цін. Аналітики DIM наводять такі цифри: орієнтовне середнє зростання цін на основні будівельні матеріали в Україні від початку повномасштабної війни до травня 2025 року становить від 40 до 60%. У більшості сегментів реальна собівартість перевищує тисячу доларів за квадратний метр.

    «З початку 2025 року вартість будівельно-монтажних робіт зросла майже за кожним видом робіт орієнтовно на 15-25%. Будівельні матеріали подорожчали в проміжку 7-25%: на бетон та арматуру ціна зросла орієнтовно на 5-7%, гідроізоляційні матеріали — на 7-10%, утеплювач та залізобетонні конструкції — до 25%, вартість ПВХ-вікон зросла майже на 20%, кабельна продукція — на 10-15%, радіатори опалення — на 23,5%», — деталізує Ірина Міхальова.

    Роман Іваненко наводить власні розрахунки: ріст вартості будівельних матеріалів склав 20% в еквіваленті євро. 

    Дефіцит робочої сили: криза, що поглиблюється

    Окрема тема, яка червоною ниткою проходить через коментарі всіх експертів, — катастрофічний дефіцит кваліфікованої робочої сили у будівельній галузі. Ірина Міхальова наводить статистику Мінстату: лише з початку 2025 року ріст зарплат у будівельній галузі перевищив 35%. Це стало наслідком дефіциту спеціалістів: частина виїхала за кордон, багато мобілізовано, частина пішла в інфраструктурні відбудовні проєкти чи в інші галузі. «Для девелоперів це означає підвищення підрядних ставок і неминуче закладання цих витрат у вартість квадратного метра», —  говорить експертка.

    Роман Іваненко додає: «Дефіцит кваліфікованих будівельників досяг критичної межі, що спричинило рекордне зростання вартості будівельних робіт. За період війни ріст склав до 100% по деяких видах робіт (еквівалент євро)».

    Це не короткострокова проблема. Навіть після завершення активної фази війни повернення кваліфікованих будівельників на ринок займе роки. Це означає, що фактор дефіциту робочої сили продовжуватиме тиснути на собівартість та ціни ще тривалий час.

    Серед інших чинників, які  підштовхують ціну квадрата вгору, Ірина Міхальова назвиає подорожчання кредитних ресурсів для девелоперів і дефіцит якісних ділянок у центральних районах міста.

    Відкладений попит та структурні зміни ринку

    Роман Іваненко звертає увагу на важливий фактор майбутнього зростання: «Вже зараз накопичується відкладений попит: люди, що потребують нового житла, довгий час відтерміновували покупку, зважаючи на наявні ризики. В той же час, обсяги будівництва суттєво впали після початку війни, що створює значний дефіцит пропозиції та зумовлює подальший ріст цін».

    Читайте также: Як відбуватиметься відбудова України

    Сусанна Караханян додає: «Кількість нових проектів скорочується, тому що на кожні 5-6 зданих в експлуатацію об’єктів припадає лише один новий, що в перспективі загрожує нам дефіцитом житла. Дефіцит пропозиції відчутний вже зараз».

    Вагомим фактором росту попиту стало підвищення концентрації населення у Києві та Київській області. «Згідно з даними Forbes, наразі у столичному регіоні сконцентровано 13,3% всього населення України, що на 3,4 процентних пункти вище, ніж у 2019 році. Це означає стійке збільшення попиту на житло в столиці», — коментує Роман Іваненко.

    На думку Ірини Міхальової, що навіть велика кількість пропозицій на вторинному ринку не здатна суттєво вплинути на динаміку, адже більшість покупців, особливо молодь, орієнтується саме на новобудови. На ситуацію впливає реальний дефіцит якісного готового житла та поступовий перехід девелоперів на реалізацію через механізм майбутніх об’єктів нерухомості.

    Роль державних програм

    Роман Іваненко наголошує на значенні державних програм підтримки: «Діючі наразі програми є суттєвим драйвером ринку нерухомості. В окремих проєктах продажі по державних програмах складають більш, ніж 50% всього обсягу реалізаваних квартир».

    Державні програми кредитування — це не просто допомога покупцям, а дієвий інструмент підтримки всього ринку первинної нерухомості. 

    За даними, які озвучив Євген Мецгер, голова правління компанії «Укрфінжитло» під час «Invest Forum Нерухомість» , станом на 26 листопада 2025 року за програмою «єОселя» було видано 21 576 кредитів, загальна сума фінансування становить 36 754,3 млн грн, прокредитовано житла — 1 200 000 кв. м. 

    Хоча значну частку угод все ще укладають на вторинному ринку, відсоток купівлі житла безпосередньо в забудовників (первинний ринок) демонструє динаміку зростання.

    Про те, як девелопери оцінюють роль програми «єОселя» у відновлення ринку первинки, читайте за посиланням

    Що купують зараз: зміна переваг

    Експерти зауважують, що за останні роки відбулися зміни в пріоритетах покупців. «Ключовим для потенційного клієнта є стадія готовності об’єкта та репутація забудовника, найбільш затребуваний сегмент — квартири з готовим ремонтом», — коментує Роман Іваненко.

    Люди не хочуть чекати роками та вкладати додаткові кошти у ремонт. Вони готові платити більше, але отримати житло, в яке можна заїхати одразу.

    Наразі пропозиція житла з ремонтом від забудовника доволі обмежена, деякі компанії, які запускали цю опцію, змушені були згорнути її,  в неофіційних розмовах, серед основних причин  такого кроку девелопери називають дефіцит юбудівельних бригад.

    Property Times  раніше розбирався в цій темі

    Прогнози на 2026 рік

    Всі експерти без винятку прогнозують зростання цін у 2026 році, відрізняються лише оцінки темпів цього зростання.

    Роман Іваненко  категоричний: «Навіть попри поточні виклики, ми абсолютно впевнені, що до 2026 року ціни на первинному ринку нерухомості Києва зростатимуть». Він базує цей висновок на трьох ключових аргументах: зростання собівартості у валютному еквіваленті, дефіцит кваліфікованих будівельників , здорожчання логістики. 

    Анна Лаєвська озвучила такі цифри: «У 2026 році ми очікуємо помірне зростання цін на первинну нерухомість — на рівні 8-12%. Ринок поступово стабілізується, але собівартість будівництва продовжує зростати через дорожчі матеріали, енергоносії та нові стандарти безпеки. Крім того, обмежена пропозиція і поступове відновлення попиту також підтримуватимуть цю динаміку. Тож темпи зростання не будуть різкими, але залишатимуться стабільними».

    Сусанна Караханян прогнозує «повзуче» зростання на 6-10% протягом року: «Очікуємо лише зростання цін. Це результат цілого комплексу причин. Собівартість будівництва зросла більш ніж на 30%. Залишається суттєвим дефіцит робочої сили. Кількість нових проектів скорочується».

    Вона також дає важливу пораду інвесторам: «Зверніть увагу, що коли девелопер починає знижувати ціну на квадратний метр, це більше свідчить про фінансові проблеми і загрожує, що об’єкт може бути не введений в експлуатацію. Тому девелопери, які точно розраховують на повний цикл і виконання всіх зобов’язань перед інвесторами, будуть піднімати ціну».

    Аналітики DIM дають найбільш песимістичний прогноз: «За умови продовження активної фази війни, у 2026 році ринок первинної нерухомості суттєво не зміниться, а вартість новобудов зросте в середньому на 15-20% через підвищення собівартості будівництва та інфляції».

    Ірина Міхальова прогнозує зростання на рівні 10-15% за рік також і у передмісті Києва: «У 2026 році ціни продовжать зростати через кілька ключових факторів: подальше подорожчання собівартості будівництва, дефіцит кваліфікованих кадрів, високий попит на житло з високим рівнем готовності та загальну економічну нестабільність».

    Фото: OLEGIV Podil, група компаній DIM

    https://propertytimes.com.ua/residential_property/tsiny_na_pervynnu_nerukhomist_kyyeva_developery_prohnozuyut_podalshe_zrostannya

    Читайте также: Концептуальний план  «Сталева Мрія Бахмут»: потрібно бути готовими до співпраці з донорами