Війна внесла значні зміни в усі сфери життя України, і ринок нерухомості не став винятком. Попри складнощі, викликані активними бойовими діями, економічною нестабільністю та демографічними викликами, український бізнес демонструє неймовірну стійкість і здатність адаптуватися. Property Times підготував огляд ринку нерухомості на основі дослідження, проведеного URE Club серед членів бізнес-спільноти. Матеріал висвітлює основні проблеми, тренди та перспективи цього сектора в умовах воєнного часу.
Проблема кадрів у будівельному секторі України існувала ще до війни, але тепер вона набула критичного характеру.
За результатами тогорічного дослідження, тільки в 35% компаній кількість працівників не змінилась протягом 2022 року. В цілому, скорочення від 10 до 50% і більше пережили 62,8% компаній ринку. Останнє ж дослідження 2024 року вказує, що в більшості (64%) компаній жодним чином не змінилася кількість працівників, а майже 20% — навпаки збільшили кількість працівників. І лише 17% зменшили кількість працівників в поточному році.
Щодо планів на 2025 рік: 51,4% планують збільшення штату на 10-30%, ще 3% — більше ніж на третину, і 44% не передбачають змін у кількості працівників. Лише 1% опитаних компаній планують зменшення штату, йдеться в дослідженні.
Офіс компанії: релокація, зміна чи відмова
У 2024 році компанії продовжували шукати оптимальні варіанти розміщення своїх керуючих офісів. Лише 1,5% компаній відмовилися від офісу (у 2023 році таких компаній було 16%), 6,9% — релокувалися до іншого міста (5% у 2023 році) та 15,3% — змінили адресу офісу (проти 16,5% у 2023 році).
Нові проєкти та інвестиційні можливості
Згідно з опитуванням у 2023-2024 році понад 61% компаній відновили роботу над новими проєктами, а ще 22,2% — відновили частково.
У 2024 році компанії з сегмента житлової нерухомості добудовували комплексні проєкти ЖК, відкривали продажі у нових чергах, починали роботи по нових проєктах, більшість з яких були заплановані/підготовлені ще до початку повномасштабного вторгнення.
Щодо компаній, які працюють у сегменті комерційної нерухомості, то з початком війни ситуація дедалі погіршується майже в усіх сегментах, за виключенням логістичної нерухомості. Офісні центри стикаються з проблемами вакантності, зниженням орендного доходу, вимогами індивідуальних знижок для великих орендарів. І хоча показники ритейлу (роздрібної торгівлі) за останні 2 роки досить позитивні й стабільно зростають, ситуація з торгівельними центрами не така райдужна: вимоги закриття під час повітряних атак, необхідність забезпечення безперебійного живлення, зниження трафіку та зниження орендних ставок, закриття магазинів іноземних брендів.
Представники сегмента готельної нерухомості, які безумовно також зазнають негативного впливу через брак персоналу, зниження платоспроможності населення, втім відмічають, що заповнюваність та дохідність дуже залежить від розташування проєктів.
Згідно з дослідженням, сегмент логістичної нерухомості на сьогодні експерти визнають, як один з найбільш стабільних та інвестиційно привабливих.
Про готовність розпочинати нові проєкти у 2025 році заявили 77,8% з опитуваних, при тому, що ще 12,5% виразили часткову готовність і лише 9,7% означили, що не мають у планах нових проєктів.
Логістична нерухомість — найстабільніший сектор із високим інвестиційним потенціалом. Попит на складські приміщення в західних регіонах значно зріс через зміну логістичних маршрутів.
Ритейл демонструє змішані результати: стабільність у західних регіонах, але складнощі у великих містах через зниження трафіку та закриття магазинів міжнародних брендів.
Готельний бізнес залежить від розташування об’єктів та міграційних потоків.
Експансія українського девелопменту за кордон
З початку війни українські девелопери почали шукати можливості на зовнішніх ринках.
У 2022-2023 роках вивчали для себе можливість виходу на інші ринки для продовження роботи, утримання штату працівників та диверсифікації доходів 72,5% опитуваних. Проте, лише 17,6% відкрили офіс в іншій країні за результатами 2023 року.
У 2024 році кількість тих компаній, які готові розглянути можливість виходу на іноземні ринки знизилася до 66,7%, в той час, як зросла частка тих, хто наважився відкрити офіс за кордоном — 22,2% компаній.
Цікава тенденція щодо зростання кількості тих компаній, які планують відкриття офісу за кордоном у наступний 2025 рік — 13,9% та вагаються з відповіддю ще 15,3%
Основними напрямками залишаються Польща, Чехія, Німеччина, а також більш туристичні регіони, такі як Іспанія та Португалія.
Фінансування
У розрізі фінансування, найбільш обговорюваною темою у колі експертів є питання механізмів фінансування, які можуть бути використані для зростання ринку нерухомості у 2025 році та після війни. Традиційно галузь в менший мірі розраховує на державу, та більшою мірою на приватний сектор, як локальних інвесторів, так і іноземних фондів. Але у порівнянні з тогорічним опитуванням цьогоріч більше сподівань на локального інвестора, ніж на іноземні фонди.
Перспективи та тенденції на 2025 рік
Учасники ринку нерухомості налаштовані оптимістично. Більшість компаній (77,8%) готові розпочинати нові проєкти у 2025 році. Найперспективнішими напрямками вважаються:
житлова нерухомість;
складські приміщення;
реконструкція пошкоджених об’єктів;
інфраструктурні проєкти.
У контексті післявоєнного відновлення країни, ринок нерухомості стане одним із центральних елементів економічного зростання. Однак, вирішення проблем із кадрами, демографічними змінами та доступом до фінансів є критичними для успішного розвитку.
Щоб отримати повну версію дослідження, надішліть запит на пошту [email protected]
2024 рік став періодом поступового відновлення українського ринку торговельної нерухомості, попри значні економічні виклики та воєнний стан у країні. Ринок демонстрував стійкість і адаптивність, що відобразилося у ключових показниках сектору та появі нових тенденцій.
Property Times разом з експертами підбив підсумки на ринку торговельної нерухомості.
Відвідуваність зростає
За даними Української Ради Торгових Центрів, у другому півріччі 2024 року Індекс самопочуття ритейлу (RWBI) досяг 29,6 пунктів, що є максимальним значенням з початку повномасштабної війни. Дмитро Топольськов, голова Дослідницької групи Української Ради Торгових Центрів, керівник дослідницької компанії Ukrainian Research Bureau (URB), підкреслює значне покращення відвідуваності торгових центрів: «Відвідуваність ТЦ за рік підвищилась на 7% та у 2-му півріччі 2024 р. становила для дуже великих, великих та середніх традиційних ТЦ 526 особи, а для малих — 749 осіб на 1 000 кв. м GLA в день».
Індекс самопочуття ритейлу (Retail Well-Being Index – скорочено RWBI) розроблено у 2020 р. Українською Радою Торгових Центрів, який дозволяє в динаміці відстежувати рівень самопочуття ритейлу, враховуючи такі показники, як відвідуваність торгових центрів, вакантність площ в ТЦ та рівень ставок оренди. В пілотному режимі RWBI відстежується з серпня 2021 р.
За даними, які наводить Олена Забужко, комерційний директор Nhood Ukraine, у першому півріччі 2024 року середня відвідуваність торговельних центрів становила 479 осіб на день на 1 000 кв. м GLA. При цьому спостерігалася значна різниця між столицею та регіонами: «Для Києва цей показник дорівнює 602 особи, для регіонів — 427».
Експерти UTG у своєму звіті відзначають, що відвідуваність у січні 2025 року прогнозується на рівні 383 особи на 1 000 кв. м GLA. Вони також підкреслюють, що ТЦ окружного формату демонструють більшу стійкість у відвідуваності (507 осіб) відносно регіональних (308 осіб) об’єктів, а центри районного формату найменш схильні до коливань у відвідуваності.
Вакантність та орендні ставки
Ринок демонструє значну різницю у рівні вакантності між різними об’єктами. Згідно з даними Української Ради Торгових Центрів, середня вакантність площ ТЦ у вибірці не перевищує 2%.
За даними Олени Забужко, вакантність у найкращих торговельних центрах Києва знизилася на 2% з початку року, досягнувши 13% станом на вересень 2024 року.
Група компаній Arricano поділилася даними щодо своїх об’єктів в Києві та регіонах. Олена Швець, директор департаменту розвитку торговельних площ Групи компаній Arricano в Україні, повідомляє: «Наразі рівень заповнюваності ТРЦ групи Arricano становить понад 95%, зокрема у ТРК «Проспект» та ТРК CITY MALL рівень вакантності — 0%. У 2024 році у ТРК Arricano відкрилося 35 нових магазинів та закладів, а трафік по групі компаній склав понад 21 млн відвідувачів».
Експерти UTG зазначають, що в Києві вакантність характерна переважно для регіонального (15,1%) та окружного (15,2%) форматів і сконцентрована переважно у 4 об’єктах (Blockbuster Mall, «Мармелад», Promenada Center, Art Mall).
Щодо орендних ставок, за даними УРТЦ, на кінець 2024 року ставка оренди на вакантні лоти у порівнянні з 1-м півріччям 2024 р. майже не змінилась та становить для лотів, площею до 50 кв. м — $71 без ПДВ за 1 кв. м на місяць, для лотів 50-100 кв. м — $29, для лотів 100-250 кв. м — $22, для лотів 250-500 кв. м — $16, та $10 на місяць для лотів площею понад 500 кв. м.
Олена Забужко підтверджує стабільність ставок: «Орендні ставки в найкращих торговельних центрах Києва залишаються стабільними. Наприклад, орендні ставки для типової галереї площею 100-200 кв. м становлять $7-55/кв. м».
Тренди та виклики 2024 року
2024 рік позначився низкою важливих тенденцій на ринку торговельної нерухомості.
Олена Забужко виділяє кілька ключових трендів:
Тренд на підтримку національного продукту: «Українці свідомо підтримують національних виробників, стимулюючи купівлю українських товарів».
Тренд на базові потреби: «Зовнішні виклики та війна змусила українців заощаджувати, скоротити витрати на другорядні товари (одяг, взуття, товари для дому та інше…)».
Мультифункціональні канали продажу: «Сучасний магазин — це омніканальний хаб де просто придбати товар не цікаво, тут подивитися онлайн каталоги та забрати товар, пити каву, слухати лекції та спілкуватися з лідерами думок».
Соціальна відповідальність: «Спільні цінності та високі моральні стандарти — це нові емоційні зв’язки між брендами та користувачами».
Ще один важливий тренд, який посилився у 2024 році — пожвавлення інтересу до України збоку міжнародних брендів.
Про перспективи повернення світових брендів в Україну Property Times писав раніше.
Прогнози на 2025 рік
Експерти сходяться у думці, що 2025 рік принесе подальше поступове відновлення ринку торговельної нерухомості, попри виклики й проблеми, обумовлені політичними та економічними факторами.
Олена Забужко виділила такі тренди, які будуть панувати у 2025 році:
Агресивний розвиток проєктів соціальних товарів («Аврора», «Епіцентр», «Та-да»), які виходять на новий рівень та заходять в якісні ТРЦ;
Бренди масмаркет продовжать переймати досвід бутиків та інвестувати в краще обслуговування та сервіси. Водночас преміальні бренди утримуватимуть аудиторію, створюючи в просторах магазинів зони для дозвілля (кав’ярні, коворкінги, школи навчання та інші…);
Активний розвиток колоборації соцмереж та маркетплейсів. Новий досвід купувати не просто в онлайні, а завдяки рекламі лідерів думок.
Олена Швець прогнозує: «Київ, як столиця, зберігатиме високий попит орендарів на якісну комерційну нерухомість, спричинений певною мірою дефіцитом. Водночас попит на комерційну нерухомість в східних регіонах, на відміну від західних, відновлюватиметься більш помірно».
Детальніше про регіональний розподіл ринку ТРЦ читайте в нашому огляді.
Експертка додає, що такі тренди, як зростання популяризації віддаленої роботи, зручність, комфорт та спорт, матимуть своє продовження і в 2025 році. А зростання тарифів на комунальні послуги змусять орендодавців та орендарів шукати нові інструменти для оптимізації споживання.
Експерти UTG попереджають про потенційне збільшення конкуренції на столичному ринку, оскільки на 2025-2027 роки анонсовано до відкриття кілька нових ТРЦ, які суттєво збільшать пропозицію якісних орендних площ : White Lines (28 000 кв. м), BalticSky (20 000 кв. м), Ocean Mall (GLA — 110 000 кв. м), Lukiyanivka (47 052 кв. м), New Ray (34 500 кв. м, April Mall (36 500 кв. м), інші об’єкти — сукупно понад 250 000 кв. м. Вони прогнозують, що запуск нових проєктів збільшить профіцит торгових площ, що призведе до зростання вакантності до 17,0% у 2025 році.
Повномасштабне вторгнення змусило український бізнес кардинально переосмислити свою роль у суспільстві. Особливо помітна ця трансформація у сфері торгівлі та розваг. Торгово-розважальні центри, які раніше були насамперед комерційними просторами, сьогодні виконують значно ширші функції, перетворившись на своєрідні соціальні хаби та центри підтримки.
Благодійний концерт в ТРК «Проспект» на підтримку ЗСУ
Провідні гравці ринку вже адаптувалися до нової реальності й активно формують нову модель маркетингу — відповідальну, емпатичну, гнучку. Детальніше в матеріалі Property Times.
Пункти незламності
Від початку повномасштабного вторгнення рф торговельні центри в Україні стали місцями, де відвідувачі можуть:
знайти безпечний прихисток під час тривог;
отримати базові послуги навіть під час відключень електроенергії;
долучитися до волонтерських і благодійних ініціатив;
знайти емоційну підтримку та відчуття спільноти.
«Ще до 24 лютого 2022 року ми позиціонували наші об’єкти як ключові соціальні центри. З початком повномасштабного вторгнення соціальна роль ТРЦ лише збільшилась. 9 березня 2022 року в ТРЦ Nikolsky в Харкові було пряме ракетне влучання. Після цього, ми сфокусувалися на відновленні пошкоджень та забезпеченні безпеки відвідувачів і персоналу, облаштувавши укриття. Це було необхідно не лише заради відновлення бізнесу, а й для того, щоб показати, що в Харкові триває життя, щоб підтримати моральний та психологічний стан населення. Ми почали організовувати заходи, що допомагають людям згуртуватися та відволіктися від жахливих реалій. Зокрема, в укриттях ми проводили різноманітні благодійні та соціальні проєкти, та одним з найбільш емоційних, на той момент, були кінопокази на підземному паркінгу харківського ТРЦ NIKOLSKY. Наші ТРЦ перетворилися на справжні «пункти незламності», де можна було знайти укриття, зарядити ґаджети завдяки дизель-генераторам та навіть попрацювати», — розповідає Дмитро Бушмакін,маркетинг-директор Budhouse Group.
«Це було необхідно не лише заради відновлення бізнесу, а й для того, щоб показати, що в Харкові триває життя, щоб підтримати моральний та психологічний стан населення. Ми почали організовувати заходи, що допомагають людям згуртуватися та відволіктися від жахливих реалій», — Дмитро Бушмакін.
Ірина Шинкаренко, заступник голови ТОВ «Епіцентр К» у сфері комунікацій, реклами, звʼязків з громадськістю та ЗМІ розповідає: «У Києві спільно з КМДА ми створили гуманітарний штаб, забезпечивши логістику допомоги, транспорт, персонал і стратегічні запаси товарів. На сході країни разом з місцевою владою організували хаб для переселенців, який прийняв понад 150 тисяч людей. Разом зі швейцарською компанією Intersport на заході України був створений гуманітарний хаб з доставки одягу, взуття, теплих речей. Коли почалися масові відключення електроенергії, ми одними з перших облаштували станції підзарядки у всіх ТЦ, а в столичному Епіцентрі на Петрівці відкрили безкоштовний коворкінг на 100 робочих місць».
Директорка з маркетингу Групи компаній Arricano в Україні Інна Морозова ділиться досвідом: «На початку війни ми оперативно відкрили ENERGY SPACE та Family Kids Space — простори, де кожен охочий міг отримати необхідну підтримку: від можливості підзарядити гаджети та розігріти їжу до проведення часу всією родиною у сімейному просторі з безкоштовними настільними іграми та творчими локаціями тощо».
Соціальний маркетинг
Про особливості маркетингу під час воєнного стану розповіла Ілона Антонюк, маркетолог Nhood Україна: «Традиційна модель маркетингу в ТРЦ орієнтувалась на чіткі метрики: відвідуваність, середній чек, кількість чеків, активації, що генерують продажі. Сьогодні ж ми бачимо, що лояльність і довіра до бренду ТРЦ формуються не лише через цінові пропозиції, а через позицію, дії, підтримку у складні часи. Проведення патріотичних виставок, організація пунктів збору допомоги для ЗСУ та НГУ, благодійні pop-up маркетплейси, безпечні івенти для дітей, освітні події для місцевих громад — усе це не просто «додаткові активності», це нове ядро маркетингу торговельного центру.
Сучасний маркетинг подій у ТРЦ поступово відходить від лінійної моделі «афіша-івент-відео» на користь глибших і змістовніших форматів. Все більшої ваги набуває сторітелінг — історії про учасників, героїв, ідеї, які стоять за подіями. Інтерв’ю, рефлексії, іммерсивний контент — усе це не лише просуває захід, а й створює емоційний зв’язок із відвідувачем».
Соціальний маркетинг уже не опція — це вимога часу, впевнена Ірина Шинкаренко. «Бренди, які не мають соціального обличчя, втрачають довіру. Люди обирають компанії, що мають чітку місію та діють, а не просто говорять», — підкреслює експертка.
Основні напрямки соціальних ініціатив
Цільова допомога ветеранам та військовим:
збір коштів на медичне обладнання, реанімобілі та інші потреби,
підтримка програм реабілітації ветеранів.
Українські ТРЦ/ТЦ регулярно проводять благодійні цільові збори на підтримку ветеранів та захисників.
«У межах ініціативи «Рятуємо життя» компанія разом з покупцями та партнерами закупила та передала бойовим та цивільним медикам 77 реанімобілів. Також передали 500 генераторів на передову, — наводить приклад Ірина Шинкаренко. — Близько 4000 наших працівників наразі служать у Збройних Силах України. Ми підтримуємо їх та їхні підрозділи, забезпечуючи необхідним спорядженням та технікою. Під час війни компанія продовжує виплачувати заробітну плату усім мобілізованим працівникам. Ми реалізуємо проєкти з реабілітації ветеранів з інвалідністю, зокрема, ініціативу «Підтримай життя без меж!» разом з благодійним фондом U+, спрямовану на допомогу захисникам у відновленні після травм.
«Arricano вибудувала довгострокові відносини з низкою перевірених благодійних фондів та громадських організацій і на постійній основі виконує предметні запити від підрозділів ЗСУ та НГУ. Крім цього, спільно з партнерами організовуємо благодійні заходи у наших торговельних комплексах, аби зібрати кошти на підтримку наших захисників», — коментуєІнна Морозова, Arricano.
«З початку повномасштабного вторгнення ТРЦ Respublika Park регулярно надає фінансову допомогу на лікування та реабілітацію захисників України. За 2023 рік ми разом з партнерами групи компаній спрямували понад 27 мільйонів гривень на благодійність. Усі збори коштів в ТРЦ та прилеглій території здійснюються на підставі укладених Меморандумів про співпрацю та відповідно до законодавства України.
Найбільш ефективними форматами взаємодії вважаємо систематичну фінансову підтримку реабілітаційних центрів та організацію масштабних благодійних заходів із залученням відомих артистів, що дозволяє максимально привернути увагу до проблем захисників та зібрати необхідні кошти для їхньої підтримки.
Наша співпраця з реабілітаційним центром TYTANOVI є одним із ключових напрямків цієї роботи. У 2024 році ми надали 2 млн 600 тис. грн фінансової допомоги центру TYTANOVI для фінансування високотехнологічних операцій з остеоінтеграції для захисників з високою ампутацією (вартість кожної операції близько 23 000 євро). Завдяки зібраним коштам вже з 10 березня розпочалися операції з остеоінтеграції імплантів ветеранам центру TYTANOVI, які проводить всесвітньо відомий австралійський хірург-ортопед професор Муньєд Аль Мудеріс, — розповідає CEO ТРЦ Respublika Park Юлія Щаслива. — У співпраці з Федерацією морських багатоборств України було профінансовано спеціальний човен типу ЯЛ-6 вартістю 532 000 грн для реабілітації ветеранів».
Благодійна кампанія на підтримку реабілітаційного центру TYTANOVI в ТРЦ Respublika Park
В ТРЦ DREAM проходять регулярні виступи військових оркестрів та збирають донати. Також організують збори коштів на протезування для БФ «Побачимо перемогу» та підтримують проєкт «Птахи» Тати Кеплер, проводять зустрічі з військовими жінками спільно з ArmWomenNow.
Також в ТРЦ DREAM залучають ветеранів до соціальних проєктів. «Чудовий приклад — співпраця з Владиславом Єщенком (сапер ЗСУ, втратив зір при розмінуванні під Бахмутом). Він не тільки провів для команди DREAM і партнерів інтенсив на тему: «Як правильно комунікувати з людьми, що втратили зір?», але й став героєм наших відео в соцмережах. Це допомагає не лише підняти настрій, але й привернути увагу до соціально важливих тем. Ми віримо, що такі формати взаємодії не лише підтримують наших героїв, а й надихають спільноту на добрі справи», — наводить приклад Олексій Пашунов, керуючий директор ТРЦ DREAM.
«У межах проєкту «Енергія Єдності», яку було проведено в ТРЦ Lavina Mall у партнерстві з фондом НАСТУПУ було організовано масштабну благодійну акцію зі збором коштів на тренувальну систему MILES для Національної гвардії України. Захід об’єднав концертну програму, волонтерську активність, лекції з тактичної медицини та психологічної реабілітації — кожен відвідувач мав змогу долучитися через QR-код на локації, — коментує Ілона Антонюк, Україна.
Підтримка дітей
Організація заходів для дітей загиблих військових;
Підтримка дитячих будинків та реабілітаційних центрів;
Реалізація проєктів для дітей з особливими потребами.
«Ми проводимо свята й майстер-класи для дітей з інвалідністю, підтримуємо дитячі будинки та реабілітаційні центри. Сумісно з фондом TULSUN, допомагаємо дитячому будинку сімейного типу ім. Лужецької Н.М. та Мостищенській спеціальній школі з дітками з інвалідністю. Сумісно з фондом Дани Ярової «Мрія дітей України», ми другий рік поспіль втілюємо бажання діток загиблих Героїв. Також, нещодавно, організували та провели для них майстер-клас з виготовлення дубайського шоколаду», — ділиться Олексій Пашунов.
«Ще до початку повномасштабного вторгнення у херсонському ТРЦ FABRIKA ми започаткували благодійний проєкт Be Closer в рамках якого ми надавали допомогу місцевим діткам з різноманітними особливостями. Потім робота даного проєкту розповсюдилась по всіх наших ТРЦ, — розповідає Дмитро Бушмакін, Budhouse Group. — Зараз ми продовжуємо допомогу діткам. Знаходимо різноманітні інтернати, лікарні — збираємо дітей та привозимо їх до нас, влаштовуючи день нескінченних безкоштовних розваг. Минулого року ми відмовились від гучного святкування Дня Народження ТРЦ NIKOLSKY в Харкові, та кошти, які були заплановані на святкування віддали харківській благодійній організації Rotary Club, що є частиною міжнародної спільноти. За ці кошти було відправлено на відпочинок до Карпат дітей полеглих Героїв. Цього року ми плануємо зробити те саме. Окрім цього спонсоруємо дитячі футбольні команди, конкурси мистецтв, танцювальні колективи, що представляють Україну на міжнародних майданчиках».
Arricano разом з партнерами допомагає дітям, які мають особливі потреби та/або інвалідність, долучається до ініціатив на підтримку дітей та молоді з синдромом Дауна.
«У березні 2024 року ми перерахували 625 000 грн БФ «Таблеточки» на закупівлю ліків та витратних матеріалів для проведення нейрохірургічних операцій дітям з онкологічними захворюваннями, — розповідає Юлія Щаслива, CEO ТРЦ Respublika Park. — Парк розваг Neopolis реалізував низку соціальних ініціатив — зокрема, благодійну програму «День щастя», у межах якої діти загиблих Героїв безкоштовно відвідували розважальний центр. Також у 2024 році було проведено інклюзивний табір для дітей з інвалідністю, що поєднував дозвілля, освітні активності та психологічну підтримку».
Ірина Шинкаренко, «Епіцентр К» ділиться: «Проєкт «Ангелятка добрих справ» виконує бажання дітей, що втратили батьків під час війни. Спільно з Intersport та НОК України реалізовуємо ініціативу «Інтерспорт – Дітям Героїв», де діти торкаються великого спорту, отримують спілкування з відомими спортсменами та подарунки, які допоможуть їм здійснювати спортивні мрії».
Організація тренінгів з безпеки та медичної допомоги;
Підтримка українських творчих проєктів.
Як підкреслює Дмитро Бушмакін, допомога в розвитку української культури — це інвестиція в майбутнє всієї України: «Минулого року ми підтримували збір Фонду Сергія Жадана на відновлення культурно-освітнього центру в селищі Високе».
Група компаній Arricano особливу увагу приділяє збереженню та популярізації етнокультурної спадщини України. Про низку таких заходів розповідає Інна Морозова, Arricano: «Разом з офіційним партнером Національним музеєм Тараса Arricano підготував інтерактивну виставку «Жіночі сенси у творчості Тараса Шевченка». Це виставка дев’яти полотен — до кожного створено спеціальну відеоекскурсію від шевченкознавиці безпосередньо зі стін музейних залів. На виставці було представлено інтерактивну панель зі збіркою рукописів поета «Три літа» та виготовлено ексклюзивні поп-арт піни «Шевченко: тренд поза часом». За підтримки освітніх партнерів: Маріупольського державного університету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету фізичного виховання і спорту України гості заходу взяли участь у флешмобі читців «Шевченківська весна».
Вже вкотре всі торговельні центри Arricano стали осередками з шанування та розвитку давніх традицій під час івенту «Колодій: традиційно зустрічаємо весну».
Інтерактивна виставка «Жіночі сенси у творчості Тараса Шевченка» в ТРК «Проспект»
В основу розвитку трейд-маркетингового проєкту «1ST Stylish Stage by Проспект» закладено концепцію, спрямовану на збереження та популяризацію етнокультурної спадщини. Тема нового сезону spring/summer ’25 — National culture. ukrainian steppe: Скіфи – народжені степом. Збереження степової культури з її унікальними традиціями, фольклором та ремеслами і яскрава скіфська культура надихнули департамент маркетингу Arricano на переосмислення творчих надбань і створення унікальних композицій та сучасних луків.
Ком’юніті-проєкт TRADITIONAL LEGO DAY цьогоріч був присвячений архітектурним пам’яткам. У Києві з кубиків конструктора збирали моделі архітектурних символів столиці. У Запоріжжі відтворили один із історико-архітектурних символів міста — Січову церкву Покрови Національного заповідника «Хортиця». У Кривому Розі досліджували унікальні інженерно-технічні особливості, одного із неофіційних символів міста — Криворізького швидкісного трамвая».
Екоініціативи, захист природи та тварин
Проведення флеш-мобів з екоспрямуванням;
Допомога та адопція тварин.
В ТРЦ DREAM вже три роки діє проєкт «Кітті Тіндер», за цей час в рамках проєкту було прилаштовано 286 котиків. Також у рамках проєкту «Лапки в безпеці» проведена вакцинація та чипування 127 тварин.
«В межах реалізації напряму корпоративно-соціальної відповідальності Arricano вкотре присвятила квітень важливим екоініціативам, зібравши спільноти ТРК «Проспект» та ТРЦ «РайON» у Києві, ТРК «Сонячна Галерея» у Кривому Розі та ТРК CITY MALL у Запоріжжі на GREEN MONTH. Щорічний проєкт прибирання та озеленення парку ДШК у Києві, активності спрямовані на сприяння збереженню і покращенню навколишнього природного середовища, прищеплення екологічних звичок містянам», — розповідає Інна Морозова.
Безбар’єрність та інклюзивніть
Створення безбар’єрного та інклюзивного простору стало вимогою часу.
«Разом з Доступно.UA ми провели тест з безбар’єрності у ТРК «Проспект» та отримали експертну оцінку щодо відповідності стандартам інклюзивності, а раніше таке підтвердження від Доступно.UA вже отримав ТРК «Сонячна Галерея» в Кривому Розі. Наразі ми додатково працюємо над забезпеченням максимального комфорту перебування в торговельних центрах Arricano для всіх наших відвідувачів», — коментує Інна Морозова.
В ТРЦ DREAM підтримують інклюзивні проєкти «НовіМИ» (кав’ярня, модельна школа, забіги).
Парк розваг Neopolis в ТРЦ Respublika Park адаптував свій простір для людей з інвалідністю та отримав сертифікат про безбар’єрність.
Лояльність відвідувачів та підтримка збоку орендарів
Усі керівники відзначають позитивні зміни у ставленні відвідувачів до своїх ТРЦ. Після початку повномасштабного вторгнення люди почали сприймати торгові центри не лише як місця для покупок, а і як простори, де можна отримати підтримку та відчути єдність з іншими.
«Усе частіше ми отримуємо фідбек не про «знижки у магазинах», а про «дякуємо за вашу подію», «запросіть знову волонтерів», «ви створюєте атмосферу», — зазначає Ілона Антонюк, Nhood Україна.
«Лояльність більше не купується знижками — вона створюється через цінності та спільні дії, — влучно формулює Ірина Шинкаренко. — Клієнти активно підтримують наші соціальні ініціативи, що свідчить про їхню довіру та бажання бути частиною позитивних змін. Наприклад до ініціативи «Рятуємо життя» долучилось 1,3 млн покупців, на ініціативу «Заряджай на контрнастрій» — 2, 5 млн покупців».
Особливо показовою є реакція відвідувачів на кризові ситуації. Як розповідає Олексій Пашунов: «Після ворожої атаки дронів 4 травня, яка частково пошкодила будівлю DREAM berry, ми відновили роботу вже до обіду. Якірні орендарі першими відчинили свої двері, а протягом дня до роботи повернулися й інші партнери. Станом на вечір понад 80% магазинів, закладів та сервісів працювали у звичному режимі. Відвідуваність зросла».
«Реакція аудиторії на наші соціальні ініціативи надзвичайно позитивна. Особливо активно відгукується наше ядро аудиторії — молоді сім’ї, але загалом залучені відвідувачі всіх вікових категорій. Відвідувачі активно долучалися до благодійних концертів, брали участь у розіграші автомобіля та охоче робили донати, — ділиться Юлія Щаслива. — Ми помічаємо значне підвищення лояльності аудиторії до нашого ТРЦ. Люди приходять до нас не лише за покупками, але й щоб долучитися до важливих соціальних ініціатив. Відвідувачі відчувають, що їхня присутність та участь у заходах має реальний вплив на життя тих, хто потребує допомоги, що значно посилює емоційний зв’язок з нашим простором».
«Ми отримуємо багато позитивних відгуків від відвідувачів, які приходять на наші події разом із родинами та друзями. З багатьма маркетингова команда спілкується на заходах — бачимо на світлинах з різних подій, а наприкінці року відзначаємо найбільш активних. Адже це — лояльна постійна аудиторія, яка вже створила справжнє дружнє ком’юніті, повертаючись до нас знову і знову», — розповідає Інна Морозова, Arricano.
«Кожна благодійна або просто соціальна складова має лише позитивну реакцію, навіть якщо вона не є вигідною комерційно», — підкреслює Дмитро Бушмакін.
Орендарі ТРЦ також позитивно реагують на соціальні ініціативи й за можливості долучаються до них. «Деякі надають подарунки для благодійних зборів, інші долучаються партнерські — надають свої локації, ресурси, інколи й команду. Ми спостерігаємо, що бренди, які включені в ком’юніті-активації, мають кращі показники повторних візитів і лояльності», — зазначає Ілона Антонюк.
Нова парадигма розвитку ТРЦ в Україні
Аналіз коментарів залучених експертів дозволяє зробити кілька важливих висновків щодо трансформації ролі ТРЦ в умовах війни:
Розширення функціональності. Торгові центри перестали бути лише місцями для покупок, перетворившись на багатофункціональні простори, які забезпечують різноманітні потреби громади.
Пріоритет соціальних цінностей. Соціальна відповідальність стала не доповненням до бізнес-моделі, а її невід’ємною частиною.
Формування спільнот. ТРЦ активно працюють над створенням спільнот, об’єднаних спільними цінностями та прагненнями.
Адаптивність до викликів. Здатність швидко реагувати на кризові ситуації стала критично важливою конкурентною перевагою.
Інтеграція бізнесу та соціальних ініціатив. Комерційна діяльність і соціальні проєкти перестали бути відокремленими напрямками.
Як влучно зазначає Ірина Шинкаренко, «Епіцентр К»: «Великий бізнес — це публічна відповідальність і приклад для наслідування для інших компаній. І це не додаткові опції, а органічна частина нашої ДНК».
Досвід українських ТРЦ під час війни демонструє, що успішність бізнесу все більше залежить від його здатності відповідати не лише комерційним, а й соціальним потребам своєї аудиторії.
«Ми віримо, що маркетинг, побудований на спільних цінностях, принесе результати не лише в цифрах, а й у довготривалій лояльності, яку не купити рекламою, — підкреслює Ілона Антонюк. — І саме такий підхід стає новою нормальною реальністю для маркетингу ТРЦ в Україні під час війни — і, певна річ, після перемоги».
Війна кардинально змінила економічну карту України. Поки центральні та східні регіони адаптуються до нових реалій, західні області переживають справжній бум розвитку. Особливо яскраво це проявляється в Закарпатті, де Ужгород за три роки війни перетворився з тихого прикордонного міста на один із найдинамічніших торговельних центрів країни.
Масштабна внутрішня міграція, релокація бізнесу та зростання купівельної спроможності створили унікальні умови для розвитку роздрібної торгівлі. Сьогодні Ужгород демонструє феномен, який здавався неможливим у воєнний час: активне торговельне будівництво, приплив міжнародних брендів та формування нової споживчої культури. Property Times разом з Володимиром Чекаловим, генеральним директором Urban-X розбирався, як війна трансформувала Закарпаття в новий центр тяжіння української торгівлі, які гравці формують цей ринок та що це означає для майбутнього розвитку регіону.
Внутрішня міграція та демографічний вибух: як війна трансформувала Закарпаття
З початком повномасштабної війни Україна пережила одну з найбільших хвиль внутрішньої міграції. Закарпаття, особливо Ужгород, стало одним з головних пунктів призначення для десятків тисяч переселенців зі сходу та півдня. Віддаленість від бойових дій, близькість до ЄС, комфортний клімат і міська інфраструктура зробили регіон привабливим для тимчасового і постійного проживання.
Населення Ужгорода з довоєнних 115 тис. осіб у пікові моменти 2022 року зростало до 230 тис. Станом на 2025 рік чисельність стабілізувалася на рівні близько 160 тис. осіб — на 40–50 тис. більше, ніж до війни.
Серед новоприбулих переважають активні, працездатні люди, сім’ї з дітьми та середнім і вищим за середній рівнем доходу. Багато з них вже інтегрувалися — придбали житло, відкрили бізнес або працевлаштувалися.
Ці зміни супроводжуються релокацією понад 300 підприємств до Закарпаття в межах державної програми. Це посилило економіку регіону і закріпило тут висококваліфіковані кадри. Близькість до Словаччини, Угорщини та Румунії відкрила прямі логістичні канали для експорту.
Таким чином, Ужгород переживає не короткочасне зростання, а стійке зміщення населення й економічної активності, що вже змінює споживчий ландшафт, інфраструктурні потреби та ринок комерційної нерухомості.
Нова економіка споживання: як змінилася торгівля в Ужгороді
Зростання населення та приплив платоспроможної аудиторії спричинили зрушення в моделі споживання. Ужгород із затишного провінційного міста з обмеженим вибором ритейл-операторів стрімко перетворюється на вузлову торгову точку західного регіону. Середній споживач став вибагливішим, а середній чек — вищим. Це вже не туристичне місто вихідного дня, а динамічний центр споживання зі стабільним попитом 24/7.
Портрет споживача та середній чек
Сьогодні основна аудиторія торгових центрів — жінки віком від 25 до 45 років, переважно з дітьми, з сімейним або корпоративним бюджетом. Типове відвідування ТРЦ супроводжується комплексними покупками: продукти, одяг, побутові та дитячі товари, кафе, розваги.
Середній чек на одного відвідувача торгово-розважального центру становить від 1000 до 1100 грн, що перевищує середній рівень по Україні. Піковими днями залишаються вихідні, проте суттєво зріс трафік у будні — завдяки новим робочим місцям, гнучким графікам та збільшенню кількості фрилансерів і малого бізнесу.
Найбільшим попитом користуються:
fashion-сегмент середнього та середнього мінус рівня;
гастрономія (кафе, фудкорти, ресторани);
дитячі товари та послуги;
аптеки, побутовий сервіс, супермаркети.
Ринок оренди: від перегрітого попиту до дефіциту якісних площ
Попит на торгову нерухомість в Ужгороді наразі стабільно високий. Найуспішніші об’єкти демонструють рівень вакантності менше 3% — що для рітейлу означає фактично повну заповненість.
Орендарі активно конкурують за приміщення в локаціях з високим пішохідним і транспортним трафіком. Особливо затребувані площі від 50 до 300 кв. м — оптимальний формат для fashion, гастрономії та аптечного бізнесу.
Динаміка орендних ставок:
Центральні вулиці Ужгорода (high street):
$15–50/кв. м/місяць залежно від площі та трафіку;
зростання ставок — у 1,5–2,5 раза порівняно з довоєнними ($10–25/кв. м).
Торгово-розважальні центри:
якірні орендарі — $10–25/кв. м;
розважальні зони — $5–8/кв. м;
fashion сегмент— $20–50/кв. м.
Спальні райони та нові масиви:
$10–20/кв. м, особливо в зонах нового житлового будівництва або на старті проєктів.
Аналіз орендної математики підтверджує: нинішній ринок орієнтований на сегменти з високою обіговістю та стабільним попитом. В таких умовах власники комерційної нерухомості переходять до моделі відбору орендарів не лише за платоспроможністю, а й за синергією з загальною концепцією об’єкта, що робить девелопмент стратегічно важливим.
Девелопмент у фокусі: Ужгород будує майбутнє
Попри воєнний стан, Закарпаття стало винятком на карті України — тут девелопмент не зупинився, а навпаки, набрав обертів. Ужгород демонструє унікальну для країни ситуацію: при загальному зниженні темпів будівництва в інших регіонах, у місті активно розвиваються нові житлові квартали та комерційні об’єкти.
Ключовим чинником є те, що тут формується нова модель торгових зон — орієнтована не лише на центр, а й на активні житлові масиви, особливо на лівому березі річці Уж.
Ключові об’єкти торгової нерухомості Ужгорода
Відкрито за час війни:
ТРЦ Pannonia (GLA 4 440 кв. м) — перший торговий центр, відкритий з початку війни.
ТЦ «Білочка» (GBA 10 000 кв. м, GLA 8 000 кв. м).
Найближче відкриття:
ТЦ GrushevSky (GLA 3 000 кв. м, GBA 4 000 кв. м). Відкриття заплановане на 26 липня 2025 року.
На стадії активного будівництва:
ТРЦ Nestoria Plaza — найбільший регіональний проєкт (GBA 32 000 кв. м, GLA 20 100 кв. м) — ступінь готовності: 50%, введення в експлуатацію: 4 кв. 2026 року.
ТЦ Trade Plaza (GLA:1 900 кв.м), на завершальному етапі будівництва.
«Довгобуди»:
ТРЦ «Україна» (GLA 11 710 кв. м) — строки відкриття неодноразово переносилися, роботи ведуться повільно.
ТРЦ KORONA (GLA 10 500 кв. м) — строки відкриття неодноразово переносилися, роботи ведуться повільно.
На етапі котловану або концепції:
Residents Mall (GLA 10 000 кв. м) — стадія земляних робіт та фундаментів.
RiverVille Mall (GLA 13 000 кв. м) — будівельні роботи не розпочаті
Plaza Nova (с. Оноківці) (GBA 20 255 кв. м, GLA 16 795 кв. м) — будівельні роботи не розпочаті;
Retail Park (с. Оноківці) (GBA 20 982 кв. м, GLA 20 040 кв. м) — концепцію розроблено, будівництво не розпочато.
Географія зміщується: як змінюється карта ритейлу
Якщо раніше вся торгова активність концентрувалася в історичному центрі, то в умовах дефіциту площ та зростання нових житлових масивів, нова вісь тяжіння формується у лівобережній частині міста:
вул. Баб’яка, вул. Легоцького, Слов’янська набережна — зони з розвиненою логістикою та транспортною інфраструктурою;
Новий масив, Боздош — осередки приросту населення та будівництва.
Нова хвиля ритейлу в Ужгороді: як війна змінила комерційну карту міста
З початком війни Ужгород став не лише безпечним прихистком для сотень тисяч українців, а й новою точкою тяжіння для роздрібних мереж. Місто швидко трансформується у стратегічний хаб Західної України, що не залишилося поза увагою великих гравців ринку. Один за одним сюди заходять бренди, які раніше були присутні лише в Києві та інших мегаполісах.
Ужгород більше не просто реагує на зростання населення — він активно формує новий ритейл-ландшафт. Сюди приходять як міжнародні оператори, що бачать перспективу в європейській логістиці та транскордонному потенціалі, так і локальні формати, які адаптуються до змінених споживчих звичок та зростаючого платоспроможного попиту.
Гастрономія та фастфуд: репутація і масштаби
McDonald’s — уже присутній у регіоні; під час повномасштабної війни відкрив свою першу точку в області та наразі попередньо планує запуск ще двох нових локацій.
KFC — відкрив свою першу локацію в регіоні в умовах війни; планує не відставати від головного конкурента.
«Черноморка», «Авокадо» — концепти з інших міст, які органічно вписалися в міське середовище.
Pub House, Chili Pizza, «Хмарка» — приклади локального гастроуспіху з планами масштабування.
Fashion-ритейл: від масового до «мультилюкса»
Sinsay — працює вже 3 магазини, готується ще 2 (динамічний middle сегмент).
Crop, House — відкрили перші магазини, планують відкриття нових локацій.
Symbol — мультибрендовий fashion люкс сегмента, відкрив перший магазин, планують відкриття з розширенням до 2 000 кв. м.
LC Waikiki — утвердився в місті, йде на збільшення присутності.
VOVK, «Андре Тан» — українська мода, яка впевнено конкурує.
Reserved, Half Price, Worldbox, CCC, Goldi, Obnova —планують відкриття перших точок (як в Ужгороді, так і в Мукачево).
Товари для дому та декору: сегмент зростає разом із житлом
Jysk — міжнародний бренд який присутній в регіоні та має плани з розширення та відкриття нових локацій (як в Ужгороді так і в Мукачево).
Epicentr (споріднена категорія) — присутній у місті та відкриває нові локації.
Kids & Family: нова фаза дитячого сегмента
«Антошка», «Чудо Острів» — вже присутні та планують відкриття в нових локаціях (як в Ужгороді, так і в Мукачево).
«Будинок Іграшок» — готує перший вихід у місто.
Libdrarium — розглядає відкриття в сегменті розвиваючих ігор та книг.
Fly Kids, Papashon, «Країна Мрій» — планують свій вихід в регіон та відкриття яскравих центрів дитячих розваг. А поки національні оператори планують, місцеві підприємці освоюють цей сегмент, відкриваючі власні центри: PollyLand, Kids Klub.
Multiplex — вже діє, під час повномасштабної війни відкрив свою першу точку в області та наразі попередньо планує ще запуск.
Спорт, здоров’я, краса: нова якість життя
Sport Life — має плани з відкриття одного з найбільших фітнес-центрів у регіоні.
Аптечні мережі та салони краси — активне розширення в нові житлові масиви. На ринок вийшла мережа аптек «911».
Серед beauty-брендів розширюють присутність локальні студії, nail-барів і мережі доглядової косметики, зокрема EVA, Prostor, «Аврора», «Копійочка», в регіон планує зайти новий оператор «Щодня».
Продуктовий ритейл і формати «біля дому»
«Сільпо», «АТБ» — активно покривають зони нового житла, а також населені пункти в яких їх присутність актуальна.
Alma, «Близенько», «Амбар», VAM, «Лечо» — борються за лояльність у районах крокової доступності на всьому Закарпатті.
В Ужгороді відкрились перші магазини жорсткого дискаунтера «Дивоцін» та мережі «Пчілка маркет».
Spar — міжнародний бренд, присутній через українських партнерів, також шукає додаткові локації.
«Таврія-В» вийшла на ринок Закарпаття, частково поглинувши локального оператора Silverland, що дозволило їй швидко закріпитися в регіоні та розширити свою мережу.
Ключові ринкові тренди
Зростання кількості нових ТРЦ та ритейл-парків
Ужгород переживає один із найактивніших будівельних циклів на заході країни.
На перший план виходить формат lifestyle і об’єктів, орієнтованих на сімейний шопінг і дозвілля.
Посилення функціонального наповнення об’єктів
Те, що давно стало нормою для міст-мільйонників, лише зараз починає реалізовуватись в Ужгороді. Навіть у відносно компактних проєктах девелопери доповнюють ритейл фітнес-клубами, салонами краси, дитячими зонами, гастроточками та мобільними форматами торгівлі.
Модель «все під одним дахом» стає особливо актуальною у густонаселених районах — мешканці очікують максимум зручностей і сервісів поруч із домом.
Формування нових торговельних зон
Акцент зміщується в бік лівобережжя — вул. Баб’яка, райони Боздош, Новий масив;
Центр міста поступово трансформується: зберігає статус прогулянкової та ресторанної зони з бутиками та преміальним fashion, однак зростаюча конкуренція призводить до витіснення слабших гравців і коригування товарних груп.
Висновок
Ужгород поступово змінюється — із компактного прикордонного міста він трансформується у перспективний центр споживчої активності всього західного регіону. Цей процес ще триває: багато ключових об’єктів ритейлу та девелопменту перебувають на етапі будівництва або підготовки, однак вектор розвитку вже чітко заданий.
Нагадаємо, раніше Property Times досліджував, як розвивається ритейл в різних регіонах України, спираючись на коментарі провідних експертів галузі.
В першому півріччі 2025 року український ринок торговельної нерухомості характеризувався поєднанням позитивної динаміки зростання зі структурними змінами в споживчій поведінці та географії торговельної активності.
Ключовими факторами розвитку стали внутрішня міграція населення, зміна споживчих пріоритетів та активний розвиток регіональних ринків, особливо в західній частині країни. Разом з тим, ринок продовжує адаптуватися до нових реалій, пов’язаних з обмеженнями воєнного часу та трансформацією споживчих звичок українців. Property Times розбирався детальніше разом з експертами, які зміни відбувалися на ринку торговельної нерухомості в першому півріччі.
Макроекономічні показники та споживчі настрої
Євгенія Локтіонова, директор компанії UTG відзначає позитивну динаміку: оборот роздрібної торгівлі України за січень-квітень 2025 року зростав як в національній валюті (+20,33%), так і в доларовому еквіваленті (+14,05%). Це свідчить про стійкість українського ринку та його здатність до відновлення.
Діана Квітчук, керівник департаменту маркетингу та досліджень CBRE Ukraine, додає важливі деталі щодо споживчих настроїв: «Станом на травень 2025 року, за даними Info Sapiens, індекс споживчих настроїв становив 79,3 п. п. (+6,7 п.п. з початку року), що свідчить про поступове їх відновлення, особливо в короткостроковій перспективі». За її словами, хоча інфляція випереджала зростання номінальної заробітної плати, реальна заробітна плата продовжувала зростати, що сприяло підтримці стабільного споживчого попиту.
За словами Олени Забужко, комерційного директора Nhood Ukraine, всі тенденції цього періоду формуються під впливом економічних, споживчих та геополітичних факторів і демонструють складну, але динамічну картину. Експертка підкреслює ключові особливості періоду: зростання орендних ставок під впливом інфляції та девальвації гривні, стійкість ринку попри зниження купівельної спроможності, повернення міжнародних брендів та стимулюючий вплив внутрішньої міграції.
Олена Забужко зазначає: «Попри зниження купівельної спроможності, ринок досяг довоєнних рівнів».
Регіональні особливості
Київ
Попри воєнні ризики й масовані повітряні атаки Київ демонструє стабільність. Діана Квітчук коментує: «У 1 півріччі 2025 року ринок торговельної нерухомості в Києві залишався стабільним, а ключові показники практично не змінилися з початку року. Активність ритейлерів розвивалася помірними темпами, зосереджуючись переважно на найефективніших торговельних центрах з високою відвідуваністю та стабільним товарообігом».
Водночас експертка фіксує обережність міжнародних гравців: «Попри помірну ситуацію в ритейлі, на ринок не вийшло жодного нового міжнародного fashion бренду. Зокрема, шведський ритейлер IKEA оголосив, що не планує повертатися в Україну в найближчій перспективі, через міркування безпеки та обережну позицію, яку все ще займають деякі світові гравці».
Ключовою тенденцією столичного ринку стала ревіталізація існуючих об’єктів. За словами Діани Квітчук, у 2025 році продовжується тенденція до ревіталізації існуючих торгових об’єктів, яка розпочалася у 2023-2024 роках. Девелопери зосереджуються на реновації торгових центрів, адаптації їх до нових форматів орендарів та зміни моделей споживання.
Закарпаття
Цікавою є ситуація в західних регіонах України. Володимир Чекалов, генеральний директор Urban-X, розповідає про динамічний розвиток ринку торговельної нерухомості Закарпаття: «Ринок торговельної нерухомості Закарпаття, насамперед в Ужгороді та Мукачеві демонструє стабільне зростання на тлі активного припливу ВПО, підвищення купівельної спроможності населення та попиту на сучасні формати шопінгу».
Серед ключових трендів регіону експерт виділяє:
Девелоперський бум у житлових районах — активне будівництво найбільшої кількості комерційних площ у мікрорайонах Новий, Боздош;
Децентралізацію споживання — основний попит зміщується з центру в спальні райони;
Приплив інвестицій — до регіону заходять нові інвестори, які шукають прибуткові проєкти з мінімальними військовими ризиками. Зростає частка угод із залученням як локального, так і національного капіталу ще до введення об’єктів в експлуатацію.
Зміни у споживчій поведінці
Євгенія Локтіонова зауважує важливі зрушення в споживчих пріоритетах: «Оскільки ажіотажний попит населення на системи життєзабезпечення задля протидії наслідкам війни (затоварювання консервів, ліків, засобів гігієни, військових товарів, сонячних панелей, зарядних станцій, генераторів, автономного інтернету, ліхтариків, буржуйок, акумуляторів) майже вичерпаний, споживачі поступово повертаються до магазинів одягу та взуття».
Водночас експертка відзначає специфічні обмеження: «На ринку продовжує спостерігатися вплив наслідків пандемії (віддаленої роботи) та комендантської години — обмежена необхідність в повсякденному та нарядному одязі». Паралельно в UTG фіксують високий рівень відношення українців до розваг і споживання накопичень як інструментів протидії стресу та негативним новинам (шопінг, розваги, ресторани).
Олена Забужко виділяє кілька ключових трендів у споживчій поведінці:
Раціоналізація покупок
Споживачі стали обережнішими у витратах, орієнтуються на функціональні та базові товари. Зростає популярність власних торгових марок, акцій та програм лояльності.
Омніканальність і цифровізація
Покупці очікують єдиного досвіду онлайн і офлайн: замовлення онлайн з забором в офлайн, мобільні додатки, самовивіз, швидка доставка.
Зміна мотивації відвідування
«Люди приходять не лише за покупками, а за досвідом, емоціями, сервісом», — пояснює Олена Забужко. Зростає попит на фудкорти, зони відпочинку, дитячі простори, івенти.
У Закарпатті за даними Володимира Чекалова також фіксується специфіка споживчої поведінки: «У першій половині 2025 року споживча поведінка закарпатців залишалася прагматичною та зосередженою на базових потребах. Витрати стали ще раціональнішими — покупці чітко планують покупки, шукають вигідні пропозиції».
Експерт відзначає зростання популярності форматів «біля дому» через економію часу та транспорту. ВПО продовжують формувати попит на доступний fashion і дитячі товари. ТЦ відвідують цільово, без довгого перебування, з основним інтересом до продуктових, drogerie та fast food форматів.
Це призвело до конкретних змін у роботі торговельних центрів регіону: зростання інтересу до невеликих площ з високим трафіком, акцент у tenant mix на FMCG, аптечний та фуд-сегменти, очікування виходу брендів при відтермінуванні запусків через нестачу якісних площ.
Відвідуваність та вакантність
За даними UTG, відвідуваність торгових центрів продовжує відновлюватись і на липень 2025 року склала 393 особи на 1 000 кв. м GLA. Євгенія Локтіонова зазначає, що найбільш стійкими є центри районного формату з товарами повсякденного попиту — 670 осіб на 1 000 кв. м GLA, тоді як ТЦ окружного формату демонструють 522 особи, а регіональні — 315 осіб.
Діана Квітчук додає важливі деталі щодо столичного ринку: «На тлі стабільного споживчого попиту, зберігалась позитивна динаміка відвідуваності торгових центрів, яка почала відновлюватися ще у 2024 році й на сьогодні перетворилась на стійкий тренд. Цьому сприяло і зниження операційних перерв у роботі ТЦ, пов’язаних із загрозами ракетних атак. Так, за даними USCS, станом на кінець червня 2025, у Києві потягом часу роботи торгових об’єктів зменшилась частка тривалості повітряних тривог, склавши 1,7% (- 1,3 п.п. з поч. року)».
«Позитивна динаміка відвідуваності призвела до скорочення вакантності до 12,9% на липень 2025 року. Найнижчий рівень вакантності спостерігається в районних форматах — 6,6%», — такі дані наводить Євгенія Локтіонова.
Активні категорії орендарів
Продуктовий ритейл
За словами Володимира Чекалова, продуктовий ритейл продовжує демонструвати високу динаміку. Особливо активними залишаються мережі формату «магазин біля дому» — VAM, «Амбар», «Близенько», Alma, а також великі національні оператори АТБ та «Сільпо».
Це тенденція характерна також і для столичного ринку: «У першому півріччі 2025 року у Києві найбільш активними залишалися продуктові ритейлери та сегмент техніки й електроніки, які демонстрували стабільні відкриття та інвестували в оновлення торгових просторі», — коментує Діана Квітчук.
Fashion-сегмент
Володимир Чекалов відзначає формування нового попиту у fashion-сегменті, але зауважує брак площ: «Найактивніше розвиваються бренди Sinsay, Famo та Andi завдяки своїй гнучкості. Водночас низка потужних міжнародних операторів очікують відкриття великих, сучасних торгових центрів».
Діана Квітчук зазначає більш обережний підхід українських fashion-брендів у столиці: «Українські fashion бренди діяли обережніше, обмежуючись поодинокими новими проєктами у столиці, де останні також демонстрували більше зосередження саме на локаціях у регіонах».
«У ТРЦ з високим трафіком продовжують розвиватися fashion-бренди, попри загальне зниження попиту. Сучасний споживач орієнтується на функціональні та базові товари», — додає Олена Забужко.
Дрогері та аптеки
Володимир Чекалов відзначає активність цих сегментів в західному регіоні: «Мережі «Копійочка», «Щодня», «Подорожник», «Аптека оптових цін», «911» залишаються активними гравцями на ринку, з фокусом на спальні райони». Водночас експерт зауважує: «Весняні зміни у державному регулюванні фармацевтичного сектору дещо пригальмували темпи розширення окремих аптечних операторів».
HoReCa та сервіси
За словами Володимира Чекалова, активний розвиток демонструють кав’ярні, пекарні, фаст-фуд з фокусом на розміщення біля житлових комплексів на пішохідному трафіку. Окремо експерт виділяє фітнес-індустрію: «Сегмент демонструє потенціал зростання. Яскравий приклад — анонсоване відкриття Sport Life у Новому районі Ужгорода, поруч із майбутнім другим McDonald’s».
Інші категорії
В CBRE також фіксують активність сегмента техніки й електроніки, які демонстрували стабільні відкриття та інвестували в оновлення торгових просторів, тоді як сегменти товарів для дому та DIY діяли обережніше.
Орендні ставки та умови співпраці
Євгенія Локтіонова повідомляє про поступове зростання ставок оренди через скорочення вакантності — на липень 2025 року для приміщень торгової галереї площею 50-200 кв. м ставка склала $22,2 за 1 кв. м (без урахування % РТО, OPEX, ПДВ, КП).
Діана Квітчук надає детальну інформацію щодо столичного ринку: «Станом на кінець першого півріччя 2025, середня вакантність на ринку Києва залишилася загалом стабільною на рівні 11-12%, з поступовою тенденцією до зниження в найкращих торгових об’єктах, а в деяких об’єктах знаходиться на «технічному» рівні 2-3%».
Щодо орендних ставок у Києві, експертка зазначає: «Орендні ставки не зазнали значних змін з початку року, де прайм-ставки для типової торгової галереї площею 100-200 кв. м в найкращих об’єктах коливалися в межах $40-70/кв. м/місяць (0% з початку року), тоді як в інших об’єктах — в межах $18-38/кв. м/місяць».
У Закарпатті склалася специфічна ситуація з орендними ставками. Володимир Чекалов пояснює: «У першій половині 2025 року ринок оренди комерційної нерухомості в Закарпатті, особливо в Ужгороді, демонструє нерівномірне зростання цін, обумовлене високим попитом, обмеженою пропозицією та локальною специфікою. Дефіцит якісних торгових площ призвів до зростання орендних ставок. У популярних районах Ужгорода середні ставки зросли на 5-10% порівняно з 2024 роком:
$15-20 за кв. м для стрит-рітейлу на активних вулицях,
до $60 за кв. м на центральних вулицях з найвищим трафіком,
$5-60 за кв. м у нових комплексах або проєктах із прогнозовано високим трафіком».
Експерт зазначає особливості договірних відносин: «У таких об’єктах часто застосовуються змішані моделі оплати (мінімальна фіксована ставка + % від обігу), прив’язка до гривні з обмеженим індексуванням, розподіл витрат на ремонт та запуск між орендодавцем і орендарем». Для рітейлерів-першопрохідців девелопери готові пропонувати індивідуальні умови: глибші знижки, покриття витрат на fit-out або маркетингову підтримку.
Олена Забужко відзначає загальну тенденцію: «Спостерігається зростання орендних ставок під впливом інфляції та девальвації гривні».
Нові відкриття та перспективи
Київ та область
У квітні 2025 року в Києві відкрився ТЦ районного формату BalticSky 10 000 кв. м, але це суттєво не вплинуло на загальну пропозицію торгових площ.
За даними, які наводить Діана Квітчук, в першому півріччя 2025 року загальний обсяг конкурентної пропозиції залишився незмінним та складав близько 1,6 млн кв. м. Водночас експертка зазначає ключову перспективу: «Згідно з заявами девелоперів, на осінь 2025 року заплановано відкриття ТРЦ Ocean Mall (GLA 110 000 кв.м), що стане потенційно значним доповненням до ринку».
За даними UTG, у 2025-2026 роках також очікуються відкриття:
White Lines (вул. Васильківська, 1) — 28 000 кв. м,
Olympik Park (просп. Бажана) — 23 000 кв. м,
ТРЦ Svitlo Mall (шосе Столичне, 1) — 12 500 кв. м.
Регіональні ринки
Діана Квітчук так характеризує ситуацію в регіонах: «З боку регіонів у першому півріччі 2025 не було введено в експлуатацію якісних ТЦ. Однак прогнози на 2 півріччя 2025-2026 рік видаються більш позитивними: очікується введення в експлуатацію понад 240 000 кв. м нових торгових площ у найбільших регіональних містах України».
За даними, які наводить Володимир Чекалов, в Закарпатті до кінця 2025 року заплановано відкриття шести важливих об’єктів загальною площею понад 50 000 кв. м:
ТРЦ Grushevsky (Ужгород) — 4 000 кв. м, ТРЦ Dream City (Ужгород) — 8 000 кв. м, ТРЦ Korona (Ужгород) — 10 500 кв. м, Retail-park Mukachevo (Мукачево) — 8 900 кв. м, Retail-park «Заграва» (Берегово) — 8 000 кв. м, ТЦ «Росвигівський» (Мукачево) — 8 500 кв. м.
Детальніше про ринок Закарпаття та Ужгорода читайте за посиланням.
«Хоча на ринку торговельної нерухомості заявлені до виходу й традиційно великі торговельні об’єкти, все частіше спостерігається тенденція до розвитку змішаних форматів, інтегрованих у житлові та бізнес-комплекси, а також появи компактних регіональних торгових просторів, орієнтованих на локальний попит», — ділиться спостереженнями Діана Квітчук.
«Очікуване введення нових ТРЦ у 2025 році створює додаткові можливості для розвитку», — резюмує Олена Забужко. Разом з тим, успіх нових проєктів залежатиме від їхньої здатності адаптуватися до змінених споживчих звичок та забезпечити мультифункціональний досвід для відвідувачів.
Компанія VD Group працює на ринку нерухомості вже понад 17 років і за цей час пройшла шлях від локального девелопера до лідера у західному регіоні України з амбіційними проєктами та чіткою стратегією розвитку. Під час повномасштабної війни компанія не лише не зупинила будівництво, а й здала п’ять об’єктів «під ключ». VD Group впевнено розширює географію діяльності, виходячи на нові ринки — зокрема, нещодавно стартував преміальний проєкт у Львові — Lviv City.
Про зміни на ринку, нові стандарти житла, очікування інвесторів і споживачів, а також про плани компанії Property Times поспілкувався з Вікторією Байрак, директором департаменту продажу та маркетингу VD Group.
PT: Ви працюєте на ринку вже понад 17 років, як за цей час змінювався ринок нерухомості в Україні? Як трансформувалася ваша компанія?
В. Б.: За понад 17 років роботи на ринку нерухомості в Україні ми спостерігали справжню революцію в підходах до забудови та інвестицій. Колись ринок був менш зрілим, з обмеженим вибором і традиційними методами будівництва, а сьогодні ми стаємо свідками його трансформації в сучасну, конкурентоспроможну галузь. Західний регіон України, зокрема, перетворився на інвестиційний форпост завдяки стабільності, високим стандартам будівництва та професійному управлінню проєктами.
Наша компанія еволюціонувала разом із ринком та стала його лідером на заході країни: ми впроваджуємо інноваційні технології, підвищуємо якість будівництва та безпеку, орієнтуємося на преміальні проєкти, що відповідають європейським стандартам. Окрім того, впроваджуємо засади екологічного будівництва. Цей досвід дозволяє нам не лише задовольняти сучасні потреби покупців, але й створювати житлові простори, які стають символом нового рівня якості життя в Україні.
На жаль, найкращим індикатором якості та потужності будівельних компаній стала війна. В той час, коли більшість будівельних компаній в країні закривалися (в тому числі і компанії з західної частини України), зупиняли будівництво (багато забудовників центральної та східної частини країни), а то і зовсім залишали межі країни, девелопер VD GROUP не зупинився ні на день, збільшив потужності та за останні роки війни почав з нуля та здав «під ключ» п’ять об’єктів, лишивши багатьох конкурентів далеко позаду.
PT: Що вас привело в сегмент житлової нерухомості, що сприяло ухваленню рішення розпочати будівництво житлових комплексів?
В. Б.: В сегмент житлової нерухомості нас привело передусім — бажання створити продукт, за який не соромно. Продукт, який не просто «будується», а формує середовище, в якому хочеться жити, ростити дітей, зустрічати друзів. У певний момент ми побачили, що в більшості міст західної частини України бракує саме таких проєктів — із якісною архітектурою, продуманим благоустроєм і сучасною філософією.
Рішення увійти в житлову нерухомість було не випадковим. Ми вже мали досвід у готельному сегменті, де увага до деталей, якість реалізації і швидкість — критично важливі, адже саме це визначає, буде об’єкт успішним чи ні. І ми чітко бачили, що саме цих трьох речей гостро бракує на ринку житла.
Споживач хоче отримати зрозумілий, якісний продукт, у чітко визначений строк, без сюрпризів. Але серед забудовників це радше виняток, ніж правило. І ми побачили в цьому велику незаповнену нішу — потребу в житлі, яке будують як готель: швидко, якісно і з деталями.
Це і стало нашою точкою входу. Ми прийшли не просто побудувати — ми прийшли вирішити конкретну біль споживача, і, як показала практика, не прогадали. У Івано-Франківську ми змогли закріпити образ компанії, яка будує швидко, технологічно і без компромісів до якості. І цей імідж підтвердився реальними темпами, об’єктами і довірою з боку клієнтів.
Саме тому ми впевнено розширюємось у нові міста, несучи той самий підхід — житло, яке проєктується як сервіс, і будується з рівнем, до якого ринок тільки починає доростати.
PT: Минулого року ви розширили географію будівництва і зайшли в Чернівці, наскільки ринок Чернівців відрізняється від ринку Івано-Франківська? Наскільки конкурентний саме цей регіон?
В. Б.: По-перше, ринок Чернівців більш консервативний і менш динамічний, ніж Івано-Франківськ. Тут довше приймаються рішення, клієнти уважніше вивчають продукт, багато хто шукає «свого забудовника» і довіряє вже перевіреним. Проте саме це створює перевагу для компаній із сильною репутацією та чітким підходом до якості — таких, як VD Group. Ми відчули, що чернівецький покупець реагує не на «акцію», а на відчуття надійності, прозорості та деталізований підхід до житла.
На жаль, ми також побачили, що багато клієнтів в Чернівцях — розчаровані тим, що отримали на ринку за останні роки. Формально здані будинки не витримують конкуренції за якістю матеріалів, продуманістю планувань, рівнем інфраструктури. Люди звикли знижувати очікування — і саме з цим ми прийшли боротися. Ми впевнені: Чернівці заслуговують на житло нового рівня. Не квадратні метри «щоб було», а продумане середовище для життя. Ми готові вдихнути в цей ринок нову якість, інший рівень відповідальності та філософію довготривалого продукту. І саме Skyline став у цьому сенсі точкою відліку.
По-друге, Івано-Франківськ має вищу концентрацію інвесторів і часто — швидший цикл прийняття рішень. Багато покупців мислять категорією «вкласти–зберегти–здати/перепродати», тоді як у Чернівцях більша частка — це люди, які купують для себе, для сім’ї. Тому архітектура, благоустрій, фасади — критично важливі.
Якщо говорити про конкуренцію в регіоні, то Чернівці не перенасичені: є кілька активних гравців, але бракує масштабних комплексів з ідеєю та відповідальністю за результат. І це створює вікно можливостей. Ми прийшли не зайняти нішу — ми прийшли створити нову планку.
PT: Цього року у вас стартує новий проєкт у Львові, чому було ухвалено рішення заходити саме у Львів, адже це висококонкурентний ринок?
В. Б.: Так, це вірно, ми би навіть зауважили, що проєкт вже стартував з великим успіхом. Львів — єдиний мегаполіс західної частини України. Складно переоцінити стратегічне, геополітичне, фінансове значення Заходу України для країни в цілому і для Львова зокрема. Цінність та актуальність міста як одного з найстратегічніших дуже зросла та назавжди змінилася під час війни. Львів повноправно вважається другою столицею і в силу обставин, які склалися під час війни та назавжди змінили історію, Львів продовжить свою першість серед міст України назавжди. Львів — це стратегічне європейське місто, логістичний хаб, науковий хаб та найпотужніше з точки зору бізнесу, який перемістився в цей регіон.
За даними дослідження багатьох аналітичних видань, зокрема журналу Forbes, яке спиралося на зборі чисельних статистичних даних — перше місце серед областей України, в які було релоковано найбільшу кількість бізнесу, підприємств, активів та потужностей стала Львівська область та Львів. Друге місце посідає Івано-Франківська область.
Населення Львова з 700 тис сягнуло майже 2 млн, а за вартістю оренди житла місто Львів на другому місці в Україні і впритул наближається до вартості нерухомості в столиці.
Такий статус потягнув за собою й певні вимоги до ринку пропозиції житлової та комерційної нерухомості, вивівши на перший план відчутну нестачу житла люкс-сегменту.
Саме тому було створено Lviv City — простір для резидентів, які звикли до високого рівня життя, для яких квартира в місті є невід’ємною частиною заміського будинку, для інвесторів, які розуміються на рентабельній нерухомості та бажають отримати суттєві дивіденди, для сімей, які бажають жити в безпечному середовищі однодумців у добросусідських відносинах.
РТ: Розкажіть більше про концепт проєкту у Львові? Коли стартують продажу в Lviv city?
В. Б.: Проєкт Lviv City — це новий стандарт преміального міського життя. Ми поєднали приватність закритих дворів нового формату з енергією центральної площі та променаду з бутиковими алеями. Це буде справжнє «місто в місті», де комфорт, безпека та естетика — на першому місці.
Унікальна архітектура, відкриті басейни на дахах, дитячі простори нового покоління, спортивні зали, SPA-зона та власний дитячий садок — усе це створює повноцінну екосистему для життя класу LUX.
Ми також заклали особливий акцент на безпеку: кожна квартира матиме власний безпечний простір у вигляді гардеробної з посиленою товщиною стін та дверями спеціального призначення, а на паркінгу буде повноцінне ліцензійне укриття, створений у співпраці з українськими та ізраїльськими фахівцями за останніми технологіями безпеки.
Окремо хотілося би зазначити про технічне втілення та наповнення будинків та квартир. Це висота стелі більше 3 метрів, це панорамні вікна з радіусним склінням без жодної перетинки, аби ніщо не заважало панорамності. Це скло триплекс, рами з теплого алюмінію, монолітне будівництво, вентильовані фасади з оздобленням керамогранітом. Це наявність генераторів, унікальна система очищення питної води, де з крану тече практично мінеральна. Це система персональної вентиляції та VRF система, втілена за останніми тенденціями та вимогами сьогодення. Це зламостійкі двері як в квартиру, так і в гардеробну, яка є вашим персональним захищеним простором з чавунними дверима спеціального призначення, це можливість зробити шумоізоляцію екстра класу, це персональні котельні, які працюють не залежно від графіків, які дає місто. Це унікальна територія та безпека, які втілено за найвищими стандартами якості, вимоги до яких вийшли на перший план після початку повномасштабного вторгнення.
Старт продажів уже розпочато — зараз відкрите бронювання апартаментів другої черги, перша вже майже вся зарезервована.
РТ: Як би ви описали портрет вашого покупця? На кого ви орієнтуєтеся в розробці нових продуктів?
В. Б.: Наш покупець — це сучасна, прогресивна людина, яка цінує комфорт, естетику, безпеку та інвестиційну доцільність. Це люди, які шукають не просто квартиру, а якісний життєвий простір, що відповідає європейським стандартам.
Ми орієнтуємося як на сім’ї, яким важлива приватність і безпека дітей, так і на професіоналів, які цінують інфраструктуру, динаміку та стиль. Також серед наших клієнтів багато інвесторів, які розуміють цінність преміального житла в топ-локації Львова. Вони ретельно обирають партнерів по бізнесу, по дозвіллю, заняттям спортом. Успішні люди знають, що оточення нас певною мірою формує, часто визначає та стимулює.
Саме ідея глибокого розуміння портрету покупця, його вподобань та вимог до житла, лягла в основу побудови простору, де існує зонування на сімейну та бізнес мікро райони. В одній частині зосереджено дитячі майданчики, дитячий садок та локації для сімейного дозвілля і відпочинку з малюками. А інша зона дещо віддалена від дитячих локацій та має більш лаконічний дизайн території, розрахований на комфортний воркаут. В цій зоні менше дитячих голосів та сміху, а здебільшого будуть відпочивати на вуличних локаціях ті, хто працює з дому, люди бізнес середовища, яким важлива тиша. Це бізнес зона.
Отже наші інвестори – це досвідчені бізнесмени, які розуміються на доцільності інвестицій в преміальну нерухомість, яка з часом лише стає ціннішою через локацію, репутаційні моменти та комфорт життя, які не пропонують на сьогодні жодні забудовники у Львові.
Під кожен запит ми маємо рішення: від дворівневих квартир з терасами до функціональних двокімнатних варіантів із власним двориком. І кожна планування продумана до деталей — від панорамних вікон до ізольованих гардеробних, які водночас виконують роль окремого захищеного простору. Житло як відображення вашого стилю та вимог до побуту.
РТ: Чи є в планах вихід на інші регіональні ринки? Якщо так, то які саме?
В. Б.: Великий шлях складається з маленьких кроків. Тож ми не зупиняємося та продовжуємо масштабуватися, розробляючи для себе нові ринки. За останні роки Україна мала таку велику кількість недобудов, а інвестори втрат, що попит на надійного забудовника давно перевищив пропозицію. Що стосується якості будівельних робіт та зданого житла, то вона критично низька навіть у лідерів ринку, що зумовлено, скоріше відсутністю конкуренції, ніж вимогами сьогодення в якісному житлі.
Будівельна компанія VD Group будує в найвищій якості в країні, здає свої об’єкти вчасно, будує швидко та за власні оборотні кошти. Завдяки власному фінансуванню будівельних процесів, які відбуваються паралельно і за 18 років роботи жодного замороженого чи не добудованого об’єкта. При цьому, ми дотримуємося всіх технологічних норм будівництва, а війна стала справжнім індикатором якості, потужності та надійності, де забудовник VD Group почав будувати з нуля та ввів в експлуатацію 5 об’єктів лише під час війни.
Тож для нас цікаві всі регіони, де інвестори бажають якості, гарантій введення об’єкту в експлуатацію, гарних дивідендів та капіталізації на їх нерухомість. І що казати про всі міста України, якщо навіть Київ за останні роки має таку велику кількість недобудов та неякісного будівництва, що здається зневірився в професійному, чесному та відповідальному девелопменті.
Ми дійсно будуємо місця, де люди захочуть жити в майбутньому завдяки високій якості будівництва та ультрасучасним підходам до створення інфраструктури для комфортного життя в закритому, безпечному приватному ком’юніті однодумців.
РТ: Якими ви бачите перспективи розвитку ринку житла? І як буде впливати державна політика?
В. Б.: Ми бачимо, що ринок житла в Україні набуває нового імпульсу завдяки зростаючим інвестиціям та модернізації будівництва. Державна політика, спрямована на спрощення процедур та стимулювання інвестицій, шляхом захисту інвестора, що створює сприятливе середовище для забудовників та покупців. Важливим кроком державної політики в цьому напрямку став Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», який був прийнятий Верховною Радою України 15 серпня 2022 року. Закон визначає особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості та спрямований на гарантування речових прав на такі об’єкти. Цей Закон був одним з найбільш очікуваних серед інвесторів в житлову нерухомість та звичайних громадян, які хотіли б покращити свої житлові умови шляхом купівлі новобудови. Також можна зазначити, Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», покликаний урегулювати цілу низку проблем на ринку житла — зробити його прозорішим, сучаснішим і ліквіднішим, а також він несе низку позитивних змін, надає додаткові гарантії потенційному покупцю, який вирішив інвестувати свої кошти в нерухомість на стадії будівництва.
Даним Законом вводиться в обіг нове поняття, таке як спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості.
В межах цього права встановлюються основні положення та гарантії для інвестора:
Реєстрація кожного об’єкта (майбутньої квартири) в Державному реєстрі — лише після цього він може бути проданий. Це унеможливлює подвійний продаж.
Гарантійна частка — частина майбутніх об’єктів, яку забудовник не має права продавати або обтяжувати. Вона стане запорукою добудови в разі банкрутства забудовника.
Продаж відбувається лише нотаріально й за наявності всіх дозвільних документів.
Після повної оплати інвестор може продавати об’єкт без згоди забудовника або передати його в іпотеку.
Ну, і якщо казати загалом, то в цілому зараз в Україні через трагічні події останніх років існує дефіцит житла як такого, а особливо житла нової генерації, яке має бути створено під сучасні реалії: безпека, захист, закрита територія, термобудинки, енергетична незалежність, власна інфраструктура за принципом місто в місті тощо.
Наш підхід полягає у створенні житлових просторів, що відповідають світовим стандартам комфорту, безпеки та естетики. Зростаючий попит на якісне житло, особливо з урахуванням сучасних потреб, свідчить про те, що майбутнє ринку житла в Україні — це якість, надійність та екологічність. Ми впевнені, що завдяки підтримці з боку держави та інноваціям у галузі, наші проєкти стануть символом нового рівня життя в Україні.
Війна кардинально змінила житлову ситуацію в Україні — мільйони людей втратили домівки, понад 4,6 млн стали внутрішньо переміщеними особами. Застаріла радянська система «квартирних черг» остаточно довела свою неспроможність, а нові виклики вимагають принципово інших підходів до житлової політики.
Сергій Комнатний, експерт з багаторічним досвідом роботи в державному секторі та громадських ініціативах, стояв біля витоків формування нової житлової політики України. Як почесний президент Housing Ukraine, він активно працює над впровадженням європейських практик у вітчизняну житлову сферу.
В інтерв’ю Property Times Сергій Комнатний розповідає про ключові принципи нової житлової політики, перспективи створення системи соціального житла, можливості залучення міжнародних партнерів та виклики, з якими стикається Україна на шляху до справедливої та ефективної житлової системи.
Реформа житлової політики включена до Ukraine Facility Plan, що підіймає її на міжнародний рівень уваги. Чи зможе Україна скористатися цим унікальним шансом для побудови європейської моделі житлової політики? Про це та багато іншого — в нашому інтерв’ю.
PT: Ви брали активну участь у формуванні нової житлової політики України. Які ключові принципи вона закладає і чим відрізняється від попередньої моделі?
С. К.: Процес створення сучасної житлової політики в Україні лише розпочався, і в його основі закладаються європейські практики, які передбачають, що держава формує умови, щоб кожен мав можливість вирішити своє житлове питання залежно від власних можливостей і потреб. Для економічно активних громадян із достатнім рівнем доходу розвиваються доступні іпотечні програми, а для тих, чий дохід обмежений або відсутній з об’єктивних причин, створюється система доступного орендного (соціального) житла. Важливо підкреслити, що соціальне житло не є безкоштовним: орендна плата покриває витрати на його утримання та ремонт, а для соціально незахищених груп передбачено субсидування орендних платежів.
Ця політика базується на таких ключових підходах :
житло має бути доступним і безбар’єрним, враховувати фізичні, соціальні та культурні потреби людей;
непорушність права на житло і його недоторканність мають бути гарантовані і захищені державою;
житлова політика має бути справедливою, виключати будь-які форми дискримінації та забезпечувати рівний доступ до житла, встановлюючи чіткі правила надання підтримки і відповідальність учасників. Кожен має мати можливість обирати механізм вирішення свого житлового питання – купівля чи оренда, власними силами чи з державною підтримкою;
важливим елементом нової житлової політики також є відкритість усіх процесів і відсутність корупційних ризиків: громадяни повинні чітко розуміти, хто, за якими критеріями й на яких умовах отримує підтримку. Це створює передумови для справедливої та ефективної системи, орієнтованої на потреби людей і стабільний розвиток житлової сфери.
Також, що особливо важливим, в новій житловій політиці є стратегічне планування. Ми не маємо права приймати хаотичні, точкові рішення. Процеси у житловій політиці потребують системності, рішення мають ухвалюватися на основі аналізу та довгострокових цілей розвитку. Саме тому пропонується створення системи стратегічного планування через затвердження Державної та регіональних житлових Стратегій.
Важливо зазначити, що сьогодні Україна має шанс якісно змінити житлову політику, адже стан справ який є не вирішує нагальних проблем і не влаштовує суспільство а внутрішнього ресурсу не вистачить на забезпечення базових житлових потреб всього населення, особливо постраждалого від війни й руйнувань. Реформа житлової політики включена до Ukraine facility plan, що піднімає фокус уваги до неї на міжнародний рівень. Сьогодні ми маємо унікальний шанс на побудову Європейської житлової політики де право на житло не привілегія для обраних а природне право кожної людини.
РТ: Чи передбачає нове законодавство створення сталих інституцій для розвитку соціального та доступного житла в громадах?
С. К.: Орієнтуючись на досвід європейських країн, які мають розвинену систему орендного муніципального (соціального) житла, водночас враховуючи специфіку України – наслідки війни, масштабне внутрішнє переміщення населення та потребу у швидких рішеннях, крім системності та стратегічного планування результатів, також має відзначатися швидкістю реалізації, прозорістю та економічною ефективністю, адже ми не маємо десятиліть на поступовий розвиток цієї сфери.
Особливо цінним для нас є досвід Німеччини, де ефективно працює система муніципальних операторів доступного житла, які не лише будують соціальне житло, а й професійно управляють ним. Окрім цього, Німеччина має успішні приклади партнерства з приватними девелоперами: держава надає субсидії, пільгові кредити або земельні ділянки на вигідних умовах, а натомість приватні компанії зобов’язуються надавати житло за зниженими орендними ставками певним категоріям громадян упродовж 15–30, інколи до 40 років. Після завершення цього строку власники можуть переводити житло у ринковий сегмент. Ця модель, адаптована до наших умов, може стати ефективною і в Україні.
Важливим кроком у цьому напрямку вже є експериментальний проект, започаткований постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 796. Він передбачає створення фонду муніципального (соціального) орендного житла та запровадження інституту оператора житла – юридичної особи комунальної форми власності, яка здійснюватиме управління муніципальним житлом, а також будівництво та утримання такого фонду. Цей експеримент стане важливою основою для подальшого напрацювання законопроекту про соціальне житло та впровадження нової системи формування ринку доступного житла в Україні.
РТ:Які інструменти підтримки для муніципалітетів передбачає нова житлова політика – зокрема в частині будівництва або управління житлом для вразливих категорій?
С. К.: Перш за все, ми маємо розуміти що кожна громада, кожен регіон України, сьогодні має різні види проблем і потреб в житловій сфері. Деякі міста мають проблеми з руйнуванням і ушкодженнями житлового фонду, деякі мають виклики пов’язані з масовим внутрішнім переміщенням, всі міста в цілому мають проблему застарілого житлового фонду і не ефективного його управління. Нові реалії потребують нових підходів, саме тому проєкт Закону «Про основні засади житлової політики» визначає набір інструментів для громад які дозволяють включити в регіональні житлові стратегії саме ті заходи які потрібні саме цій громаді. Набір інструментів будівництва та управління житлом для вразливих категорій населення який закладається в нове житлове законодавство, зрозумілий інвесторам, в тому числі міжнародним фінансовим установам, що дає можливість містам стати повноцінними партнерами й учасниками міжнародних проєктів у сфері доступного житла.
РТ: Чи бачите ви реальні перспективи залучення міжнародних партнерів (донорів, інвесторів, агенцій розвитку) до реалізації муніципальних житлових проєктів в Україні? На яких умовах це можливо?
С. К.: Так, перспективи залучення міжнародних партнерів до реалізації муніципальних житлових проєктів в Україні є цілком реальними. Уже сьогодні існують приклади успішної співпраці територіальних громад із міжнародними донорами та інвесторами, зокрема у Львівській, Дніпропетровській, Київській та інших областях.
Для масштабування таких проєктів необхідно створити стабільне і передбачуване середовище для інвестицій. Тобто прозорі та зрозумілі процедури, чіткі правила управління та довгострокового використання житлових фондів, ефективні механізми контролю й запобігання корупційним ризикам. Міжнародні партнери мають бути впевнені, що інвестиції будуть використані саме на вирішення житлових проблем тих категорій населення, для підтримки яких вони надаються. І головне — що побудоване житло не втратить свого цільового призначення з часом. Важливо, щоб створені житлові фонди надалі ефективно управлялися муніципалітетами, залишалися доступними для визначених категорій громадян та слугували довгостроковим рішенням, а не одноразовими тимчасовими заходами.
РТ: Які моделі державно-приватного або муніципально-приватного партнерства можуть бути ефективними в умовах України для створення доступного житла?
С. К.: Моделі державно-приватного партнерства у сфері житла є досить розвиненим, але перспективним полем для майбутніх приватних інвесторів. Ми маємо лише поодинокі пілотні проєкти, які базуються на грантовій або благодійній основі. Нещодавно прийнятий Закон про публічно-приватне партнерство розшиває багато можливостей для соціально орієнтованого бізнесу у сфері доступного житла, але його імплементація потребуватиме часу і подальших зусиль Уряду, але це важливий крок в майбутнє.
РТ: Чи є вже приклади в Україні, коли муніципалітети успішно співпрацюють з міжнародними організаціями у сфері житла? Що ми можемо з них винести?
С. К.: Такі приклади існують, але, як я повідомив раніше, це переважно пілотні проєкти які не носять системного характеру, адже сьогоднішнє правове регулювання соціального орендного житла не врегульовано на законодавчому рівні. Я знаю багато прикладів, коли міжнародні організації мають наміри й можливості реалізовувати проєкти соціального або тимчасового житла, але при цьому зіштовхуються з системними проблемами, які не дають можливості якісного й ефективного управління таким житлом через занадто бюрократизовані процедури або ж популістичні норми, які не дозволяють стягувати плату за утримання такого житла з мешканців. Ми маємо зрозуміти, що ніхто не заплатить за експлуатацію житла чи спожиті комунальні послуги, ми маємо усвідомити, що право на проживання породжує й обов’язки, і лише врегулювавши ці питання на законодавчому рівні, ми зможемо почати формувати ці підходи у свідомості користувачів. І лише тоді ми зможемо перейти до соціально-економічної моделі доступного житла в Україні.
РТ: Яку роль ви відводите державі в розвитку системи соціального і доступного житла: координатор, замовник, фінансист чи інше?
С. К.: Держава в розвитку системи соціального і доступного житла має відігравати роль партнера. На мою думку держава має:
— створити відповідні сприятливі умови: прозорій зрозумілі правила, які стимулюють залучення інвестицій, будівництво доступного житла;
— запровадити фінансові інструменти й гарантії для приватних інвесторів, міжнародних партнерів та муніципалітетів;
— забезпечити ефективну координацію та контроль: запобігання зловживанням, захист прав громадян, забезпечення ефективного управління житловим фондом у майбутньому.
Таким чином, держава має бути сильним і відповідальним партнером, який підсилює спроможність громад, інвесторів, міжнародних партнерів і громадян вирішувати житлові проблеми ефективно та справедливо.
РТ: Які головні бар’єри наразі стоять на шляху впровадження нової житлової політики на практиці? Як їх подолати?
С. К.: Одним із головних бар’єрів впровадження нової житлової політики є застаріле уявлення суспільства, успадковане ще з радянських часів, що держава має безкоштовно надавати житло всім, хто стоїть у черзі. Багато громадян досі тримаються за цю «квартирну чергу», хоча на практиці це не призводить до отримання житла навіть за десятиліття, ймовірність отримання безкоштовної квартири сьогодні фактично дорівнює нулю.
Ще одним викликом є значні масштаби руйнувань житлового фонду через війну та масове внутрішнє переміщення населення. У таких умовах держава не має морального права давати обіцянки безкоштовного житла, які не можна виконати.
Тому нам потрібно відмовитися від радянської практики «вічних черг» і перейти до прозорих, реалістичних механізмів підтримки: пільгових кредитів, соціальної оренди, державно-приватного партнерства. Суспільство має орієнтуватися на реальні можливості держави.
РТ: Як, на вашу думку, мають виглядати житлові програми для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у середньо- і довгостроковій перспективі?
С. К.: Проблема житлового забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є надзвичайно складною і потребує раціональних рішень, заснованих на принципах соціальної справедливості та економічної обґрунтованості. Ми не можемо дозволити собі хаотичні або популістичні підходи, адже масштаби проблеми величезні: понад 4,6 млн людей були змушені залишити свої домівки, а потреба у житлі оцінюється більш ніж у 1,23 млн одиниць.
На мою думку, житлові рішення можуть формуватися з урахуванням різних соціально-економічних груп серед ВПО. Зокрема для найбільш вразливих (пенсіонери, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї, одержувачі соціальної допомоги) — передбачити соціальне житло (державне або комунальне), яке надається за договорами оренди з доступною платою, що поєднується застосуванням субсидій, що можуть покривати до 100% вартості оренди.
Для людей працездатного віку з офіційним, але невисоким доходом (на рівні нижче середнього) — створити систему соціальної оренди з доступною платою та можливістю часткового субсидування. Це дозволить їм інтегруватися у громаду і зберегти економічну активність.
Для економічно активних громадян із середнім рівнем доходу — запровадити пільгові програми кредитування для придбання готового житла або будівництва нового.
Для громадян із доходом вище середнього — передбачити часткову компенсацію відсоткових ставок за банківськими кредитами, що стимулюватиме самостійне вирішення житлового питання із мінімальною державною підтримкою.
Такий підхід, як в середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі, дозволить побудувати справедливу, реалістичну та збалансовану систему, де допомога надається тим, хто її дійсно потребує, а для інших створюються умови для самостійного вирішення житлових питань.
РТ: Ви маєте великий досвід роботи як у державному секторі, так і в громадських ініціативах. Що, на вашу думку, має змінитися у підходах до житлової політики, щоб Україна змогла побудувати ефективну та справедливу систему житла після війни?
С. К.: Щоб побудувати ефективну та справедливу житлову політику, ми маємо прийняти нову реальність. Так, як було раніше, вже ніколи не буде. Ми живемо у країні, яка змінилася — із новими викликами, але й новими можливостями.
Перш за все, нам потрібно відмовитися від старих ілюзій про безкоштовне житло. Це не означає, що держава не повинна допомагати тим, хто постраждав від війни. Механізми компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло залишаються важливими, адже вони стосуються відновлення порушених прав людей. Проте, якщо говорити про загальне вирішення житлового питання, держава має виконувати іншу функцію.
Мають бути доступні механізми, щоб кожен міг забезпечити себе житлом — через пільгове кредитування, соціальні орендні програми, розвиток доступного житла. Держава повинна розвивати та підтримувати ці механізми на системній основі, із залученням приватного сектора та міжнародних партнерів.
Суспільство більше не терпітиме несправедливості, і це має розуміти кожен чиновник, кожна громада і кожен учасник житлових програм. Тому обов’язкова умова — прозорість і соціальна справедливість у всіх процесах.
Також читайте: Ольга Соловей, Фонд «Житло для ВПО»: Такі точкові ініціативи можливі та потрібні у кожній громаді
Війна стала серйозним викликом для українських виробників будматеріалів. Попри втрати, перебої з логістикою та кадровий дефіцит, компанія «Кератерм» не лише втримала свої позиції, а й заявила про плани розвитку. Генеральний директор «Кератерм» Леонід Новосельський в інтерв’ю Property Times розповів, як підприємству вдалося наростити обсяги виробництва, чому компанія інвестує у модернізацію саме зараз, як шукає нові ринки збуту та яку роль відіграє у відбудові України.
PT: Попри непрості часи й виклики війни, ваша компанія у 2023 році заявила про розширення. Чого вдалося досягти за цей час? Чи не пошкодували ви про інвестиції у виробництво? Л. Н.: 2023 рік був для нас особливо складним, адже ми відновлювали виробництво в Кузьминцях після пожежі. Нашим головним завданням було зберегти колектив, особливо фахівців вузького профілю.
Але ми не зупинилися, щобільше ми продовжили інвестувати та модернізувати виробництво. Провели ґрунтовний аналіз, зібрали робочі групи, визначили вузькі місця, які заважали підвищенню продуктивності та якості продукції. Залучили зовнішніх експертів і виробників обладнання, разом пропрацювали проєкт модернізації. Сьогодні вже підписані контракти з постачальниками, очікуємо на обладнання. Поки воно в дорозі, змінюємо технологічні процеси, щоб одразу після встановлення перейти на новий рівень потужностей.
Попит на керамоблоки з боку будівельних компаній високий, тож ми нарощуємо виробничі можливості. Віримо у перемогу й працюємо як на поточне відновлення країни, так і на її відбудову в майбутньому.
PT: Ви можете озвучити цифри? Чи вдалося досягти довоєнного рівня виробництва? Л. Н.: Ми виробляємо приблизно на 20% більше, ніж до війни. Тобто навіть перевищили довоєнні показники. Якщо дивитися у динаміці продажів, то 2023 рік ми закрили з приростом +50,1% рік до року, у 2024-му — вже +59,9%. А станом на вересень 2025 року маємо +20,2% зростання.
PT: Інвестиції завжди пов’язані з ризиками. Чи розглядали ви страхування від воєнних ризиків? Л. Н.: Це складне питання. З одного боку, виробники зацікавлені у страхуванні, з іншого — в Україні ця процедура непроста й дорога. Ми вважаємо страхування необхідним, але пропозицій на ринку небагато, умови високовартісні. Потрібно платити великі відсотки, а також ретельно зважувати, кому належить страхова компанія. Ми опрацьовуємо різні варіанти захисту виробничих потужностей.
PT: Які основні проблеми відчуваєте зараз? Ви вже згадували кадровий голод. А як із логістикою та обладнанням? Л. Н.: Ключова проблема — це персонал. Вона прямо впливає й на логістику. Транспорт є, але бракує водіїв. Те саме з будівельними бригадами у наших замовників: якщо вони неповні, бракує рук, то зриваються терміни будівництва, і це відбивається на загальних результатах.
Щодо обладнання — наші партнери вже адаптувалися до умов війни, працюють стабільно. До речі, нове обладнання, яке ми очікуємо, частково дозволить роботизувати процеси, таким чином ми вирішуємо нашу найбільшу проблему — дефіцит кадрів, який лише загострився після ухвалення дозволу на виїзд для чоловіків віком до 22 років. Молодь масово поїхала за кордон.
PT: Ви відчули це на собі? Л. Н.: Так, одразу. Ми намагаємося утримати молодих працівників: пропонуємо навчання, компенсації, можливості кар’єрного зростання. Це наш внесок у збереження персоналу та втримання молоді в Україні.
PT: Чи залучаєте жінок до робіт, які раніше вважалися традиційно «чоловічими»? Л. Н.: У нас немає поділу за статтю. Важливе лише питання складності операцій. Але так, у нас є приклади, коли жінки працюють на обладнанні, де раніше працювали тільки чоловіки. Ми маємо власні програми навчання, тому готові перенавчати жінок, якщо у них є таке бажання.
Завод Кузминецька будівельна кераміка
PT: Ви вийшли на ринок Молдови. Як відбувався цей процес? Л. Н.: Це логічний крок. Ми збільшили обсяги виробництва, але ринок України не зростає такими темпами. Тому навесні цього року ми почали експорт у Молдову. Там вже кілька клієнтів спробували нашу продукцію, і їхня кількість поступово зростає.
До продукції, яка йде на експорт, є певні вимоги по сертифікації, ми вивчаємо ці питання й розвиваємося в цьому плані.
PT: Ви працюєте там напряму чи через дилерів? Л. Н.: Наразі співпрацюємо з клієнтами безпосередньо. У перспективі — розбудова дилерської мережі, як це робимо в Україні.
PT: Ви плануєте збільшити частку на українському ринку. Як ви зараз оцінюєте свої позиції? Л. Н.: Ми лідируємо у своїй галузі. Нещодавно перебудували комерційний відділ, змінили структуру та систему мотивації. Тепер працюємо ближче до клієнта: напряму з великими компаніями та через дилерів — із середніми і приватними замовниками. Це дає результат: за останні чотири місяці клієнтська база зросла на 21%.
Ми приділяємо особливу увагу сервісній складовій, проводимо майстер-класи, доносимо інформації про переваги нашого продукту через різні канали комунікацій, супроводжуємо клієнта від точки входу й до кінцевого результату. Ми дотримуємося індивідуального підходу. До прикладу, у нас є клієнти, для яких ми виготовляємо продукцію під їхнє спецзамовлення.
PT: Йдеться про окремі проєкти? Л. Н.: Так, наприклад, для деяких проєктів девелопера «Інтергал-Буд» ми виготовляємо індивідуальну лінійку продукції.
Замовники звертаються з конкретними запитами щодо розмірів чи ваги блоків під свої проєкти. Якщо новий продукт сприймається ринком, він залишається в нашій лінійці.
PT: Чи можна сказати, що для вас пріоритет — робота напряму з великими замовниками, а не з дилерами? Л. Н.: Ми працюємо з усіма каналами. Приватний клієнт може купити напряму. Але якщо йому потрібен комплексний набір матеріалів, він іде до дилера. Водночас для великих забудовників ми забезпечуємо повний сервіс: доставку, технічні консультації, шеф-монтаж. Це наша конкурентна перевага.
PT: Як ви бачите свою роль у відбудові України? Л. Н.: Ми переконані: будувати потрібно якісно. Наш керамоблок використовується не лише в комерційних проєктах, а й у будівництві соціального житла для переселенців у західних областях. Це екологічний, енергоефективний і надійний матеріал.
PT: Чи готові девелопери інвестувати в енергоефективність? Л. Н.: Так, і цьому сприяють два чинники. По-перше, попит кінцевого споживача: люди хочуть знати, з чого збудовані їхні домівки. По-друге, вимоги міжнародних інвесторів, які фінансують відбудову. Тому забудовники змушені працювати лише з якісними матеріалами.
Завод Кузминецька будівельна кераміка
PT: Як ви оцінюєте ситуацію на ринку будматеріалів зараз? Л. Н.: Головне — стабільність. На 2025 рік прогнозується невелике зростання, і важливо, щоб цей тренд зберігався. Розвиток можливий завдяки як внутрішньому попиту, так і експорту. Наша конкурентна перевага — якість, сервіс і стабільність.
PT: Чи вважаєте ви загрозою прихід іноземних виробників? Л. Н.: Ні, радше це можливість. Нові гравці стимулюють розвиток ринку, створюють умови для колаборацій. Ми готуємося до цього, модернізуємося й підвищуємо ефективність.
PT: Яку підтримку від держави хотіли б бачити? Л. Н.: Найперше — бронювання працівників. Кадровий голод сьогодні критичний. Також важливі пільги та податкові стимули для бізнесу.
PT: Яку роль у діалозі «бізнес-держава» відіграють галузеві організації? Л. Н.: Вони мають лобіювати інтереси галузі: добиватися пільг, зменшення податкового навантаження, бронювання працівників. Важливо формувати чіткі запити до держави і добиватися конкретних дій.
PT: Якими бачите перспективи розвитку ринку? Розкажіть про плани вашої компанії? Л. Н.: Ми не змінюємо фокус: продовжуємо модернізацію, інвестуємо в людей і виробництво. Віримо у перемогу.
Обладнання, яке вже закупили, стане базою для розвитку у 2026 році. Ми плануємо нарощувати потужності та бути готовими до стрімкого зростання після війни.
В інтерв’ю Property Times Олександр Лещинер, CEO компанії BWDS LLC, розповідає про виклики й можливості для українського бізнесу у США. Його компанія вже понад два роки працює на американському ринку будівельних матеріалів, спеціалізуючись на інноваційних скляних конструкціях та енергоефективних фасадних системах. Проєкт Chicago Cube в Україні став відправною точкою для експансії у США, де український інженерний досвід виявився затребуваним, попри численні бюрократичні та культурні труднощі.
PT: Що вплинуло на ваше рішення вийти на американський ринок і з якими труднощами ви зіткнулися?
О. Л.:Війна підштовхнула багатьох українських підприємців до пошуку нових ринків і можливостей росту. Ми проаналізували ринок США й зрозуміли, що європейський та український ринки разом становлять лише 20–30 % від американського. Американський ринок — найбільший і найперспективніший у світі, його обсяг оцінюється в 3,5 млрд доларів. Китай ми не враховуємо, бо не можемо конкурувати з китайськими компаніями.
Американський ринок — найбільший і найперспективніший у світі, його обсяг оцінюється в 3,5 млрд доларів
Проблема США в тому, що це практично окремі штати з різним кліматом, часовими поясами та регулюваннями. Кожен регіон потребує своїх будівельних матеріалів. Наприклад, у Флориді важливо враховувати стійкість до ураганів, у Каліфорнії — сейсмостійкість та енергоефективність, а в Нью-Йорку — суворі архітектурні вимоги. Ми вже маємо успішний досвід проходження цих процедур, отримали перші результати — і це відкриває шлях для впровадження українських та європейських інновацій у США.
PT: Чи можна було використати європейський досвід напряму?
О. Л.: Ні. Європейський досвід не можна просто скопіювати в США — починаючи з інших будівельних норм і закінчуючи тим, що там використовується імперська система вимірювання, а в нас — метрична.
Крім того, конкуренція у США — колосальна. Це справжній жорсткий капіталізм, до якого ми прагнемо.
Працюючи в Україні, я пройшов шлях від інженера до Ведучого керівника проєктів у компанії «ГВФ-Буд», де займався не просто управлінням чи впровадженням європейських рішень, а створенням нових технологій. Мною була розроблена система посиленого армування віконних конструкцій, яка дала змогу утримати собівартість на конкурентному рівні під час виготовлення виробів великих форматів і складної геометрії.
Ця технологія не тільки змінила виробничий підхід у компанії, а й дозволила «ГВФ-Буд» вийти у преміальний сегмент і збільшити прибуток майже в вісім разів порівняно з попередніми періодами. Завдяки цьому «ГВФ-Буд» змогла масштабувати виробництво, зміцнити позиції на внутрішньому ринку й залучити нових міжнародних клієнтів.
Коли я переїхав до США, цей досвід виявився надзвичайно корисним. Уже в рамках співпраці з компанією Olympic Construction LLC я став зовнішнім інженерним експертом / технічним радником, ініціював та організував новий напрям — віконний підрозділ. Ми впровадили на ринок США європейські віконні рішення, що дозволило компанії брати участь і перемагати в міжнародних тендерах (наприклад, о. Аруба), що вивело її на принципово інший рівень прибутковості та розширило мережу замовників.
Фактично мені вдалося інтегрувати український та європейський досвід в американську систему. Це не просто трансфер технологій — це приклад того, як можна формувати нову інженерну культуру в будівельній галузі, що поєднує різні підходи.
У США не працює бренд «європейська якість» — тут свої стандарти, своя сертифікація, свої орієнтири. В Україні можна сказати «німецькі вікна» — і всі зрозуміють. А в США це нічого не означає. Тому успіх можливий лише через глибоку адаптацію та створення локальних рішень, що відповідають американському ринку. Саме це лежить в основі стратегії BWDS LLC, яку я як CEO активно розвиваю у США.
РТ: Які переваги мають українські спеціалісти?
О. Л.: Чесно кажучи: в інженерії американці відстають від нас і Європи на 40–50 років. Те, що ми пропонуємо — для них майже диво. Ми почуваємося першими колонізаторами, які в індіанців за намисто купують золото.
Українські інженери мають рідкісне поєднання — високу технічну компетентність, гнучкість та вміння мислити системно. Ми не боїмося брати на себе відповідальність, швидко адаптуємося й готові вирішувати завдання будь-якої складності.
Українські інженери мають рідкісне поєднання — високу технічну компетентність, гнучкість та вміння мислити системно
У «ГВФ-Буд» ми навчилися будувати виробництво з акцентом на інновації та ефективність, а в США я побачив, як ці якості можуть стати конкурентною перевагою на глобальному ринку. Американські компанії цінують не лише технології, а й підхід — ініціативність, самостійність, готовність запропонувати краще рішення.
Наші спеціалісти вміють адаптуватися, поєднувати інженерну точність, управлінське мислення та креативність; вони мотивовані й мультифункціональні. Саме це робить їх затребуваними — не просто як виконавців, а як творців нових стандартів якості.
Плюс — наші технології та продукт перевершують місцеві.
РТ: Як влаштована ваша робота в США?
О. Л.: Перш за все хочу зазначити, що мій досвід у «ГВФ-Буд» і Olympic Construction LLC став основою, на якій я будую модель подальшого розвитку тут, у США. Там я навчився керувати процесом від ідеї та технології до впровадження й масштабування. Зараз ми створюємо новий формат інженерного виробництва, де якість та інновація працюють на американському рівні, але з українським інженерним ДНК.
Для американського ринку важливі енергоефективність і локальне виробництво. Моє завдання — поєднати українські та європейські інженерні стандарти з американськими нормами, адаптувати продукт, пройти сертифікацію й організувати виробництво в США.
Ми почали з повного перегляду продукту під місцеві реалії: переробили конструктив, систему кріплень, формати склопакетів, сертифікували всі ключові компоненти. Це дало змогу не просто адаптувати продукт, а вийти на рівень власних розробок, що відповідають американським стандартам Energy Star та ASTM.
Окрім технічної частини, важлива також бюрократія — у США все починається із сертифікації. Якщо в Європі важливі — дизайн і енергоефективність, то в США — безпека, довговічність і страхові вимоги. Ми пройшли цей шлях із нуля, і тепер BWDS LLC має стійкі позиції серед інших виробників.
Американські девелопери все частіше шукають нові європейські рішення, які поєднують естетику та інженерні переваги — це наш шанс. Ми активно працюємо із забудовниками та архітектурними бюро, пропонуючи українські та європейські технології на американському ринку. До війни (2022 р.) Україна була одним із лідерів у сфері скління — це визнаний факт, і сьогодні ми доводимо це тут, на новому ринку.
Наприклад, наш проєкт Chicago Cube в Україні здобув кілька світових нагород, обійшовши велику британську архітектурну студію. Вони стверджували, що реалізувати такий проєкт неможливо, а ми зробили це удвічі дешевше: вони пропонували за 4,5 млн, а ми реалізували за 1,8 млн доларів.
РТ: Розкажіть детальніше про цей проєкт і його вплив на ваш бізнес у США.
О. Л.: Проєкт Chicago Cube став знаковим. Це був перший в Україні об’єкт такого масштабу з безрамним склінням. Саме цей досвід допоміг зрозуміти, які технології можуть бути затребувані глобально.
У США зараз найперспективніші напрями:
енергоефективні фасадні системи;
інноваційні скляні конструкції;
безрамні рішення, адаптовані під місцеві норми.
Американські девелопери вже виявляють інтерес до таких рішень.
РТ: Як американці ставляться до українських технологій?
О. Л.:Багато наших рішень було реалізовано вперше у світі — наприклад, технологія безрамного скління на базі нашої команди Aestech, і вони отримали патенти. Європейські компанії вже знають: українці — № 1 у світі з технологій скління.
Американці поки що цього не визнають. Вони егоцентричні, живуть у своєму інформаційному пузирі. Наше завдання — показати їм, що поза межами США теж існують цікаві технології.
Зараз ситуація змінюється — інтерес до європейських продуктів зростає.
Ми живемо в епоху, коли інженерія стає не просто інструментом, а стратегічним ресурсом. США — складний, але вдячний ринок: якщо ти вмієш створювати технології, які вирішують конкретні завдання, тут тобі відкриті двері.
Для нас важливий не лише комерційний успіх, а й місія — показати, що українська інженерна школа здатна конкурувати на глобальному рівні. Мій досвід у «ГВФ-Буд» та Olympic Construction LLC довів, що інноваційні підходи, розроблені в Україні, можуть змінювати стандарти навіть на таких зрілих ринках, як американський.
Я завжди вірив, що професіоналізм не має кордонів, і, перебуваючи тут, переконався, що українські спеціалісти можуть бути рушійною силою інновацій на світовому рівні.
РТ: Що з енергоефективністю у США?
О. Л.:У них немає терміну «зелена енергетика», але є поняття енергоефективності. Система Energy Star реально впливає на вартість нерухомості та страхування.
Якщо, наприклад, у будинку замінити вікна на енергоефективні, страховка може зменшитися на 30–40%, особливо в ураганних зонах. Це економія 3–5 тисяч доларів на рік, тому для них це критично важливо.
РТ: Як американці ставляться до України і чи готові вести бізнес?
О. Л.: Ставляться загалом позитивно, розуміють, що це фахівці високого рівня. Але великий ризик — працювати безпосередньо напряму з Україною. Через війну є проблеми з платежами: перекази роблять лише деякі банки, бояться, що завтра «прилетить ракета» — і все.
Тому ми бачимо тенденцію: українські виробництва переїжджають у Європу — Словаччину, Польщу, Угорщину. Це зменшує ризики й підвищує довіру.
РТ: Які у вас плани щодо виробництва?
О. Л.:Потрібно робити гібридну модель. Українських фахівців та обладнання неможливо відтворити у США. Наші виробничі лінії — німецькі, і перевозити їх у США дорого й невигідно. Тому частину виробництва ми залишимо в Україні, адаптуючи продукт під США, і паралельно розвиватимемо локальне виробництво.
Альтернатива — перенесення частини потужностей до Європи, ближче до логістики та стабільних ринків.
РТ: Які ще технічні виклики ви бачите?
О. Л.:Ми розробили спеціальну систему склопакетів під американські вимоги й досягли конкурентної ціни.
Також ми працюємо з американською митницею. Нова адміністрація може підвищити тарифи на європейські товари, і Україна може потрапити під ці обмеження.
Нам потрібно враховувати все:
податки,
сертифікацію,
доставку,
різні кліматичні зони,
обмеження щодо свинцю (обов’язкові у США),
спеціальні типи скла для Флориди,
інші стандарти монтажу (nailing fins).
Ми навіть запатентували бренд спеціально для США, адаптували продукт, створили нові системи кріплення, переосмислили монтаж.
РТ: Скільки часу зайняла адаптація до ринку?
О. Л.: Від моменту старту до теперішнього етапу пройшла — ціла вічність, але тепер у нас міцні зв’язки із забудовниками, нас впізнають, знають нашу продукцію.
Перспективи — дуже позитивні. Конкуренції практично немає, ціна — максимально конкурентоспроможна, продукція — сертифікована. Це відсікає китайських та європейських гравців.
Мене дивує, чому так мало європейських виробників на ринку США. Можливо, ситуація зміниться. Але у нас є перевага: в Європі — стагнація, собівартість вища, а у нас — нижча. Зараз ми конкуруємо лише з американцями.
Попри війну український ринок житлової нерухомості продовжує змінюватися — з’являються нові гравці, які готові розвиватись, інвестувати й формувати майбутнє галузі. Одним із таких прикладів є компанія ПБФ, яка понад 18 років працювала як надійний генпідрядник для провідних девелоперів столиці, а тепер виходить на ринок самостійно — з власним житловим комплексом Happy 7 у Софіївській Борщагівці.
Ми поговорили з Тарасом Мельником, засновником ПБФ, про те, чому компанія вирішила стати девелопером, чим особливий їхній перший проєкт і як бачить майбутнє ринку житла.
РТ: Пане Тарасе, ПБФ добре відома як генпідрядна компанія. Розкажіть, будь ласка, про ваш шлях у будівництві.
Т. М.: Ми працюємо на ринку з 2006 року й за цей час реалізували понад 40 масштабних об’єктів. Серед них — відомі житлові комплекси «Світлопарк», White Lines, «Паркові озера», «Яскравий», Forward тощо. Також ми будували торговельні центри, садочки, паркінги, котеджні містечка. Загалом це сотні тисяч квадратних метрів, які стали домівками для тисяч українських родин. Ми пишаємося тим, що нас обирали великі девелопери, адже це означає довіру й визнання нашої професійності.
РТ: Чому вирішили перейти від ролі генпідрядника до девелопера?
Т. М.: По-перше, сьогодні ми впевнені, що маємо достатній досвід, щоб брати на себе повну відповідальність за проєкт — від ідеї до реалізації. Ба більше, ми вже маємо певний досвід девелопменту проєктів за кордоном. По-друге, ми хочемо втілювати власне бачення того, яким має бути сучасне житло в Україні. Бути девелопером означає не лише будувати, а й створювати концепцію, архітектуру, благоустрій та, найважливіше, якість життя мешканців комплексу. Ми розуміємо, що люди купують не просто квадратні метри — вони купують простір для життя, для родини, для щастя. Саме тому ми вирішили не тільки спроєктувати та побудувати житловий комплекс, а й створити власну управлінську компанію, яка надаватиме якісні послуги з підтримки чистоти, комфорту та добробуту мешканців.
РТ: Ваш перший проєкт як девелопера — житловий комплекс Happy 7. Що лежить в основі його концепції?
Т. М.: Ми створюємо комплекс, у якому кожен його мешканець почуватиметься по-справжньому вдома, по-справжньому щасливим. Happy 7 — це сім сучасних будинків невисокої забудови класу комфорт+ у Софіївській Борщагівці, що зовсім поряд з Києвом. Ми зробили акцент на безпеці, комфорті та продуманій інфраструктурі. Тут будуть повноцінні укриття, збудовані за державними будівельними нормами, підземні паркінги, які також можна буде використовувати як тимчасові укриття, власний дитячий садок, офіси та сервіси, магазини, затишні двори без авто, дитячі та спортивні майданчики. Частина територій для відпочинку буде розташована на стилобаті. Це будуть якісно та цікаво оформлені місця з різноманітними локаціями. Таким чином, ми зможемо ефективніше використати наявні площі прибудинкової території.
Загалом в пішій доступності від комплексу та на його території буде знаходитися все, що потрібне для життя — для закупів великий й всіма улюблений супермаркет “Сільпо”, для душі та тіла спортивні клуби та зали, для навчання й розвитку заклади освіти. Все, щоб родини могли жити повноцінним життям, навіть не залишаючи меж комплексу.Простір буде повністю інклюзивним (відсутність бордюрів, широкі дверні отвори, пандуси тощо), безпечним й наповненим змістом, щоб життя у комплексі було по-справжньому щасливим для кожного.
Для того, щоб мешканці мали зручне сполучення зі столицею, паралельно з будівництвом комплексу триватиме прокладання дороги до Великої Кільцевої. Завдяки цьому новому транспортному шляху час добирання до столиці складатиме всього 10-15 хвилин.
Житловий комплекс Happy 7
РТ: Які варіанти квартир пропонуєте у комплексі — з ремонтом чи без нього?
Т. М.: Безперечною перевагою комплексу стане пропозиція квартир з якісним та сучасним оздобленням від забудовника. У нас надзвичайно великий досвід у виконанні оздоблень в різноманітних цінових та стилістичних варіантах, тому ми знаємо, як запропонувати покупцям краще за розумними цінами. Ця опція скоротить шлях покупця від моменту придбання квартири на етапі будівництва до моменту заселення. Адже отримуючи в руки квартиру з базовим оздобленням, власнику залишиться закупити меблі, декор та техніку. Таким чином, квартира буде готова або до заселення, або до здачі в оренду одразу після введення будинку в експлуатацію.
Ті ж, хто захочуть придбати квартиру без оздоблення, отримають простір у вигляді так званого white box. Це вид передчистової обробки, при якому забудовник виконує всі найбрудніші та трудомісткі чорнові роботи. Це ідеально підготовлена основа для проведення фінального оздоблення.
РТ: Як ви підходили до архітектури будинків та технологій?
Т. М.: Ми обрали мінімалістичний сучасний стиль, який не втрачає актуальності з часом. Це стримані кольори фасадів, гармонійні пропорції, продумані деталі. З технічного боку Happy 7 зводиться за монолітно-каркасною технологією, зі стінами з керамічного блоку, утепленими мінераловатними плитами. У квартирах встановлять двокамерні склопакети, протиударні двері та індивідуальні газові котли. Усі будматеріали та устаткування висококласні та енергоощадні. Обирали так, ніби будуємо для себе — бо ми справді так і робимо.
РТ: Сьогодні для покупців важливе питання не лише комфорту, а й інвестиційної привабливості. Що ви можете сказати у цьому контексті?
Т. М.: Ми пропонуємо якісне житло за більш ніж адекватною ціною. Старт продажів — від $990 за квадратний метр. Після введення в експлуатацію очікуємо $1400-1500. Це означає, що ранні інвестори можуть розраховувати на прибуток до $400-500 з кожного квадратного метра. Софіївська Борщагівка активно розвивається, попит зростає щодня, тож якісне житло тут завжди матиме ціну та запит.
До речі, у комплексі Happy 7 продаж квартир здійснюється через механізм МОНів — спеціальних майнових прав на майбутній об’єкт нерухомості. Це означає, що покупець отримує юридичне право на квартиру ще на етапі будівництва, до її введення в експлуатацію. Механізм дає покупцям юридичну впевненість й захист прав, адже усі угоди реєструються в Державному реєстрі речових прав, що гарантує відсутність подвійного продажу, договір МОН нотаріально посвідчується, а це додатковий рівень безпеки та юридичної сили угоди, забудовник зобов’язаний залишати частину квартир (5-10%) непроданими до завершення будівництва. Покупці також мають доступ до дозвільних документів і можуть відстежувати хід будівництва, що гарантує прозорість процесу та безпеку інвестицій.
Житловий комплекс Happy 7
РТ: Питання доступності житла сьогодні надзвичайно важливе. Чи передбачені у Happy 7 спеціальні програми для покупців?
Т. М.: Так, ми чудово розуміємо, що зараз багатьом родинам складно придбати житло лише за власні кошти. Саме тому ми працюємо над тим, щоб квартири у Happy 7 можна було купувати за державною програмою «єОселя». Наразі ведемо перемовини щодо акредитації комплексу в найбільших банках України. Також плануємо пропрацювати та запропонувати кілька власних пільгових програм, зокрема для переселенців та військових.
Для тих клієнтів, хто не зможе оформити «єОселю», ми пропонуємо власну розстрочку від забудовника. Вона буде максимально гнучкою та комфортною: із можливістю підлаштувати графік платежів під індивідуальні можливості сім’ї. Наша мета — зробити житло у Happy 7 доступним для якомога більшої кількості людей, які мріють про свій дім.
РТ: Як ви бачите майбутнє ПБФ як девелопера?
Т. М.: Happy 7 — це наш перший крок. Але ми точно не зупинимося. У нас є амбіція формувати нові стандарти якості житла в Україні, й ми будемо наполегливо йти до втілення її у життя. Наша мета — створювати простори, де кожен мешканець почуватиметься вдома. Йдеться не лише про зручні квартири, а й про середовище довкола них. Кожен метр прибудинкової території має працювати на комфорт та безпеку: тут завжди є місце для ігор та розвитку дітей, відпочинку дорослих, формування та спілкування сусідської спільноти.