Архітектор

Метка: дефіцит кадрів

  • Ринок будматеріалів: виробники потребують підтримки

    Ринок будматеріалів: виробники потребують підтримки

    У 2023 році частка імпортних будівельних матеріалів на українському ринку зросла до 23% (для порівняння у 2021 році вона становила 14%). Експерти зазначають, що вітчизняний ринок виробництва будматеріалів потребує системної підтримки з боку держави, про це йшлося під час круглого столу  «Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення». 

    Читайте также: Як змінилася частка імпорту на українських будівельних майданчиках

    Property Times поцікавився у виробників  будматеріалів, з якими проблемами їм доводиться стикатися та якої допомоги від держави вони потребують.

    Стан ринку

    Цемент

    Ситуацію, яка склалася на  ринку цементу на запит Property Times  прокоментували в Асоціації виробників цементу України «Укрцемент».

    Асоціація  включає 5 груп компаній: 9 цементних підприємств, 8 із 9 цементних заводів збережені та готові до роботи (ПрАТ «Балцем» потрапив в зону бойових дій, зазнав руйнувань і зараз не працює).

    Виробництво цементу напряму залежать від потреб й запиту ринку. Як зазначає Людмила Кріпка, виконавчий директор, керівник департаменту науково-технічної інформації Асоціації «Укрцемент»,  сьогодні ринок не працює на повну потужність:

    «У 2022 р. практично всі заводи працювали без прибутку.  Але навіть цей надважкий перший рік війни заводи не зупиняли роботу, не звільняли робітників, допомогли з евакуацією сімей, виплачували повністю заробітну плату, сплачували податки в повному обсязі й допомагали ЗСУ та територіальним громадам».

    У 2023 році ситуація дещо покращилася, ринок адаптувався  до роботи в умовах війни. Почав рости попит на цемент завдяки частковому відновленню будівельного ринку і державним програмам захисту населення та об’єктів інфраструктури. Дещо зріс експорт, повідомили в «Укрцемент».

    «Так, у 2021 році виробництво цементу в Україні було 11,005 млн т, споживання складало — 10,5 млн т. У 2022 році виробництво скоротилось на 51%, передусім через падіння попиту, споживання складало 4,3 млн т. А у 2023 році виробництво цементу склало — 7,43 млн т, що на 37,5% більше ніж у 2022 р., але ми ще не вийшли на показники 2021 р., виробники цементу працювали тільки на 60% своєї реальної потужності, споживання цементу 2023 р. склало — 6,165 млн т, — коментує Людмила Кріпка.  — Ми очікуємо, що програми відбудови та відновлення, які вже стартували  в Україні сприятимуть стабільності динаміки росту. Впевнені, що із закінченням війни ці програми запрацюють на повну потужність. Вихід на максимальне споживання не буде миттєвим. Ринок розігріватиметься 4-5 років. Попит на будівельні матеріали збільшиться на 30% за довоєнний».

    Світлопрозорі конструкції

    Як і решта виробників, представники ринку світлопрозорих конструкцій з початком повномасштабного вторгнення опинилися в тяжкому становищі  через невизначеність та  реальні щоденні загрози, які не давали можливості планувати та ефективно розподіляти виробничі ресурси.

    «Так, у 2022 році темпи росту ринку світлопрозорих конструкцій впали на 40%, порівняно з попереднім 2021 роком. Кожне підприємство, і ми не виключення, намагалося якнайшвидше оговтатися та адаптуватися до змін, що відбуваються, — зазначає Сергій Положай, засновник і генеральний директор компанії Steko. — 2023 рік позначився деяким зростанням ринку — він був вищий на 20% за попередній.

    За підсумком 4-х місяців, що минули з початку поточного 2024 року, можна констатувати ще більші темпи відновлення та зростання віконного ринку — це приріст у 20% від попереднього воєнного року. Шоковий стан поступово змінився на пошук нових шляхів та ідей, націлених не тільки на забезпечення життєздатності підприємства, а й підтримку його подальшого розвитку та зміцнення позицій в умовах війни.

    За попередніми оцінками та аналізом даних на сьогодні, вже можна стверджувати поступове відновлення ринку до рівня 2021 року. Відставання становить в межах 10-15%, що означає досить позитивну динаміку процесу стабілізації та відновлення.

    Можемо впевнено говорити про зростання обсягів виробництва завдяки відновленню та збільшенню нового будівництва у 2023 році порівняно з 2022-м».

    Теплоізоляційні матеріали та бітумні мембрани

    Олександр Мануйло, керівник дирекції з продажів Sweetondale розповів Property Times про обсяги виробництва в перший рік повномасштабного вторгнення й про те, як  вдалося майже вийти на показники 2021 року:

    «Обсяги виробництва та продажів наших підприємств завжди напряму залежали від конкурентного середовища в Україні, наявності імпортних товарів відповідної категорії, рівня виробничих потужностей конкурентів в Україні, коливання валют, міждержавних торговельних обмежень, цін на сировину тощо.  Враховуючи те, що по всіх наших виробничих напрямках ми були й залишаємось лідерами ринку, то практично всі наші заводи були завантажені по максимуму. Наприклад, 2021 рік за напрямком мінеральної ізоляції був дефіцитним. Фактично в країні в сезон не вистачало утеплювачів з кам’яної вати. Початок 2022 року не був виключенням, але після 24 лютого 2022 року всі наші заводи в Черкасах та Кам`янському зупинились до початку літа. Нам вдалося зібрати персонал, зберегти складські залишки, відновити виробництво, але рік ми закінчили з падінням від -45% у бітумних мембранах до -57% у «дефіцитній» мінеральній ізоляції. Кінець 2023 року та початок 2024 року дав надію на відновлення ринку за рахунок багатьох програм по відбудові. В березні 2024 року ми наблизились до рівня виробництва та продажів 2021 року. Сподіваємось, що 2024 рік буде найкращим в нашій історії у напрямках бітумних мембран та полімерній ізоляції».

    Читайте также: Виробництво будматеріалів та конструкцій: боротьба за виживання в умовах війни та економічної невизначеності

    Проблеми:  кадровий голод, безпека, попит

    Виробники будматеріалів й до початку повномасштабного вторгнення стикалися з проблемами нестачі сировини, недобросовісною конкуренцією тощо. Велика війна розширила перелік тих викликів, які доводиться долати. І чи не найболючіше питання  — дефіцит кадрів, про який говорять всі без винятку. 

    «Виробники стикаються з різними проблемами, такими як зміни цін на сировину, конкуренція на ринку, складнощі в логістиці тощо. Проте основна проблема, з якою стикається виробництво зараз — відсутність кваліфікованих кадрів у зв’язку з посиленням мобілізації», — коментує Лілія Дутко, маркетолог групи компаній ТМ Eurobud.

    «Наше підприємство стикається з численними викликами, але один із найактуальніших — нестача робочої сили в особі чоловіків. Ще минулого року ця проблема стала досить відчутною, і з часом вона стає тільки гостріше, — говорить Сергій Положай. — Ми займаємося виготовленням металопластикових вікон та дверей. Наша робота є важливою, оскільки, через чисельні обстріли житлових будинків, цивільної інфраструктури, підприємств та ін., багато об’єктів потребують відновлення. Наразі компанія має приміщення, обладнання, транспорт, але багато з цього простоює через недостатню кількість відповідних працівників. Вакансії офісних працівників, продавців у фірмових салонах закриваються жінками, але працівників виробництва та складів замінити важко. На початок сезону у нас відкрито близько 300 вакансій для чоловіків. Ми весь час шукаємо шляхи розв’язання цієї проблеми».

    Олександр Мануйло додає: «З початком повномасштабної війни до ризикових факторів додались забезпечення підприємств електроенергією під час блекаутів, ризики ракетних атак на виробничу та складську інфраструктуру, блокування кордонів з боку Польщі, нестабільність постачань сировини та комплектуючих, мобілізація певних категорій спеціалістів на наших підприємствах та на підприємствах наших основних торговельних партнерів».

    Для виробників цементу одна з головних проблем — це попит. «Попит на продукцію різко впав, отже впали й доходи, а видатки не скоротились, навпаки  зростають. Вся країна живе в таких умовах, —  говорить  Людмила Кріпка.  —   Друге — це безпека. Характер воєнних дій такий, що під загрозою атак не тільки підприємства в прифронтовій зоні, але по всій Україні. До цього переліку ще можна додати аварійні відключення електроенергії, нестачу працівників, проблеми з логістикою. Попри труднощі підприємства продовжують працювати та виробляти цемент. Бо це продукт потрібний не тільки для відбудови, але й для оборони».

    Державна підтримка

    Під час круглого столу «Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення» голова комітету ТППУ з питань промислової модернізації Володимир Власюк наголосив на тому, що вітчизняний ринок виробництва будматеріалів потребує системної підтримки з боку держави. Певні кроки з боку держави  вже були зроблені й дали результат. Так, Сергій Положай зазначає, що позитивну роль відіграє  державна програма «єВідновлення», також суттєвою допомогою є розширення програми «Доступні кредити «5-7-9%».

    Але потрібні й додаткові кроки й ініціативи з боку держави, спрямовані на підтримку виробників будматеріалів, які мають потужності в Україні.

    Property Times попросив виробників будматеріалів розповісти про  свої сподівання щодо такої підтримки.

    «Потрібна підтримка в формі регулювання нормативної бази, зокрема оновлення державних будівельних норм, щодо використання будівельних матеріалів. Необхідно їх актуалізувати та гармонізувати до європейських стандартів, —  зазначає Лілія Дутко.  — Зокрема, маємо певні обмеження щодо використання своєї продукції. Ми вже спостерігаємо дефіцит деяких будівельних матеріалів, тому перегляд та регулювання ДБН є важливим, щоб максимально забезпечити потреби ринку та забезпечити стабільність будівельної галузі в післявоєнний період. Такий крок сприятиме ефективному використанню національних ресурсів та розвитку власного виробництва, що є ключовим для економічного зростання та стабільності України надалі».

    Допомога потрібна й  у розв’язанні кадрових питань, зазначають представники ринку.

    «В умовах війни підприємства будівельної галузі намагаються працювати не тільки у традиційних каналах житлового та промислового будівництва, але й допомагають будувати оборонні споруди та відбудовувати критичну інфраструктуру (частково своїм коштом та за рахунок донатів). Річ у тому, що багато великих виробництв (як і наші підприємства) офіційно визнані критичними або стратегічними для економіки, але не до кінця зрозумілі механізми мобілізації та бронювання співробітників, що інколи призводять до часткової або повної зупинки таких підприємств, — зазначає Олександр Мануйло. — Ми відчуваємо критичну нестачу кваліфікованого персоналу. Державна підтримка потрібна саме в забезпеченні функціонування таких підприємств. Для більшості фінансових, сировинних, виробничих проблем ми знаходимо рішення, але від стратегічної підтримки галузі та вітчизняних виробників відмовлятись не будемо».

    «Через нестачу робочої сили важко підтримувати достатні об’єми виробництва, не кажучи вже про його суттєвий розвиток, — додає  Сергій Положай. —  Будівництво та проєкти  з відновлення інфраструктури є критичними для функціонування економіки та забезпечення комфорту громадян навіть у період військових дій. Збереження працівників, які залученні до виготовлення будматеріалів, забезпечує продовження цих проєктів, а з цим і стійкість життєдіяльності суспільства. Думаємо, що це актуально для багатьох важливих галузей, де збереження працівників зараз є гострим питанням, але не захищено законодавчо». 

    В Асоціації  виробників цементу України «Укрцемент» зазначають, що з боку держави вони очікують впровадження кращих європейських практик та спрощення умов національного законодавства. Детальніше про це Людмила Кріпка, виконавчий директор, керівник департаменту науково-технічної інформації Асоціації «Укрцемент» розповідає в авторській колонці для Property Times.

    https://propertytimes.com.ua/stroymateriali/rinok_budmaterialiv_virobniki_potrebuyut_pidtrimki

    Читайте также: Будівельне законодавство зміниться не раніше ніж через 3-5 років

  • Ринок праці в будівельній сфері: попит на робітничі спеціальності при загальному зменшенні кількості вакансій

    Ринок праці в будівельній сфері: попит на робітничі спеціальності при загальному зменшенні кількості вакансій

    В галузі будівництва та нерухомості останні роки спостерігався певний дефіцит кадрів, особливо робітничих спеціальностей через відтік за кордон. Наразі ситуація на ринку праці в усіх галузях суттєво змінилася й ці зміни досі тривають. Купа факторів розгойдують ринок: з одного боку — зупинка майже всіх будівельних майданчиків в Україні на початку повномасштабного вторгнення рф, що вивільнило велику кількість спеціалістів та робітників. З іншого боку, мобілізація, через яку деякі компанії втратили іноді до 60% співробітників-чоловіків. Внутрішня міграція також суттєво змінила загальну картину на ринку. 

    Читайте также: Нестача рук для відбудови: що відбувається на ринку праці в будівельній сфері

    Дефіцит робітничих та технічних спеціальностей

    На початку війни роботи на будівельних майданчиках були призупинені, угоди поставлені на паузу, гравці будівельного ринку зосередилися на оборонних процесах, намагаючись при цьому втримати свій колектив. В офіційних заявах девелопери  та генпідрядники заявляли, що в більшості випадків вдалося уникнути скорочень персоналу, подекуди були переглянуті оклади, дехто тимчасово відправив частину колективу у відпустку за власний рахунок. 

    «Перші три місяці війни за рахунок фінансових резервів ми змогли підтримувати всю нашу команду, але вже з червня, розуміючи, що криза, на жаль, має довготривалий характер, були змушені ще раз переглянути усі наші операційні витрати, в тому числі нам довелося внести зміни у компенсації співробітникам і додатково скоротити близько 15% працівників компанії. Більша частина це співробітники головного офісу, функціонал яких ми змогли розподілити на інших колег, і частина працівників департаменту будівництва та розвитку, зважаючи на те, що деякі проєкти були поставлені на паузу», — коментує Анна Чуботіна,  CEO компанії Arricano.

    Певний процент співробітників був мобілізований до лав ЗСУ або ж пішов в добробати чи ТРО. Property Times у квітні провів опитування серед великих забудовників щодо кількості мобілізованих, на той час деякі компанії називали цифри від 25 до 60% від загальної кількості співробітників-чоловіків.

    В компанії «Інтергал-Буд» нам тоді повідомили, що за приблизними підрахунками майже половина працівників компанії (і генпідрядники, і бекофіс тощо) так чи інакше долучилися до  захисту країну. Хтось у складі ЗСУ або тероборони, а хтось, забезпечуючи тилові потреби, як волонтери.

    В пресслужбі «Київміськбуд» називали такі цифри: у лавах ЗСУ і ТРО понад 60% працівників, включно з віце-президентами компанії. У компанії City One Developement орієнтовний відсоток співпрацівників, що вступили до ЗСУ та ТРО — 25%.

    Тому коли постало питання відновлення будівельних робіт, з’ясувалося, що є проблеми з кадрами. «За даними більшості генпідрядних організацій, у них в штаті залишилося 30-40% робочої сили», — написала в авторській колонці Анна Лаєвська, комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд».

    «Зараз на «мінусовку» кандидатів на ринку праці впливають вимушений від’їзд біженців та залучення чоловіків до лав ЗСУ», — коментує Тетяна Пашкіна, експертка з ринку праці.

    Читайте также: Безпека, ментальне здоров’я та комунікація: як український бізнес працює під час війни

    Крім робітничих спеціальностей, в дефіцити опинилися також технічні. «Надважливим для нас є питання бронювання персоналу, особливо технічних спеціальностей. Наразі ми відчуваємо нестачу працівників технічних спеціальностей, а саме енергетиків та інженерів. Такі позиції складно швидко закрити на ринку, а роботу об’єктів та обладнання потрібно підтримувати безперебійно», — коментує Анна Чуботіна.

    «З червня зберігається попит на співробітників робітничих спеціальностей, що в першу чергу пов‘язано з частковою відбудовою пошкоджених об’єктів, —  коментує Ольга Райкова, talent advisor ULPM school, Каски JOB. — Що стосується висококваліфікованих кадрів, ситуація досить складна. Кількість активних кандидатів лише в 3 кварталі збільшилась на 20%, при цьому вакансій менше ніж кандидатів в 10 разів».


    Загалом кількість вакансій в будівельній сфері по місту Києву за 3 квартал 2022 року зменшилась на 82%, порівнюючи з аналогічним періодом 2021 року, наводить цифри експертка. 

    Внутрішня міграція вплинула також й на рівень оплати й регіональний перерозподіл спеціалістів.

    «Варто відмітити зростання вимог щодо оплати роботи працівників на будівництві в Західній Україні. При тому, що в центральних регіонах та столиці пропонована заробітна плата знизилась. Нещодавно мали розмову з будівельною компанією з Хмельниччини, яка жаліється, що на затверджену зарплату у 12 000 грн їм важко знайти охочих, — наводить приклад Ольга Соловей, співзасновниця і керуюча партнерка Українського клубу нерухомості (URE Club), президент та засновник БО «Благодійний фонд «Житло для ВПО».  — Через скорочення будівництва в столиці та центральному регіоні з’явилась велика  кількість непрацевлаштованих спеціалістів у будівництві, тому люди готові змінювати регіон роботи».

    Прогнози

    На думку представників будівельного ринку, ситуація не зміниться принаймні до весни, але, в першу чергу, все залежить від розвитку подій на фронті, зазначає Ольга Райкова. «Допоки маємо таку ситуацію, варто звернути увагу на міжнародні стандарти у будівництві та вивчення англійської мови. Час будівельників скоро», — говорить експертка.

    «Є сподівання на те, що з настанням мирних часів ми встигнемо повернути до мирних професій тих, хто поки реалізує себе у поточній ситуації. Так, із залученням ресурсів держслужби зайнятості, тих баз профтехучилищ, які простоювали, бо всім було цікавіше опановувати професію манікюрниці, а не муляра… Звісно, роботодавці будуть навчати прямо на робочих місцях. Сподіваюся, до нас приїдуть добровольці, щоб допомогти відбудуватися. І, якщо репарації ми отримаємо багато і вчасно, зможемо залучити до себе і трудових мігрантів»,  — прогнозує Тетяна Пашкіна. 

    Читайте также: Стратегія найму та утримання працівників: бізнес ділиться досвідом

    Графіки: Ольга Райкова, talent advisor ULPM school, Каски JOB

      

    https://propertytimes.com.ua/management/rinok_pratsi

  • Нестача рук для відбудови: що відбувається на ринку праці в будівельній сфері

    Нестача рук для відбудови: що відбувається на ринку праці в будівельній сфері

    За даними Державної служби зайнятості, станом на 1 вересня 2023 р. кількість вакансій в будівельній галузі перевищувала чисельність зареєстрованих безробітних. Представники найбільших столичних забудовників говорять про брак робітників. Що відбувається на ринку праці в будівельній сфері розбирався Property Times.

    Читайте также: Безпека, ментальне здоров’я та комунікація: як український бізнес працює під час війни

    Кадровий голод до повномасштабного вторгнення

    Перша відчутна хвиля кадрового голоду на будівництві розпочалася ще у 2017 році, коли набув чинності безвізовий режим України з ЄС, який формально спростив виїзд українців за кордон. Саме відтік  кадрів до Польщі та інших країн ЄС став  однією з головних причин нестачі робочих рук. Друга глобальна причина, через яку будівельні майданчики відчули брак робочої сили, — це непопулярність такої роботи серед молоді. Property Times писав про це раніше.

    Посилення кадрового голоду відчувалося аж до початку повномасштабного вторгнення, з початком активних воєнних дій будівельні майданчики стали на паузу, а кількість вакансій суттєво скоротилася.

    Від початку повномасштабного вторгнення число вакансій у будівельній сфері зменшилось на 5%. У довоєнному 2021 році на платформі OLX Робота кількість пропозицій про роботу у будівельній сфері складала 14,3 тисячі. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кількість пропозицій скоротилась майже вдвоє — до 8,2 тисячі.

    Дефіцит + зростання оплати праці

    Після перезапуску будівельних майданчиків й з початком відбудови на звільнених територіях попит на будівельників почав поступово відновлюватися, наразі, за даними OLX Робота,  кількість відкритих вакансій складає 13,6 тисячі, тобто стрімко наближується до показників 2021 року. 

    «Ситуація на ринку праці залежить від регіону. В Києві спостерігається поступове зростання кількості вакансій у 2023 році (в 3 рази порівняно з 2022 роком), але навіть ця кількість становить лише 40% від довоєнного рівня. Кількість кандидатів зменшилась вдвічі. У Львові активне збільшення кількості вакансій, дефіцит кадрів середнього та менеджерського рівня. В Харкові збільшується кількість вакансій малого бізнесу та державного сектору, залученого до відбудови, при цьому  суттєво зменшилася кількість активних кандидатів»,  — ділиться спостереженнями  Ольга Райкова, talent advisor ULPM school, Каски JOB.

    «Загалом за даними держслужби зайнятості, будівництво є досить активною професійною сферою із пропорційним балансом вакансій-резюме. І, враховуючи поточну пропорцію – на 1 вакансію 1 зареєстрований безробітний, можна сміливо прогнозувати, що дефіцит фахівців лише зростатиме»,  — коментує Тетяна Пашкіна, експертка з ринку праці.

    Дійсно, компанії, які безпосередньо працюють на будівельному ринку підтверджують тенденцію до посилення кадрового голоду.

    Але тепер головна причина дефіциту не відтік робочої сили за кордон, а мобілізація. На початку повномасштабного вторгнення Property Times проводив опитування серед київських забудовників щодо кількості мобілізованих робітників, за даними, які наводили компанії, подекуди чисельність тих, хто долучився до лав ЗСУ чи ТРО складала  від 25 до 60% від загальної кількості співробітників-чоловіків.

    «Чималий відсоток кваліфікованих будівельників наразі захищають Україну в лавах ЗСУ, причому за час повномасштабного вторгнення вже було кілька хвиль, за які компанії вимушено прощались зі своїми співробітниками, які пішли захищати Батьківщину. Висококваліфікованих кадрів дійсно не вистачає. Подекуди по ринку дефіцит в компаніях сягає 40%, що суттєво б’є по галузі, — зазначає Олександр Насіковський, співзасновник та керівний партнер групи компаній DIM. —  Це спричиняє певне навантаження на будівельну сферу і змушує конкурувати за кадри: фінансовими умовами праці, соціальним пакетом, додатковими способами мотивації»

    «Повномасштабна війна та викликана нею мобілізацію до лав захисників країни призвела до дефіциту робітників на будмайданчиках, — додає Анна Лаєвська, комерційна директорка «Інтергал-Буд». —  Ми відчули це одразу. Проте шляхом перекомплектації будівельних бригад минулого року нам вдалося вирішити це питання на деякий час. Якщо говорити про поточну ситуацію, то десь з травня місяця ми спостерігаємо посилення нестачі робочих рук. Наразі основні тенденції ринку праці — дефіцит будівельників, посилення конкуренції за наявних фахівців та зростання оплати праці. Щодо останнього, лише з травня оплата виросла на 20%».  

    «Запити щодо змін в заробітній платі надходять як від чинних працівників, так і від кандидатів на посади», — зазначає  Олександра Качан, директор з управління персоналом Alliance Novobud. 

    Дійсно, після тимчасового зниження заробітних плат  у 2022 р., зараз відбувається поступове зростання. За даними OLX Робота, до повномасштабного вторгнення, станом на серпень 2021 року, медіанна заробітна плата складала 18 тисяч гривень, через рік, тобто у 2022 відбулось її зниження до 13 500 гривень. Наразі медіанна заробітна плата, за даними OLX Робота, складає 21 тисячу гривень. Тобто перевищує довоєнні показники.

    Читайте также: Стратегія найму та утримання працівників: бізнес ділиться досвідом

    «З відновленням робіт, яке було поступовим в усіх компаній, ми навіть отримували знижки від довоєнного рівня оплати. Зараз ситуація змінилася, оплата праці не просто повернулась на колишній рівень, а навіть зросла. На прикладі нашої компанії — на щонайменше 15-20%. Однак кейс «Інтергал-Буд» не є показовим. Ми — один з найбільших забудовників, маємо чималий обсяг одночасного будівництва (на поточний час до 1 млн кв. м), тому внаслідок об’ємів робіт оплата у нас зростає не так стрімко. Маленькі компанії вимушені платити на 30-40% більше, ніж це було до лютого 2022 року», —  коментує Анна Лаєвська.

    «Вартість будівельно-монтажних робіт від початку року вже зросла на понад 35%, що пов’язано і з інфляцією, і з браком кадрів. У подальшому, гадаю, до кінця року ще бачитимемо зростання щонайменше на 5-7% по цій категорії», — додає Олександр Насіковський.

    Хто в дефіциті

    За даними OLX Робота, найбільший попит у сфері будівництва мають професії різноробочого, будівельника, маляра, фасадника та плиточника. 

    Кількість відгуків на оголошення про наймання різноробочого складає 184 тисячі, кількість пропозицій роботи майже 7 тисяч, медіанна зарплата на яку може розраховувати працівник – 16 500 гривень. На оголошення, що стосуються професії будівельника відгукнулись 24 тисячі користувачів OLX Робота, кількість пропозицій склала 2,2 тисячі, медіанна зарплата – 27 500. Вакансії маляра отримали 5 755 відгуків, число пропозицій про роботу складає – 371, медіанна заробітна плата – 25 тисяч гривень. Найвищий рівень оплати праці серед працівників будівельної галузі – у фасадників – 35 000 грн, кількість відгуків на оголошення про роботу – 5 731, кількість пропозицій роботи складає 594. Відкриті вакансії плиточників отримали 5 350 відгуків користувачів OLX Робота, при цьому кількість пропозицій роботи склала 388 оголошень, медіанна зарплата таких працівників – 27 500 грн.

    Крім вище зазначених професій попит у сфері будівництва також мають мулярі (282 оголошення про роботу; 4 337 відгуків), монтажники (529 оголошень про роботу; 3 926 відгуків), штукатури (509 оголошень; 3 838 відгуків), зварювальники (226 оголошень; 3 020 відгуків) та сантехніки (360 оголошень про роботу; 2 591 відгук).

    Україна потребуватиме будівельників

    Дефіцит кадрів буде посилюватися в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

    «Попри війну будівельний ринок оговтується, роботи тривають, великі девелопери нарощують обсяги. Тому потреба в людях не зменшиться», —  коментує Анна Лаєвська. 

    «Дефіцит спеціалістів будівельної сфери продовжуватиме зростати, й це одна з найбільших проблематик ринку. Будівництво — здебільшого чоловіча сфера, хоча на тлі складної ситуації з пошуком працівників та із загальною економічною ситуацією в країні, маємо й деякий ріст зацікавленості в роботі на будмайданчиках з боку жінок. Найчастіше це професії, пов’язані з малярством, оздобленням приміщень. Є і професійні кранівниці», —   зазначає Олександра Качан.

    «Брак кваліфікованих будівельників — це загальнонаціональний виклик, адже для країни, де понад 170 тис. житлових будинків пошкоджено або зруйновано, де пошкоджено 19 аеропортів, близько 130 залізничних вокзалів та станцій, 3,4 тис. закладів освіти та інших об’єктів, робочі руки та кваліфіковані кадри потрібні вже сьогодні», — коментує Олександр Насіковський. 

    По закінченню війни Україна потребуватиме ще більше будівельників. «Потреба у відбудові постраждалих міст та містечок,  оновленні житлового фонду, промислових будівель та інших об’єктів інфраструктури буде колосальною, навіть повернення чоловіків з фронту навряд чи зможе компенсувати той сплесковий попит, що буде. Очевидно, що найбільше будівництво розгорнеться в перший рік після війни. І дасть поштовх іншим галузям – бо одне створене у будівництві робоче місце тягне за собою створення 6-7 нових робочих місць в дотичних галузях», — прогнозує Тетяна Пашкіна, експертка з ринку праці.

    Олександр Насіковський наголошує, що аби розв’язати проблему з кадрами,  Україні потрібна система мотивації на державному рівні, яка б стимулювала молодь йти вчитись на виробничі спеціальності, підтримувала б тих, хто обирає будівельну сферу на професійної реалізації.«Це можуть бути і системи соціальної мотивації (соціальні програми іпотеки, скажімо) або додаткові матеріальні стимули», — зауважує експерт.

    https://propertytimes.com.ua/management/nestacha_ruk_dlya_vidbudovi_scho_vidbuvaetsya_na_rinku_pratsi_v_budivelniy_sferi

    Читайте также: Відбудова України та яку роль у ній відіграють жінки?

  • Стратегія найму та утримання працівників: бізнес ділиться досвідом

    Стратегія найму та утримання працівників: бізнес ділиться досвідом

    Бізнес, який працює в Україні, дедалі частіше в публічній площині наголошує на посиленні дефіциту кадрів через війну й мобілізаційні заходи. Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов повідомив, що на кожному підприємстві, яке входить У Федерацію роботодавців — близько 10% мобілізованих співробітників. Через брак чоловіків, деякі підприємства залучають жінок до нетипових для них робіт.

    Читайте также: Відбудова України та яку роль у ній відіграють жінки?

    Property Times поспілкувався з представниками компаній, які працюють на українському ринку нерухомості та будівництва, дізнався чи відчувають вони дефіцит кадрів і які стратегії утримання співробітників застосовують.

    Фахівці на вагу золота

    Дефіцит кадрів в будівельній та суміжних галузях відчувався ще до початку повномасштабної війни. Після повномасштабного вторгнення через невизначеність й часто призупинку проєктів, кількість вакансій зменшилася. Старт відбудови на деокупованих територіях посилив кадровий голод, особливо помітним став брак кадрів робочих спеціальностей. Про це ми писали в наших попередніх публікаціях.

    Частково така тенденція пояснюється мобілізаційними заходами. На початку повномасштабного вторгнення Property Times проводив опитування серед київських забудовників щодо кількості мобілізованих робітників, за даними, які наводили компанії, подекуди чисельність тих, хто долучився до лав ЗСУ чи ТРО складала  від 25 до 60% від загальної кількості співробітників-чоловіків. Схожа ситуація склалася і в суміжних галузях. В компаніях, які ми опитали в травні 2024 р., відсоток мобілізованих складає до 25%. Незначний процент залучених до захисту країни лише в поодиноких випадках, це, скоріше, виняток.

    «Крім добровольців, що з першого дня доєдналися до Сил Оборони, майже ніхто в компанії не був мобілізований, бо має усі законні підстави продовжувати трудову діяльність (троє дітей, стан здоров’я, аспірантура тощо), — коментує Тетяна Мороляк, HR девелоперської компанії GAZDA. — Попри це дефіцит кадрів однозначно є. Це відчувається по всій Україні».

    «По напрямку нерухомості Dragon Capital Property Management у нас в ЗСУ служить трохи більше 10% від чоловіків по всіх об’єктах з портфеля нерухомості компанії, — відповіла на запит Property Times Наталія Назаренко, HR директор Dragon Capital. — Ми дуже відчуваємо дефіцит кадрів. Особливо по тих об’єктах, де ми не можемо забронювати працівників, бо не вистачає критеріїв для того, щоб підприємство визнали об’єктом критичної інфраструктури. Це означає, що ми нікого не можемо подати на бронювання. І якщо мобілізовують когось з інженерного складу, що по суті підтримує життєдіяльність об’єкту, то це катастрофа. Бо наразі у нас таких фахівців на об’єктах рівно стільки, щоб всі були зайняті на 100% і, якщо видають повістки декільком, то дуже складно знайти таких фахівців на ринку, адже їх просто не вистачає».

    За словами Андрія Озейчука, директора Rauta, від початку повномасштабного вторгнення в компанії було мобілізовано 7% співробітників: «Впродовж 2023-24 років дефіцит кадрів відчувається дуже сильно. Особливо це помітно серед  кваліфікованих будівельників робітничих професій. На деякі позиції доводиться шукати фахівців впродовж кількох місяців, а часом і самим навчати співробітників. Через це зростають зарплати і відповідно собівартість будівництва».

    «Компанія «Епіцентр» внесена в список компаній критично важливої інфраструктури та попри це, щодня кількість повісток, які надходять нашим працівникам, збільшується. Зараз мобілізовано близько 25% від загальної кількості військовозобов‘язаного персоналу компанії, — коментує HR бізнес-партнерка компанії «Епіцентр К» Ксенія Бєляєва. — Відчувається дефіцит кадрів чоловічої статі. В компанії є достатньо великий перелік професій, які вважаються суто «чоловічими». Ми вже перекваліфікували жінок на водійок прибиральних карів, але всі необхідні вакансії, де потрібна фізична сила, неможливо закрити жінками. Не кожна жінка може працювати вантажником або комірником з великогабаритним товаром у зв’язку із фізіологією.

    Також відчувається брак фахівців серед «білих комірців» із знанням іноземних мов, більшість з них виїхало за кордон, працевлаштовано та не планує повертатись в Україну».

    «Деякі співробітники CEMARK наразі захищають Україну в лавах ЗСУ. За кожним співробітником, який перебуває на війні, зберігається робоче місце. Окрім того, компанія підтримує сім’ї мобілізованих працівників, — говорить Світлана Церковна, директор з персоналу CEMARK. — На CRH в Україні працює близько 900 людей».

    Внутрішня ротація, співпраця з навчальними закладами, професійні зв’язки

    Для пошуку нових працівників компанії використовують широкий спектр інструментів — від особистих знайомств  співробітників до спеціальних програм з  підготовки та залучення молодих спеціалістів. На запит Property Times представники бізнеса  розповіли, які методи пошуку й підбору персоналу найдієвіші в їхніх компанії.

    «Основні канали залучення нових співробітників це найбільш популярні сайти пошуку роботи, тематичні групи і канали в соціальних мережах та професійні зв’язки працівників Rauta. Впізнаваність компанії також іноді допомагає закривати вакансії, оскільки періодично ми отримуємо резюме як з України, так і з інших країн», — розповідає Андрій Озейчук, директор Rauta.

    «Ми використовуємо всі можливі канали: сайти пошуку роботи, OLX, робимо розсилки в групи, питаємо по знайомих, робимо внутрішні розсилки по групі, використовуємо LinkedIn та інші проактивні підходи. Канали пошуку, звичайно ж залежать, від вакансії, на яку шукаємо», — ділиться Наталія Назаренко.

    Власним досвідом поділилися в компанії «Епіцентр»: «В компанії реалізовані програми внутрішньої ротації та переміщення персоналу, багато вакансій закривається внутрішнім кадровим резервом.

    Компанія пропонує гідний рівень заробітної плати, привабливий соцпакет, систему розвитку та навчання, тому наші працівники залюбки рекомендують «Епіцентр» своїм друзям та родичам, як майбутнє місце роботи. До 37% вакансій закривається рекомендаційним рекрутингом. Також рекрутери «Епіцентру» використовують всі стандартні методи залучення персоналу, а саме публікації вакансій на корпоративному сайті, провідних дошках оголошень, соцмережах, співпрацюємо і з центрами зайнятості. «Епіцентр» є однією з найбільших в країні баз для проходження студентами практики на підприємстві, в переліку ВНЗ вже більше 60-ти інститутів та університетів. Ми пропонуємо студентам різні види проходження практики, як в онлайн так і оффлайн форматі, нещодавно запустили програми дуальної освіти. Після проходження практики більшість студентів обирає Епіцентр за свого роботодавця».

    Внутрішні ротації та залучення нових талантів  практикують також в компанії CEMARK:

    «Маємо три основні напрями розвитку: корпоративні тренінги, а також розвиток hard та soft skills.

    Щоб підвищити професійний розвиток, ми також проводимо внутрішні переміщення, як горизонтальні, так і вертикальні, а також розвиваємо культуру обміну кадрами між країнами. Для залучення нових талантів для нас нетворкінг і рекомендації — найдієвіший спосіб. Це показник того, що ми — компанія, яку працівники хочуть рекомендувати.

    Наша діяльність щодо розвитку молодих талантів розпочалася у 2015 році й тепер складається з двох програм:

    Читайте также: Підтримка ЗСУ українськими девелоперами: від тренажерів до безпілотників

    Перша орієнтована на розвиток молодих спеціалістів у робітничих професіях і передбачає співпрацю з технікумами й коледжами. Для реалізації цієї програми ми проводимо для студентів презентації компанії та організовуємо екскурсії на завод, даємо можливість пройти практику й після отримати офер і приєднатись до нашої команди.

    Друга програма спрямована на співпрацю з університетами. Ми аналізуємо потреби бізнесу, визначаючи, наприклад, чи необхідні нам фінансисти чи інженери, та запрошуємо відповідних студентів і випускників взяти участь у програмі стажування. Ця програма має ширший спектр і триває цілий рік. Її учасники працевлаштовуються та знайомляться з бізнес-процесами й процесами виробництва, проходять тренінги для розвитку навичок, необхідних для міжнародного бізнесу, вивчають англійську мову та мають унікальну можливість розробити і реалізувати власний проєкт».

    Навчання, медичне страхування, ментальне здоров’я…

    Property Times попросив розповісти про інструменти та стратегії утримання працівників, яку додаткову цінність готовий запропонувати бізнес, щоб не допустити плинність кадрів.

    Світлана Церковна, директор з персоналу CEMARK: «Наше завдання як компанії — створити всі необхідні умови для їхньої безпечної праці (фізичної та психологічної). Весь комплекс заходів, що ми провели цьогоріч, був спрямований на підтримку наших працівників у ці непрості часи.

    Безпека і здоровʼя. Цього року організували навчання Health & Safety від наших європейських колег, де обговорювали принципи охорони праці та обмінювалися досвідом.

    Психологічне здоровʼя. Ми створили сервіс психологічної допомоги для наших працівників, що надає їм можливість скористатися послугами професійних психологів, психотерапевтів й коучів.

    Ініціативи з розвитку інклюзії та різноманітності. Березень цього року ми присвятили ролі жінок у бізнесі. Пізніше провели «Місяць поваги»: залучали людей до обговорення значення поваги для них особисто та того, що ми можемо зробити, щоб посилити нашу культуру. Ми висловили шану та підтримку ветеранам й охопили тему їхньої реінтеграції, а також адаптацію бізнесу і пов’язані з цим виклики, що вже є та постануть перед нашим суспільством у майбутньому. Також були організовані зустрічі з психологом і лікарями щодо важливості цієї теми.

    Наставництво. Цей інструмент став дуже важливим для підтримки наших працівників у теперішніх обставинах, адже війна – це постійний стрес, що впливає на людей у різні способи.

    Медичне страхування. Поновили та суттєво розширили програму страхування. Насамперед нам було важливо забезпечити доступ до якісних медичних послуг у невеликих містах. Також страхування охоплює випадки поранень від обстрілів.

    До нас повернулась більшість працівників, які виїхали за кордон, а також приєдналися нові члени команди.

    Ми маємо план реінтеграції ветеранів і постійно вдосконалюємо його, адже серед нас є ті, хто вже повернувся з фронту.

    Також маємо погоджену програму фінансової підтримки реабілітації ветеранів – це програма відновлення опорно-рухового апарату Kinesis. Є можливість і санаторного лікування. Ми постійно тримаємо звʼязок із родинами військовослужбовців, вони також можуть використовувати наш сервіс психологічної допомоги».

    Наталія Назаренко, HR директор Dragon Capital:  «Є такий вираз «Культура їсть стратегію на сніданок». В нашій компанії є культура, яка утримує співробітників, — це фундамент, основа. А далі на цю культуру нанизується система оплати праці, система преміювання, медичне страхування, спортивний зал прямо в офісі і тренери, які приходять і проводять заняття впродовж робочого дня. І ми закликаємо ходити на спорт всіх. Заняття спортом займають таке ж важливе значення в робочому календарі, як і ділові наради. Це частина потреби співробітників зараз. Компанія також запровадила безкоштовну психологічну допомогу, яку співробітники можуть отримати на професійній платформі. Додатково — матеріальна підтримка тим, хто цього потребує (для відновлення здоров’я чи житла, відповідно до ситуації). Також ми створили внутрішній фонд, який займається підтримкою наших співробітників, які зараз в ЗСУ. Всім, хто в ЗСУ компанія продовжує платити заробітну плату в формі матеріальної допомоги. І це наша соціальна відповідальність».

    Ксенія Бєляєва, HR бізнес-партнерка компанії «Епіцентр К»: «Компанія розробила програму утримання та ротації персоналу, працюємо з кожним працівником індивідуально та за рахунок утримання персоналу зменшуємо % звільнень та плинності. Є регулярні перегляди рівня заробітної плати, працює система бонусування за довгострокову роботу в компанії, також компанія надає спеціальні знижки на товар для працівників, забезпечує харчуванням та робочою формою».

    Андрій Озейчук, директор Rauta: «Ключовими факторами утримання співробітників у Rauta є ринкова, стабільно виплачувана заробітна плата, забезпечення комфортних умов праці та робота над цікавими проєктами. В залежності від особливостей роботи, ми можемо запропонувати співробітникам гнучкий графік роботи, можливість працювати дистанційно, забезпечення сучасною технікою, зручні засоби індивідуального захисту, якісний будівельний інструмент тощо».

    Тетяна Мороляк, HR девелоперської компанії GAZDA: «Наша компанія оплачує навчання, ми розробляємо індивідуальні плани розвитку, пропонуємо бонуси від виконання KPI».

    Нагадаємо, раніше Property Times писав про те, як налагоджена взаємодія в українських компаніях під час війни.

    https://propertytimes.com.ua/management/strategiya_naymu_ta_utrimannya_pratsivnikiv_biznes_dilitsya_dosvidom

    Читайте также: Європейський інтерес до українського досвіду управління комерційною нерухомістю в умовах війни