Метка: індустріальні парки

Тренд на розвиток, який був започаткований у 2022-2023 році, активно продовжувався у 2024 році. Майже всі сфери та гравці ринку, які так чи інакше мають відношення до індустріальних парків в цьому році показали позитивні рухи в сторону розвитку та якісних змін. 

Читайте также: Ринок складів в 1 півріччі 2025: активне поглинання на фоні відкладеного попиту

Рекорд кількості зареєстрованих індустріальних парків

Перш за все треба відмітити рекордну кількість створених індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України» різноманітними ініціаторами (приватними та комунальними) було створено не менше 55 індустріальних парків в 2024 році.

• Пояснення: створення та реєстрація ІП — не одне й те саме, парки можуть створюватися і не реєструватися, також багато парків які подавалися на реєстрацію були поверненні на доопрацювання.

В 2024 році було зареєстровано 31 індустріальний парк. Це абсолютний рекорд  за всю історію розвитку індустріальних парків України. Найбільша кількість до цього часу була 13 індустріальних парків на рік.

Перелік парків зареєстрованих в 2024 році:

1. «ТЕОФІПОЛЬ ЕКО ПАРК», Хмельницька область*;
2. «МУЖАЙ», Закарпатська область;
3. «Техно Парк Вознесенськ», Миколаївська область*;
4. «Чернівці», Чернівецька область;
5. «SUNART», Миколаївська область;
6. «ЕКОЦЕНТР», Львівська область;
7. «Ф’ЮЧЕ ІНДАСТРІ ХАБ», Хмельницька область*;
8. «КАЛУШ ПРОДАКШЕН», Івано-Франківська область;
9. «Технологій та бізнесу», Львівська область;
10. «КИТ», Київська область;
11. «СОКИРЯНИ Індастрі Хаб», Чернівецька область*;
12. «МА’РИЖАНИ», Житомирська область*;
13. «Добросин Інвест Парк», Львівська область;
14. «ГРІН ІНДАСТРАЛ ПАРК», Київська область*;
15. «ЕКО Мукачево», Закарпатська область;
16. «ГРІН ЛАКТІК», Івано-Франківська*;
17. «ДОБРОСІН», Львівська область;
18. «КОВЕЛЬ ПОРТО», Волинська область*;
19. «ЕНЕРДЖІ ГРУП», Закарпатська область*;
20. «СМІЛА», Черкаська область;
21. «ТЯЧІВ», Закарпатська область*;
22. «Р-33», Одеська область*;
23. «БОРЩІВ», Тернопільська область;
24. «ЧЕРВОНОГРАД», Львівська область;
25. «ГАЛІЦІЯ», Івано-Франківська область*;
26. «ДНЕСТР», Вінницька область;
27. «ФОРМЕНТОР», Рівненська область*;
28. «ІнПарк Борислав», Львівська область;
29. “СМАРТ ТЕХ ІНДАСТРІ”, Полтавська область;
30. “ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК “УНІВЕРСАЛ ІНДАСТРІ”, Київська область*;
31. «БФ Термінал», Закарпатська область*.

*індустріальні парки, реєструвати які допомагала команда спеціалістів групи компаній «Індустріальні парки України».

Реєстрували індустріальні парки в 15 областях України. Найбільша кількість в Львівській області – 6 шт. та Закарпатській області – 5 шт.

Львівська область	6
Закарпатська область	5
Івано-Франківська область	3
Київська область	3
Миколаївська область	2
Хмельницька область	2
Чернівецька область	2
Вінницька область	1
Житомирська область	1
Одеська область	1
Полтавська область	1
Рівненська область	1
Тернопільська область	1
Черкаська область.	1
Волинська область	1

За типом ініціаторів 13 індустріальних парків було ініційовано комунальними ініціаторами, та 18 індустріальних парків приватними ініціаторами.

60% індустріальних парків ініційовано на ділянках типу greenfield (чисте поле), та 40% на ділянках brownfield (стара промислова зона).

Одним з ключових факторів якості зареєстрованих індустріальних парків в цьому році є те, що майже 70% індустріальних парків вже мають інвесторів, потенційних учасників чи керуючих компаній ще до реєстрації. Це означає що в 2025 році майже немає зареєстрованих індустріальних парків з «мертвою перспективою», як це було в більшості випадків до війни.

На кінець 2024 року загальна кількість індустріальних парків склала 99 шт. (в січні 2025 року вже зареєстрований 100-й індустріальний парк). 

Працюючі індустріальні парки

Кількість індустріальних парків (ІП), що працюють, в Україні до кінця 2024 року збільшилася щонайменше до 21, а в 2025 році їх може працювати не менше 30.

Спочатку треба також уточнити, що таке «працюючий індустріальний парк». Такими можна вважати ті ІП, де є як мінімум чотири показники:

• наявні мережі;
• є хоча б один побудований об’єкт (не важливо якого типу – склад або промисловий);
• є керуюча компанія;
• є хоча б одне діюче підприємство на території ІП (промисловий, складський, згідно ЗУ «Про індустріальні парки» «учасник» або «інший учасник»).

Тренди такі, що кількість працюючих парків збільшиться значно. Тому не зовсім правильно казати, що з 100 зареєстрованих парків працюють тільки 21, адже потрібно розділяти їх історію до початку повномасштабного вторгнення і після. До початку війни (перший квартал 2022 року) із зареєстрованих 62 парків працювали тільки чотири, а нині вже 21.

Головний результат, заради якого створюються індустріальні парки, — поява нових промислових підприємств, нарешті почав проявлятися. Рівно так, як це працює в інших країнах. Відмінність лише в тому, що у них немає війни.

В індустріальних парках України станом на кінець 2024 року збудовані або будуються 25 заводів. Це підприємства в галузях виробництва продуктів харчування, агропереробки, будівельних матеріалів, деревообробки, машинобудування та інших.

Крім цього, введено в експлуатацію понад 100 тис. кв. м промислової нерухомості для релокованих і нових підприємств, а також майже дві сотні мегаватів електричної потужності для їхньої роботи. 

Попри війну, індустріальні парки 2024 року розвіяли міф про непривабливість України для іноземних інвесторів. У Білій Церкві в ІП британський Uniliver почав будівництво заводу з виробництва засобів гігієни, а фінська Peikko — заводу з виробництва будівельних матеріалів. Там же, у Білій Церкві, німецька InTiCa Systems розвиває завод із випуску елементів для електромобілів, — у червні він отримав сертифікацію ISO 9001 і готується розширити виробництво. Тим часом в ІП на Рівненщині австрійський Kronospan запустив нову лінію вартістю 200 млн євро з виробництва OSB-плит.

Втім, головним інвестором української промисловості за нинішніх обставин є все ж таки українські підприємці. Частина з них придивляються до індустріальних парків як до можливості скористатися податковими та митними пільгами на виробниче обладнання. Вони дають можливість уже на етапі ввезення обладнання зекономити до 30% коштів. З огляду на це дуже важливо, що 2024-й став роком перших кейсів із практичним застосуванням нульового імпортного ПДВ і ввізного мита на обладнання.

Причини росту

До війни попри те, що існував ухвалений іще 2013 року закон про ІП, по суті не було жодних стимулювальних чинників для їх розвитку, відсутня фінансова і технічна підтримка від держави. Наприклад, за потреби в 4,5 млрд грн на мережі за вісім років (із року ухвалення закону) було виділено лише 6 млн грн на реконструкцію однієї мережі, а 96 млн грн інвестицій, про які свідчила статистика Мінекономіки, — це були приватні інвестиції двох парків.

І ті чотири парки, які розвивалися до війни, — це приватні: «Біла Церква», «Коростень», «Соломоново» і «Вінницький кластер холодильного машинобудування». Вони мали збудовані об’єкти, резидентів. І тут парадокс: кількість резидентів була там навіть більшою, ніж було зареєстровано в Мінекономіки, тому що багатьом працюючим підприємствам було нецікаво реєструватися як резидент.

Планувалося, що створення ІП ініціюватимуть саме громади, які залучали б керуючу компанію з інвестиціями та резидентами. Однак жодної фахової керуючої компанії так і не з’явилося, а громади бюджетів не мають — 70% із них «сидять» на субвенціях, які розподілені ще до їх надходження.

Тобто не було ресурсів, людей, розуміння маркетингу, просування. І єдине, що могли громади, це зареєструвати індустріальний парк, а без зацікавленості приватного бізнесу ця тема не рухалася.

Першим поштовхом до розвитку ІП стало повномасштабне вторгнення Росії, оскільки з’явилися понад 1,5 тис. релокованих підприємств, які кинулися шукати навіть не ділянки, а готові промислові об’єкти.

Наприклад, у Львові було зареєстровано 11 парків, але станом на березень 2022 року в них не було жодного готового об’єкта, тільки будувалися кілька, і тоді більша частина підприємств розподілилася по старих промзонах. Деякі перемістилися до індустріальних парків інших регіонів, як релокована з Харкова компанія «Приправка» (ІП «Біла Церква»), але таких було небагато, бо не було побудованих приміщень.

Водночас попит «розбурхав» власників промпарків, які почали діяти, а релоковані підприємства почали шукати собі ділянки та реєструвати ІП.

Другим поштовхом до розвитку і створення саме працюючих парків стало ухвалення в середині 2022 року великого пакета законів, що поклало початок зацікавленості з боку насамперед резидентів.

Як показала практика, створити парк — не проблема, проблема заповнити. І ці преференції нарешті з’явилися.

Ну і нарешті: у 2023 році вперше держава виділила фінансову допомогу на 2024 рік, 1 млрд грн.

Читайте также: Ринок індустріальних парків за три квартали 2025 року: тенденції та виклики

З урахуванням цих чинників виник інтерес резидентів, які або почали шукати парк, або створювати їх самостійно.

За спеціалізацією у фаворитах запитів — агросектор і харчова індустрія, будматеріали, склади та логістика, об’єкти подвійного призначення.

Структура попиту

Реальні запити від резидентів індустріальних парків на початок 2024 року, за умови наявності підведених до індустріального парку комунікацій наступні: 

• Запити на земельні ділянки у межах індустріального парку (оренда/купівля) — 55%;
• Запити на готові площі під виробництво чи склади (оренда/купівля) — 80%;

Така пропорція свідчить про відставання будівництва готових будівель в індустріальних парках. За характером заявок, що надходять на підбір майданчиків під виробництво, ми відзначаємо різке зростання попиту саме на готові площі. Компанії менше хочуть будувати самі й віддають перевагу наявності готових приміщень ніж земельним ділянкам. Це пов’язано з двома факторами: потреба в прискореному відновленню виробництва/логістики — ще десятки підприємств, що релокуються чи вже релокувалися, шукають собі місце, де можливо швидко розгорнути своє виробництво або сформувати склад (сировини, готової продукції), та другий фактор — поява реальних податкових преференцій та програм підтримки для учасників індустріальних парків.

Про наявні комунікації (електрика, газ, вода) вже не йдеться в запитах. Обов’язковою умовою є вже їх наявність в самому парку, або їх близькість до ІП (до 500 метрів), з вільними потужностями. Тому ініціаторам та керуючим компаніям треба розуміти, що поки не буде комунікацій, вірогідність долучення в індустріальний парк резидентів та учасників буде прагнути до нуля. 

Ми вже цього року можемо зіткнутися з колосальною нестачею готових промислових приміщень в ІП, за наявності приблизно 80-100% вільної землі у парках типу грінфілд. Відповідно, настав час стимулювати саме будівництво готової інфраструктури та приміщень. Перша «ластівка» зі стимулювання у вигляді 1 млрд грн від Мінекономіки України на комунікації вже є. Цього замало, але вже щось. Проблем із попитом бути не повинно. Зараз активно розвивається прискорене будівництво (6-12 місяців), а для нього потрібне пільгове фінансування у вигляді довгих і дешевих кредитних грошей (2-5% річних), або бюджетні інвестиції авансового типу. 

Лідери запитів по спеціалізації:

• агросектор, харчова промисловість;
• будівельні матеріали;
• склади та логістика;
• подвійне призначення.

Інвестиції в індустріальні парки

Інвестори

Частка українських інвесторів у загальній структурі вкладень резидентів індустріальних парків зросла і наразі складає майже 90%. Кількість вхідних іноземних інвестицій в індустріальні парки радикально знизилися. Причин багато: війна, відсутність масової практики страхування від військових ризиків, порушення логістичних ланцюжків, корупція на місцях, слабкий правовий та законодавчий захист іноземних інвестицій тощо. Все це знизило кількість «зацікавлених іноземних учасників» до поодиноких запитів (не більше 10 за рік). Хоча світова практика розвитку індустріальних парків більшою мірою направлена саме на долучення іноземних інвесторів та учасників. І саме кількісні показники іноземних інвестицій в цій сфері є найбільш показовими, як позитивний маркет ефективності. 

Державне стимулювання

У 2024 році прийнято рішення про виділення 15 індустріальним паркам державної підтримки на суму понад 1,128 млрд грн, що  дозволяє реалізувати 34 проєкти розвитку промислової інфраструктури.

Ці кошти витрачаються на три статті:

• Будівництво мереж та інфраструктури індустріальних парків (до 150 млн. на один індустріальний парк);
• Компенсація витрат на проектування та отримання технічних умов по мережам та інфраструктурі;
• Компенсація відсотків по кредитам, які взяті на розвиток чи будівництво індустріальних парків.

Порядком надання державного стимулювання передбачено надання коштів ініціаторам створення або керуючим компаніям індустріальних парків для облаштування або будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, а також часткове відшкодування вартості приєднання до електричних мереж.

Максимальний розмір стимулювання складає 150 млн грн, при цьому співфінансування робіт відбуватиметься у співвідношенні 50 на 50. Ініціатори створення або керуючі компанії індустріальних парків з деокупованих територій зможуть реалізовувати проекти у співфінансуванні 80 на 20, тобто держава зі свого боку оплатить до 80 % кошторисної вартості робіт, але не більше 150 млн грн.

Також новий Порядок передбачає запровадження певних запобіжників. Кожен заявник бере на себе зобов’язання протягом 3 років побудувати на території індустріального парку не менше 5000 квадратних метрів та залучити не менше 2 учасників. Якщо умови не будуть виконані, то заявник має повернути державі всі витрачені бюджетні кошти.

За словами першого віцепремʼєр-міністра — міністра економіки Юлії Свириденко, головним індикатором успішності індустріальних парків у 2024 році є те, що на їх території вже працює або незабаром працюватиме близько 25 підприємств переробної промисловості у галузях агропереробки, деревообробки, машинобудування та інших.

Прийнято рішення про надання державної підтримки таким індустріальним паркам:

1. «Коростень» (Житомирська область) — будівництво під’їзної дороги до індустріального парку — 83,57 млн грн;
2. «БФ ТЕРМІНАЛ» (Закарпатська область) — будівництво залізничної під’їзної колії, будівництво ЛЕП 110 кВ, будівництво ПС 110/10 кВ, реконструкція ВРУ 110 кВ на ПС 110/35/6 кВ — 137,977 млн;
3. «Захід Ресурс» (Львівська область) — будівництво побутової каналізації — 15,09 млн грн;
4. «Хмельницький» (Хмельницька область) — будівництво зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, будівництво зовнішніх мереж електропостачання, будівництво РП 10 кB, реконструкція під’їзної дороги — 51,43 млн грн;
5. «Ковель Порто» (Волинська область) — примикання та реконструкція залізничної під’їзної колії — 69,822 млн грн;
6. «Біла Церква» (Київська область) — будівництво внутрішньомайданчикових мереж водопостачання і водовідведення, будівництво електричних мереж, капітальний ремонт дорожнього покриття та інших елементів благоустрою — 77,531 млн грн;
7. «Біла Церква 2» (Київська область) — будівництво мереж водопостачання та водовідведення, будівництво електричних мереж — 65,681 млн грн;
8. «ВінІндастрі» (Вінницька область) — будівництво та капітальний ремонт доріг — 52,91 млн грн;
9. «Місто Скла» (Київська область) — будівництво електричних мереж 10 кВ — 26,3 млн грн;
10. «Сигнівка» (Львівська область) — будівництво зовнішніх мереж водопостачання і каналізації, будівництво мереж електропостачання, реконструкція насосної каналізаційної станції «Холодновідка» — 114,927 млн грн;
11. «ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ» (Закарпатська область) — приєднання до електричних мереж — 14,54 млн грн;
12. «Буча Техно Гарден» (Київська область) — будівництво заїздів-виїздів з автомобільної дороги загального користування державного значення М-07, будівництво доріг на території індустріального парку, будівництво мepeж та споруд зовнішнього газопостачання та електропостачання — 150 млн грн;
13. «КИТ» (Київська область) — приєднання до електричних мереж — 2,28 млн грн.
14. «INNOVATION FORPOST» (Дніпропетровська область) — будівництво ПС 150/10 кВ — 150 млн грн;
15. «Вінницький індустріальний парк» (Вінницька область) — будівництво внутрішніх проїздів — 115,897 млн грн;

В міністерстві економіки України зауважили, що станом на кінець 2024 року, 13 з 15 заявників вже отримали кошти в розмірі 925,05 млн грн, а ще два індустріальні парки отримають фінансування на початку 2025 року.

Зміни в законі України «Про індустріальні парки»

На розгляд Верховної Ради внесли законопроект №12117 з удосконаленням законодавства у цій сфері.

Модернізація законодавства про індустріальні парки, проведена в 2021 — 2022 рр., спричинила значний розвиток цієї сфери. В різних регіонах країни в індустріальних парках попри війну створюється промислова інфраструктура і будуються нові заводи. Ми уважно відслідковуємо практику застосування цього законодавства, і фіксуємо питання, існування яких складно було передбачити без широкої практики.

Робоча група Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку зібрала всі відповідні ініціативи й взяла їх у роботу.

Отже які зміни ініційовані:

▪️Чітке розмежування функцій всіх субʼєктів індустріального парку;

▪️Надання можливості ініціатору індустріального парку одночасно бути керуючою компанією в одній юридичній особі.

▪️Розширення переліку видів діяльності учасника індустріального парку. Зокрема, йдеться про можливість власної генерації електроенергії.

▪️Розширення переліку обʼєктів, які можуть розміщуватись в межах індустріального парку. Зокрема, це сторіджі та інші обʼєкти альтернативної енергетики.

▪️Впровадження поняття екоіндустріального парку.

▪️Врегулювання правил розміщення в межах індустріального парку інших обʼєктів, окрім промислових. Зокрема, йдеться про навчальні центри, заклади громадського харчування та іншу допоміжну інфраструктуру.

▪️Врегулювання процедури збільшення та зменшення площі індустріального парку.

▪️Визначення процедури переходу права власності на землю від ініціатора індустріального парку до іншої юридичної особи.

▪️Деталізація процедури включення та виключення індустріального парку з Реєстру.

▪️Розширення переліку країн, щодо яких є обмеження залучення інвестицій — до росії додається Білорусь та Іран. ▪️Удосконалення процедури вибору керуючої компанії індустріального парку.

▪️Надання керуючій компанії можливості скористатись державною програмою доступних кредитів «5-7-9».

Індустріальні парки є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». 

Інші тренди в сфері індустріальних парків України

Мінекономіки України створили Каталог індустріальних парків

Міністерство економіки України в 2024 році презентувала каталог індустріальних парків, який допоможе підприємствам знайти партнерів або місце з облаштованою інфраструктурою, де можна розмістити свої виробничі потужності, а також залучити нові інвестиції.

В каталозі індустріальних парків потенційний інвестор може знайти все необхідне для успішного вибору місця для свого бізнесу: від спеціалізації парків до місцевих стимулів для резидентів. Детальна інформація про розташування, площу, інфраструктуру та доступні послуги допоможе зрозуміти потенціал кожної локації. Крім того, каталог містить дані про податкові та інвестиційні стимули, що дозволить максимально використати переваги, які надає кожен індустріальний парк.

Каталог не ідеальний, але це вже щось, перший каталог який з’явився за 10 років існування цієї сфери.

Якість

Щодо якості індустріальних парків, то тут відбуваються зміни. Є перші приклади галузевих промислових кластерів, що склалися на базі індустріальних парків, з явною профільною спрямованістю, яка пов’язує їх резидентів і визначає специфіку технологічної інфраструктури. З’явилися мережеві керуючі компанії, а деякі з них відкривають свої представництва в Європі. 

Передові парки та їх керуючі компанії починають більш глибоко опрацьовувати екосистеми парків, та працюють над створенням центрів підготовки кадрів, лабораторій якості, експортних хабів, центрів інжинірингу та сертифікації тощо. Почавши колись із продажу землі та складів під «промку», ми переходимо до завдань технологічного розвитку України. 

Ну, і на останок можна констатувати те що в Україні продовжує зростати унікальна експертиза щодо створення та управління промисловою інфраструктурою індустріальних парків. Мистецтво індустріальних парків продовжує активно розвиватися і неминуче тягне за собою підвищення стандартів якості, ускладнення ринкового продукту та оновлення системи розвитку індустріальних парків.

• Загальний бурхливий ріст індустріальних парків (в рік 20+)
• Зменшення в ініціативах комунальних парків та збільшення приватних (30% на 70%)
• Майже немає парків з «мертвою» перспективою, майже всі парки що реєструються в останні 2 роки мають інвесторів /резидентів/ керуючі компанії
• Половина парків створюють майбутні «якірні» учасники з інвестиціями та потужними можливостями до розвитку
• Поява спеціалізованих кластерних промислових парків та тренд на екологічність та еко-індустріальні парки
• Попит з боку малого та середнього бізнесу, який бере мало, але платить багато
• Активність в сфері просування індустріальних парків на всіх рівнях, від Міністерств та Державних адміністрацій до окремих індустріальних парків.

2025 рік обіцяє бути ще більш насиченим та продуктивним в сфері розвитку індустріальних парків України.

Фото: Індустріальний парк «КИТ»