Метка: бізнес

  • Безпека, ментальне здоров’я та комунікація: як український бізнес працює під час війни

    Безпека, ментальне здоров’я та комунікація: як український бізнес працює під час війни

    Гібридний формат прийшов на зміну  дистанційній роботі після завершення локдаунів й міцно закріпився в багатьох країнах світу. Він  відкрив нові можливості для бізнесу  й одночасно кинув нові виклики перед керівництвом компаній. 

    Читайте также: Стратегія найму та утримання працівників: бізнес ділиться досвідом

    Завдяки своїм перевагам гібридна робота поширилася в багатьох світових компаніях, про що свідчать чисельні дослідження. Український бізнес напрацював власні моделі взаємодії всередині компанії, адже опинився в нових умовах, коли потрібно зважати  на воєнні ризики, працювати під час блекаутів й  особливо дбайливо ставитися до ментального здоров’я працівників. Про те, як налагоджена взаємодія в українських компаніях Property Times говорив з представниками ринку нерухомості та будівництва.

    Плюси та мінуси гібридного формату 

    Наприкінці 2022 року Офіс спрощення оподаткування (ОСП, Велика Британія) оприлюднив звіт щодо гібридного формату роботи,  в основу якого покладено опитування широкого кола представників бізнесу та інших зацікавлених сторін. За результатами опитування ОСП дійшов висновку, що 40% персоналу можуть працювати віддалено.  

    Якщо узагальнювати переваги гібридної роботи, що наводяться в різних дослідженнях, можна виділити наступні:

    • економічна доцільність: компаніям не потрібно утримувати  офіс або ж можна скоротити площі, працівники не витрачаються на проїзд, робочий одяг, обіди тощо,
    • економія часу: працівники заощаджують до 40 годин  на місяць, які можна витратити на родину, дозвілля, спорт, здоров’я,
    • менше факторів, що відвертають увагу:  розмови з колегами на  позаробочі теми, непродуктивні зустрічі та зібрання тощо.

    Разом з тим,  роботодавці та працівники  виділяють і певні недоліки такого формату роботи, як то неможливість відокремити роботу від особистого життя, труднощі в налагоджені командної роботи, недостатній контроль.

    Тому  компанії, які віддають перевагу гібридній моделі роботи, мають ретельно вибудовувати механізми внутрішньої взаємодії, застосовувати нові технології, які покликані покращити продуктивність  роботи. Для українського бізнесу до цих викликів додалися ще і воєнні ризики, які  потребують додаткової гнучкості й стресостійкості.  

    Українські компанії доволі  швидко оговталися від шоку перших днів  повномасштабної війни й змогли перелаштувати свої робочі процеси й налагодити  взаємодію в колективі з урахуванням нових реалій. Всі компанії, які взяли участь в нашому опитуванні, зазначають, що в центрі уваги, в першу чергу, працівники, їхня безпека, фізичне й ментальне здоров’я. Саме це гарантує максимальну продуктивність роботи: чіткі інструкції  на випадок  ситуацій, що загрожують життю,  тренінги з домедичної підготовки й головне — емпатія та взаємопідтримка.  На цих засадах будуються відносини в колективі, не залежно від обраного формату роботи — чи то гібридна модель, чи робота в офісі, чи дистанційка. 

    Більшість з опитаних нами компаній обрали для себе саме гібридну модель роботи, яка вже була відпрацьована в період пандемії, але є й такі компанії, які  повернулися до класичного офлайну за невеликими виключенням для кількох співробітників, які перебувають за кордоном або в інших містах України. 

    Як побудована робота

    В CBRE Ukraine розповідають: «Ще до початку повномасштабного вторгнення у компанії відбувались регулярні щотижневі зустрічі у змішаному (offline та online) форматі, де кожен із відділів міг поділитись інформацією назагал, усі колеги могли поспілкуватись та обговорити робочі ідеї. Від 24 лютого 2024 року зустрічі відбувались двічі на тиждень і спершу були способом запитати «Ти як? Ти де? Тобі потрібна допомога?» та підтримати один одного. Такий спосіб взаємодії був актуальний для київського офісу CBRE Ukraine понад рік, а вже починаючи із 2023 року зустрічі повернулись до формату online раз на тиждень.

    Оскільки в компанії практикувався гібридний формат відвідування офісу ще до початку 2022 року, відтак питання організації процесу віддаленої роботи для працівників не виникало: кожен має робочий лептоп та усю необхідну техніку, аби мати змогу підключитись до дзвінків та виконувати робочі завдання із будь-якого куточка світу та України.

    Станом на квітень 2024, лише кілька працівників київського офісу CBRE Ukraine перебувають за кордоном, що не впливає на їх виконання роботи вчасно та безперешкодно, знову ж таки завдяки вже організованому раніше формату віддаленої роботи».  

    Оксана Трейтяк, менеджерка з персоналу Baker McKenzie Ukraine: «На сьогодні більша частина нашого офісу працює дистанційно. Ми почали практикувати дистанційну роботу ще до карантину 2020 року, тоді це було новим явищем для ринку і сприймалось колегами по-різному. Проте, саме завдяки цьому ми змогли справитися з викликами пандемії та згодом втримати налагоджену роботу протягом повномасштабного вторгнення. 

    Перше, що у нас було запроваджено під час війни — це щотижневі онлайн-зустрічі кожної групи. Окрім цього, ми відновили  онлайн-зустрічі всім офісом, щоб обговорити безпекові та інші адміністративні питання, відзначити важливі дати тощо. Крім того, у нас з’явилися чати в різних месенджерах, де ми спілкуємося більш неформально і завдяки цьому легше тримати зв’язок і будувати ближчі відносини. 

    На сьогодні ми працюємо в гібридному форматі — дистанційно і з офісу. Окрім цього, ми проводимо неформальні зустрічі як онлайн, так і у живому форматі спілкування.

    Взагалі десь 60-70% працівників переважно працює віддалено, але звісно, за необхідності приїздять до офісу. У всіх є необхідне обладнання для ефективної роботи, павербанки для ноутбуків, додатковий інтернет на робочих телефонах, тощо.

    З інших регіонів України на сьогодні працює 10% колег, а з-за кордону 20% (переважно це Польща та Велика Британія, а також інші країни Європи; фірма покриває витрати на житло). Всі колеги постійно перебувають на зв’язку з офісом та своїми групами. 

    Колеги, які працюють з інших країн мають невелику різницю в часі, але це не є проблемою. Якщо комусь потрібно відлучитися і забрати дитину з садочка чи вирішити якусь свою ситуацію, все узгоджується і все працює. Також колеги, які перебувають за кордоном, додатково тримають зв’язок і з місцевими офісами Baker McKenzie. За необхідності, час від часу, вони можуть працювати з офісу тієї країни, в якій вони перебувають. Деякі європейські офіси залучають наших українських юристів до своїх проєктів. 

    Додатково нами опікується спеціальна Робоча група, в яку входять представники та керівники різних офісів, і жодні наші труднощі не лишаються без уваги, допомоги та підтримки місцевих та закордонних колег».

    Олена Рибак, виконавчий директор iC consulenten Ukraine: «90% співробітників нашої компанії живуть та працюють в Україні. Вони можуть обирати режим роботи — або кожного дня в офісі, або віддалений формат роботи з кількома днями в офісі протягом кожного тижня. Більшість співробітників обрали змішаний варіант роботи. Ми не регулюємо фіксовані робочі години, комусь за сімейних обставин зручно працювати з 8 ранку або раніше, а хтось встигає тільки ближче до 10.

    Ще під час ковіду ми приділили багато уваги тому, щоб створити ефективну онлайн-екосистему робочого простору. І зараз не маємо проблем з тим, щоб працювати віддалено, як з України,  так і з закордону. Це стало можливим завдяки високому рівню довіри між компанією і співробітниками та досить близьким дружнім відносинам в колективі. 

    У наших інженерів технагляду режим роботи, у порівнянні з довоєнним часом, майже не змінився — вони або постійно перебувають на обʼєктах, або ж часто їздять у відрядження, тому в офісі бувають періодично.

    Нових форм комунікацій з початком війни шукати не довелося. У поточному режимі співробітники працюють у командах таабо проєктах. За організацію роботи відповідає лідер команди та керівник відповідного проєкту, який знаходиться у постійному контакті з керівництвом. Люди, які залучені до проєктів з різних інфраструктурних тематик знають, що вони мають самі відповідати за контроль свого навантаження, комунікувати зі своїм прямим керівником і керівниками проєктів, які ставлять різні дедлайни для виконання завдань. Вони також знають, що в нашому консалтинговому бізнесі коливається навантаження, але після того, як активні фази закінчуються, ми заохочуємо людей брати вихідні та відновлювати сили.

    Раз на місяць ми проводимо загальну нараду, де кожна команда ділиться результатами роботи за період або обмінюємося новинами. Протягом цієї ж наради виділяємо час на загальні адміністративні питання. Для того, щоб колеги розуміли весь спектр напрямків, у якому працює компанія, періодично кожен департамент презентує свій напрямок роботи. Багато зусиль йде на те, щоб аналізувати ефективність робочих онлайн-зустрічей. 

    Кілька разів на рік проводимо офлайн-зустріч усіх співробітників, дуже стараємося, щоб на них були присутні наші колеги, які працюють і з закордону. Іноді ці зустрічі приурочуємо до свят». 

    Олександр Бондаренко, керуючий партнер Bureau of Investment Programs, співзасновник індустріальних парків NOVO: «Попри те, що починаючи з пандемії COVID-19 робота команди була переведена на віддалений режим, у форматі онлайн-нарад, зум-зустрічей та мозкових штурмів у google meet, перший місяць повномасштабної війни був непростим у комунікаціях з командою. Адже багато хто почав переміщуватися як по Україні, так і по країнах ЄС, Америці, Канаді. 

    Згодом взаємодія систематизувалася, і зараз понад 60% співробітників працюють онлайн з Харкова, Дніпра, Луцька, Києва, Львова, Варшави, Канади.

    Найскладніше те, що не завжди комунікація може бути якісною, а командна робота — ефективною. Як в ситуації, коли ти спілкуєшся з людиною особисто, бачиш реакції, з’ясовуєш деталі очі в очі. Через постійне спілкування онлайн інколи може бути дискомунікація, як у нас було нещодавно. Через що ми заплатили за послуги у 2 рази більше, ніж повинні були. Просто менеджери в процесі реалізації проєкту неправильно зрозуміли один одного. 

    У комунікаціях та налагодженні бізнес-процесів на відстані нам допомагають діджитал-інструменти. Ми користуємося google meet, zoom, Microsoft Teams і месенджерами ТГ, WhatsApp. Налагодили систему щотижневих зустрічей-планувань онлайн. Без цього ніяк, коли співробітники у різних куточках світу: треба зустрічатися хоча б раз на тиждень, щоб зв’язок між членами команди не губився через віддалену роботу». 

    Читайте также: Відбудова України та яку роль у ній відіграють жінки?

    Олександр Мануйло, керівник дирекції з продажів Sweetondale: «Як і більшість українських компаній ми постали перед проблемою «відтворення» довоєнної структури підрозділів нашої компанії. Багато наших колег були змушені тимчасово виїхати не тільки за межі своїх міст, а й за межі України. 60 наших співробітників боронять нашу Україну в лавах ЗСУ. Але не дивлячись на суттєве зменшення кількості працівників, нам майже вдалося зберегти виробничі команди та колектив досвідчених керівників напрямів та відділів. Наразі всі наші співробітники працюють в Україні. Більшість зосереджена в містах, де знаходяться наші виробничі потужності — Кам’янське та Черкаси, а в Києві, Одесі та Львові — працюють представники Дирекції з продажів.

    Найбільш сприятливою для оптимальної і ефективної роботи нашої компанії є саме офлайн-робота команди. З одного боку, організація виробничих процесів просто неможлива без присутності робітників в цеху чи на складі, а з іншого — для офісної частини нашої команди важливим є саме щоденне спілкування, відчуття підтримки та оперативність в прийнятті рішень. Все це допомагає тримати постійний контакт з торговельними партнерами, швидко реагувати на динамічні зміни повоєнного будівельного ринку та процесів відбудови. 

    Ключовим елементом успішної взаємодії в колективі  ми зробили забезпечення швидкої та  прозорої комунікації. Налаштована IT інфраструктура та програмне забезпечення дозволяють нам ефективно керувати процесами виробництва та продажів через електронну пошту, вебінари, зустрічі в Zoom, Meet або інших онлайн-платформах. Окремий розвиток отримали правила та алгоритми обміну бізнес-інформацією через популярні месенджери. Навіть були намагання впровадити в роботу сейлз-команди такі сервіси керування проєктами як JIRA.

    Як результат, щотижневі командні зустрічі стали більш систематичними та продуктивними, але їх кількість значно зменшилась. Крім того, кожен квартал ми проводимо загальні оффлайн збори для обговорення результатів та планування задач наступного кварталу. В умовах війни горизонт планування значно звузився. Звісно, ми і зараз готуємо стратегічні рішення, що оперують термінами від 1 до 5 років, але більш активно використовуємо оперативне щоквартальне планування на базі річного плану. Ми практично відійшли від презентацій. Окрему увагу приділяємо якісному збору та обробці статистики, налаштуванню та зручності користування нашими щоденними звітами з продажів (Power BI)». 

    Олександра Качан, директор з персоналу Alliance Novobud: «Увесь колектив працює в офісах. Можливий й віддалений формат роботи на випадки окремих ситуацій, про які працівники попереджають безпосереднього керівника, або за централізованим рішенням керівництва компанії. Практично усі наші працівники живуть в Україні, а саме в Києві та Броварах. З-за кордону працюють лише три співробітники.

    Ми реалізували проєкт з оптимізації та автоматизації процесів, який дозволяє всю звітність перевести в онлайн-формат. У разі необхідності організовуємо зустрічі в онлайн-форматі, практикуємо щотижневі звітні та установчі зустрічі за проєктами». 

    Безпека

    Станом на 21 квітня 2024 року в Києві пролунало 1046 тривоги (за даними Київ Цифровий),  небезпека тривала 1203 години 21 хвилину, в Дніпропетровській області  загальна кількість тривог становить 3289, в Харківський  4020, на Івано-Франківщини сирени лунали 508 разів, на Львівщині 512. За статистикою, найчастіше сигнали тривоги лунають в часовому проміжку з 12:00 до 18:00 години (джерело Статистика повітряних тривог), тобто в робочий час. Аспект безпеки став ключовим для всіх бізнесів у всіх куточках України, не залежно від обраного формату роботи. 

    «Під час повітряної тривоги ми радимо обов’язково залишатися в безпечному місці, бо життя людини є найціннішим і першочерговим. В нашому бізнес-центрі  є укриття, куди ми спускаємося під час реальної загрози. Колеги, які працюють віддалено також мають перейти в безпечне місце під час серйозних загроз», Оксана Трейтяк .

    «Під час повітряних тривог співробітники керуються правилом двох стін або ж спускаються в укриття облаштований підвал неподалік від офісу або йдуть до метро, яке теж знаходиться поруч з офісом. Для цього ми розробили відповідні інструкції та провели тренінги з безпеки праці», Олена Рибак.

    «Наша команда працює у двох великих офісних приміщеннях. Обидва приміщення оснащені тимчасовими укриттями, тому під час повітряних тривог усі мають можливість спуститися туди та перечекати небезпеку. Одне з приміщень навіть має голосове сповіщення про початок та закінчення повітряної тривоги», — Олександра Качан

    «Безпека людей — першочергове! І я не вимагаю під час тривог, навіть якщо вони тривають 1 -1,5 години, виконання якихось робочих задач, навіть якщо вони термінові. Крім тривог, є ще блекаути. Вже якийсь час у Харкові з 9.00 до 15.00 у деяких районах міста немає світла. Тож людям треба їхати працювати кудись у коворкінг, кав’ярні, де є генератори. Це створює чимало дискомфорту у комунікації між членами нашої команди, адже ми звикли завдяки діджитал-інструментам швидко реагувати на робочі питання та оперативно вирішувати бізнес-задачі. А тут треба чекати, поки колега переміститься туди, де є світло та інтернет», — Олександр Бондаренко.

    «Базовим елементом нашої взаємодії стала корпоративна та персональна безпека. Тому розробка і реалізація планів дій в надзвичайних ситуаціях, включаючи пожежі, евакуацію та інші негативні сценарії стали важливим елементом нашого корпоративного сьогодення», — Олександр Мануйло.

    «Безперечно, повітряні атаки та тривоги також вплинули на перебування у офісі наших колег, що зобов’язує усіх спускатись в обладнане укриття на паркінгу БЦ. Ми розробили інструкції про те, як діяти під час повітряної тривоги, інструкції з цивільного захисту та дій під час надзвичайних ситуацій, а в штаті CBRE Ukraine є сертифікований Health and Safety Engineer, що відповідає за своєчасність та актуальність наданої інформації та регулярно проводить тренінги з домедичної допомоги для працівників. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення, у компанії був створений канал, який дозволяє оперативно ділитись із колегами інформацією, що стосується охорони здоров’я, їх безпеки та психологічної підтримки.

    Варто згадати й про те, що у період блекаутів 2022-початку 2023 рр. офіс CBRE Ukraine був для працівників так званим “пунктом незламності”, оскільки бізнес-центр був забезпечений електроенергією, а офіс мав запаси продуктів першої необхідності та допоміжних засобів. На той період офіс могло відвідувати до 50% працівників», —  CBRE Ukraine

    Ментальне здоров’я 

    За статистикою Міністерства охорони здоровʼя, протягом 2023 року за психологічною допомогою до лікарів звернулося близько 135 тис. пацієнтів,  і це лише в рамках пакета «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». Відчуття тривоги та розлади сну — найпоширеніші скарги щодо ментального здоров’я. 

    Усвідомлюючи важливість підтримки ментального здоров’я працівників, бізнес впроваджує різноманітні практики й заходи, спрямовані на покращення психологічного стану й зняття стресу, навіть звичні тімбілдінги набули нового сенсу. 

    «У нас з’явився ще один формат кооперації  — більш неформальні зустрічі в офісі раз у місяць, аби обмінюватись не робочою інформацією, а фокусуватись саме на живому спілкуванні та підтримці. Зазвичай на такі зустрічі приєднується переважна більшість колег, що перебувають у Києві»,  —  CBRE Ukraine

    «Дуже цінуємо формат офлайн- зустрічей. Саме він нам дуже допоміг з проблемою онбордінгу нових колег. З початку 2022 року наша команда зросла з 25 до більш ніж 50 людей. Важкувато підтримувати командний дух, коли співробітники різних департаментів мало знайомі один з одним. Тому у 2023 році ми влаштували Family Day — це наша найулюбленіша традиція ще з довоєнного часу. Зібрали всіх колег, як з України, так і з закордону і разом з сімʼями провели кілька днів разом. Спілкування відчутно полегшилося. Це надає абсолютно інший відтінок роботі, адже раптом ти бачиш, чим живуть колеги поза дедлайнами та клієнтськими нарадами. За 10 років діяльності ми не провели таку зустріч тільки два рази — у 2020 і 2022 році», — Олена Рибак.

    «Часи дуже непрості, інформаційний простір дуже тисне, звісно це відображається на настроях людей, вичерпує їх внутрішній ресурс. Тому ми намагаємося створювати умови, які б допомагали знизити цю напругу.   

    Ми почали приділяти більше уваги добробуту та ментальному здоров’ю колег. З минулого літа в офісі або на терасі (залежить від пори року) ми проводимо заняття з йоги, що дуже допомагає переключитися і розслабитись. Щосереди у нас в офісі ранкова кава зі смаколиками за неформальними розмовами, що допомагає налаштуватися на робочий день та легше перейти до другої половини робочого тижня. Також організовуємо інші цікаві заходи, на кшталт тренінгу надання першої допомоги, зустрічі із військовим психологом, донорства крові, висаджування дерев. Колеги мають можливість отримати консультації психолога, а також екстрену психологічну допомогу 24/7 у разі необхідності», Оксана Трейтяк.

    «Змінився і мій особистий підхід щодо нервових зривів серед підлеглих. Всі ми зараз знаходимося у стресі. І якщо раніше я  міг різко реагувати на якийсь нервовий зрив або навіть в деяких випадках попрощатися з людиною, то зараз ставлюся із розумінням. Це така емоційна емпатія. Велика війна нас всіх зробила емоційним емпатами, коли ти з розумінням ставишся до неврівноваженості та напруженості колег», — Олександр Бондаренко

    Продуктивність

    Всі  компанії, які взяли участь в опитуванні Property Times, зазначають, що їм вдалося підтримувати продуктивність роботи на довоєнному рівні, не залежно від обраного формату роботи.

    «Продуктивність роботи у нас визначається результатом, а не процесом. Тому вона не змінилася, адже залежить від мотивації людей та їх зацікавленості у роботі в проєкті», — Олександр Бондаренко. 

    «Коли співробітники відчувають підтримку та ефективну комунікацію в колективі, це позитивно впливає на їхню задоволеність роботою. Тобто людина бажає залишатися в колі однодумців. Співпраця в колективі призводить до підвищення загальної продуктивності корпорації і напряму впливає на фінансову мотивацію як команди, так і кожного нашого співробітника. Вмотивованість зазвичай сприяє генерації ідей, обговоренню альтернативних підходів, надихає на кращі та більш обґрунтовані рішення», — Олександр Мануйло.

    «Ще на початку квітня 2022 року, з моменту відновлення роботи компанією, нам вдалося налагодити постійну та ефективну комунікацію. Усі наші співробітники — досвідчені професіонали, які здатні організувати свою роботу та підлеглих так, щоб бути на зв’язку й вчасно реагувати на виклики та завдання», — Олександра Качан.

    «COVID-19 навчив нас реагувати на кризові ситуації та бути готовими продовжити діяльність компанії з будь-якої точки України або світу. Безумовно, деякі процеси, як організація роботи в офісі після деокупації Київського регіону та відновлення першої бізнес активності у 2022, а також дії під час повітряних тривог та блекаутів вимагали адаптивності та швидкого реагування. Однак продуктивність роботи компанії сьогодні збережена, відновлена, компанії навіть вдалося розширити свою присутність на ринок Молдови під брендом CBRE Moldova у 2023 році», — CBRE Ukraine.   

    https://propertytimes.com.ua/management/bezpeka_mentalne_zdorovya_ta_komunikatsiya_yak_ukrayinskiy_biznes_pratsyue_pid_chas_viyni

    Читайте также: Підтримка ЗСУ українськими девелоперами: від тренажерів до безпілотників

  • Стратегія найму та утримання працівників: бізнес ділиться досвідом

    Стратегія найму та утримання працівників: бізнес ділиться досвідом

    Бізнес, який працює в Україні, дедалі частіше в публічній площині наголошує на посиленні дефіциту кадрів через війну й мобілізаційні заходи. Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов повідомив, що на кожному підприємстві, яке входить У Федерацію роботодавців — близько 10% мобілізованих співробітників. Через брак чоловіків, деякі підприємства залучають жінок до нетипових для них робіт.

    Читайте также: Відбудова України та яку роль у ній відіграють жінки?

    Property Times поспілкувався з представниками компаній, які працюють на українському ринку нерухомості та будівництва, дізнався чи відчувають вони дефіцит кадрів і які стратегії утримання співробітників застосовують.

    Фахівці на вагу золота

    Дефіцит кадрів в будівельній та суміжних галузях відчувався ще до початку повномасштабної війни. Після повномасштабного вторгнення через невизначеність й часто призупинку проєктів, кількість вакансій зменшилася. Старт відбудови на деокупованих територіях посилив кадровий голод, особливо помітним став брак кадрів робочих спеціальностей. Про це ми писали в наших попередніх публікаціях.

    Частково така тенденція пояснюється мобілізаційними заходами. На початку повномасштабного вторгнення Property Times проводив опитування серед київських забудовників щодо кількості мобілізованих робітників, за даними, які наводили компанії, подекуди чисельність тих, хто долучився до лав ЗСУ чи ТРО складала  від 25 до 60% від загальної кількості співробітників-чоловіків. Схожа ситуація склалася і в суміжних галузях. В компаніях, які ми опитали в травні 2024 р., відсоток мобілізованих складає до 25%. Незначний процент залучених до захисту країни лише в поодиноких випадках, це, скоріше, виняток.

    «Крім добровольців, що з першого дня доєдналися до Сил Оборони, майже ніхто в компанії не був мобілізований, бо має усі законні підстави продовжувати трудову діяльність (троє дітей, стан здоров’я, аспірантура тощо), — коментує Тетяна Мороляк, HR девелоперської компанії GAZDA. — Попри це дефіцит кадрів однозначно є. Це відчувається по всій Україні».

    «По напрямку нерухомості Dragon Capital Property Management у нас в ЗСУ служить трохи більше 10% від чоловіків по всіх об’єктах з портфеля нерухомості компанії, — відповіла на запит Property Times Наталія Назаренко, HR директор Dragon Capital. — Ми дуже відчуваємо дефіцит кадрів. Особливо по тих об’єктах, де ми не можемо забронювати працівників, бо не вистачає критеріїв для того, щоб підприємство визнали об’єктом критичної інфраструктури. Це означає, що ми нікого не можемо подати на бронювання. І якщо мобілізовують когось з інженерного складу, що по суті підтримує життєдіяльність об’єкту, то це катастрофа. Бо наразі у нас таких фахівців на об’єктах рівно стільки, щоб всі були зайняті на 100% і, якщо видають повістки декільком, то дуже складно знайти таких фахівців на ринку, адже їх просто не вистачає».

    За словами Андрія Озейчука, директора Rauta, від початку повномасштабного вторгнення в компанії було мобілізовано 7% співробітників: «Впродовж 2023-24 років дефіцит кадрів відчувається дуже сильно. Особливо це помітно серед  кваліфікованих будівельників робітничих професій. На деякі позиції доводиться шукати фахівців впродовж кількох місяців, а часом і самим навчати співробітників. Через це зростають зарплати і відповідно собівартість будівництва».

    «Компанія «Епіцентр» внесена в список компаній критично важливої інфраструктури та попри це, щодня кількість повісток, які надходять нашим працівникам, збільшується. Зараз мобілізовано близько 25% від загальної кількості військовозобов‘язаного персоналу компанії, — коментує HR бізнес-партнерка компанії «Епіцентр К» Ксенія Бєляєва. — Відчувається дефіцит кадрів чоловічої статі. В компанії є достатньо великий перелік професій, які вважаються суто «чоловічими». Ми вже перекваліфікували жінок на водійок прибиральних карів, але всі необхідні вакансії, де потрібна фізична сила, неможливо закрити жінками. Не кожна жінка може працювати вантажником або комірником з великогабаритним товаром у зв’язку із фізіологією.

    Також відчувається брак фахівців серед «білих комірців» із знанням іноземних мов, більшість з них виїхало за кордон, працевлаштовано та не планує повертатись в Україну».

    «Деякі співробітники CEMARK наразі захищають Україну в лавах ЗСУ. За кожним співробітником, який перебуває на війні, зберігається робоче місце. Окрім того, компанія підтримує сім’ї мобілізованих працівників, — говорить Світлана Церковна, директор з персоналу CEMARK. — На CRH в Україні працює близько 900 людей».

    Внутрішня ротація, співпраця з навчальними закладами, професійні зв’язки

    Для пошуку нових працівників компанії використовують широкий спектр інструментів — від особистих знайомств  співробітників до спеціальних програм з  підготовки та залучення молодих спеціалістів. На запит Property Times представники бізнеса  розповіли, які методи пошуку й підбору персоналу найдієвіші в їхніх компанії.

    «Основні канали залучення нових співробітників це найбільш популярні сайти пошуку роботи, тематичні групи і канали в соціальних мережах та професійні зв’язки працівників Rauta. Впізнаваність компанії також іноді допомагає закривати вакансії, оскільки періодично ми отримуємо резюме як з України, так і з інших країн», — розповідає Андрій Озейчук, директор Rauta.

    «Ми використовуємо всі можливі канали: сайти пошуку роботи, OLX, робимо розсилки в групи, питаємо по знайомих, робимо внутрішні розсилки по групі, використовуємо LinkedIn та інші проактивні підходи. Канали пошуку, звичайно ж залежать, від вакансії, на яку шукаємо», — ділиться Наталія Назаренко.

    Власним досвідом поділилися в компанії «Епіцентр»: «В компанії реалізовані програми внутрішньої ротації та переміщення персоналу, багато вакансій закривається внутрішнім кадровим резервом.

    Компанія пропонує гідний рівень заробітної плати, привабливий соцпакет, систему розвитку та навчання, тому наші працівники залюбки рекомендують «Епіцентр» своїм друзям та родичам, як майбутнє місце роботи. До 37% вакансій закривається рекомендаційним рекрутингом. Також рекрутери «Епіцентру» використовують всі стандартні методи залучення персоналу, а саме публікації вакансій на корпоративному сайті, провідних дошках оголошень, соцмережах, співпрацюємо і з центрами зайнятості. «Епіцентр» є однією з найбільших в країні баз для проходження студентами практики на підприємстві, в переліку ВНЗ вже більше 60-ти інститутів та університетів. Ми пропонуємо студентам різні види проходження практики, як в онлайн так і оффлайн форматі, нещодавно запустили програми дуальної освіти. Після проходження практики більшість студентів обирає Епіцентр за свого роботодавця».

    Внутрішні ротації та залучення нових талантів  практикують також в компанії CEMARK:

    «Маємо три основні напрями розвитку: корпоративні тренінги, а також розвиток hard та soft skills.

    Щоб підвищити професійний розвиток, ми також проводимо внутрішні переміщення, як горизонтальні, так і вертикальні, а також розвиваємо культуру обміну кадрами між країнами. Для залучення нових талантів для нас нетворкінг і рекомендації — найдієвіший спосіб. Це показник того, що ми — компанія, яку працівники хочуть рекомендувати.

    Наша діяльність щодо розвитку молодих талантів розпочалася у 2015 році й тепер складається з двох програм:

    Читайте также: Підтримка ЗСУ українськими девелоперами: від тренажерів до безпілотників

    Перша орієнтована на розвиток молодих спеціалістів у робітничих професіях і передбачає співпрацю з технікумами й коледжами. Для реалізації цієї програми ми проводимо для студентів презентації компанії та організовуємо екскурсії на завод, даємо можливість пройти практику й після отримати офер і приєднатись до нашої команди.

    Друга програма спрямована на співпрацю з університетами. Ми аналізуємо потреби бізнесу, визначаючи, наприклад, чи необхідні нам фінансисти чи інженери, та запрошуємо відповідних студентів і випускників взяти участь у програмі стажування. Ця програма має ширший спектр і триває цілий рік. Її учасники працевлаштовуються та знайомляться з бізнес-процесами й процесами виробництва, проходять тренінги для розвитку навичок, необхідних для міжнародного бізнесу, вивчають англійську мову та мають унікальну можливість розробити і реалізувати власний проєкт».

    Навчання, медичне страхування, ментальне здоров’я…

    Property Times попросив розповісти про інструменти та стратегії утримання працівників, яку додаткову цінність готовий запропонувати бізнес, щоб не допустити плинність кадрів.

    Світлана Церковна, директор з персоналу CEMARK: «Наше завдання як компанії — створити всі необхідні умови для їхньої безпечної праці (фізичної та психологічної). Весь комплекс заходів, що ми провели цьогоріч, був спрямований на підтримку наших працівників у ці непрості часи.

    Безпека і здоровʼя. Цього року організували навчання Health & Safety від наших європейських колег, де обговорювали принципи охорони праці та обмінювалися досвідом.

    Психологічне здоровʼя. Ми створили сервіс психологічної допомоги для наших працівників, що надає їм можливість скористатися послугами професійних психологів, психотерапевтів й коучів.

    Ініціативи з розвитку інклюзії та різноманітності. Березень цього року ми присвятили ролі жінок у бізнесі. Пізніше провели «Місяць поваги»: залучали людей до обговорення значення поваги для них особисто та того, що ми можемо зробити, щоб посилити нашу культуру. Ми висловили шану та підтримку ветеранам й охопили тему їхньої реінтеграції, а також адаптацію бізнесу і пов’язані з цим виклики, що вже є та постануть перед нашим суспільством у майбутньому. Також були організовані зустрічі з психологом і лікарями щодо важливості цієї теми.

    Наставництво. Цей інструмент став дуже важливим для підтримки наших працівників у теперішніх обставинах, адже війна – це постійний стрес, що впливає на людей у різні способи.

    Медичне страхування. Поновили та суттєво розширили програму страхування. Насамперед нам було важливо забезпечити доступ до якісних медичних послуг у невеликих містах. Також страхування охоплює випадки поранень від обстрілів.

    До нас повернулась більшість працівників, які виїхали за кордон, а також приєдналися нові члени команди.

    Ми маємо план реінтеграції ветеранів і постійно вдосконалюємо його, адже серед нас є ті, хто вже повернувся з фронту.

    Також маємо погоджену програму фінансової підтримки реабілітації ветеранів – це програма відновлення опорно-рухового апарату Kinesis. Є можливість і санаторного лікування. Ми постійно тримаємо звʼязок із родинами військовослужбовців, вони також можуть використовувати наш сервіс психологічної допомоги».

    Наталія Назаренко, HR директор Dragon Capital:  «Є такий вираз «Культура їсть стратегію на сніданок». В нашій компанії є культура, яка утримує співробітників, — це фундамент, основа. А далі на цю культуру нанизується система оплати праці, система преміювання, медичне страхування, спортивний зал прямо в офісі і тренери, які приходять і проводять заняття впродовж робочого дня. І ми закликаємо ходити на спорт всіх. Заняття спортом займають таке ж важливе значення в робочому календарі, як і ділові наради. Це частина потреби співробітників зараз. Компанія також запровадила безкоштовну психологічну допомогу, яку співробітники можуть отримати на професійній платформі. Додатково — матеріальна підтримка тим, хто цього потребує (для відновлення здоров’я чи житла, відповідно до ситуації). Також ми створили внутрішній фонд, який займається підтримкою наших співробітників, які зараз в ЗСУ. Всім, хто в ЗСУ компанія продовжує платити заробітну плату в формі матеріальної допомоги. І це наша соціальна відповідальність».

    Ксенія Бєляєва, HR бізнес-партнерка компанії «Епіцентр К»: «Компанія розробила програму утримання та ротації персоналу, працюємо з кожним працівником індивідуально та за рахунок утримання персоналу зменшуємо % звільнень та плинності. Є регулярні перегляди рівня заробітної плати, працює система бонусування за довгострокову роботу в компанії, також компанія надає спеціальні знижки на товар для працівників, забезпечує харчуванням та робочою формою».

    Андрій Озейчук, директор Rauta: «Ключовими факторами утримання співробітників у Rauta є ринкова, стабільно виплачувана заробітна плата, забезпечення комфортних умов праці та робота над цікавими проєктами. В залежності від особливостей роботи, ми можемо запропонувати співробітникам гнучкий графік роботи, можливість працювати дистанційно, забезпечення сучасною технікою, зручні засоби індивідуального захисту, якісний будівельний інструмент тощо».

    Тетяна Мороляк, HR девелоперської компанії GAZDA: «Наша компанія оплачує навчання, ми розробляємо індивідуальні плани розвитку, пропонуємо бонуси від виконання KPI».

    Нагадаємо, раніше Property Times писав про те, як налагоджена взаємодія в українських компаніях під час війни.

    https://propertytimes.com.ua/management/strategiya_naymu_ta_utrimannya_pratsivnikiv_biznes_dilitsya_dosvidom

    Читайте также: Європейський інтерес до українського досвіду управління комерційною нерухомістю в умовах війни