Рубрика: Торговельна нерухомість

  • Ринок торговельної нерухомості  в першому півріччі 2024: про повернення до довоєнного рівня говорити зарано

    Ринок торговельної нерухомості в першому півріччі 2024: про повернення до довоєнного рівня говорити зарано

    Ринок ритейлу демонструє стійкість попри об’єктивні негативні чинники (нестійкий споживчий попит, зниження купівельної спроможності) й поступово наближається до показників 2021 року. Property Times  разом з експертами підбив підсумки першого півріччя на ринку торговельної нерухомості.

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості в регіонах: вплив безпекових викликів та міграційних процесів

    Посилення українських брендів, зміна споживчих інтересів та соціальна складова

    В першому півріччі 2024 року на ринку спостерігалися як негативні, так і позитивні тенденції. Серед перших аналітики CBRE Ukraine називають падіння індекса споживчих настроїв. Згідно з дослідженням агенції Info Sapiens, на кінець червня 2024 року цей показник в Україні  знизився на 8 пунктів, досягнувши рівня 64,5. 

    «Інфляційні та девальваційні очікування зросли, що призвело до посилення невизначеності, яка впливає на поточний стан та майбутні перспективи українського ринку. Згідно з останнім опитуванням Американської торгової палати (АСС) та Citi Ukraine, 60% респондентів відзначили зміни в споживчій поведінці на товари і послуги, зменшення попиту через зниження купівельної спроможності та відсутність довгострокового планування, — коментують аналітики CBRE Ukraine. Однак серед ключових спостережень, респонденти також відзначили зростання попиту на товари українського виробництва, що позитивно впливає на вітчизняних виробників та посилює їхню присутність на ринку».

    Серед позитивних трендів Ганна Корягіна,  СЕО Nhood Україна, директор з Tenant Representation Nhood Holding, зазначає трансформацію українського ритейлу. «Хотілось би відмітити не просто активний розвиток українських брендів, які все активніше виходять в оффлайн простір, а й суттєві якісні зміни та розвиток нових більш преміальних форматів (відкриття Всі.Свої в новому форматі в ТРЦ Respublika, флагманський магазин Vovk в ТРЦ Blockbuster Mall, відкриття вже декількох магазинів Eva Beaty з додатковими послугами та унікальним досвідом для відвідувачів, ребрендінг бренду Cabanchi.com тощо)», — пояснює експертка. 

    «Присутність українських брендів протягом останніх років у фізичному ритейлі зростає. Це стосується як fashion брендів, які продовжують активну експансію у кращі ТЦ Києва (11 відкриттів у різних торгових центрах таких брендів як Arber, brabrabra, Cher17, OneByOne, Famo, Pigul, Vsi Svoi, Papaya, The Lace), так і ритейлерів сегменту електроніки, краси та здоров’я та e-commerce в цілому. Примітно, що тренд супроводжується також виходами ритейлерів на ринок у нових форматах, як наприклад Епіцентр Express, EVA Beauty, — додають аналітики CBRE Ukraine. — Відтак, зростання попиту на українські товари дозволяє локальним брендам шукати нові шляхи розвитку, робити фокус на фізичну присутність у торгових об’єктах та за допомогою нового  формату ставати більш зручнішим для споживача, який вже давно знайомий із брендом».

    Безперечно, одним з важливих трендів й маркерів, які свідчать про відновлення ринку, стало повернення  в Україну  іспанського ритейлера Inditex, який відкрив свої магазини у Києві та Львові. Очікується, що наступним важливим кроком стане повернення  шведського ритейлера IKEA.

    Євгенія Локтіонова, директор компанії UTG, серед важливих трендів називає зміну  споживчих переваг: «Після періоду короновірусу та початку війни, люди трансформують ажіотажний попит (автономність, системи життєзабезпечення, затоварювання продовольства ліків, засобів гігієни) в класичні товари та повертаються в торговельні галереї за одягом та взуттям». 

    Також  Ганна Корягіна виділіла ще кілька трендів, які були характерні для ринка в першому півріччі 2024 року:

    поступове та стабільне відновлення ринку торговельної нерухомості, що підтверджується як відкриттям нових брендів (Half Price, EA7, KitcheAid та інші), так і переходом девелоперів до фінальних стадій будівництва проєктів, розпочатих ще до війни;

    збільшення витрат населення, при тому великі покупки, пов’язані з суттєвим фінансовим навантаженням, досі не є пріоритетом, виключенням стає та техніка, яка дозволяє вирішувати проблеми з відключенням електроенергії;

    нові більш адаптивні формати (активний розвиток «Епіцентр Express»);

    розвиток F&B сегменту (за даними The Village,18 нових закладів в Києві було відкрито в квітні, 15 – в травні, ця тенденція тільки набирає обертів).

    «Зі збільшенням відключень електроенергії зростає відвідуваність фуд-кортів та операторів, які продають готові страви. Зросла готовність наших партнерів оновлювати застарілі формати, відкривати нові магазини. Інтернет-продажі в частині попереднього замовлення зберігають свою актуальність та позитивну динаміку, — зазначає Директорка департаменту торговельних площ групи компаній Arricano в Україні Олена Швець. — В регіонах у 2024 році  підсилився тренд цілеспрямованого, швидкого, завчасно спланованого шопінгу.  Збільшилась готовність операторів інвестувати у запуск нових магазинів та відновлення об’єктів, які зазнали пошкоджень. У наші регіональні торговельні центри у Кривому Розі та Запоріжжі заходять нові для об’єктів бренди та відбувається збільшення присутності операторів категорії електроніка, які змінюють локації на більш великі за площею».

    Посилюється ще один важливий тренд — торговельні центри стають  просторами підтримки й допомоги. «Під час блекаутів ТРЦ підтримує атмосферу життя і надає можливості для підключення до електроживлення для підзарядки гаджетів та роботи, для проведення часу з близькими; організовує сімейні заходи та реалізує освітні й творчі проєкти для дітей, — коментує  Директорка департаменту маркетингу групи компаній Arricano в Україні Інна Морозова. —  ТРЦ продовжують посилювати свої позиції як важливі об’єкти соціального життя для місцевого ком’юніті та слугують комунікаційним містком між освітніми, медичними, соціальними, комерційними закладами, органами державної влади і споживачами. Остаточно змінився вектор напрямків та типів офлайн заходів. Ключові акценти будь-яких активностей у ТРЦ — діти, допомога армії, підтримка соціальних ініціатив».

    Відвідуваність, орендні ставки та вакантність

    Індекс самопочуття ритейлу поступово  покращується, вакантність знижується,  а от суттєвих змін щодо відвідуваності поки не спостерігається. 

    Читайте также: Ринок нерухомості України: виклики війни та перспективи розвитку. Дослідження URE Club

    «Ми фіксуємо повільне покращення ситуації при розрахунку Індексу самопочуття ритейлу (RWBI)», — говорить Дмитро Топольськов, голова Дослідницької групи Української Ради Торгових Центрів, керівник дослідницької компанії Ukrainian Research Bureau (URB). — Втім про повернення на довоєнний рівень говорити зарано, особливо враховуючи кількість громадян, що перебувають за кордоном. Зазначимо, що покращення ситуації відбувається попри зростання часу вимушеного простою ТЦ внаслідок повітряних тривог. В першому півріччі 2024 р. цей показник подвоїв значення аналогічного періоду минулого року та сягнув свого максимуму».

    Відвідуваність  тримається приблизно на рівні середніх показників минулого року. «Після історичного мінімуму в середині 2022 року (291 особа на 1 000 кв. м) спостерігається відновлення відвідуваності, яка на липень 2024 року складає 380 осіб на 1 000 кв. м (окружного формату — 504 особи на 1 000 кв м регіонального формату — 305 осіб). Центри районного формату ( с переважанням товарів повсякденного попиту ) найменше схильні до коливань відвідуваності», — коментує  Євгенія Локтіонова.

    За даними, які надав  Дмитро Топольськов, в першому півріччі 2024 р. відвідуваність ТЦ становила 479 особи в день на 1 000 кв. м GLA, причому для Києва цей показник дорівнює 602 особи, для регіонів – 427.

    Аналітики компанії NAI Ukraine наводять наступні показники:
    зниження вакантності до 7,9% — повернення міжнародних груп знизило вакантність, проте «здоровий» відсоток вакантності в ТРЦ та відсутність IKEA «утримує» об’єкти від «0» вакантності. Що стосується вакантності в ТРЦ на заході країни, вона суттєво наближалася до «0», адже внутрішня міграція населення і повернення людей додому створило попит і ритейлери відповіли на нього своєю присутністю;
    пропозиція по Києву складає 1,7 млн кв. м;
    обсяг роздрібної торгівлі (показник 2023 року) дорівнює 49,7$ млрд.

    «Середня ставка оренди для ліквідних вакантних лотів знаходиться на рівні 28$ за 1 кв. м, не включаючи ПДВ. Для лотів до 50 кв. м вона становить 40$, для лотів 50-150 кв. м — 26$, для лотів 50-150 кв. м — 21$ та для лотів понад 250 кв. м —15$ за 1 кв. м», — коментує Дмитро Топольськов.

    Станом на кінець першого півріччя 2024 на ринок не було введено жодного нового торгового центру,  що зберегло загальний обсяг конкурентної пропозиції торгових площ на рівні близько 1,59 млн кв. м, зазначають аналітики CBRE Ukraine.  До кінця 2024 року не передбачається введення нових торгових центрів у Києві. Так само не було введено в експлуатацію жодного ТЦ у інших областях України. Однак тенденція до відкриття або планів на потенційне введення в експлуатацію невеликих регіональних торговельних центрів у більш безпечних регіонах країни зберігається. «Відсутність девелопменту безпосередньо пов’язана зі зростанням вартості будівництва та операційних витрат, підвищеними безпековими ризиками, перебоями з енергопостачанням, дефіцитом кваліфікованої робочої сили та обмеженим доступом до боргового фінансування», — пояснюють аналітики .

    Нові відкриття під питанням 

    В другому півріччі 2024 року будуть зберігатися тенденції, які озвучили експерти, суттєвих змін щодо ключових показників  не очікується. Загалом поточний рік може стати першим роком від початку повномасштабного вторгнення, коли не буде відкрито жодного професійного ТЦ. 

    Запуск одного з найочікуваніших проєктів — ТРЦ  Ocean Mall — було перенесено на зиму 2024-25, точна дата поки не заявлена. 

    «Девелопери, як і ритейлери, спостерігають за ситуацією і обережні в кроках, проте зважуючи всі ризики і оцінюючи перспективу, завершують будівництво, — коментує  Ганна Корягіна. — Адже механізми, які вже запустили,  це великий об’єм комплексу дій: і в частині будівельних робіт, і підписанні договорів з обслуговуючими організаціями, і в частині комерціалізації торговельних площ. Хочу зазначити, що орендарі завзято готуються до відкриття нових локацій».

    У зв’язку з прогнозами про відсутність нової пропозиції у 2П 2024 у Києві, очікується, що середня вакантність у найкращих торговельних центрах залишатиметься стабільною або демонструватиме поступове зниження, стверджують аналітики CBRE Ukraine.  Прогнозується, що за умови стабілізації валютного курсу та повільного відновлення економіки, орендні ставки залишаться практично незмінними.

    В регіонах до кінця 2024-2025 років планується до введення в експлуатацію близько 176 000 кв. м торгових площ, однак експерти не  виключають, що дати відкриття нових ТЦ можуть переноситись через блекаути, безпекові ризики, відсутність робочої сили та інші, пов’язані із повномасштабним вторгненням, причини. 




    https://propertytimes.com.ua/retail_property/rinok_torgovelnoyi_neruhomosti_v_pershomu_povrichchi_2024_pro_povernennya_na_dovoenniy_riven_govoriti_zarano

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості у 2024 році: виклики, адаптація та перспективи

  • Ринок торговельної нерухомості в регіонах: вплив безпекових викликів та міграційних процесів 

    Ринок торговельної нерухомості в регіонах: вплив безпекових викликів та міграційних процесів 

    Ринок торговельної нерухомості в Україні зазнав значних змін від початку повномасштабної війни: через безпекові та економічні виклики, міграційні процеси та мобілізацію. Property Times досліджував, як розвивається ритейл в різних регіонах України, спираючись на коментарі провідних експертів галузі.

    Читайте также: Ринок нерухомості України: виклики війни та перспективи розвитку. Дослідження URE Club

    Попит на торгові площі в регіонах

    За словами Віталія Бойка, CEO компанії NAI Ukraine, Київ та Львів залишаються ключовими центрами для розвитку торгової нерухомості завдяки високій концентрації населення та ділової активності. 

    «Стосовно інших регіонів для ТЦ, ми б відмітили Івано-Франківський, Закарпатський, Вінницький, Житомирський, Тернопільський та Волинський. При проведенні опитувань ритейлерів найчастіше ми чули саме ці області, де планують або бажають відкриття нових точок, але часто якісних ТРЦ недостатньо в цих регіонах, і тому ритейлери шукають приміщення не в ТРЦ, а на торгових вулицях чи на перших поверхах у нових житлових мікрорайонах. Оскільки міграція населення проходила і в райони за межами великих міст та обласних центрів, то нарешті з’явився попит на торгові об’єкти у форматі ритейл-парки на жвавих перехрестях великих магістралей чи у маленьких містах, але з великим автомобільним транзитним трафіком. Але найбільш затребувана локація в складі класичних торгово-розважальних центрів регіонального формату. Це робить інвестиційно привабливим будівництво нових об’єктів. Але неможливість залучення кредитів суттєво обмежує новий девелопмент добудовою до вже працюючих об’єктів у вигляді нових черг», коментує Віталій Бойко.

    Щодо продуктового ритейлу, то тут тенденція схожа. «Основна маса нових продуктових магазинів у 2022-2023 роках відкривалася на заході України (36,4%) та в центральній частині (~20%). Це обумовлено як фактором відносної безпечності цих регіонів, так і різким збільшенням кількості споживачів за рахунок евакуйованих», — пояснює директор компанії UTG Євгенія Локтіонова. 

    Поточна ситуація

    Аналіз ситуації в регіонах від NAI Ukraine:

    • Хмельницький: головний ТРЦ міста «Оазіс» має майже 15-річну історію, але недостатньо площ, щоб вмістити всі бренди в нових форматах, які готові працювати у регіоні. Є потреба у великому та сучасному об’єкті зі зручною локацією.
    • Тернопіль: велика потреба у площах для нових брендів і тільки один об’єкт на все місто «Подоляни». Але вчасне введення в експлуатацію нової черги «Подоляни Молл» (20 000 кв. м) дозволить вмістити більшість бажаючих. Запланована третя черга «Подоляни Парк» перетворить об’єкт у суперрегіональний ТРЦ у форматі ритейл-резорт та дасть можливість відкритись і світовим фешн-гігантам. 
    • Львів: попри три регіональні ТРЦ, потреба в новому об’єкті (чи розширенні існуючих) є і може забезпечити високий орендний дохід і швидке повернення інвестицій.
    • Закарпаття: до війни були сумніви у багатьох ритейлерів у рентабельності їх магазинів в цих регіонах, у тому числі через слабку економіку регіону і великий прикордонний рух до торгових об’єктів Угорщини та Словаччини, але зараз безперечно є потреба в повноцінних об’єктах як в Ужгороді, так і в Мукачево.
    • Івано-Франківськ:  попри те, що нарешті в місті з’явився якісний ТЦ, потреба в новому об’єкті не зникла, оскільки попит на площі суттєво перевищує наявність площ у «Велесі». Яремчансько-Буковельський регіон має потужний і стрімко зростаючий потенціал для власного ТРЦ, але його формат має на 100% відповідати очікуванням відвідувачів навколишніх резортів.
    • Чернівці: мають незадоволений попит і потребують нового великого об’єкта з якісною локацією.

    Бренди та оператори

    По всій території України спостерігається позитивна динаміка на розширення мереж основними ритейлерами. Лідерами по відкриттю є Київська, Дніпропетровська, Львівська, Хмельницька та Одеська області, зазначає Віталій Бойко.

    За даними аналітиків CBRE Ukraine, станом на 3 кв. 2024,в регіонах спостерігались виходи таких брендів як, Kiko Milano (італійський бренд косметики), брендів House та Sinsay польської групи LPP, The North Face (американський бренд спортивного одягу), fashion бренду Half Price польської ритейл-групи CCC та інших. Примітно, що нові відкриття були зосереджені не лише у західних, відносно безпечних регіонах, але й у центральних та південних. Також активно продовжують свою експансію у регіони ритейлери сегмента електроніки (Comfy, Алло, Фокстрот), краси та здоров’я (Eva, Eva Beauty, Prostor) та товарів для дому (JYSK, Епіцентр Express).

    Крім того, тренд на зростання присутності українських fashion брендів у фізичному ритейлі, а саме у кращих ТЦ продовжується. Відтак, протягом дев’яти місяців 2024 року було зафіксовано понад 19 таких відкриттів у регіонах: Arber, brabrabra, Cher17, Coosh, Famo, MustHave, OnebyOne, Vovk та інших брендів.

    «Український виробник Goldi  за 2 роки збільшив свою присутність на 10 000 кв. м, також найбільш активним є польський оператор Sinsаy — оператор збільшив свою присутність на 99 магазинів за три роки, таким чином зараз має мережу зі 143 магазинів, магазин техніки та електроніки Comfy — відкрив 36 магазинів», — додає Євгенія Локтіонова.

    «У напрямку food retail найшвидше зростають локальні мережі, особливо в західних і центральних регіонах. Серед лідерів – «Файно Маркет» з Кропивницького, що розширилася на 17 магазинів, та «Сім23» із Луцька, що активно розвиває свій новий бренд «Сімі». «АТБ-Маркет» і Fozzy Group також продовжують відкривати нові торгові точки, хоча темпи зростання трохи знизилися через воєнний стан, — коментує Віталій Бойко. — Сегмент аптек показує найвищий приріст. У першому кварталі 2024 року відкрилося 280 нових аптек, що вказує на стабільне зростання, особливо в регіонах, які залишаються віддаленими від зони бойових дій. Найбільша кількість аптек зосереджена в Києві, Дніпрі та Львові. Лідерами залишаються «Аптека Магнолія», «Мережа Аптек Подорожник» та «Аптечна Мережа 9-1-1».

    Відкриття

    За даними, які наводять аналітики CBRE Ukraine, протягом останніх 2 років, в регіонах було введено в експлуатацію близько 74 000 кв.м якісних торгових площ. Серед найбільших відкриттів: ТЦ «Меркурій» (26 000 кв. м) в Одесі, 2 черга Veles Mall (25 000 кв. м) в Івано-Франківську, ТЦ Fabrik (9 500 кв. м) у Львові. 

    Торгові об’єкти, які відкрилися у 2022-2024 роках (за даними UTG ) :

    Київ

    Lake Plaza (ex-Метрополіс), вул.Героїв полку «Азов», 12 (2022)
    Hlybochytsky, вул. Глибочицька, 44 (2022)
    Regina, вул. Булаховського, 5 (2022)
    NOVUS Радужний, пл.Керченська, 7 (2022)
    Desna Sky, вул. Бальзака, 85 (2023)
    ТЦ Rostok, вул.Гарматна, 26/2 (2023)
    Реконструкція «Епіцентр-1», вул. Братиславська, 11 (2023)
    «Епіцентр», вул. Бальзака, 65/1  (2024)
    «Епіцентр», шосе Одеське, 8 (2024)

    Дніпро

    Dmart, вул. 8 Березня, 11 (2023) 

    Івано-Франківськ

    Добудова ТРЦ Veles Mall, вул. Вовчинецька, 223  (2023)
    Реконструкція «Епіцентр», вул. Івасюка, 17 (2023)

    Луцьк

    «Гроно Маркет», просп. Відродження, 29 (2022)
    ТЦ «BAOBAB», вул. Ранкова, 2 (2023)
    ТЦ «Меблі Ясен», вул. Рівненська, 116 (2023)
    ТЦ «Агромат», вул. Привітна, 54 (2024)

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості у 2024 році: виклики, адаптація та перспективи

    Львів

    ТОЦ Fabrik, вул. Стрийська, 45 (2022)
    ТЦ «ЛАЗ 695», вул. Стрийська, 45а (2022)
    ТЦ «Вертикаль», вул.Антоновича, 120 (2024)
    Простір DUCK’S LAKE,  вул. Стрийська, 200 (2022)

    Одеса

    ТЦ «Меркурій», вул.Семена Палія, 99  (2023)

    Рівне

    ТЦ Happy Mall, вул. Сергія Бачинського, 5 (2022)

    Ужгород

    ТРЦ Pannonia, пл.Поштова, 4 (2022)

    Хмельницький

    ТЦ Urban Street, вул.Січових Стрільців, 6  (2022)

    Ізмаїл

    ТЦ «ОДІС», пр. Незалежності 40

    Очікування

    На думку Віталія Бойко, для ринку важливу роль відіграє не тільки відкриття нових об’єктів, а й відновлення пошкоджених ТЦ/ТРЦ внаслідок агресії. «В Україні нараховується 35 пошкоджених або зруйнованих ТРЦ. 17 із них відновили своє функціонування через відносно невеликі пошкодження інші залишаються закритими. За загальними оцінками втрати для комерційної нерухомості складають приблизно 500 000 кв. м. Закриті обʼєкти можуть отримати нове дихання через модернізацію та реконцепцію, що дозволить створити поштовх для ринку в період відновлення, — впевнений експерт. — Із найбільш очікуваних ТРЦ залишається OCEAN MALL загальна площа якого становитиме 300 000 кв. м, орендна — понад 117 000 кв. м.

    При сприятливих умовах на економічному та військовому фронті у 2025 очікується відкриття приблизно 15 ТЦ/ТРЦ в різних областях».

    Торгові об’єкти, які очікуються та можуть бути відкриті у 2025/2026 (за даними UTG):

    Вінниця

    ТРЦ Brigantina, вул. В.Чорновола, 2
    ТЦ Grace Mall, ш. Барське
    ТЦ OLD TOWN, вул. Д.Нечая, 171
    АЦ «Юність», просп. Юності, 35

    Дніпро

    ТРЦ «Тополь», вул. Панікахи, 59
    Terra Nova Тополь, вул. Панікахи, 15

    Львів

    ТК «Любінське сяйво», вул.Садова / Петлюри
    LOCUS, смт Рудне, вул. Шептицького, 2

    Луцьк

    ЖТЦ Prime Park, вул. Рівненська / Окружна

    Київ

    Ocean Mall, вул. Антоновича, 176
    BalticSky, пров.Балтійський, 23
    Lukyanivka, вул. Дегтярівська, 7
    White Lines, вул.Васильківська, 1
    April Mall, просп.Л.Курбаса,19
    SKY AVENUE, вул.Народного Ополчення, 3
    Dibrova Park, вул. Північно-Сирецька
    KyivProject CitySpace, вул.Б.Хмельницького, 16-22
    Pobeda Mall, просп. Перемоги
    ЖТК Poetica, вул. Дегтярівська,25
    ЖК Start, вул.Шолуденка, 32
    InterGal City, вул. Старонаводницька, 16Б
    Дитячий світ-2, вул. Малишка, 3
    ТРЦ Svitlo Mall, шосе Столичне, 1

    Одеса

    МФК ITown, вул.Софіївська
    ТЦ «Острів» (реконструкція 1 черги), вул. Новощепний ряд, 2
    ТЦ «Акварель», просп.Небесної сотні

    Полтава

    2 черга «Київ» на вул. Зеньківська, 6/1

    Тернопіль

    ТРЦ Warshawsky, шосе Підволочиське

    Ужгород

    ТРЦ КОRОNА, вул. Фенцика, 5
    ТРЦ «Україна», пл.Кирила та Мефодія, 3
    ТОЦ IDM Mall, наб. Незалежності, 9
    ТЦ Groklin, Слов’янська набережна, 31
    ТЦ Gagarin, вул. Гагарина, 2
    ТЦ Life Plaza, вул. Баб’яка

    Хмельницький

    ТОЦ «Темп»,  просп. Миру, 99
    ТРЦ Proskyriv Plaza, вул. Зарічанська
    ТРЦ Sport Сity, вул. Прибузька, 5/1
    2 черга ТРК Urban Street, вул.Січових Стрільців, 6
    ТЦ Grand Palace, вул. Подольська / Свободи

     Ізмаїл

    ТЦ Pokrovsky вул. Покровська 46

    Житомир

    ТЦ Place, пр. Незалежності 451
    ТРЦ Global UA, вул. Київська 77, 4 черга

    «Торговельно-розважальні центри  будуть розвиватися як окремий вид комерційної нерухомості: рітейл-парки або ТРЦ у невеликих не обласних містах з населення у 50 000 — 100 000. Власники великих ритейлерів ( АТБ, Коло, BGV Group Management), крім свого продуктового ритейлу параллельно  развивают сегмент комерційної нерухомості, а саме невеликі ТРЦ (3—4 тис. кв. м) та здають в оренду іншим магазинам. Це абсолютно європейська модель розвитку ТРЦ у невеликих містах з населенням 50 000—100 000 жителів», — прогнозує Олександр Бондаренко, керуючий партнер Bureau of Investment Programs


    Фото: ТРЦ Veles Mall

    https://propertytimes.com.ua/retail_property/rinok_torgovelnoyi_neruhomosti_v_regionah_vpliv_bezpekovih_viklikiv_ta_migratsiynih_protsesiv

    Читайте также: Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ

  • Ринок нерухомості України: виклики війни та перспективи розвитку. Дослідження URE Club 

    Ринок нерухомості України: виклики війни та перспективи розвитку. Дослідження URE Club 

    Війна внесла значні зміни в усі сфери життя України, і ринок нерухомості не став винятком. Попри складнощі, викликані активними бойовими діями, економічною нестабільністю та демографічними викликами, український бізнес демонструє неймовірну стійкість і здатність адаптуватися. Property Times підготував огляд ринку нерухомості на основі дослідження, проведеного URE Club серед членів бізнес-спільноти. Матеріал  висвітлює основні проблеми, тренди та перспективи цього сектора в умовах воєнного часу.

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості у 2024 році: виклики, адаптація та перспективи

    Кадрові виклики

    Проблема кадрів у будівельному секторі України існувала ще до війни, але тепер вона набула критичного характеру.

    За результатами тогорічного дослідження, тільки в 35% компаній кількість працівників не змінилась протягом 2022 року. В цілому, скорочення від 10 до 50% і більше пережили 62,8% компаній ринку. Останнє ж дослідження 2024 року вказує, що в більшості (64%) компаній жодним чином не змінилася кількість працівників, а майже 20% навпаки збільшили кількість працівників. І лише 17% зменшили кількість працівників в поточному році. 

    Щодо планів на 2025 рік: 51,4% планують збільшення штату на 10-30%, ще 3% більше ніж на третину, і 44% не передбачають змін у кількості працівників. Лише 1% опитаних компаній планують зменшення штату, йдеться в дослідженні.

    Офіс компанії: релокація, зміна чи відмова 

    У 2024 році компанії продовжували шукати оптимальні варіанти розміщення своїх керуючих офісів. Лише 1,5% компаній відмовилися від офісу (у 2023 році таких компаній було 16%), 6,9% релокувалися до іншого міста (5% у 2023 році) та 15,3% змінили адресу офісу (проти 16,5% у 2023 році). 

    Нові проєкти та інвестиційні можливості

    Згідно з опитуванням у 2023-2024 році понад 61% компаній відновили роботу над новими проєктами, а ще 22,2% відновили частково. 

    У 2024 році компанії з сегмента житлової нерухомості добудовували комплексні проєкти ЖК, відкривали продажі у нових чергах, починали роботи по нових проєктах, більшість з яких були заплановані/підготовлені ще до початку повномасштабного вторгнення. 

    Щодо компаній, які працюють у сегменті комерційної нерухомості, то з початком війни ситуація дедалі погіршується майже в усіх сегментах, за виключенням логістичної нерухомості. Офісні центри стикаються з проблемами вакантності, зниженням орендного доходу, вимогами індивідуальних знижок для великих орендарів. І хоча показники ритейлу (роздрібної торгівлі) за останні 2 роки досить позитивні й стабільно зростають, ситуація з торгівельними центрами не така райдужна: вимоги закриття під час повітряних атак, необхідність забезпечення безперебійного живлення, зниження трафіку та зниження орендних ставок, закриття магазинів іноземних брендів. 

    Представники сегмента готельної нерухомості, які безумовно також зазнають негативного впливу через брак персоналу, зниження платоспроможності населення, втім відмічають, що заповнюваність та дохідність дуже залежить від розташування проєктів.

    Згідно з дослідженням, сегмент логістичної нерухомості на сьогодні експерти визнають, як один з найбільш стабільних та інвестиційно привабливих. 

    Про готовність розпочинати нові проєкти у 2025 році  заявили 77,8% з опитуваних, при тому, що ще 12,5% виразили часткову готовність і лише 9,7% означили, що не мають у планах нових проєктів. 

    Читайте также: Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ

    Сегмент комерційної нерухомості:

    • Логістична нерухомість — найстабільніший сектор із високим інвестиційним потенціалом. Попит на складські приміщення в західних регіонах значно зріс через зміну логістичних маршрутів.
    • Ритейл демонструє змішані результати: стабільність у західних регіонах, але складнощі у великих містах через зниження трафіку та закриття магазинів міжнародних брендів.
    • Готельний бізнес залежить від розташування об’єктів та міграційних потоків.

    Експансія українського девелопменту за кордон

    З початку війни українські девелопери почали шукати можливості на зовнішніх ринках. 

    У 2022-2023 роках вивчали для себе можливість виходу на інші ринки для продовження роботи, утримання штату працівників та диверсифікації доходів 72,5% опитуваних. Проте, лише 17,6% відкрили офіс в іншій країні за результатами 2023 року. 

    У 2024 році кількість тих компаній, які готові розглянути можливість виходу на іноземні ринки знизилася до 66,7%, в той час, як зросла частка тих, хто наважився відкрити офіс за кордоном 22,2% компаній. 

    Цікава тенденція щодо зростання кількості тих компаній, які планують відкриття офісу за кордоном у наступний 2025 рік 13,9% та вагаються з відповіддю ще 15,3%

    Основними напрямками залишаються Польща, Чехія, Німеччина, а також більш туристичні регіони, такі як Іспанія та Португалія.

    Фінансування

    У розрізі фінансування, найбільш обговорюваною темою у колі експертів є питання механізмів фінансування, які можуть бути використані для зростання ринку нерухомості у 2025 році та після війни. Традиційно галузь в менший мірі розраховує на державу, та більшою мірою на приватний сектор, як локальних інвесторів, так і іноземних фондів. Але у порівнянні з тогорічним опитуванням цьогоріч більше сподівань на локального інвестора, ніж на іноземні фонди. 

    Перспективи та тенденції на 2025 рік

    Учасники ринку нерухомості налаштовані оптимістично. Більшість компаній (77,8%) готові розпочинати нові проєкти у 2025 році. Найперспективнішими напрямками вважаються:

    • житлова нерухомість;
    • складські приміщення;
    • реконструкція пошкоджених об’єктів;
    • інфраструктурні проєкти.

    У контексті післявоєнного відновлення країни, ринок нерухомості стане одним із центральних елементів економічного зростання. Однак, вирішення проблем із кадрами, демографічними змінами та доступом до фінансів є критичними для успішного розвитку.

    Щоб отримати повну версію дослідження, надішліть запит на пошту [email protected]

    https://propertytimes.com.ua/retail_property/rinok_neruhomosti_ukrayini_vikliki_viyni_ta_perspektivi_rozvitku_doslidzhennya_ure_club

    Читайте также: Ужгород і Закарпаття: нова географія українського ритейлу

  • Ринок торговельної нерухомості у 2024 році: виклики, адаптація та перспективи

    Ринок торговельної нерухомості у 2024 році: виклики, адаптація та перспективи

    2024 рік став періодом поступового відновлення українського ринку торговельної нерухомості, попри значні економічні виклики та воєнний стан у країні. Ринок демонстрував стійкість і адаптивність, що відобразилося у ключових показниках сектору та появі нових тенденцій.

    Читайте также: Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ

    Property Times разом з експертами підбив підсумки на ринку торговельної нерухомості.

    Відвідуваність зростає

    За даними Української Ради Торгових Центрів, у другому півріччі 2024 року Індекс самопочуття ритейлу (RWBI) досяг 29,6 пунктів, що є максимальним значенням з початку повномасштабної війни. Дмитро Топольськов, голова Дослідницької групи Української Ради Торгових Центрів, керівник дослідницької компанії Ukrainian Research Bureau (URB), підкреслює значне покращення відвідуваності торгових центрів: «Відвідуваність ТЦ за рік підвищилась на 7% та у 2-му півріччі 2024 р. становила для дуже великих, великих та середніх традиційних ТЦ 526 особи, а для малих — 749 осіб на 1 000 кв. м GLA в день».


    Індекс самопочуття ритейлу (Retail Well-Being Index – скорочено RWBI) розроблено у 2020 р. Українською Радою Торгових Центрів, який дозволяє в динаміці відстежувати рівень самопочуття ритейлу, враховуючи такі показники, як відвідуваність торгових центрів, вакантність площ в ТЦ та рівень ставок оренди. В пілотному режимі RWBI відстежується з серпня 2021 р.

    За даними, які наводить  Олена Забужко, комерційний директор Nhood Ukraine, у першому півріччі 2024 року середня відвідуваність торговельних центрів становила 479 осіб на день на 1 000 кв. м GLA. При цьому спостерігалася значна різниця між столицею та регіонами: «Для Києва цей показник дорівнює 602 особи, для регіонів — 427».

    Експерти UTG у своєму звіті відзначають, що відвідуваність у січні 2025 року прогнозується на рівні 383 особи на 1 000 кв.  м GLA. Вони також підкреслюють, що ТЦ окружного формату демонструють більшу стійкість у відвідуваності (507 осіб) відносно регіональних (308 осіб) об’єктів, а центри районного формату найменш схильні до коливань у відвідуваності.

    Вакантність та орендні ставки

    Ринок демонструє значну різницю у рівні вакантності між різними об’єктами. Згідно з даними Української Ради Торгових Центрів, середня вакантність площ ТЦ у вибірці не перевищує 2%. 

    За даними Олени Забужко, вакантність у найкращих торговельних центрах Києва знизилася на 2% з початку року, досягнувши 13% станом на вересень 2024 року.

    Група компаній Arricano поділилася даними щодо своїх об’єктів в Києві та регіонах. Олена Швець, директор департаменту розвитку торговельних площ Групи компаній Arricano в Україні, повідомляє: «Наразі рівень заповнюваності ТРЦ групи Arricano становить понад 95%, зокрема у ТРК «Проспект» та ТРК CITY MALL рівень вакантності — 0%. У 2024 році у ТРК Arricano відкрилося 35 нових магазинів та закладів, а трафік по групі компаній склав понад 21 млн відвідувачів».

    Експерти UTG зазначають, що в Києві вакантність характерна переважно для регіонального (15,1%) та окружного (15,2%) форматів і сконцентрована переважно у 4 об’єктах (Blockbuster Mall, «Мармелад», Promenada Center, Art Mall).

    Читайте также: Ужгород і Закарпаття: нова географія українського ритейлу

    Щодо орендних ставок, за даними УРТЦ, на кінець 2024 року ставка оренди на вакантні лоти у порівнянні з 1-м півріччям 2024 р. майже не змінилась та становить для лотів, площею до 50 кв. м — $71 без ПДВ за 1 кв. м на місяць, для лотів 50-100 кв. м — $29, для лотів 100-250 кв. м — $22, для лотів 250-500 кв. м — $16, та $10 на місяць для лотів площею понад 500 кв. м. 

    Олена Забужко підтверджує стабільність ставок: «Орендні ставки в найкращих торговельних центрах Києва залишаються стабільними. Наприклад, орендні ставки для типової галереї площею 100-200 кв. м становлять $7-55/кв. м».

    Тренди та виклики 2024 року

    2024 рік позначився низкою важливих тенденцій на ринку торговельної нерухомості.

    Олена Забужко виділяє кілька ключових трендів:

    • Тренд на підтримку національного продукту: «Українці свідомо підтримують національних виробників, стимулюючи купівлю українських товарів».  
    • Тренд на базові потреби: «Зовнішні виклики та війна змусила українців заощаджувати, скоротити витрати на другорядні товари (одяг, взуття, товари для дому та інше…)».
    • Мультифункціональні канали продажу: «Сучасний магазин — це омніканальний хаб де просто придбати товар не цікаво, тут подивитися онлайн каталоги та забрати товар, пити каву, слухати лекції та спілкуватися з лідерами думок». 
    • Соціальна відповідальність: «Спільні цінності та високі моральні стандарти — це нові емоційні зв’язки між брендами та користувачами». 

    Ще один важливий тренд, який посилився у 2024 році — пожвавлення інтересу до України збоку міжнародних брендів. 

    Про перспективи повернення світових брендів в Україну Property Times писав раніше. 

    Прогнози на 2025 рік

    Експерти сходяться у думці, що 2025 рік принесе подальше поступове відновлення ринку торговельної нерухомості, попри виклики й проблеми, обумовлені політичними та економічними факторами.

    Олена Забужко виділила такі тренди, які будуть панувати у 2025 році:

    • Агресивний розвиток проєктів соціальних товарів («Аврора», «Епіцентр», «Та-да»), які виходять на новий рівень та заходять в якісні ТРЦ;
    • Бренди масмаркет продовжать переймати досвід бутиків та інвестувати в краще обслуговування та сервіси. Водночас преміальні бренди утримуватимуть аудиторію, створюючи в просторах магазинів зони для дозвілля (кав’ярні, коворкінги, школи навчання та інші…);
    • Активний розвиток колоборації соцмереж та маркетплейсів. Новий досвід купувати не просто в онлайні, а завдяки рекламі лідерів думок.

    Олена Швець прогнозує: «Київ, як столиця, зберігатиме високий попит орендарів на якісну комерційну нерухомість, спричинений певною мірою дефіцитом. Водночас попит на комерційну нерухомість в східних регіонах, на відміну від західних, відновлюватиметься більш помірно».

    Детальніше про регіональний розподіл ринку ТРЦ читайте в нашому огляді.

    Експертка додає, що такі тренди, як зростання популяризації віддаленої роботи, зручність, комфорт та спорт, матимуть своє продовження і в 2025 році. А зростання тарифів на комунальні послуги змусять орендодавців та орендарів шукати нові інструменти для оптимізації споживання.

    Експерти UTG попереджають про потенційне збільшення конкуренції на столичному ринку, оскільки на 2025-2027 роки анонсовано до відкриття кілька нових ТРЦ, які суттєво збільшать пропозицію якісних орендних площ : White Lines (28 000 кв. м), BalticSky (20 000 кв. м), Ocean Mall (GLA — 110 000 кв. м), Lukiyanivka (47 052 кв. м), New Ray (34 500 кв. м, April Mall (36 500 кв. м), інші об’єкти — сукупно понад 250 000 кв. м. Вони прогнозують, що запуск нових проєктів збільшить профіцит торгових площ, що призведе до зростання вакантності до 17,0% у 2025 році.

    https://propertytimes.com.ua/retail_property/rinok_torgovelnoyi_neruhomosti_u_2024_rotsi_vikliki_adaptatsiya_ta_perspektivi

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

  • Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ

    Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ

    Повномасштабне вторгнення змусило український бізнес кардинально переосмислити свою роль у суспільстві. Особливо помітна ця трансформація у сфері торгівлі та розваг. Торгово-розважальні центри, які раніше були насамперед комерційними просторами, сьогодні виконують значно ширші функції, перетворившись на своєрідні соціальні хаби та центри підтримки.

    Читайте также: Ужгород і Закарпаття: нова географія українського ритейлу


    Благодійний концерт в ТРК «Проспект» на підтримку ЗСУ 

    Провідні гравці ринку вже адаптувалися до нової реальності й активно формують нову модель маркетингу — відповідальну, емпатичну, гнучку. Детальніше в матеріалі Property Times.

    Пункти незламності

    Від початку повномасштабного вторгнення рф торговельні  центри в Україні стали місцями, де відвідувачі можуть:

    • знайти безпечний прихисток під час тривог;
    • отримати базові послуги навіть під час відключень електроенергії;
    • долучитися до волонтерських і благодійних ініціатив;
    • знайти емоційну підтримку та відчуття спільноти.

    «Ще до 24 лютого 2022 року ми позиціонували наші об’єкти як ключові соціальні центри. З початком повномасштабного вторгнення соціальна роль ТРЦ лише збільшилась. 9 березня 2022 року в ТРЦ Nikolsky в Харкові було пряме ракетне влучання. Після цього, ми сфокусувалися на відновленні пошкоджень та забезпеченні безпеки відвідувачів і персоналу, облаштувавши укриття. Це було необхідно не лише заради відновлення бізнесу, а й для того, щоб показати, що в Харкові триває життя, щоб підтримати моральний та психологічний стан населення. Ми почали організовувати заходи, що допомагають людям згуртуватися та відволіктися від жахливих реалій. Зокрема, в укриттях ми проводили різноманітні благодійні та соціальні проєкти, та одним з найбільш емоційних, на той момент, були кінопокази на підземному паркінгу харківського ТРЦ NIKOLSKY. Наші ТРЦ перетворилися на справжні «пункти незламності», де можна було знайти укриття, зарядити ґаджети завдяки дизель-генераторам та навіть попрацювати», — розповідає Дмитро Бушмакін, маркетинг-директор Budhouse Group

    «Це було необхідно не лише заради відновлення бізнесу, а й для того, щоб показати, що в Харкові триває життя, щоб підтримати моральний та психологічний стан населення. Ми почали організовувати заходи, що допомагають людям згуртуватися та відволіктися від жахливих реалій»,  —  Дмитро Бушмакін.

    Ірина Шинкаренко, заступник голови ТОВ «Епіцентр К» у сфері комунікацій, реклами, звʼязків з громадськістю та ЗМІ розповідає: «У Києві спільно з КМДА ми створили гуманітарний штаб, забезпечивши логістику допомоги, транспорт, персонал і стратегічні запаси товарів. На сході країни разом з місцевою владою організували хаб для переселенців, який прийняв понад 150 тисяч людей.  Разом зі швейцарською компанією Intersport на заході України був створений гуманітарний хаб з доставки одягу, взуття, теплих речей.  Коли почалися масові відключення електроенергії, ми одними з перших облаштували станції підзарядки у всіх ТЦ, а в столичному Епіцентрі на Петрівці відкрили безкоштовний коворкінг на 100 робочих місць».

    Директорка з маркетингу Групи компаній Arricano в Україні Інна Морозова ділиться досвідом: «На початку війни ми оперативно відкрили ENERGY SPACE та Family Kids Space простори, де кожен охочий міг отримати необхідну підтримку: від можливості підзарядити гаджети та розігріти їжу до проведення часу всією родиною у сімейному просторі з безкоштовними настільними іграми та творчими локаціями тощо». 

    Соціальний маркетинг

    Про особливості маркетингу під час воєнного стану розповіла Ілона Антонюк, маркетолог Nhood Україна: «Традиційна модель маркетингу в ТРЦ орієнтувалась на чіткі метрики: відвідуваність, середній чек, кількість чеків, активації, що генерують продажі. Сьогодні ж ми бачимо, що лояльність і довіра до бренду ТРЦ формуються не лише через цінові пропозиції, а через позицію, дії, підтримку у складні часи. Проведення патріотичних виставок, організація пунктів збору допомоги для ЗСУ та НГУ, благодійні pop-up маркетплейси, безпечні івенти для дітей, освітні події для місцевих громад — усе це не просто «додаткові активності», це нове ядро маркетингу торговельного центру.

    Сучасний маркетинг подій у ТРЦ поступово відходить від лінійної моделі «афіша-івент-відео» на користь глибших і змістовніших форматів. Все більшої ваги набуває сторітелінг — історії про учасників, героїв, ідеї, які стоять за подіями. Інтерв’ю, рефлексії, іммерсивний контент — усе це не лише просуває захід, а й створює емоційний зв’язок із відвідувачем».

    Соціальний маркетинг уже не опція — це вимога часу, впевнена Ірина Шинкаренко. «Бренди, які не мають соціального обличчя, втрачають довіру. Люди обирають компанії, що мають чітку місію та діють, а не просто говорять», — підкреслює експертка.

    Основні напрямки соціальних ініціатив

    Цільова допомога ветеранам та військовим: 

    • збір коштів на медичне обладнання, реанімобілі та інші потреби,
    • підтримка програм реабілітації ветеранів.

    Українські ТРЦ/ТЦ регулярно проводять благодійні цільові збори на підтримку ветеранів та захисників.

    «У межах ініціативи «Рятуємо життя» компанія разом з покупцями та партнерами закупила та передала бойовим та цивільним медикам 77 реанімобілів. Також передали 500 генераторів на передову, — наводить приклад Ірина Шинкаренко. —  Близько 4000 наших працівників наразі служать у Збройних Силах України. Ми підтримуємо їх та їхні підрозділи, забезпечуючи необхідним спорядженням та технікою. Під час війни компанія продовжує виплачувати заробітну плату усім мобілізованим працівникам. Ми реалізуємо проєкти з реабілітації ветеранів з інвалідністю, зокрема, ініціативу «Підтримай життя без меж!» разом з благодійним фондом U+, спрямовану на допомогу захисникам у відновленні після травм. 

    «Arricano вибудувала довгострокові відносини з низкою перевірених благодійних фондів та громадських організацій і на постійній основі виконує предметні запити від підрозділів ЗСУ та НГУ. Крім цього, спільно з партнерами організовуємо благодійні заходи у наших торговельних комплексах, аби зібрати кошти на підтримку наших захисників», — коментує Інна Морозова, Arricano.

    «З початку повномасштабного вторгнення ТРЦ Respublika Park регулярно надає фінансову допомогу на лікування та реабілітацію захисників України. За 2023 рік ми разом з партнерами групи компаній спрямували понад 27 мільйонів гривень на благодійність. Усі збори коштів в ТРЦ та прилеглій території здійснюються на підставі укладених Меморандумів про співпрацю та відповідно до законодавства України.

    Найбільш ефективними форматами взаємодії вважаємо систематичну фінансову підтримку реабілітаційних центрів та організацію масштабних благодійних заходів із залученням відомих артистів, що дозволяє максимально привернути увагу до проблем захисників та зібрати необхідні кошти для їхньої підтримки.

    Наша співпраця з реабілітаційним центром TYTANOVI є одним із ключових напрямків цієї роботи. У 2024 році ми надали 2 млн 600 тис. грн фінансової допомоги центру TYTANOVI для фінансування високотехнологічних операцій з остеоінтеграції для захисників з високою ампутацією (вартість кожної операції близько 23 000 євро). Завдяки зібраним коштам вже з 10 березня розпочалися операції з остеоінтеграції імплантів ветеранам центру TYTANOVI, які проводить всесвітньо відомий австралійський хірург-ортопед професор Муньєд Аль Мудеріс,  — розповідає CEO ТРЦ Respublika Park Юлія Щаслива. — У співпраці з Федерацією морських багатоборств України було профінансовано спеціальний човен типу ЯЛ-6 вартістю 532 000 грн для реабілітації ветеранів».


    Благодійна кампанія на підтримку реабілітаційного центру TYTANOVI в ТРЦ Respublika Park

    В ТРЦ DREAM  проходять  регулярні виступи військових оркестрів та збирають донати. Також організують збори коштів на протезування для БФ «Побачимо перемогу» та підтримують проєкт «Птахи» Тати Кеплер, проводять зустрічі з військовими жінками спільно з ArmWomenNow.

    Також в ТРЦ DREAM  залучають ветеранів до соціальних проєктів. «Чудовий приклад — співпраця з Владиславом Єщенком (сапер ЗСУ, втратив зір при розмінуванні під Бахмутом). Він не тільки провів для команди DREAM і партнерів інтенсив на тему: «Як правильно комунікувати з людьми, що втратили зір?», але й став героєм наших відео в соцмережах. Це допомагає не лише підняти настрій, але й привернути увагу до соціально важливих тем. Ми віримо, що такі формати взаємодії не лише підтримують наших героїв, а й надихають спільноту на добрі справи», — наводить приклад Олексій Пашунов, керуючий директор ТРЦ DREAM

    «У межах проєкту «Енергія Єдності», яку було проведено в ТРЦ Lavina Mall у партнерстві з фондом НАСТУПУ було організовано масштабну благодійну акцію зі збором коштів на тренувальну систему MILES для Національної гвардії України. Захід об’єднав концертну програму, волонтерську активність, лекції з тактичної медицини та психологічної реабілітації — кожен відвідувач мав змогу долучитися через QR-код на локації, — коментує Ілона Антонюк, Україна

    Підтримка дітей

    • Організація заходів для дітей загиблих військових;
    • Підтримка дитячих будинків та реабілітаційних центрів;
    • Реалізація проєктів для дітей з особливими потребами.

    «Ми проводимо свята й майстер-класи для дітей з інвалідністю, підтримуємо дитячі будинки та реабілітаційні центри. Сумісно з фондом TULSUN, допомагаємо дитячому будинку сімейного типу ім. Лужецької Н.М. та Мостищенській спеціальній школі з дітками з інвалідністю. Сумісно з фондом Дани Ярової «Мрія дітей України», ми другий рік поспіль втілюємо бажання діток загиблих Героїв. Також, нещодавно, організували та провели для них майстер-клас з виготовлення дубайського шоколаду», — ділиться Олексій Пашунов.

    «Ще до початку повномасштабного вторгнення у херсонському ТРЦ FABRIKA ми започаткували благодійний проєкт Be Closer в рамках якого ми надавали допомогу місцевим діткам з різноманітними особливостями. Потім робота даного проєкту розповсюдилась по всіх наших ТРЦ, — розповідає Дмитро Бушмакін, Budhouse Group. Зараз ми продовжуємо допомогу діткам. Знаходимо різноманітні інтернати, лікарні збираємо дітей та привозимо їх до нас, влаштовуючи день нескінченних безкоштовних розваг. Минулого року ми відмовились від гучного святкування Дня Народження ТРЦ NIKOLSKY в Харкові, та кошти, які були заплановані на святкування віддали харківській благодійній організації Rotary Club, що є частиною міжнародної спільноти. За ці кошти було відправлено на відпочинок до Карпат дітей полеглих Героїв. Цього року ми плануємо зробити те саме. Окрім цього спонсоруємо дитячі футбольні команди, конкурси мистецтв, танцювальні колективи, що представляють Україну на міжнародних майданчиках».

    Arricano разом з партнерами допомагає дітям, які мають особливі потреби та/або інвалідність, долучається до ініціатив на підтримку дітей та молоді з синдромом Дауна.

    «У березні 2024 року ми перерахували 625 000 грн БФ «Таблеточки» на закупівлю ліків та витратних матеріалів для проведення нейрохірургічних операцій дітям з онкологічними захворюваннями, — розповідає  Юлія Щаслива, CEO ТРЦ Respublika Park. — Парк розваг Neopolis реалізував низку соціальних ініціатив — зокрема, благодійну програму «День щастя», у межах якої діти загиблих Героїв безкоштовно відвідували розважальний центр. Також у 2024 році було проведено інклюзивний табір для дітей з інвалідністю, що поєднував дозвілля, освітні активності та психологічну підтримку».

    Ірина Шинкаренко, «Епіцентр К» ділиться: «Проєкт «Ангелятка  добрих справ» виконує бажання дітей, що втратили батьків під час війни. Спільно з Intersport та НОК України реалізовуємо ініціативу «Інтерспорт – Дітям Героїв», де діти торкаються великого спорту, отримують спілкування з відомими спортсменами та подарунки, які допоможуть їм здійснювати спортивні мрії». 

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

    Культурні та освітні ініціативи

    • Проведення майстер-класів та культурних заходів;
    • Організація тренінгів з безпеки та медичної допомоги;
    • Підтримка українських творчих проєктів.

    Як підкреслює Дмитро Бушмакін, допомога в розвитку української культури — це інвестиція в майбутнє всієї України: «Минулого року ми підтримували збір Фонду Сергія Жадана на відновлення культурно-освітнього центру в селищі Високе».

    Група компаній Arricano особливу увагу приділяє збереженню та популярізації етнокультурної спадщини України. Про низку таких заходів розповідає Інна Морозова, Arricano: «Разом з офіційним партнером Національним музеєм Тараса Arricano підготував інтерактивну виставку «Жіночі сенси у творчості Тараса Шевченка». Це виставка дев’яти полотен — до кожного створено спеціальну відеоекскурсію від шевченкознавиці безпосередньо зі стін музейних залів. На виставці було представлено інтерактивну панель зі збіркою рукописів поета «Три літа»  та виготовлено ексклюзивні поп-арт піни «Шевченко: тренд поза часом». За підтримки освітніх партнерів: Маріупольського державного університету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету фізичного виховання і спорту України гості заходу взяли участь у флешмобі читців «Шевченківська весна». 

    Вже вкотре всі торговельні центри Arricano стали осередками з шанування та розвитку давніх традицій під час івенту «Колодій: традиційно зустрічаємо весну».


    Інтерактивна виставка «Жіночі сенси у творчості Тараса Шевченка» в ТРК «Проспект» 

    В основу розвитку трейд-маркетингового проєкту «1ST Stylish Stage by Проспект» закладено концепцію, спрямовану на збереження та популяризацію етнокультурної спадщини. Тема нового сезону spring/summer ’25 — National culture. ukrainian steppe: Скіфи – народжені степом. Збереження степової культури з її унікальними традиціями, фольклором та ремеслами і яскрава скіфська культура надихнули департамент маркетингу Arricano на переосмислення творчих надбань і створення унікальних композицій та сучасних луків.

    Ком’юніті-проєкт TRADITIONAL LEGO DAY цьогоріч був присвячений архітектурним пам’яткам. У Києві з кубиків конструктора збирали моделі архітектурних символів столиці. У Запоріжжі відтворили один із історико-архітектурних символів міста — Січову церкву Покрови Національного заповідника «Хортиця». У Кривому Розі досліджували унікальні інженерно-технічні особливості, одного із неофіційних символів міста — Криворізького швидкісного трамвая». 

    Екоініціативи, захист природи та тварин

    • Проведення флеш-мобів з екоспрямуванням;
    • Допомога та адопція тварин.

    В ТРЦ DREAM    вже три роки діє проєкт «Кітті Тіндер», за цей час в рамках проєкту було прилаштовано 286 котиків. Також у рамках проєкту «Лапки в безпеці» проведена     вакцинація та чипування 127 тварин.

    «В межах реалізації напряму корпоративно-соціальної відповідальності Arricano вкотре присвятила квітень важливим екоініціативам, зібравши спільноти ТРК «Проспект» та ТРЦ «РайON» у Києві, ТРК «Сонячна Галерея» у Кривому Розі та ТРК CITY MALL у Запоріжжі на GREEN MONTH. Щорічний проєкт прибирання та озеленення парку ДШК у Києві, активності спрямовані на сприяння збереженню і покращенню навколишнього природного середовища, прищеплення екологічних звичок містянам», розповідає Інна Морозова.  

    Безбар’єрність та інклюзивніть

    Створення безбар’єрного та інклюзивного простору стало вимогою часу.

    «Разом з Доступно.UA ми провели тест з безбар’єрності у ТРК «Проспект» та отримали експертну оцінку щодо відповідності стандартам інклюзивності, а раніше таке підтвердження від Доступно.UA вже отримав ТРК «Сонячна Галерея» в Кривому Розі. Наразі ми додатково працюємо над забезпеченням максимального комфорту перебування в торговельних центрах Arricano для всіх наших відвідувачів», — коментує Інна Морозова.

    В ТРЦ DREAM підтримують  інклюзивні проєкти «НовіМИ»  (кав’ярня, модельна школа, забіги).

    Парк розваг Neopolis в ТРЦ Respublika Park   адаптував свій простір для людей з інвалідністю та отримав сертифікат про безбар’єрність.

    Лояльність відвідувачів та підтримка збоку орендарів

    Усі керівники відзначають позитивні зміни у ставленні відвідувачів до своїх ТРЦ. Після початку повномасштабного вторгнення люди почали сприймати торгові центри не лише як місця для покупок, а і як простори, де можна отримати підтримку та відчути єдність з іншими.

    «Усе частіше ми отримуємо фідбек не про «знижки у магазинах», а про «дякуємо за вашу подію», «запросіть знову волонтерів», «ви створюєте атмосферу»,  — зазначає Ілона Антонюк, Nhood Україна.

    «Лояльність більше не купується знижками — вона створюється через цінності та спільні дії, — влучно формулює Ірина Шинкаренко. — Клієнти активно підтримують наші соціальні ініціативи, що свідчить про їхню довіру та бажання бути частиною позитивних змін. Наприклад до ініціативи «Рятуємо життя» долучилось 1,3  млн покупців, на ініціативу «Заряджай на контрнастрій» — 2, 5 млн покупців». 

    Особливо показовою є реакція відвідувачів на кризові ситуації. Як розповідає Олексій Пашунов: «Після ворожої атаки дронів 4 травня, яка частково пошкодила будівлю DREAM berry, ми відновили роботу вже до обіду. Якірні орендарі першими відчинили свої двері, а протягом дня до роботи повернулися й інші партнери. Станом на вечір понад 80% магазинів, закладів та сервісів працювали у звичному режимі. Відвідуваність зросла».  

    «Реакція аудиторії на наші соціальні ініціативи надзвичайно позитивна. Особливо активно відгукується наше ядро аудиторії — молоді сім’ї, але загалом залучені відвідувачі всіх вікових категорій. Відвідувачі активно долучалися до благодійних концертів, брали участь у розіграші автомобіля та охоче робили донати, —  ділиться Юлія Щаслива.  — Ми помічаємо значне підвищення лояльності аудиторії до нашого ТРЦ. Люди приходять до нас не лише за покупками, але й щоб долучитися до важливих соціальних ініціатив. Відвідувачі відчувають, що їхня присутність та участь у заходах має реальний вплив на життя тих, хто потребує допомоги, що значно посилює емоційний зв’язок з нашим простором».

    «Ми отримуємо багато позитивних відгуків від відвідувачів, які приходять на наші події разом із родинами та друзями. З багатьма маркетингова команда спілкується на заходах — бачимо на світлинах з різних подій, а наприкінці року відзначаємо найбільш активних. Адже це — лояльна постійна аудиторія, яка вже створила справжнє дружнє ком’юніті, повертаючись до нас знову і знову», — розповідає Інна Морозова, Arricano.

    «Кожна благодійна або просто соціальна складова має лише позитивну реакцію, навіть якщо вона не є вигідною комерційно», — підкреслює Дмитро Бушмакін.

    Орендарі ТРЦ також  позитивно реагують на соціальні ініціативи й за можливості долучаються до них. «Деякі надають подарунки для благодійних зборів, інші долучаються партнерські — надають свої локації, ресурси, інколи й команду. Ми спостерігаємо, що бренди, які включені в ком’юніті-активації, мають кращі показники повторних візитів і лояльності», — зазначає Ілона Антонюк.

    Нова парадигма розвитку ТРЦ в Україні

    Аналіз коментарів залучених експертів дозволяє зробити кілька важливих висновків щодо трансформації ролі ТРЦ в умовах війни:

    1. Розширення функціональності. Торгові центри перестали бути лише місцями для покупок, перетворившись на багатофункціональні простори, які забезпечують різноманітні потреби громади.
    2. Пріоритет соціальних цінностей. Соціальна відповідальність стала не доповненням до бізнес-моделі, а її невід’ємною частиною.
    3. Формування спільнот. ТРЦ активно працюють над створенням спільнот, об’єднаних спільними цінностями та прагненнями.
    4. Адаптивність до викликів. Здатність швидко реагувати на кризові ситуації стала критично важливою конкурентною перевагою.
    5. Інтеграція бізнесу та соціальних ініціатив. Комерційна діяльність і соціальні проєкти перестали бути відокремленими напрямками.

    Як влучно зазначає Ірина Шинкаренко, «Епіцентр К»: «Великий бізнес — це публічна відповідальність і приклад для наслідування для інших компаній. І це не додаткові опції, а органічна частина нашої ДНК».

    Досвід українських ТРЦ під час війни демонструє, що успішність бізнесу все більше залежить від його здатності відповідати не лише комерційним, а й соціальним потребам своєї аудиторії. 

    «Ми віримо, що маркетинг, побудований на спільних цінностях, принесе результати не лише в цифрах, а й у довготривалій лояльності, яку не купити рекламою,  — підкреслює Ілона Антонюк. — І саме такий підхід стає новою нормальною реальністю для маркетингу ТРЦ в Україні під час війни — і, певна річ, після перемоги».

     

    https://propertytimes.com.ua/marketing/sotsialniy_kapital_zamist_komertsiynogo_yak_viyna_zminila_rol_ukrayinskih_trts

    Читайте также: VD Group: від регіонального гравця до девелопера з новим стандартом житла

  • Ужгород і Закарпаття: нова географія українського ритейлу

    Ужгород і Закарпаття: нова географія українського ритейлу

    Війна кардинально змінила економічну карту України. Поки центральні та східні регіони адаптуються до нових реалій, західні області переживають справжній бум розвитку. Особливо яскраво це проявляється в Закарпатті, де Ужгород за три роки війни перетворився з тихого прикордонного міста на один із найдинамічніших торговельних центрів країни.

    Читайте также: Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

    Масштабна внутрішня міграція, релокація бізнесу та зростання купівельної спроможності створили унікальні умови для розвитку роздрібної торгівлі. Сьогодні Ужгород демонструє феномен, який здавався неможливим у воєнний час: активне торговельне будівництво, приплив міжнародних брендів та формування нової споживчої культури.
    Property Times разом з Володимиром Чекаловим, генеральним директором Urban-X розбирався, як війна трансформувала Закарпаття в новий центр тяжіння української торгівлі, які гравці формують цей ринок та що це означає для майбутнього розвитку регіону.

    Внутрішня міграція та демографічний вибух: як війна трансформувала Закарпаття

    З початком повномасштабної війни Україна пережила одну з найбільших хвиль внутрішньої міграції. Закарпаття, особливо Ужгород, стало одним з головних пунктів призначення для десятків тисяч переселенців зі сходу та півдня. Віддаленість від бойових дій, близькість до ЄС, комфортний клімат і міська інфраструктура зробили регіон привабливим для тимчасового і постійного проживання.

    Населення Ужгорода з довоєнних 115 тис. осіб у пікові моменти 2022 року зростало до 230 тис. Станом на 2025 рік чисельність стабілізувалася на рівні близько 160 тис. осіб — на 40–50 тис. більше, ніж до війни.

    Серед новоприбулих переважають активні, працездатні люди, сім’ї з дітьми та середнім і вищим за середній рівнем доходу. Багато з них вже інтегрувалися — придбали житло, відкрили бізнес або працевлаштувалися.

    Ці зміни супроводжуються релокацією понад 300 підприємств до Закарпаття в межах державної програми. Це посилило економіку регіону і закріпило тут висококваліфіковані кадри. Близькість до Словаччини, Угорщини та Румунії відкрила прямі логістичні канали для експорту.

    Таким чином, Ужгород переживає не короткочасне зростання, а стійке зміщення населення й економічної активності, що вже змінює споживчий ландшафт, інфраструктурні потреби та ринок комерційної нерухомості.

    Нова економіка споживання: як змінилася торгівля в Ужгороді

    Зростання населення та приплив платоспроможної аудиторії спричинили зрушення в моделі споживання. Ужгород із затишного провінційного міста з обмеженим вибором ритейл-операторів стрімко перетворюється на вузлову торгову точку західного регіону. Середній споживач став вибагливішим, а середній чек — вищим. Це вже не туристичне місто вихідного дня, а динамічний центр споживання зі стабільним попитом 24/7.

    Портрет споживача та середній чек

    Сьогодні основна аудиторія торгових центрів — жінки віком від 25 до 45 років, переважно з дітьми, з сімейним або корпоративним бюджетом. Типове відвідування ТРЦ супроводжується комплексними покупками: продукти, одяг, побутові та дитячі товари, кафе, розваги.

    Середній чек на одного відвідувача торгово-розважального центру становить від 1000 до 1100 грн, що перевищує середній рівень по Україні. Піковими днями залишаються вихідні, проте суттєво зріс трафік у будні — завдяки новим робочим місцям, гнучким графікам та збільшенню кількості фрилансерів і малого бізнесу.

    Найбільшим попитом користуються:

    • fashion-сегмент середнього та середнього мінус рівня;
    • гастрономія (кафе, фудкорти, ресторани);
    • дитячі товари та послуги;
    • аптеки, побутовий сервіс, супермаркети.

    Ринок оренди: від перегрітого попиту до дефіциту якісних площ

    Попит на торгову нерухомість в Ужгороді наразі стабільно високий. Найуспішніші об’єкти демонструють рівень вакантності менше 3% — що для рітейлу означає фактично повну заповненість.

    Орендарі активно конкурують за приміщення в локаціях з високим пішохідним і транспортним трафіком. Особливо затребувані площі від 50 до 300 кв. м — оптимальний формат для fashion, гастрономії та аптечного бізнесу.

     Динаміка орендних ставок:

    Центральні вулиці Ужгорода (high street):

    • $15–50/кв. м/місяць залежно від площі та трафіку;
    • зростання ставок — у 1,5–2,5 раза порівняно з довоєнними ($10–25/кв. м).

    Торгово-розважальні центри:

    • якірні орендарі — $10–25/кв. м;
    • розважальні зони — $5–8/кв. м;
    • fashion сегмент— $20–50/кв. м.

    Спальні райони та нові масиви:

    • $10–20/кв. м, особливо в зонах нового житлового будівництва або на старті проєктів.

    Аналіз орендної математики підтверджує: нинішній ринок орієнтований на сегменти з високою обіговістю та стабільним попитом. В таких умовах власники комерційної нерухомості переходять до моделі відбору орендарів не лише за платоспроможністю, а й за синергією з загальною концепцією об’єкта, що робить девелопмент стратегічно важливим.

    Девелопмент у фокусі: Ужгород будує майбутнє

    Попри воєнний стан, Закарпаття стало винятком на карті України — тут девелопмент не зупинився, а навпаки, набрав обертів. Ужгород демонструє унікальну для країни ситуацію: при загальному зниженні темпів будівництва в інших регіонах, у місті активно розвиваються нові житлові квартали та комерційні об’єкти.

    Читайте также: VD Group: від регіонального гравця до девелопера з новим стандартом житла

    Ключовим чинником є те, що тут формується нова модель торгових зон — орієнтована не лише на центр, а й на активні житлові масиви, особливо на лівому березі річці Уж.

    Ключові об’єкти торгової нерухомості Ужгорода

     Відкрито за час війни:

    ТРЦ Pannonia (GLA 4 440 кв. м) — перший торговий центр, відкритий з початку війни

    ТРЦ Pannonia (GLA 4 440 кв. м) — перший торговий центр, відкритий з початку війни.

    ТЦ «Білочка» (GBA 10 000 кв. м, GLA 8 000 кв. м).

    Найближче відкриття:

    ТЦ GrushevSky (GLA 3 000 кв. м, GBA 4 000 кв. м). Відкриття заплановане на 26 липня 2025 року.

     На стадії активного будівництва:

    ТРЦ Nestoria Plaza — найбільший регіональний проєкт (GBA 32 000 кв. м, GLA 20 100 кв. м) — ступінь готовності: 50%, введення в експлуатацію: 4 кв. 2026 року.

    ТЦ Trade Plaza (GLA:1 900 кв.м), на завершальному етапі будівництва.

    «Довгобуди»:

    ТРЦ «Україна» (GLA 11 710 кв. м) — строки відкриття неодноразово переносилися, роботи ведуться повільно.

    ТРЦ KORONA (GLA 10 500 кв. м) — строки відкриття неодноразово переносилися, роботи ведуться повільно.

    На етапі котловану або концепції:

    Residents Mall (GLA 10 000 кв. м) — стадія земляних робіт та фундаментів.

    RiverVille Mall (GLA 13 000 кв. м) — будівельні роботи не розпочаті

    • Plaza Nova (с. Оноківці) (GBA 20 255 кв. м, GLA 16 795 кв. м) — будівельні роботи не розпочаті;
    • Retail Park (с. Оноківці) (GBA 20 982 кв. м, GLA 20 040 кв. м) — концепцію розроблено, будівництво не розпочато. 

    Географія зміщується: як змінюється карта ритейлу

    Якщо раніше вся торгова активність концентрувалася в історичному центрі, то в умовах дефіциту площ та зростання нових житлових масивів, нова вісь тяжіння формується у лівобережній частині міста:

    • вул. Баб’яка, вул. Легоцького, Слов’янська набережна — зони з розвиненою логістикою та транспортною інфраструктурою;
    • Новий масив, Боздош — осередки приросту населення та будівництва.

    Нова хвиля ритейлу в Ужгороді: як війна змінила комерційну карту міста

    З початком війни Ужгород став не лише безпечним прихистком для сотень тисяч українців, а й новою точкою тяжіння для роздрібних мереж. Місто швидко трансформується у стратегічний хаб Західної України, що не залишилося поза увагою великих гравців ринку. Один за одним сюди заходять бренди, які раніше були присутні лише в Києві та інших мегаполісах.

    Ужгород більше не просто реагує на зростання населення — він активно формує новий ритейл-ландшафт. Сюди приходять як міжнародні оператори, що бачать перспективу в європейській логістиці та транскордонному потенціалі, так і локальні формати, які адаптуються до змінених споживчих звичок та зростаючого платоспроможного попиту.

    Гастрономія та фастфуд: репутація і масштаби

    • McDonald’s — уже присутній у регіоні; під час повномасштабної війни відкрив свою першу точку в області та наразі попередньо планує запуск ще двох нових локацій.
    • KFC — відкрив свою першу локацію в регіоні в умовах війни; планує не відставати від головного конкурента.
    • «Черноморка», «Авокадо» — концепти з інших міст, які органічно вписалися в міське середовище.
    • Pub House, Chili Pizza, «Хмарка» — приклади локального гастроуспіху з планами масштабування.

    Fashion-ритейл: від масового до «мультилюкса»

    • Sinsay — працює вже 3 магазини, готується ще 2 (динамічний middle сегмент).
    • Crop, House — відкрили перші магазини, планують відкриття нових локацій.
    • Symbol — мультибрендовий fashion люкс сегмента, відкрив перший магазин, планують відкриття з розширенням до 2 000 кв. м.
    • LC Waikiki — утвердився в місті, йде на збільшення присутності.
    • VOVK, «Андре Тан» — українська мода, яка впевнено конкурує.
    • Reserved, Half Price, Worldbox, CCC, Goldi, Obnova планують відкриття перших точок (як в Ужгороді, так і в Мукачево).

    Товари для дому та декору: сегмент зростає разом із житлом

    • Jyskміжнародний бренд який присутній в регіоні та має плани з розширення та відкриття нових локацій (як в Ужгороді так і в Мукачево).
    • Epicentr (споріднена категорія)присутній у місті та відкриває нові локації.

    Kids & Family: нова фаза дитячого сегмента

    • «Антошка», «Чудо Острів» — вже присутні та планують відкриття в нових локаціях (як в Ужгороді, так і в Мукачево).
    • «Будинок Іграшок» — готує перший вихід у місто.
    • Libdrarium — розглядає відкриття в сегменті розвиваючих ігор та книг.
    • Fly Kids, Papashon, «Країна Мрій» — планують свій вихід в регіон та відкриття яскравих центрів дитячих розваг. А поки національні оператори планують, місцеві підприємці освоюють цей сегмент, відкриваючі власні центри: PollyLand, Kids Klub.
    • Multiplex — вже діє, під час повномасштабної війни відкрив свою першу точку в області та наразі попередньо планує ще запуск.

    Спорт, здоров’я, краса: нова якість життя

    • Sport Life — має плани з відкриття одного з найбільших фітнес-центрів у регіоні.
    • Аптечні мережі та салони краси — активне розширення в нові житлові масиви. На ринок вийшла мережа аптек «911».
    • Серед beauty-брендів розширюють присутність локальні студії, nail-барів і мережі доглядової косметики, зокрема EVA, Prostor, «Аврора», «Копійочка», в регіон планує зайти новий оператор «Щодня».

    Продуктовий ритейл і формати «біля дому»

    • «Сільпо», «АТБ» — активно покривають зони нового житла, а також населені пункти в яких їх присутність актуальна.
    • Alma, «Близенько», «Амбар», VAM, «Лечо» — борються за лояльність у районах крокової доступності на всьому Закарпатті.
    • В Ужгороді відкрились перші магазини жорсткого дискаунтера «Дивоцін» та мережі «Пчілка маркет».
    • Spar — міжнародний бренд, присутній через українських партнерів, також шукає додаткові локації.
    • «Таврія-В» вийшла на ринок Закарпаття, частково поглинувши локального оператора Silverland, що дозволило їй швидко закріпитися в регіоні та розширити свою мережу

     Ключові ринкові тренди 

    Зростання кількості нових ТРЦ та ритейл-парків

    • Ужгород переживає один із найактивніших будівельних циклів на заході країни.
    • На перший план виходить формат lifestyle і об’єктів, орієнтованих на сімейний шопінг і дозвілля.

    Посилення функціонального наповнення об’єктів

    • Те, що давно стало нормою для міст-мільйонників, лише зараз починає реалізовуватись в Ужгороді. Навіть у відносно компактних проєктах девелопери доповнюють ритейл фітнес-клубами, салонами краси, дитячими зонами, гастроточками та мобільними форматами торгівлі.
    • Модель «все під одним дахом» стає особливо актуальною у густонаселених районах — мешканці очікують максимум зручностей і сервісів поруч із домом. 

    Формування нових торговельних зон

    • Акцент зміщується в бік лівобережжя — вул. Баб’яка, райони Боздош, Новий масив;
    • Центр міста поступово трансформується: зберігає статус прогулянкової та ресторанної зони з бутиками та преміальним fashion, однак зростаюча конкуренція призводить до витіснення слабших гравців і коригування товарних груп. 

     Висновок

    Ужгород поступово змінюється — із компактного прикордонного міста він трансформується у перспективний центр споживчої активності всього західного регіону. Цей процес ще триває: багато ключових об’єктів ритейлу та девелопменту перебувають на етапі будівництва або підготовки, однак вектор розвитку вже чітко заданий. 

    Нагадаємо, раніше  Property Times досліджував, як розвивається ритейл в різних регіонах України, спираючись на коментарі провідних експертів галузі. 

    Фото надані Urban-X

    https://propertytimes.com.ua/retail_property/uzhgorod_i_zakarpattya_nova_geografiya_ukrayinskogo_riteylu

    Читайте также: Почесний президент Housing Ukraine: Право на житло — не привілегія для обраних, а природне право кожної людини

  • Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

    Ринок торговельної нерухомості України в I півріччі 2025 року: зміна споживчих пріоритетів та вплив внутрішньої міграції

    В першому півріччі 2025 року український ринок торговельної нерухомості характеризувався поєднанням позитивної динаміки зростання зі структурними змінами в споживчій поведінці та географії торговельної активності.

    Читайте также: VD Group: від регіонального гравця до девелопера з новим стандартом житла

    Ключовими факторами розвитку стали внутрішня міграція населення, зміна споживчих пріоритетів та активний розвиток регіональних ринків, особливо в західній частині країни. Разом з тим, ринок продовжує адаптуватися до нових реалій, пов’язаних з обмеженнями воєнного часу та трансформацією споживчих звичок українців. Property Times  розбирався детальніше разом з експертами, які зміни відбувалися на ринку торговельної нерухомості в першому півріччі.

    Макроекономічні показники та споживчі настрої

    Євгенія Локтіонова, директор компанії UTG відзначає позитивну динаміку: оборот роздрібної торгівлі України за січень-квітень 2025 року зростав як в національній валюті (+20,33%), так і в доларовому еквіваленті (+14,05%). Це свідчить про стійкість українського ринку та його здатність до відновлення.

    Діана Квітчук, керівник департаменту маркетингу та досліджень CBRE Ukraine, додає важливі деталі щодо споживчих настроїв: «Станом на травень 2025 року, за даними Info Sapiens, індекс споживчих настроїв становив 79,3 п. п. (+6,7 п.п. з початку року), що свідчить про поступове їх відновлення, особливо в короткостроковій перспективі». За її словами, хоча інфляція випереджала зростання номінальної заробітної плати, реальна заробітна плата продовжувала зростати, що сприяло підтримці стабільного споживчого попиту.

    За словами Олени Забужко, комерційного директора Nhood Ukraine, всі тенденції цього періоду формуються під впливом економічних, споживчих та геополітичних факторів і демонструють складну, але динамічну картину. Експертка підкреслює ключові особливості періоду: зростання орендних ставок під впливом інфляції та девальвації гривні, стійкість ринку попри зниження купівельної спроможності, повернення міжнародних брендів та стимулюючий вплив внутрішньої міграції.

    Олена Забужко зазначає: «Попри зниження купівельної спроможності, ринок досяг довоєнних рівнів».

    Регіональні особливості

    Київ

    Попри воєнні ризики й масовані повітряні атаки Київ  демонструє стабільність. Діана Квітчук коментує: «У 1 півріччі 2025 року ринок торговельної нерухомості в Києві залишався стабільним, а ключові показники практично не змінилися з початку року. Активність ритейлерів розвивалася помірними темпами, зосереджуючись переважно на найефективніших торговельних центрах з високою відвідуваністю та стабільним товарообігом».

    Водночас експертка фіксує обережність міжнародних гравців: «Попри помірну ситуацію в ритейлі, на ринок не вийшло жодного нового міжнародного fashion бренду. Зокрема, шведський ритейлер IKEA оголосив, що не планує повертатися в Україну в найближчій перспективі, через міркування безпеки та обережну позицію, яку все ще займають деякі світові гравці».

    Ключовою тенденцією столичного ринку стала ревіталізація існуючих об’єктів. За словами Діани Квітчук, у 2025 році продовжується тенденція до ревіталізації існуючих торгових об’єктів, яка розпочалася у 2023-2024 роках. Девелопери зосереджуються на реновації торгових центрів, адаптації їх до нових форматів орендарів та зміни моделей споживання.

    Закарпаття

    Цікавою є ситуація в західних регіонах України. Володимир Чекалов, генеральний директор Urban-X, розповідає про динамічний розвиток ринку торговельної нерухомості Закарпаття: «Ринок торговельної нерухомості Закарпаття, насамперед в Ужгороді та Мукачеві демонструє стабільне зростання на тлі активного припливу ВПО, підвищення купівельної спроможності населення та попиту на сучасні формати шопінгу».

    Серед ключових трендів регіону експерт виділяє:

    • Девелоперський бум у житлових районах — активне будівництво найбільшої кількості комерційних площ у мікрорайонах Новий, Боздош;
    • Децентралізацію споживання — основний попит зміщується з центру в спальні райони;
    • Приплив інвестицій — до регіону заходять нові інвестори, які шукають прибуткові проєкти з мінімальними військовими ризиками. Зростає частка угод із залученням як локального, так і національного капіталу ще до введення об’єктів в експлуатацію.

    Зміни у споживчій поведінці

    Євгенія Локтіонова зауважує важливі зрушення в споживчих пріоритетах: «Оскільки ажіотажний попит населення на системи життєзабезпечення задля протидії наслідкам війни (затоварювання консервів, ліків, засобів гігієни, військових товарів, сонячних панелей, зарядних станцій, генераторів, автономного інтернету, ліхтариків, буржуйок, акумуляторів) майже вичерпаний, споживачі поступово повертаються до магазинів одягу та взуття».

    Водночас експертка відзначає специфічні обмеження: «На ринку продовжує спостерігатися вплив наслідків пандемії (віддаленої роботи) та комендантської години — обмежена необхідність в повсякденному та нарядному одязі». Паралельно в UTG фіксують високий рівень відношення українців до розваг і споживання накопичень як інструментів протидії стресу та негативним новинам (шопінг, розваги, ресторани).

    Олена Забужко виділяє кілька ключових трендів у споживчій поведінці:

    Раціоналізація покупок

    Споживачі стали обережнішими у витратах, орієнтуються на функціональні та базові товари. Зростає популярність власних торгових марок, акцій та програм лояльності.

    Омніканальність і цифровізація

    Покупці очікують єдиного досвіду онлайн і офлайн: замовлення онлайн з забором в офлайн, мобільні додатки, самовивіз, швидка доставка.

    Зміна мотивації відвідування

    «Люди приходять не лише за покупками, а за досвідом, емоціями, сервісом», — пояснює Олена Забужко. Зростає попит на фудкорти, зони відпочинку, дитячі простори, івенти.

    У Закарпатті за даними Володимира Чекалова також фіксується специфіка споживчої поведінки: «У першій половині 2025 року споживча поведінка закарпатців залишалася прагматичною та зосередженою на базових потребах. Витрати стали ще раціональнішими — покупці чітко планують покупки, шукають вигідні пропозиції».

    Експерт відзначає зростання популярності форматів «біля дому» через економію часу та транспорту. ВПО продовжують формувати попит на доступний fashion і дитячі товари. ТЦ відвідують цільово, без довгого перебування, з основним інтересом до продуктових, drogerie та fast food форматів.

    Це призвело до конкретних змін у роботі торговельних центрів регіону: зростання інтересу до невеликих площ з високим трафіком, акцент у tenant mix на FMCG, аптечний та фуд-сегменти, очікування виходу брендів при відтермінуванні запусків через нестачу якісних площ.

    Відвідуваність та вакантність

    За даними UTG, відвідуваність торгових центрів продовжує відновлюватись і на липень 2025 року склала 393 особи на 1 000 кв. м GLA. Євгенія Локтіонова зазначає, що найбільш стійкими є центри районного формату з товарами повсякденного попиту — 670 осіб на 1 000 кв. м GLA, тоді як ТЦ окружного формату демонструють 522 особи, а регіональні — 315 осіб.

    Діана Квітчук додає важливі деталі щодо столичного ринку: «На тлі стабільного споживчого попиту, зберігалась позитивна динаміка відвідуваності торгових центрів, яка почала відновлюватися ще у 2024 році й на сьогодні перетворилась на стійкий тренд. Цьому сприяло і зниження операційних перерв у роботі ТЦ, пов’язаних із загрозами ракетних атак. Так, за даними USCS, станом на кінець червня 2025, у Києві потягом часу роботи торгових об’єктів зменшилась частка тривалості повітряних тривог, склавши 1,7% (- 1,3 п.п. з поч. року)». 

    «Позитивна динаміка відвідуваності призвела до скорочення вакантності до 12,9% на липень 2025 року. Найнижчий рівень вакантності спостерігається в районних форматах — 6,6%», — такі дані наводить Євгенія Локтіонова.

    Активні категорії орендарів

    Продуктовий ритейл

    За словами Володимира Чекалова, продуктовий ритейл продовжує демонструвати високу динаміку. Особливо активними залишаються мережі формату «магазин біля дому» — VAM, «Амбар», «Близенько», Alma, а також великі національні оператори АТБ та «Сільпо».

    Читайте также: Почесний президент Housing Ukraine: Право на житло — не привілегія для обраних, а природне право кожної людини

    Це тенденція характерна також і для столичного ринку: «У першому півріччі 2025 року у Києві найбільш активними залишалися продуктові ритейлери та сегмент техніки й електроніки, які демонстрували стабільні відкриття та інвестували в оновлення торгових просторі», —  коментує Діана Квітчук

    Fashion-сегмент

    Володимир Чекалов відзначає формування нового попиту у fashion-сегменті, але зауважує брак площ: «Найактивніше розвиваються бренди Sinsay, Famo та Andi завдяки своїй гнучкості. Водночас низка потужних міжнародних операторів очікують відкриття великих, сучасних торгових центрів».

    Діана Квітчук зазначає більш обережний підхід українських fashion-брендів у столиці: «Українські fashion бренди діяли обережніше, обмежуючись поодинокими новими проєктами у столиці, де останні також демонстрували більше зосередження саме на локаціях у регіонах».

    «У ТРЦ з високим трафіком продовжують розвиватися fashion-бренди, попри загальне зниження попиту. Сучасний споживач орієнтується на функціональні та базові товари», — додає Олена Забужко.

    Дрогері та аптеки

    Володимир Чекалов відзначає активність цих сегментів в західному регіоні: «Мережі «Копійочка», «Щодня», «Подорожник», «Аптека оптових цін», «911» залишаються активними гравцями на ринку, з фокусом на спальні райони». Водночас експерт зауважує: «Весняні зміни у державному регулюванні фармацевтичного сектору дещо пригальмували темпи розширення окремих аптечних операторів».

    HoReCa та сервіси

    За словами Володимира Чекалова, активний розвиток демонструють кав’ярні, пекарні, фаст-фуд з фокусом на розміщення біля житлових комплексів на пішохідному трафіку. Окремо експерт виділяє фітнес-індустрію: «Сегмент демонструє потенціал зростання. Яскравий приклад — анонсоване відкриття Sport Life у Новому районі Ужгорода, поруч із майбутнім другим McDonald’s».

    Інші категорії

    В CBRE також фіксують активність сегмента техніки й електроніки, які демонстрували стабільні відкриття та інвестували в оновлення торгових просторів, тоді як сегменти товарів для дому та DIY діяли обережніше. 

    Орендні ставки та умови співпраці

    Євгенія Локтіонова повідомляє про поступове зростання ставок оренди через скорочення вакантності — на липень 2025 року для приміщень торгової галереї площею 50-200 кв. м ставка склала $22,2 за 1 кв. м (без урахування % РТО, OPEX, ПДВ, КП).

    Діана Квітчук надає детальну інформацію щодо столичного ринку: «Станом на кінець першого півріччя 2025, середня вакантність на ринку Києва залишилася загалом стабільною на рівні 11-12%, з поступовою тенденцією до зниження в найкращих торгових об’єктах, а в деяких об’єктах знаходиться на «технічному» рівні 2-3%».

    Щодо орендних ставок у Києві, експертка зазначає: «Орендні ставки не зазнали значних змін з початку року, де прайм-ставки для типової торгової галереї площею 100-200 кв. м в найкращих об’єктах коливалися в межах $40-70/кв. м/місяць (0% з початку року), тоді як в інших об’єктах — в межах $18-38/кв. м/місяць».

    У Закарпатті склалася специфічна ситуація з орендними ставками. Володимир Чекалов пояснює: «У першій половині 2025 року ринок оренди комерційної нерухомості в Закарпатті, особливо в Ужгороді, демонструє нерівномірне зростання цін, обумовлене високим попитом, обмеженою пропозицією та локальною специфікою. Дефіцит якісних торгових площ призвів до зростання орендних ставок. У популярних районах Ужгорода середні ставки зросли на 5-10% порівняно з 2024 роком:

    • $15-20 за кв. м для стрит-рітейлу на активних вулицях,
    • до $60 за кв. м на центральних вулицях з найвищим трафіком,
    • $5-60 за кв. м у нових комплексах або проєктах із прогнозовано високим трафіком».

    Експерт зазначає особливості договірних відносин: «У таких об’єктах часто застосовуються змішані моделі оплати (мінімальна фіксована ставка + % від обігу), прив’язка до гривні з обмеженим індексуванням, розподіл витрат на ремонт та запуск між орендодавцем і орендарем». Для рітейлерів-першопрохідців девелопери готові пропонувати індивідуальні умови: глибші знижки, покриття витрат на fit-out або маркетингову підтримку.

    Олена Забужко відзначає загальну тенденцію: «Спостерігається зростання орендних ставок під впливом інфляції та девальвації гривні».

    Нові відкриття та перспективи

    Київ та область

    У квітні 2025 року  в Києві відкрився  ТЦ районного формату BalticSky 10 000 кв. м, але це суттєво не вплинуло на загальну пропозицію торгових площ. 

    За даними, які наводить Діана Квітчук, в першому півріччя 2025 року загальний обсяг конкурентної пропозиції залишився незмінним та складав близько 1,6 млн кв. м. Водночас експертка зазначає ключову перспективу: «Згідно з заявами девелоперів, на осінь 2025 року заплановано відкриття ТРЦ Ocean Mall (GLA 110 000 кв.м), що стане потенційно значним доповненням до ринку».

    За даними UTG, у 2025-2026 роках також очікуються відкриття:

    • White Lines (вул. Васильківська, 1) — 28 000 кв. м,
    • Olympik Park (просп. Бажана) — 23 000 кв. м,
    • ТРЦ Svitlo Mall (шосе Столичне, 1) — 12 500 кв. м.

    Регіональні ринки

    Діана Квітчук так характеризує ситуацію в регіонах: «З боку регіонів у першому півріччі 2025 не було введено в експлуатацію якісних ТЦ. Однак прогнози на 2 півріччя 2025-2026 рік видаються більш позитивними: очікується введення в експлуатацію понад 240 000 кв. м нових торгових площ у найбільших регіональних містах України».

    За даними, які наводить Володимир Чекалов, в Закарпатті до кінця 2025 року заплановано відкриття шести важливих об’єктів загальною площею понад 50 000 кв. м:

    ТРЦ Grushevsky  (Ужгород) —  4 000 кв. м,
    ТРЦ Dream City (Ужгород) — 8 000 кв. м,
    ТРЦ Korona (Ужгород) —  10 500 кв. м,
    Retail-park Mukachevo (Мукачево) — 8 900 кв. м,
    Retail-park «Заграва» (Берегово) — 8 000 кв. м,
    ТЦ «Росвигівський» (Мукачево) — 8 500 кв. м.

    Детальніше про ринок Закарпаття та Ужгорода читайте за посиланням

    «Хоча на ринку торговельної нерухомості заявлені до виходу й традиційно великі торговельні об’єкти, все частіше спостерігається тенденція до розвитку змішаних форматів, інтегрованих у житлові та бізнес-комплекси, а також появи компактних регіональних торгових просторів, орієнтованих на локальний попит», — ділиться спостереженнями Діана Квітчук

    «Очікуване введення нових ТРЦ у 2025 році створює додаткові можливості для розвитку», — резюмує Олена Забужко. Разом з тим, успіх нових проєктів залежатиме від їхньої здатності адаптуватися до змінених споживчих звичок та забезпечити мультифункціональний досвід для відвідувачів.

    https://propertytimes.com.ua/retail_property/rinok_torgovelnoyi_neruhomosti_ukrayini_v_i_pivrichchi_2025_roku_zmina_spozhivchih_prioritetiv_ta_vpliv_vnutrishnoyi_migratsiyi

    Читайте также: Леонід Новосельський, «Кератерм»: Ми плануємо нарощувати потужності та бути готовими до стрімкого зростання