Архітектор

Автор: admin

  • Самовільне захоплення паркомісця в підземному паркінгу під час тривоги: крайня необхідність чи порушення закону?

    Самовільне захоплення паркомісця в підземному паркінгу під час тривоги: крайня необхідність чи порушення закону?

    Під час однієї з останніх повітряних тривог у Києві, яка передувала масовому обстрілу, власниця паркомісця в підземному паркінгу на проспекті Європейського Союзу не змогла скористатися своїм місцем — воно було зайняте чужим автомобілем, водій самовільно заїхав на територію паркінгу й залишив там своє авто, щоб убезпечити його під час тривоги. Цей випадок викликав дискусію про межі права приватної власності в умовах воєнного стану та обов’язки власників укриттів перед громадянами, які шукають захисту. Property Times звернувся за коментарями до поліції й також попросив адвоката розібрати цей кейс. 

    Читайте также: Регіональний ринок нерухомості: офіси та ТРЦ поступилися логістиці та складам

    Позиція власниці паркомісця

    Валерія, власниця паркомісця, розповідає: «Я приїхала на своє паркомісце під час тривоги, а воно заблоковане іншим автомобілем, який стояв вздовж. Водія в авто не було. В той вечір до охоронця не звертались. Звернулась до адміністрації та охорони наступного ранку за поясненнями, чому в паркінгу перебувають сторонні авто. Адміністратор надав пояснення, що люди вручну відкривають шлагбаум та заїжджають у паркінг. Кидають авто під час тривоги та йдуть додому. Вдіяти вони нічого не можуть».

    Що каже поліція

    Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві на запит редакції Property Times повідомило, що проведеною перевіркою протягом 2025 року не встановлено випадків проникнення сторонніх осіб на транспортних засобах до підземних паркінгів під час отримання сигналу повітряна тривога, які б вчиняли протиправні дії. Жодних заяв чи скарг з даного питання не надходило.

    Поліція нагадує, що за самовільне проникнення на приватну територію громадяни несуть відповідальність відповідно до норм чинного законодавства. У випадку отримання відомостей щодо конфліктів між особами в укриттях та паркінгах під час повітряної тривоги працівники негайно прибувають на місце події та здійснюють реагування в межах наданих їм повноважень.

    Як забезпечити порядок в укритті: досвід девелопера

    Компанія City One Development, яка володіє підземними паркінгами житлових комплексів «Новопечерські Липки», «Бульвар Фонтанів» і «Святобор Park Resort», поділилася своїм досвідом організації роботи укриттів.

    «Під час повітряної тривоги всі підземні паркінги житлових комплексів функціонують як офіційні укриття цивільного захисту і включені до міського реєстру Києва. Вхід відкритий не лише для мешканців, а й для всіх, хто потребує захисту — зокрема жителів прилеглих будинків», — пояснюють у пресслужбі компанії.

    Доступ до укриттів максимально спрощений: мешканці спускаються безперешкодно ліфтом або сходами прямо зі свого під’їзду. Для сторонніх громадян також забезпечено вільний доступ — двері до паркінгів залишаються відкритими протягом всієї тривоги, включно з нічним часом. Інформаційні таблички біля входів виконують довідкову функцію — допомагають зорієнтуватися, вказують напрямок входу та контактні номери диспетчера та охорони.

    «Система відеоспостереження забезпечує контроль у режимі реального часу, а цілодобова охорона пильнує порядок, консультує мешканців і завжди готова допомогти. Випадків несанкціонованого проникнення не зафіксовано», — додають у компанії.

    Охоронці патрулюють територію, консультують мешканців і за потреби надають допомогу. Компанія регулярно проводить інструктажі щодо реагування в кризових ситуаціях, щоб забезпечити як фізичний захист, так і психологічний спокій.

    Правова оцінка ситуації

    Богдан Врублевський, адвокат практики кримінального права юридичної компанії ADER HABER, надав детальний аналіз правових аспектів конфліктів у підземних паркінгах під час повітряних тривог.

    Статус паркінгу має вирішальне значення

    У Києві діє понад 460 підземних паркінгів, і лише частина з них внесена до офіційного переліку захисних споруд. «Якщо паркінг не внесений до фонду укриттів, його власник юридично не зобов’язаний пускати туди людей під час повітряної тривоги», — пояснює адвокат. Відтак проникнення до такого паркінгу без дозволу власника вважається незаконним.

    Відповідальність за самовільне проникнення

    Українське законодавство гарантує недоторканність житла та іншого володіння особи навіть в умовах воєнного стану. Поняття «інше володіння» охоплює не лише житло, а й прибудинкову територію, земельну ділянку, гараж, підвал, господарські приміщення тощо. Підземний паркінг або окреме паркомісце у ньому однозначно належать до приватної території, що перебуває під правовим захистом.

    Проникнення на таку територію без згоди власника є правопорушенням за статтею 162 Кримінального кодексу України («Порушення недоторканності житла»). Санкції можуть включати:

    • Штраф від 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
    • Виправні роботи на строк до 2 років
    • Обмеження волі на строк до 3 років

    Якщо проникнення вчинене із застосуванням насильства, групою осіб або службовою особою з використанням службових повноважень, передбачене більш суворе покарання — позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

    Читайте также: Рынок торговой недвижимости Харькова: итоги 2020

    Коли зайняття чужого паркомісця виправдане

    Водночас адвокат зауважує, що Конституція України допускає винятки із принципу недоторканності приватної власності для порятунку життя чи майна в надзвичайних ситуаціях: «Тобто, у теорії, проникнення до чужого укриття з метою убезпечити своє життя під час обстрілу могло б розглядатися як дія в стані крайньої необхідності. Однак на практиці це доволі складна правова оцінка. Без належного обґрунтування таке проникнення все одно розглядатиметься як правопорушення. Тим більше якщо особа не просто зайшла перечекати небезпеку, а самовільно зайняла чуже паркомісце, перешкоджаючи власнику у користуванні ним. У такому випадку порушник ризикує не лише отримати зауваження від власника чи охорони, але й бути притягнутим поліцією до кримінальної відповідальності за статтею 162 КК».

    Адвокат пояснює, що сам по собі факт зайняття чужого паркомісця під час тривоги не є правопорушенням, якщо паркінг функціонує як укриття. Оскільки доступ гарантований усім, тимчасове використання порожнього паркомісця для свого захисту не тягне юридичної відповідальності.

    Дії особи, що вимушено заїхала на чуже місце задля порятунку, можна розглядати крізь призму стану крайньої необхідності. Згідно з Кримінальним кодексом, не є злочином заподіяння шкоди законним інтересам іншої особи у стані крайньої необхідності — тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала життю чи здоров’ю, якщо цю небезпеку не можна було відвернути іншими засобами.

    «Перебування на чужому паркомісці — це мінімальна та тимчасова ‘шкода’ у відповідь на смертельну загрозу, отже про будь-який злочин або адміністративне правопорушення не йдеться», — зазначає Богдан Врублевський.

    Права власника паркомісця

    Внесення паркінгу до списку укриттів не тільки дозволяє людям укриватися в ньому, але й фактично виправдовує їхнє перебування на будь-якій вільній площі цього паркінгу під час тривоги. Власники паркомісць мають розуміти, що під час повітряної небезпеки їхнє право користування місцем відходить на другий план перед правом на життя та безпеку інших громадян.

    Водночас якщо під час повітряної тривоги власник паркомісця прибуває на своєму автомобілі, особа, яка тимчасово використовує це місце для укриття, зобов’язана звільнити його, оскільки право власника на користування своєю приватною власністю має перевагу, за умови, що це не створює безпосередньої загрози життю чи здоров’ю обом сторонам.

    Відшкодування збитків

    Власники паркомісць у підземному паркінгу мають законні підстави вимагати компенсацію збитків, якщо внаслідок незаконних дій сторонніх осіб їхнє майно постраждало. Українське цивільне законодавство покладає обов’язок на правопорушника відшкодувати завдану ним шкоду в повному обсязі.

    Це стосується як матеріальної шкоди (пошкодження майна), так і моральної шкоди (немайнових втрат). Якщо під час інциденту було пошкоджено майно власника — наприклад, зламано шлагбаум, вибито замок воріт чи завдано шкоди автомобілю — винна особа має відшкодувати вартість ремонту або заміни цього майна.

    Власник також може вимагати компенсацію за моральну шкоду, якщо порушення права власності спричинило йому душевні страждання чи інші негативні переживання — наприклад, від того, що був позбавлений можливості користуватися своєю власністю у критичний момент.

    Висновок

    Самовільне проникнення до приватного паркінгу під час повітряної тривоги є ризикованим кроком, який може мати правові наслідки, зауважує адвокат. Порушникам загрожує кримінальна відповідальність за статтею 162 КК України із штрафами чи обмеженням волі, а у разі обтяжуючих обставин — навіть ув’язнення.

    «Власники ж, своєю чергою, захищені законом від таких посягань: вони можуть звернутися по допомогу до поліції, а також вимагати відшкодування завданих збитків — як матеріальних, так і моральних.

    Закон стоїть на боці права приватної власності навіть в умовах війни, тож під час повітряних тривог варто користуватися лише офіційно дозволеними укриттями або отримувати чіткий дозвіл власників на перебування в їхніх паркінгах, аби не перетворюватися з потерпілого на правопорушника самовільними діями», —  пояснює   Богдан Врублевський.

    https://propertytimes.com.ua/zakonodatelstvo/samovilne_zahoplennya_parkomistsya_v_pidzemnomu_parkingu_pid_chas_trivogi_kraynya_neobhidnist_chi_porushennya_zakonu

    Читайте также: Основные тенденции на рынке офисной недвижимости Харькова

  • Регіональний ринок нерухомості: офіси та ТРЦ поступилися логістиці та складам

    Регіональний ринок нерухомості: офіси та ТРЦ поступилися логістиці та складам

    Ринок нерухомості зазнав значних змін через пандемію й впроваджені карантинні обмеження. Прогнози експертів, які були зроблені наприкінці минулого року не виправдалися, адже ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

    Читайте также: Рынок торговой недвижимости Харькова: итоги 2020

    Аналізуючи регіональний ринок нерухомості за минулий рік, експерти зазначали дефіцит професійних комерційних площ, особливо в сегменті офісів, й прогнозували ріст саме в цьому напрямку, але за нових умов офіси змушені були відійти в тінь, а на перший план вийшла логістична нерухомість.

    Property Times разом з експертами вивчав, що відбувалося в регіонах в цей карантинний 2020 рік.

    Логістика та склади

    На початок 2020 року все ще відчувався дефіцит якісних комерційних площ в регіонах, але з введенням карантину ситуація змінилася. «Криза позначилась на усіх сегментах комерційної нерухомості. Найгірша ситуація з готельною нерухомістю, що пов’язано з обмежувальними заходами та значним зниженням туристичної активності. Рітейл нерухомість також потерпіла від локдауну, а офісна нерухомість зараз знаходиться в процесі трансформації», — зазначає Ярослав Горбушко, директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine.

    Якщо до впровадження карантину, найбільш швидкими темпами розвивався сегмент торгової й офісної нерухомості, то 2020-й можна назвати роком складів. Саме логістика змогла не тільки встояти, а й отримати поштовх для прискореного розвитку.

    «Найменшого стресу зазнали складські приміщення, відповідно це і є на даний момент найбільш перспективна нерухомість», — коментує Вікторія Ковальчук, co-owner Alterra Group.

    Розвитку складської та логістичної нерухомості посприяли декілька факторів. Як зазначає, Вікторія Ковальчук, наразі є проблема постачання товарів з закордону, у зв’язку з цим орендарі збільшують складські залишки.

    Ще один чинник — стрімкий розвиток e-commerce. «Все більше ритейлу буде переходити чи активно розвивати саме формат електронної торгівлі, де для зберігання та ефективної доставки потрібні будуть сучасні складські приміщення, — пояснює Дмитро Омельчук, комерційний директор DELTA Ukraine. — Особливо гостро це питання стане в регіонах, оскільки ситуація у Києві розвивається дещо швидше, а місцеві девелопери добре розуміють, як швидко можна реалізувати такі проєкти».

    Це може посприяти будівництву нових проектів, зокрема сучасних внутрішньоміських складів, яких дуже не вистачає містам мільйонникам, впевнений Ярослав Горбушко. «На даному етапі, з інвестиційної точки зору, ринок складської та логістичної нерухомості малорозвинений, і поки що не є досить привабливим для інвесторів. У найближчій перспективі, з відновленням активності на ринках капіталу, фокус інвесторів буде спрямовано на кращі приміщення, однак, такі опції будуть залишатися дефіцитними і/або дорогими, — пояснює експерт. — Є всі передумови, що наслідки пандемії посприяють сплеску девелоперської активності. Та враховуючи все ще не високі орендні ставки, в першу чергу будуть реконструювати старі об’єкти, що пояснюється більш низькими затратами. Можна також очікувати реалізації об’єктів build-to-suit, так як сучасні об’єкти на спекулятивному ринку в регіонах просто відсутні».

    Вікторія Рильцева, директор компанії «Харків Консалтинг Груп» відзначає підвищення попиту на логістичну нерухомість у Харкові, як на сегменті купівлі-продажу, так і оренди, що вже призвело до появи нових девелоперських проєктів у цьому сегменті в регіоні.

    Як зазначає Ярослав Горбушко, наразі пропозиція складської нерухомості не задовольняє попит на регіональному ринку. «Найбільший дефіцит складської нерухомості відзначається у Дніпрі, Львові та Одесі. Складські приміщення на регіональному ринку здебільшого представлені переобладнаними приміщеннями старої споруди. Низький рівень регіональної пропозиції пов’язаний з тим фактом, що будівництво нових складський приміщень почало активно розвиватися тільки протягом останніх 10 років, — коментує експерт. — Проте, варто відзначити, що Західна Україна є одним з найактивніших регіонів з розвитку складського ринку. Так, очікується введення першої черги логістичного центру Protec Zymna Voda (73 000 кв. м, GBA) до кінця 2020 року. Загальна площа логістичного центру Protec Zymna Voda після закінчення другої та третьої черги складе 100 000 кв. м. Таким чином, логістичний центр Protec Zymna Voda буде найбільшим в Західній Україні».

    Охорона здоров’я

    Ще один сектор, для якого пандемія стала поштовхом для розвитку, — охорона здоров’я.

    «Після доволі суттєвої перерви на передній план активно виходять об’єкти сфери охорони здоров’я. Криза, з одного боку, показала значні недоліки наявної медичної системи як державної, так і приватної, а з іншого — показала можливості для інвесторів та збільшила попит, — коментує Дмитро Омельчук. — Все більше людей зараз починають звертатись до приватних клінік. Ще одним фактором, хоч і незначним, є зростання страхової медицини. І саме тут є значний потенціал у регіонів через те, що ринок Києва є більш-менш насиченим, а от ринок регіонів, особливо обласних центрів, є майже незаповненим. Додатковим фактором, що позитивно впливає на цей сегмент є медична реформа, що може забезпечити зростання потоку клієнтів до приватних клінік. Враховуючи, що ситуація тільки набирає обертів, ми будемо спостерігати збільшення інтересу до даного сегменту».

    Туризм,а wellness та інфраструктура

    В цьому сегменті ситуація не однозначна, адже, з одного боку — локдаун в першій хвилі пандемії та скорочення прибутків у населення, а з іншого – закриті кордони, які спричинили сплеск внутрішнього туризму.

    «Якщо логістика та лікарні були потрібні й до цього, то внутрішній туризм в Україні, завдяки закритим кордонам, та обмеженням, має відкритись з нової сторони. Навіть після завершення коронакризи існує ризик того, що кордони та звичний для нас закордонний туризм буде певний час ще недоступним по ряду причин. До того ж ми розуміємо, що ситуація з вірусом — довга історія, і, навіть якщо буде загальнодоступна вакцина, ще деякий час люди не будуть готові подорожувати за межі України. Напевно, настав час займатись розвитком власної туристичної інфраструктури та готуватись до збільшення потоку туристів. А зробити це можна тільки із підвищенням рівня сервісу та якості самих готелів та місць відпочинку, — впевнений Дмитро Омельчук. — Хоча 2020 рік виявився напевно найважчим для даного сегменту, усе це дасть значний поштовх до розвитку внутрішнього туризму. Але тут питання не тільки в туристичних об’єктах, а й в інфраструктурі. Це ще один сегмент, який буде перспективний наступні декілька років або навіть десятиріччя. Адже навіть до найкрасивішого готелю чи локації потрібно якось добиратися. Хорошим прикладом є Херсонська область, яка стала відкриттям року для багатьох українців завдяки озерам з рожевою водою та заповідникам, але відсутність нормальних доріг не дозволяє зробити її доступною туристичною локацією. Багато інфраструктурних об’єктів в Україні потребують не просто капітального ремонту, а повноцінного їх створення чи повної заміни».

    Офісна нерухомість

    Перехід на віддалену роботу змусив орендарів та орендодавців офісних приміщень шукати нові умови співпраці, і врешті ринок взагалі почав процес трансформації з урахуванням нових умов.

    «Тут, імовірніше, потрібно говорити не про зміну якості чи кількості, а взагалі про зміну формату та пошук нових форматів і можливостей. Я б сказав, для деяких навіть пошук ідей для виживання. Ми бачимо, що офіси та коворкінги тимчасово відійшли на задній план, — говорить Дмитро Омельчук. — Але ми бачимо і значну «домашню роботу», яку роблять багато наших замовників — вони готуються до трансформації, активно досліджують нові формати та працюють над новими проєктами. Даний тренд хоч і суттєвий, але короткочасний. Ми всі розуміємо, що робота з дому — тільки на короткий проміжок часу. І попит на офісні приміщення відновиться так чи інакше. Ті компанії, що адаптувались до змін (безпечні офіси, підвищення якості, покращення умов та лояльності для клієнта) однозначно повернуть собі докризовий рівень доходу, або ж наблизяться до нього».

    Якщо говорити про сегмент купівлі-продажу офісних приміщень, то тут ситуація відрізняється від сегменту оренди. Вікторія Рильцева зазначає, що частка таких угод на ринку офісів у вартісному виражені була найбільшою в порівнянні із іншими сегментами комерційної нерухомості.

    Читайте также: Основные тенденции на рынке офисной недвижимости Харькова

    Аналітики CBRE Ukraine наводять такі дані по ринку офісної нерухомості: на кінець листопада 2020 року загальна пропозиція конкурентної офісної нерухомості в Харкові (249 000 кв. м), Львові (260 000 кв. м), Дніпрі (190 000 кв. м) і Одесі (188 000 кв. м) залишається низькою. Станом на кінець листопада 2020, нова пропозиція була відсутня у Дніпрі, Одесі та Харкові з початку року. Однак, у Львові, нова пропозиція склала 47 500 кв. м з початку року. Серед найбільших об’єктів, що вийшли на ринок: БЦ Dominant Plaza (16 000 кв. м, GLA), БЦ Graphite (8 300 кв. м, GLA), БЦ Ampere Hall (6 500 кв. м, GLA БЦ «Семицвіт» (4 000 кв. м, GLA), БЦ «Голоско» (3 200 кв. м, GLA) та інші.

    У Львові, середня вакантність зросла на 23 п.п. з початку року та становила 25% на кінець листопада. Основними факторами зростання вакантності стало припинення або закінчення договорів оренди через наслідки пандемії COVID-19 та зростання обсягу нової пропозиції офісів на 23% з початку року. Загальний обсяг офісних площ (клас А і В), заявлених до виходу на ринок у 2021 році, складає близько 100 000 кв. м у Львові, проте враховуючи наслідки пандемії  та її вплив на економічну ситуацію, більшість заявлених термінів, ймовірно, буде перенесена.

    Торгова нерухомість

    Ринок торгової нерухомості через карантин та локдаун постраждав чи не найбільше, змінилися плани з відкриття нових об’єктів, оператори зазнали значних збитків. Відкриття нових професійних об’єктів було відкладено.

    «Що стосується об’єктів непрофесійної торгівлі, то основний попит був на приміщення, які розташовані у спальних районах із інтенсивним пішохідним та автомобільним трафіком. Це формати продуктових магазинів «біля дому», дрогері, служби доставки, аптеки, спеціалізовані магазини пива та алкогольної продукції», — коментує Вікторія Рильцева.

    Загальна картина на ринку торгової нерухомості, за даними аналітиків CBRE Ukraine має такий вигляд: у першому півріччі 2020 року нова регіональна пропозиція була представлена 2-гою фазою ТРЦ APPOLO (10 000 кв. м) в Дніпрі. Станом на кінець листопада 2020, нова пропозиція у другому півріччі 2020 року була відсутня. Однак, у 2П 2020 року, загальний обсяг торгових площ, заявлених до виходу на ринок у 2021 року, складе 250 450 кв. м в Івано-Франківську, Харкові, Львові, Одесі, Тернополі, Ужгороді, Вінниці, та Запоріжжі.

    На кінець жовтня 2020, забезпеченість якісними торговими приміщеннями на 1 000 жителів залишилася майже рівні 4 кварталу 2019 року. Так, у Львові вона склала 250 кв. м, у Дніпрі — 232 кв. м, Одесі — 211 кв. м, і Харкові — 157 кв. м.

    Інвестиції скоротилися

    Аналітики зазначають, що інвестиційна активність на ринку комерційної нерухомості України в 2020 році різко впала.

    «Обсяг інвестицій склав 4,3 млн доларів США та був представлений однією угодою у складському ринку Київської області. Проте, за рахунок послаблення обмежень та поступового відновлення економіки, обсяг інвестицій в нерухомість досяг 82,7 млн доларів США у 3-4 кварталах 2020 року. На кінець жовтня, загальний обсяг інвестицій в нерухомість становив 87 млн доларів США. Найбільший обсяг інвестицій був зафіксований у Києві та Київській області (85%), Одесі (8%) та Харкові (7%)», — наводить дані Ярослав Горбушко.

    Експерти зазначають, що вектор інвестиційної привабливості зазнав певних змін. «Якщо до 2020 року, традиційно, західна частина України була більш привабливою для міжнародних інвесторів через близькість до кордону, то у 2020 році цей вектор змінився разом із кардинальними змінами на ринку інвестиційних проєктів. Зараз найбільш популярними, на нашу думку, є саме центральна та східна частина України. Це пов’язано із тим, що міжнародні інвестори зараз знаходяться на дуже низькому рівні активності, а от локальні девелопери та інвестори відчувають потребу у розвитку нових об’єктів, — пояснює свою думку Дмитро Омельчук. — Локальний бізнес не може собі дозволити зупинитись, піти на карантин чи повністю зупинити свої плани. Для них зупинка рівноцінна закриттю. І ми вже тривалий час спостерігаємо стале зростання активності українського інвестора, що нас надзвичайно тішить. Зазвичай у їх центрі уваги житлове та офісне будівництво, промисловість, склади та ритейл».

    Прогнози оптимістичні

    Прогнозувати, як будуть розвиватися регіональні ринки, дедалі складніше, адже сценарій буде залежати від багатьох непрогнозованих чинників. Експерти дуже обережні в своїх припущеннях щодо можливого розвитку подій.

    «Перша половина року, більш за все, відзначиться низькою активністю на ринку. Гучних угод як з оренди так і купівлі/продажу імовірно не буде, або ж невелика кількість. За 2020 та першу половину 2021 року має сформуватися відкладений попит, як на орендну, так і на інвестиційну діяльність, що може дати поштовх до активності у другій половині 2021 та 2022 році, — коментує Станіслав Іванов, директор департаменту оцінки та консалтингу CBRE Ukraine. — Прогнозовано, економічна активність та інтерес до комерційної нерухомості має відновитись після стабілізації ситуації з пандемією».

    Незважаючи на невизначеність ситуації, експерти налаштовані позитивно, про повну зупинку ринків не йдеться, скоріш за все, буде перерозподіл, зміна форматів, тощо.

    «Із урахуванням поточної ситуації, девелопери в своїх нових проектах вимушені будуть гнучко підходити до вибору формату об’єкту із можливістю трансформації в залежності від зміни попиту на ринку», — говорить Вікторія Рильцева.

    На думку Вікторії Ковальчук, ринок перелаштується, зросте актуальність медзакладів. Також експертка зазначає перспективність розвитку колівінгів та складських комплексів в містах.

    «Work from home не може тривати довго, тому потреба в якісних офісних приміщеннях згодом відновиться. Тут я хочу наголосити на слові якісних. На мою думку, перевагу будуть мати не просто квадратні метри десь у центральній частині міста, а офісні комплекси, які будуть відповідати критеріям безпечності, внутрішнього комфорту та якості, — наголошує Дмитро Омельчук. — Далі постає логічне питання: «Чи актуально це регіонам?». Адже Київ часто може дозволити собі жити власним життям, яке відрізняється від інших міст країни. Я б сказав однозначно так, але інвестор все частіше буде звертати увагу на альтернативні новому будівництву варіанти девелопменту. Тобто буде зростати попит саме на реконструкцію наявних будівель та проєктів з ревіталізації. Гарним прикладом є ревіталізація проєкту Промприлад.Реновація в Івано-Франківську. Це унікальний приклад того, коли нові формати девелопменту починають зароджуватись у регіонах та поступово наближуватись до столиці. Думаю що наступні роки ми все частіше будемо спостерігати, як старі будівлі заводів, фабрик та інших, до цього некомерційних, об’єктів, будуть трансформуються у сучасні інвестиційно привабливі проєкти».

    https://propertytimes.com.ua/regioni/regionalniy_rinok_neruhomosti_ofisi_ta_trts_postupilisya_logistitsi_ta_skladam

    Читайте также: Харківський ритейл: поступове відновлення

  • Рынок торговой недвижимости Харькова: итоги 2020

    Рынок торговой недвижимости Харькова: итоги 2020

    Для рынка коммерческой недвижимости Харькова 2020 год был непростым и ознаменовался разнонаправленными тенденциями в различных его сегментах. Такую ситуацию отмечают эксперты регионального рынка.

    Читайте также: Основные тенденции на рынке офисной недвижимости Харькова

    На рынке аренды заметно увеличилась вакантность, уменьшилось количество сделок, а арендные ставки, за исключением сегмента производственной и логистической недвижимости, в гривневом измерении остались на прежнем уровне либо снизились, отмечает Игорь Балака, генеральный директор ООО «Производственно-правовой фирмы «Крона».

    При этом объем рынка продаж коммерческой недвижимости в Харькове в 2020 году, по предварительным оценкам экспертов, составил сумму свыше $61 млн.

    По утверждению Виктории Рыльцевой, директора компании «ХАРЬКОВ КОНСАЛТИНГ ГРУПП», завершившиеся в текущем году операции включают сделки по продаже бизнес-центров и офисных зданий суммарной площадью свыше 46 тыс. кв. м, промышленных зданий под редевелопмент площадью 78 тыс. кв. м, супермаркетов — 7 900 кв. м, гостиниц — 2 500 кв. м. При определении суммы инвестиций в рынок коммерческой недвижимости Харькова за 2020 год не учитывались сделки по продаже земельных участков и проектов, сделки с государственной и коммунальной собственностью, а также результаты торгов на площадках ProZorro и СЕТАМ.

    Таким образом, вопреки ожиданиям кризиса и полной остановки рынка коммерческой недвижимости в 2020 году, прогнозируемыми весной в ситуации введения локдауна, жизнь в этом сегменте не останавливалась.

    Владимир Чекалов, директор «Национальная Управляющая компания», отмечает, что наряду с прогнозируемыми тенденциями, появились абсолютно неожиданные тренды, спровоцированные влиянием пандемии и нехарактерные для всех предыдущих кризисов. Эти тренды не являются типичными для рынка недвижимости предыдущих периодов (т.е. до 2020 года не наблюдались на рынке как таковые):

    • рынок недвижимости не упал, как это было в период кризисов 2008 и 2014/15 годов, а наоборот — ситуация с пандемией подогрела интерес инвесторов к рынку;
    • собственники бизнесов перенаправляли часть доходов от операционного бизнеса не в его дальнейшее развитие и масштабирование, а на приобретение непрофильных объектов недвижимости. Были отмечены случаи сворачивания своего основного бизнеса и возникший денежный поток был перенаправлен в недвижимость, отмечает Игорь Балака;
    • часть компаний перешли от модели аренды к покупке помещений для собственного использования;
    • не произошло резкого увеличения нового предложения ликвидных объектов в продажу.

    Объекты формата Street retail, супермаркеты, ТЦ площадью до 3000 кв. м, рынки

    За период апрель-декабрь 2020 года количество предложений по аренде торговых помещений увеличилось на ~15-20%. Большинство вакантных помещений относятся к недостаточно ликвидным магазинам, которые освободили арендаторы, не имеющие запаса прочности для удержания помещения в период «жесткого» карантина, а также расположенных в районах, не имеющих хороших автомобильно-пешеходных трафиков.

    Магазины в локациях с высокой интенсивностью пешеходных потоков по-прежнему имеют высокий спрос и в ряде таких помещений была произведена замена арендатора по принадлежности к другой товарной группе/услугам на более «устойчивых» (адаптированных к режиму карантина).

    Арендные ставки на ликвидные помещения, расположенные в хороших локациях, площадью до 150 кв. м, остаются стабильными. Цены продажи на такие помещения также остаются на докарантинном уровне. Собственники не спешат давать значительный дисконт и сбрасывать активы в силу отсутствия альтернатив для инвестирования с более привлекательной ставкой доходности.

    Среднерыночное падение стоимости аренды/продажи, менее ликвидных, торговых помещений оценивается на уровне — 10-15%.

    Абдурахман Шайхалов, CEO stepINVEST group, отмечает, что на рынке продажи торговых помещений наблюдается рост спроса на 25-30% в сравнении с предыдущим годом в сегменте «готового арендного бизнеса».

    Под объектами «готового арендного бизнеса» (ГАБ) понимаются торговые объекты с заключенными договорами аренды и действующими арендаторами.

    В июле запросы на покупку объектов данного формата характеризовались средней суммой до ~$150 тыс., а к концу года средняя сумма увеличилась до ~$200тыс.

    Надо отметить, что в 2020 г. сформировались сегменты ГАБов в зависимости от суммы инвестиции. В нецентральных районах помещения стоимостью до $200 тыс. приносят валовую доходность 8-10% годовых, стоимостью $200–500 тыс. — 10,5-11,5% годовых, и свыше $500 тыс. — 11-12% годовых, поясняет Абдурахман Шайхалов.

    При этом на центральных (самых востребованных) улицах Харькова валовая доходность составляет от 7% годовых.

    В свою очередь, из-за увеличения спроса на ликвидные помещения с действующими арендаторами доходность покупаемых магазинов имеет тенденцию к снижению.

    Ситуация с введением карантинных ограничений дала дополнительный толчок для развития отдельных товарных групп и услуг, которые оказались более устойчивыми к карантину:

    Читайте также: Харківський ритейл: поступове відновлення

    — продуктовые магазины формата «у дома»;

    — службы доставки;

    — объекты e-commerce (интернет магазины);

    — магазины по продаже товаров для животных;

    — специализированные магазины по продаже пива и алкогольных напитков;

    — магазины по продаже бытовых товаров национальных сетей в формате «у дома»;

    — аптеки;

    — медицинские лаборатории, клиники.

    Преимущественно это связано с тем, что большинство из них продолжали работу в период «жесткого» карантина.

    Динамичное развитие в регионе демонстрируют такие сети, как: Rozetka (6 магазинов, 6 мини-отделений), «Червоний маркет», Smile market, сеть магазинов разливного пива Hop Hey (Море пива), АТБ (4 новых супермаркета), «Новая почта», EVA, специализированные магазины фирменной торговли по продаже мяса и колбасных изделий, полуфабрикатов и пр.

    Карантинные ограничения в наибольшей мере затронули такие сегменты:

    — заведения общественного питания;

    — развлекательный сегмент;

    — фитнес-центры;

    — туристические фирмы (в период: март-июнь 2020 г.);

    — fashion-индустрия (магазины одежды и обуви);

    — магазины товаров «секонд-хенд» и пр.

    Практически все арендаторы, работающие с данными товарными группами/услугами, обратилась к собственникам помещений с предложением о временном пересмотре арендной платы, и фактически получили скидки на аренду от 20 до 100% на период «жесткого» карантина. В некоторых случаях скидка согласована и на более длительный период (до сентября–декабря 2020 года).

    Часть арендаторов, которая оказалась неустойчивой к колебаниям рынка из-за сильной зависимости от ежедневного покупательского спроса и поставок из-за границы, расторгли договора аренды и закрыли точки продаж.

    Некоторые собственники торговых помещений не пошли на уступки и расторгли договора аренды для того, чтобы не терять потенциальную прибыль от аренды и найти более устойчивых арендаторов.

    Основными факторами, влияющими на ценообразование, по-прежнему остаются интенсивность пешеходного трафика и величина площади помещения.

    Ценообразование (аренда):

    — центральные улицы (Сумская, Пушкинская, пр. Науки): ~ 400-800 грн/кв. м;

    — места повышенной интенсивности пешеходных трафиков (выходы из метро, транспортные узлы: ст. м. Героев Труда, пр. Гагарина, Алексеевка, Х. Гора и пр.): ~500-1000 грн/кв. м (в отдельных местах небольшой площадью:1200-1500 грн/кв. м);

    — спальные районы, транспортные магистрали: ~200-400 грн/кв. м;

    Ценообразование (продажа):

    — центральные улицы (Сумская, Пушкинская, пр. Науки): ~$2200–3500/кв. м;

    — места повышенной интенсивности пешеходных трафиков (выходы из метро, транспортные узлы: ст.м. Героев Труда, пр. Гагарина, Алексеевка, Х. Гора и пр.): ~$1500-3500/м;

    — спальные районы, транспортные магистрали: ~$500-1200/м;

    ТЦ/ТРЦ

    Сегмент профессиональной торговой недвижимости Харькова по объему квадратных метров среди крупных городов — второй в Украине, после Киева.

    Совокупная площадь ТЦ/ТРЦ города без учета малых магазинов площадью до 3000 кв. м, отдельностоящих супермаркетов и гипермаркетов, рынков, объектов формата street retail в 2020 году составила 502 269 кв. м, отмечает Виктория Рыльцева.

    Показатель насыщенности профессиональными ТЦ/ТРЦ в Харькове составляет 350 кв. м на 1000 жителей. По обеспеченности торговой площадью на 1000 чел. Харьков наименее насыщенный среди ключевых городов страны. Для сравнения: в Киеве данный показатель составляет 600 кв. м на 1000 жителей.

    На конец 2020 года в Харькове функционирует:

    • 3 региональных ТРЦ («Даффи», «Караван», «Французский бульвар»);
    • 8 окружных ТЦ/ТРЦ («Украина», Sun Mall, «Класс», «Рост»);
    • 29 микрорайонных ТЦ;
    • 15 специализированных ТЦ;
    • и ни одного суперрегионального ТРЦ.

    В текущем году в Харькове не открыли ни одного крупного ТЦ/ТРЦ. Основной девелопмент был сосредоточен в форматах «районный» и «окружной» ТЦ.

    Владимир Чекалов, комментирует ситуацию по открытию объектов торговой недвижимости региона в 2020 году и планах развития на 2021 г.:

    • Сеть супермаркетов АТБ за 2020г открыла 4 новых супермаркета;
    • Сеть супермаркетов «Чудо-Маркет» за 2020г открыла: 2 новых супермаркета и планирует около 5-ти новых открытий на 2021г.
    • продолжается активное строительство ТОЦ «Класс» (на пр. Гагарина), открытие которого запланировано на конец 2021. В планах развития сети открытие еще одного торгового центра, в течение 3-4 лет;
    • Сеть супермаркетов «Рост» заканчивает реконструкцию нового ТЦ на «Круглом Рынке» (ул. Г.Труда);
    • завершается строительство микрорайонного торгового центра на 30-40 магазинов возле станции метро «Победа» (~2000 кв. м);
    • на этапе строительства находятся 2-а проекта торговых центров (микрорайонного формата) на 35-45 магазинов каждый, с якорным оператором в виде продуктового супермаркета. Оба ТЦ расположены на Салтовке: Г. Труда, пр. Юбилейный. Ориентировочная площадь каждого Объекта ~3 500-4 500 кв. м;
    • продолжается реконструкция (с полным сносом существующего строения) гипермаркета «Эпицентр» на ул. Архитекторов. Предварительно открытие объекта запланировано на конец 2021 г.;
    • в активной фазе девелопмента находится два ТРЦ форматом «суперрегиональный»:
    1. ТРЦ Nikolsky (GBA=105 000 кв. м, GLA=54 000 кв. м). Заявленный срок открытия — март 2021 года;
    2. ТРЦ Planeta Mall (ранее — «Магеллан»). GBA=110 000 кв. м, GLA=70 000 кв. м. Заявленный срок открытия: 4 квартал 2021 г.

    В среднем, диапазон арендных ставок в 2020 г. удерживался на уровне 2019 г. (без учета временных скидок в период жесткого карантина) в профессиональных ТЦ/ТРЦ (по форматам) и находится в диапазоне:

    — «Микрорайонный»: 150-500 грн/кв. м;

    — «Окружной»: 200-1000 грн/кв. м;

    — «Региональный»: 350-2000 грн/кв. м.

    https://propertytimes.com.ua/regioni/rinok_torgovoy_nedvizhimosti_harkova_itogi_2020

    Читайте также: Як розвивається ринок новобудов в регіонах України: кейси Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Вінниці та Одеси

  • Основные тенденции на рынке офисной недвижимости Харькова

    Основные тенденции на рынке офисной недвижимости Харькова

    Карантинные ограничения существенно не повлияли на активность девелоперов, которые уже находились на этапе строительства объектов недвижимости в Харькове. Такое мнение высказал Игорь Балака, генеральный директор ООО «Производственно-правовой фирмы» Крона», вице-президент АСНУ.

    Читайте также: Харківський ритейл: поступове відновлення

    В 2020 году показатель ввода в эксплуатацию бизнес-центров был рекордным за более чем пятнадцатилетний период — 7 новых БЦ, отмечает Владимир Чекалов, директор «Национальная управляющая компания», CPM®, аккредитованный преподаватель IREM (USA). На этапе строительства находится еще 12 объектов.

    По утверждению Абдурахмана Шайхалова, основателя группы компаний Step by Step и CEO stepINVEST, низкий уровень вакантности офисных площадей в начале 2020 года и активизация спроса в 2021 году не позволили произойти критическим изменениям в этом сегменте рынка.

    Среди основных негативных тенденций, сложившихся на рынке аренды офисов, эксперты выделяют тенденцию уменьшения площади офиса из-за перевода на удаленный режим работы сотрудников некоторых арендаторов. Еще одна наметившаяся рыночная тенденция — создание «гибких» пространств среди вакантной части в существующих офисах. В 2021 году также увеличилось количество сделок на рынке субаренды офисов.

    Предложение

    По оценке Виктории Рыльцевой, директора компании «Харьков Консалтинг Групп», кумулятивное предложение офисных помещений в аренду (GLA) в профессиональных и непрофессиональных офисных центрах Харькова на конец августа 2021 года достигло показателя 855 тыс. кв. м (при общей площади (GBA) свыше 1,1 млн кв. м).

    По состоянию на 31.08.2021 в Харькове функционировало 50 бизнес-центров класса «А» и «В» совокупной офисной площадью в аренду (GLA) порядка 275 тыс. кв. м.

    Обеспеченность профессиональными офисами класса «А» и «В» в Харькове составляет 193 кв. м на 1000 чел.

    За 8 месяцев 2021 года был введен в эксплуатацию только один БЦ класса «В» – 2 очередь в торгово-офисном центре ЭПОС (пл. Защитников Украины, 2).

    В 2020 году было введено в эксплуатацию 7 бизнес-центров класса «А» и «В» совокупной офисной площадью в аренду (GLA) 47 950 кв. м. Это БЦ Diamond City, Rotunda Hall, IT Park Manufaktura (секция HOME), «Юм-Инвест», «Тиняковка», «Vario», «Фагот».

    До конца 2021 года заявлен ввод в эксплуатацию еще 5 БЦ площадью офисов 45 200 кв. м. Планируются к вводу БЦ класса «В»: Elysium Plaza (бывшее название «Шар в кубе»), IT Park Manufaktura (секции Space, Place и Next), «Матрица», «Соломон», Planeta Mall.

    Кроме указанных выше бизнес-центров, на различных этапах реализации находится еще 7 проектов строительства БЦ класса «А» и «В» общей площадью свыше 100 тыс. кв. м с заявленными датами ввода в эксплуатацию в 2022-2023 годах.

    Спрос

    Начиная с середины февраля 2021 года активность на рынке офисов Харькова увеличилась. Это сказалось на уменьшении показателей вакантности и снижении темпов падения арендных ставок в качественных бизнес-центрах, отмечает Абдурахман Шайхалов.

    Наибольшее количество арендаторов готовы были снимать офисы по арендной ставке 200-250 грн/кв. м/месяц.

    Что касается ценовых ожиданий арендаторов офисов в БЦ, расположенных в центральных районах города, то основная доля запроса на такие офисы была по ставке 250–300 грн/кв. м/месяц.

    В связи с увеличившимся предложением на рынке аренды, практически до нуля упал спрос на помещения в состоянии shell&core. Так же арендаторы увеличили свои требования к качеству бизнес-центров, в которых планировали арендовать офисы.

    Наиболее активными арендаторами, как и в предыдущие годы, были компании ІТ-сектора. Их доля составляла порядка 56%, поясняет Владимир Чекалов.

    Как отмечает Игорь Балака, наряду с ІТ-компаниями, значительную долю спроса формировали компании секторов логистики, производства, энергетики, медицины, образования, проектные и консалтинговые компании.

    Читайте также: Як розвивається ринок новобудов в регіонах України: кейси Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Вінниці та Одеси

    Самый высокий спрос со стороны арендаторов был зафиксирован на офисы в современных бизнес-центрах, расположенных в центральных районах города.

    Во второй половине 2021 года вновь образовался дефицит площадей в аренду свыше 1 000 кв. м в БЦ высокого качества в центральных районах города.

    Несмотря на увеличение вакантности и коррекцию арендных ставок, спрос на покупку офисов, особенно в центральных районах, увеличился.

    По-прежнему, стабильно высокий спрос остается на готовый арендный бизнес — офисные пространства с действующими арендаторами. Качественный офис с доходностью 10-12% годовых (как правило, класса «А» или «В»), имеет самую высокую ликвидность и спрос со стороны инвесторов, нацеленных на пассивный доход.

    Вакантность, арендные ставки, цены

    Снижение спроса на рынке аренды и введение в эксплуатацию относительно большого объема новых офисных помещений в 2020 году повиляло на уровень вакантности профессиональной офисной недвижимости Харькова.

    По утверждению Виктории Рыльцевой, вакантность в бизнес-центрах класса «А» увеличилась с 2% на начало 2020 года до 32% по состоянию на начало 2021 года. Вакантность бизнес-центров класса «В» за этот период увеличилась с 6 до 16% соответственно.

    Высокий уровень вакантности в начале 2021 года в БЦ класса «А» был связан с незначительным увеличением доли свободных площадей в существующих бизнес-центрах данного класса, а также с вводом в эксплуатацию двух крупных БЦ в конце 2020 года — Rotunda Hall и Diamond City.

    Активизация спроса на аренду с середины февраля 2021 года позволила снизить вакантность в БЦ класса «А» к концу августа до 1,4%.

    Рис. 1 Вакантность в бизнес-центрах Харькова

    Что касается уровня вакантности в БЦ класса «В», то данный показатель значительно отличается от месторасположения офисного центра в пределах города. Так, в БЦ класса «В», расположенных в центральных районах, средняя вакантность по состоянию на 31.08.2021 находилась на уровне 6%, в то время как в БЦ за пределами центра — на уровне 24%.

    Рис. 2 Структура вакантных площадей в БЦ класса В по состоянию на 01.09.2021

    В августе текущего года невысокий уровень вакантности в БЦ класса «А» и «В» в центральных районах города привел к превышению спроса над предложением офисов совокупной площадью свыше 10 000 кв. м (по имеющимся заявкам на аренду).

    Рис. 3 Соотношение вакантной площади к общей арендной площади в БЦ класса А и В по состоянию на 01.09.2021

    По результатам 2020 года было зафиксировано снижение уровня арендных ставок на офисы в Харькове. Так к концу 2020 года арендные ставки снизились в среднем на 13% относительно показателей на начала года.

    К концу лета 2021 года во многих бизнес-центрах класса «А», «В» арендные ставки вернулись к уровню начала 2020 года, а в отдельных БЦ — даже было зафиксировано их повышение.

    Эксперты отмечают, что в некоторых БЦ арендные ставки в долларовом эквиваленте не менялись по сравнению с началом 2020 года.

    Арендные ставки по состоянию на 15.09.2021:

    — БЦ класса «А» — $15–17/кв. м/месяц

    — БЦ класса «В» (центральные районы города) — $12–15/кв. м/месяц

    — БЦ класса «В» (за пределами центра) — $8–13/кв. м/месяц

    — БЦ класса «С» — $5,6–11/кв. м/месяц

    Цены продаж по состоянию на 15.09.2021:

    — БЦ класса «А» — $1 300–1 600/кв. м;

    — БЦ класса «В» — $700–1 300/кв. м;

    — БЦ класса «С» — $500-800/кв. м.

    Таким образом, по мнению экспертов регионального рынка, возможные дальнейшие карантинные ограничения, связанные с пандемией, вероятнее всего, не окажут глобального влияния на рынок офисной недвижимости Харькова в 2021 году. Спрос, прежде всего, будет формироваться на качественные объекты в бизнес-центрах класса «А» и «В».

    Фото: Rotunda Hall

    https://propertytimes.com.ua/regioni/osnovnie_tendentsii_na_rinke_ofisnoy_nedvizhimosti_harkova

    Читайте также: Індустріальні парки: підсумки 2023 року

  • Харківський ритейл: поступове відновлення

    Харківський ритейл: поступове відновлення

    З початком повномасштабної війни значна кількість ТЦ/ТРЦ Харкова призупинила свою роботу.

    Читайте также: Як розвивається ринок новобудов в регіонах України: кейси Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Вінниці та Одеси

    У перші дні в Харкові припинили роботу більшість магазинів, а працюючі закривалися близько 12.00. Мешканці міста з самого ранку вишиковувалися у черги за продуктами та товарами першої необхідності. Полки в деяких відділах були порожні, а на касах приймали лише готівку. Схожа ситуація була і з аптеками.

    В середині березня ситуація більш-менш стабілізувалася. У місто завозились продукти, працювали місцеві хлібозаводи. Все необхідне можна було купити не лише у великих мережевих маркетах, а й у магазинах біля будинку. Для зручності харків’ян було створено онлайн-карту з працюючими АЗС, аптеками та магазинами.

    За час воєнних дій, пошкодження зазнали деякі торгові центри Харкова: супермаркет «Восторг» (пр. Героїв Харкова, 274В), ТРЦ Nikolsky, ТЦ «Північний» (вул. Наталії Ужвій, 58), ТРЦ «Дафі», ТРЦ «Караван», ТРЦ «Французький бульвар», ТЦ «Клас» (вул. Леся Сердюка, 36), два ТЦ «Екватор» (бульв. Грицевця, 2а та вул. Гвардійців-Широнінців, 101/99), магазин «Фоктрот» (вул. Вернадського), ТЦ «Протон», ТЦ «Ювілейний». Також значних ушкоджень зазнав один з найбільших торговельних центрів Східної Європи — ТЦ «Барабашово».

    Майже половина ринків та торговельних майданчиків в Харкові була частково зруйнована або знищена.

    Станом на кінець вересня 2022 року деякі торгові центри вже повністю або частково відновили свою роботу: супермаркет «Восторг», ТРЦ Nikolsky (3 поверхи), ТРЦ «Дафі», ТРЦ «Французький бульвар», ТЦ «Протон», ТЦ «Ювілейний».

    Адміністрація ТЦ «Барабашово» повідомляє, що торгівлю відновили майже 30% підприємців ринку.

    Оскільки Харків і досі піддається обстрілам, то остаточну суму збитків від військових дій, власники торгових центрів поки ще не називають.

    Згідно заяв Голови Харківської ОДА, станом на кінець вересня 2022 року в Харкові проживає вже більше 1 млн мешканців із більш ніж 1,5 млн населення на початок поточного року. В період активних бойових дій в Харкові мешкало близько 300-400 тис. жителів.

    Збільшення населення міста та зменшення кількості обстрілів по самому місту пожвавили й сегмент торгівельної нерухомості Харкова.

    Станом на кінець вересня 2022, згідно повідомлень прес-служби Харківської міської ради, у місті працюють близько 73% супермаркетів, 68% ринків та 66% аптек від довоєнної кількості.

    Протягом вересня свою роботу відновили ще: 4 супермаркети «АТБ-маркет», 15 магазинів «Посад»; 3 магазини «Кулиничі»; 6 магазинів «Салтівський м’ясокомбінат»; 17 магазинів «Кісет». Також у вересні запрацювали ще 7 аптек мережі «9-1-1» та 3 — КП «Муніципальна аптека».

    23 вересня у ТРЦ Nikolsky частково відновили роботу магазини на 1-му та 2-му поверхах (до 50% від загальної кількості орендарів). На мінус першому поверху ТРЦ працюють 92% орендарів. У жовтні планується відкриття 3 поверху ТРЦ Nikolsky.

    Як зазначив керуючій харківськім ТРЦ «Дафі» Андрій Кудінов, зараз в ТРЦ працює тільки гіпермаркет Fozzу та аптека. По мірі повернення мешканців Салтівки та відбудови Харкова, ТРЦ «Дафі» має намір нарощувати об’єм послуг, що надаються в ТРЦ.

    Після відновлення пошкодженої частини даху відкрився для відвідувачів ТРЦ «Французькій бульвар».  Наразі в ТРЦ працюють майже 30% орендарів.

    В усіх великих ТЦ/ТРЦ Харкова, як і по всій Україні, не працюють магазини іспанської групи Inditex (бренди Zara, Massimo Dutti, Pull & Bear, Bershka, Stradivarius). Також не працюють магазини одягу Н&М.

    За даними директора «Національна Керуюча Компанія» Володимира Чекалова, у ТЦ «Протон» та ТЦ «Каштан» працюють 30% орендарів. В ТЦ «Ювілейний» — зайняті орендарями 15% загальної площі торгівельного центру.

    Деякі орендарі в цих торгівельних центрах не працюють, але заявили про наміри відкрити свої магазини навесні 2023 року, повідомив Володимир Чекалов.

    Стосовно ТЦ «Північний», як заявляє Володимир Чекалов, остаточного рішення щодо відбудови цього центру ще не прийнято оскільки цей ТЦ зазнав дуже значних ушкоджень.

    Читайте также: Індустріальні парки: підсумки 2023 року

    В Харкові працюють всі супермаркети мережі «Рост», «Чудо маркет», «Десяточка», а також 13 з 14 супермаркетів «Клас», 9 з 13 супермаркетів «Сільпо», 53 з 66 АТБ, 2 з 4 ТЦ « Велмарт»),  6 з 13 супермаркетів «Баскет».

    По інформації директора департаменту оренди мережі «Класс», у 13 працюючих супермаркетів мережі 90% орендарів відновили свою роботу.

    Також в Харкові вже працюють 145 магазинів мережі «Посад», 137 — мережі «Кулиничі», 74 — мережі «Салтівський м’ясокомбінат».

    Відкрито 255 аптек мереж: «Копійка», 9-1-1, АНЦ, «Шара», «Славутич», «Класна аптека», «Леда», КП «Муніципальна аптека» та інші.

    Працюють ветеринарні клініки «Лідер», «Довіра», «Кузя», «Білий клик», «ТерраВет» та інші.

    Відкриті також магазини електроніки та косметики. Продовжують свою роботу 6 магазинів Comfy, 4 магазини «Ельдорадо», 2 магазина та 1 точка видачі товарів мережі «Фокстрот».

    Відкритій для покупців один з трьох ТЦ «Епіцентр» (пр. Ю. Гагаріна, 352).

    Також у Харкові працюють 47 магазинів косметики Eva та 25  Prostor, а також 50 торгових точок мережі  магазинів товарів для дому Smilemarket.

    Для покупців відкриті зоомагазині різних мереж: «Шиншилка», Master Zoo, «Зооточка», EuroZoo, Vetastar тощо.

    Відновили прийом відвідувачів деякі заклади громадського харчування, зокрема, Япошка, Маранелло, Париж, Навруз, Пробка та інші.

    Деякі салони краси та заклади побутового обслуговування населення також відновили свою роботу.

    У місті  працюють 36 з 53 ринків та торговельних майданчиків.

    За даними директора консалтингової компанії «Харків консалтинг груп» Вікторії Рильцевой, падіння трафіку в торгових центрах Харкова відбулось на 70-75% відносно показників минулого року.

    Що стосується діючих орендних ставок у працюючих об’єктах торгівлі, то більшість орендарів отримала знижки 50-70% від ставок оренди довоєнного часу, повідомила Вікторія Рильцева.

    У великих ТЦ/ТРЦ майже всі орендодавці перейшли на встановлення орендної плати як відсоток від товарообігу орендаря площі. Зазвичай цей показник на рівні 10% від товарообігу. Окрім орендного платежу  в ТЦ/ТРЦ орендар сплачує ще, як правіло, експлуатаційні платежі (ОРЕХ) (до $8/кв. м), маркетингові платежі (до $2/кв.м) та комунальні платежі.

    Стосовно планів щодо відновлення та розвитку харківських торгових мереж, то тільки мережі «Клас» та «Рост» заявляють про плани і далі відкривати нові магазини — як супермаркети, так і в форматі «магазин біля будинку».

    Про плани розвитку в інших регіонах України повідомила тільки одна харківська мережа супермаркетів — «Чудо маркет». Незабаром у селі Рованці на окружній м. Луцька відкривається першій супермаркет цієї мережі.

    З літа поточного року в Харкові почали відкриватися нові немережеві магазини. Більшість таких об’єктів мають площу до 100 кв. м. Попит з боку невеликих об’єктів торгівлі зосереджений у спальних районах міста, де майже не було обстрілів. Це такі побутові райони: Нові Будинки, Холодна Гора, ХТЗ, Одеська. Майже зовсім не користуються попитом торгівельні об’єкти у більшості районів Салтівки, Північної Салтівки та центру міста.

    Отже попри складні умови й  регулярні обстріли з боку рф ринок ритейлу Харкова продовжує функціонувати, підтримуючи економіку України.

    При підготовці матеріалу використвовувалося дослідження Української ради торгових центрів
    Фото:  Facebook ТРЦ Nikolsky
    Текст підготовлений за сприяння директора консалтингової компанії «Харків консалтинг груп» Вікторії Рильцевої

    Читайте также: Ринок складів: відносна стабілізація та очікування нової пропозиції

    https://propertytimes.com.ua/regioni/harkivskiy_riteyl_postupove_vidnovlennya

  • Як розвивається ринок новобудов в регіонах України: кейси Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Вінниці та Одеси

    Як розвивається ринок новобудов в регіонах України: кейси Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Вінниці та Одеси

    Розвиток ринку первинної житлової нерухомості в Україні суттєво залежить від регіону та його специфічних характеристик, в першу чергу віддаленості від лінії фронту та  частоти ракетних та шахедних атак  збоку рф. 

    Читайте также: Індустріальні парки: підсумки 2023 року

    Про  ситуацію на ринках новобудов в регіонах, уподобання покупців та основні тренди, Property Times  поговорив з представниками девелоперських компаній, які представляють регіональні ринки (в добірку потрапили: Львів, Івано-Франківськ, Вінниця, Одеса та Ужгород).

    Тренди: стабілізація попиту, ready-to-use, приватні будинки

    Серед спільних трендів, які були характерні для всіх регіонів, які потрапили до нашої добірки, можна  виділити такі:

    • поступове відновлення попиту;
    • помірне зростання вартості квадратного метра;
    • зміщення попиту в бік готового житла, в тому числі й з ремонтом;
    • підвищення зацікавленості  в заміських проєктах тощо.

    «У Вінниці продовж 2023 року відбувалося стабільне та планомірне зростання вартості кв. м, заморожені будівництва поступово нарощували свої темпи, — коментує CEO 121 Development Роман Бочевар.  — Також, у місто з початку повномасштабного вторгнення релоковано 353 підприємства та створено близько 2000 тисяч нових робочих місць. Вдале географічне розташування, розвинений благоустрій та комфортні умови для життя сприяють попиту купівлі первинної нерухомості як для самих вінничан, так і для інвесторів з різних регіонів України».

    Марія Логінова, SVP of Zezman City  виділила такі п’ять основні тренди, які були характерні для одеського ринку первинної нерухомості:

    «Перший: надання переваги нерухомості у розвинених районах, з усією інфраструктурою під рукою. Ми бачимо на нашому прикладі, що сьогодні цілісні містечка дуже актуальні, демонструють стійкість та прогнозоване підвищення покупецького попиту.

    Другий: найвищий попит надбали двокімнатні квартири. Їх зазвичай купують молоді родини для власного користування. 

    Третій тренд: підвищений попит на ready-to-use нерухомість. Люди шукають готові рішення: житло у вже зданих або майже зданих в експлуатацію будинках, з готовими ремонтами, меблюванням та технікою. 

    Четвертий: підвищений попит на приватні будинки та земельні ділянки. 

    П’ятий: енергостійкість та автономність. Вважаємо, що у свідомості українців ці фактори ще довго не втратять актуальності».

    Про тренди на ринку первинки Львова Property Times розповів Роман Давимука, СЕО Avalon: «В першу чергу, клієнт почав цінувати надійність вкладення, адже спектр ризиків значно збільшився, і є бажання клієнтів, можливо, і дорожче придбати нерухомість, але доручити капітал надійному девелоперу. По-друге, ринок, навіть у Львові не відновився на більше ніж 40% порівняно з довоєнними показниками, згідно з останніми даними ЛУН, тому сформувався своєрідний баланс на ринку, хоч і структура ринку серед девелоперів змінилась. По-третє, законодавчі зміни суттєво впливають на роботу з проектуванням (закон про МОНи, затвердження ІАОПу у Львові, нові ДБН)».

    Степан Лаврів, засновник та СЕО будівельної компанії EffectBud поділився своїми спостереженнями щодо трендів на ринку Івано-Франківська:  

    «Перший тренд: переїзд з багатоквартирних багатоповерхових будинків до приватного будинку, таунхаузу чи дюплексу. 

    Другий тренд:  Малоповерхове будівництво, будинки клубного типу, закриті котеджні містечка. Цей тренд спостерігається ще з початку пандемії коронавірусу, але особливо загострився в період повномасштабної війни. У зв’язку з постійним ризиком обстрілів та блекаутів, людям хочеться відчувати більший контроль та почуватися більш захищеними у власному помешканні

    І третій тренд: перетік грошей з купівлі власного житла до придбання інвестиційної нерухомості». 

    Схожі тенденції прослідковуються і на Закарпатті, про що розповідає Маріанна Галаговець, член ради директорів компанії GAZDA: «Основний тренд у 2023 році на ринку Закарпаття — стабілізація попиту. У 2022 році ринок стрімко реагував на воєнні події. Якщо тоді був бум оренди, який відобразився і на ринку первинної нерухомості, то у 2023 році ринок стабілізувався. Люди дізналися і повірили в Закарпаття як регіон, куди можна інвестувати. Тепер рішення купувати тут нерухомість виважені, обдумані, в основі яких не емоції й паніка, а розуміння переваг регіону і довіра до лідерів ринку. 

    Другий тренд — це квартири з ремонтом та максимальною комплектацією (з побутовою технікою та меблями) в готових житлових комплексах. У покупців немає часу чекати.Тому обирають готове житло, щоб одразу переїхати в нього жити. Особливо попит на готові квартири активувався напередодні цієї зими. У клієнтів бажання зимувати на Закарпатті поєдналось з безпековою перевагою регіону і вилилося в активні покупки. Частина клієнтів, що звернулися до нас, спочатку розглядали варіанти оренди житла, але все ж вирішили купувати одразу. 

    Останній — це тренд на заміське житло з запитом на приватність. Він знову повернувся до Закарпаття. Такий же попит ми бачили в період пандемії. Варто зазначити, що клієнтів цікавлять саме таунхауси, а не котеджі. Вони не хочуть витрачати додаткові кошти та сили на утримання будинку, а таунхаус поєднує міський комфорт з заміським життям і природою».

    Що впливало на ринок?

    Спікери зазначають, що одним зі спільних для всіх регіонів факторів, які позитивно вплинули на ринок, стали державні програми «єОселя» та «єВідновлення». Ракетні обстріли, загальна невизначеність та емоційна напруга в суспільстві  — спільні чинники, які стримують  ринок нерухомості в цілому по Україні. 

    Серед  факторів стимулювання та стримання були також й такі, що обумовленні певними  особливостями того чи іншого регіону. 

    Вінниця: «Стимулювали ринок  різкий попит на державну програму кредитів «єОселя», активний темп відновлення замороженого будівництва та відкриття відділів продажу, підвищена лояльність до покупця, зокрема це безвідсоткова розстрочка серед переважної більшості забудовників, гнучкі умови розтермінування, перспектива інвестиційної привабливості для продажів на початкових етапах будівництва нових житлових комплексів, а також  ситуація на ринку валют. І звісно,  статус «найбільш захищених міст», який закріпився за Вінницею з початку повномасштабного вторгнення, що значно заспокоює інвесторів, які прагнуть придбати нерухомість», — коментує  Роман Бочевар.

    Львів: «Певна нормалізація життя (хоч, на жаль, і за умов війни) стимулює людей задумуватись про майбутнє та не відкладати рішення щодо вкладень, — зазначає Роман Давимука. — Також певною мірою допомогли зміна сприйняття Львова як відносно безпечного міста, де ринок якісно функціонує. І, звичайно, обмеження руху капіталу за кордон, так само як невеликий спектр інвестиційних альтернатив». 

    «Додатковим стимулом став розвиток нових житлових комплексів. Підвищення якості житла, введення нових інфраструктурних об’єктів та розвиток комфортних житлових зон привертали увагу покупців та сприяли зростанню попиту на нерухомість, особливо серед переселенців, які вирішили жити у Львові»,  — додає Юлія Білень, керівник відділу продажів компанії Greenville. 

    Одеса: «Споживачів підбадьорює відсутність різкого росту цін на нерухомість, — коментує Марія Логінова. — Окремо хочемо виділити «єОселю». Нещодавно додали можливість купувати не тільки квартири, а і будинки. Це стимулює ринок, бо попит на приватні будинки підвищився. Ще сильнішим стимулом могла б стати можливість купувати квартири «з котловану»: тоді українці отримують житло за нижчою ціною, а забудовники — значні інвестиції. Наразі по програмі акредитують лише будівлі з готовністю не менше 70%». 

    Івано-Франківськ: «Стимулював ринок перетік капіталу і людей з районів, де велися активні бойові дії на захід країни. Відповідно, якщо до початку повномасштабної війни середня вартість на ринку нерухомості була 500 доларів за кв. м, то зараз вона наближається до 800 доларів, — зазначає Степан Лаврів. — Ще один фактор — Іноземна допомога, яка  створює позитивні очікування на ринку». Серед факторів, що стримували ринок, Степан Лаврів відзначає зупинку капіталу з-за кордону від заробітчан, які становили великий відсоток покупців нерухомості до початку повномасштабного вторгнення, а зараз повністю і перевезли свої сім’ї за межі України.  

    Ужгород: «Фактор стримування — законопроєкт про мобілізацію. З кінця 2023 року і дотепер він є стримувальним фактором, потенційні інвестори відкладають купівлю нерухомості до прийняття закону про мобілізацію. Таке ж завмирання попиту ми бачили, коли співробітники ТЦК активно перевіряли документи в туристичних місцях Закарпаття, — коментує Маріанна Галаговець.  — Стимулювала  попит та розширила ринок державна іпотечна програма «єОселя»: квартири бізнес-класу та квартири з великою квадратурою стали доступні  більшій кількості клієнтів».

    Хто купує?

    Відбулися зміни у структуру попиту, трансформувалися уподобання покупців, змінився регіональний розподіл інвесторів.

    Юлія Білень так описує цільову аудиторію проєктів Greenville у Львові:  

    — покупці, що купують житло для власного проживання (молоді люди, родини переселенців);

    Читайте также: Ринок складів: відносна стабілізація та очікування нової пропозиції

    — інвестори, що купують житло з метою збереження та/або примноження власних коштів (це переважно місцеві);

    — військовослужбовці;

    — користувачі державної програми «єОселя».

    «Структура нашого попиту в частині географії та мети купівлі не змінилась принципово, хоча варто сказати, що зменшилась кількість інвестиційного попиту «на перепродаж» в короткій перспективі. Тобто інвестиційний попит хороший, проте фокус на довготерміновій інвестиції» — характеризує ситуацію по Львову Роман Давимука.

    Про портрет покупця в Ужгороді розповідає Маріанна Галаговець:

    «До повномасштабної війни клієнтів з інших регіонів було лише 10%, а 90% — Закарпаття та Ужгород. На сьогодні географія покупців змінилась: Ужгород — 33%, Закарпатська область — 22%, закордон — 5%, решта – інші області (Київська, Харківська, Дніпропетровська тощо).

    Портрет покупця також змінився. Основна його ціль  —  не примножити гроші та заробити, а зберегти їх і не втратити. Зараз на ринку переважають інвестиції заради збереження заощаджень з метою в майбутньому продати квартиру або жити самим. Основні причини покупки серед наших клієнтів: 49% — інвестиції, 4% — для рідних, 40% — для себе, 7% — з інших причин. 

    В Ужгород і на Закарпаття евакуювалась велика кількість українців. У 2022 році люди шукали для себе короткострокове житло, але у 2023 і зараз розглядають Ужгород для більш стабільного життя, якщо не назавжди, то на 5-8 років точно. Багато клієнтів перевозить свої родини, особливо жінок з дітьми та літніх батьків. 

    Окрема категорія клієнтів прийшла по програмі «єОселя»: медики, педагоги, військові та їх родини. Тобто дана програма розширила категорія клієнтів, які можуть дозволити собі житло бізнес чи комфорт класу». 

    В Одесі з’явився новий клас покупців — upper-middle class, який сформовано в основному військовими-контрактниками та розробниками, що працюють у військовій сфері, повідомляє  Марія Логінова.  «Також часто купують нерухомість молоді родини та громадяни, що стимульовані покращеними умовами іпотеки. Є попит серед інвесторів, які шукають можливості вигідного вкладення коштів», — додає пані Логінова.

    Серед покупців первинки у Вінниці також значну частину складають військові. «Також родини, які отримують виплати за загиблих солдат та вкладають їх першочергово у купівлю нерухомості, — коментує Роман Бочевар. — Купують житло як для власного проживання, так і з метою інвестицій у первинну нерухомість».  

    На Івано-Франківщині спостерігається перетік  клієнтів в сегмент малоповерхової забудови. «Серед наших клієнтів в основному мешканці багатоквартирних будинків, які роблять вибір на користь малоповерхового помешкання, виходячи з аргументів комфорту, безпеки та економічної вигоди (наприклад, оплата комунальних платежів напряму, за лічильниками, а також швидкість будівництва), — зазначає Степан Лаврів.

    Пріоритети покупців

    Не залежно від регіону, абсолютно всі покупці в першу чергу дбають про безпеку, в це поняття вкладається як безпекові характеристики новобудови (розташування, технологія будівництва, наявність укриття), так і убезпечення інвестицій  — мінімізація ризиків. Ціна — також  серед головних факторів, на які звертають увагу майбутні покупці, особливо  якщо йдеться про покупку за програмою «єОселя» та «єВідновлення». 

    «Підвищився попит на монолітно-каркасні будинки через їх більш високу міцність у порівнянні з цегляними, — говорить Роман Бочевар. — Пріоритетними стали житлові комплекси з власним бомбосховищем чи обладнаним для тривалого перебування — підземним паркінгом.

    Темпи будівництва та наявність зданих секцій чи інших об’єктів забудовника є більш пріоритетними ніж до повномасштабного вторгнення».

    «Головні тригери для споживачів зараз — безпека, якість інфраструктури, ступінь готовності житла та його розташування, — коментує Марія Логінова. — Покупці більше часу приділяють вивченню репутації забудовників. Помітно зріс попит на заміське житло. У сфері комерційної нерухомості знизився попит на великі приміщення, площею понад 70 кв. м». 

    «За даними наших львівських аналітиків, ключовим аспектом і надалі залишається ціна. Також клієнти звертають увагу на інфраструктуру майбутнього ЖК. Комфортні умови, розвинена інфраструктура та близькість до необхідних об’єктів — вже не є просто перевагами, а стають визначальними факторами для покупців. Значна кількість нових об’єктів у Львові та конкурентне середовище на ринку створюють все кращі умови для споживачів, спонукають їх активно розглядати різноманітні пропозиції, — говорить  Юлія Білень. — Розташування об’єкта також відіграє важливу роль у визначенні ціни та попиту на нерухомість. 

    Наступний фактор — це репутація забудовника, його досвід у введенні в експлуатацію попередніх об’єктів. Покупці все обачніше ставляться до вибору забудовника, то ж хороша та надійна репутація — фактор, який може стати ключовим у прийнятті рішення. 

    Наступними важливими аспектами є умови купівлі, термін введення в експлуатацію, можливість купівлі за програмою «єОселя», а також питання безпеки та укриття».

    «Основний пріоритет покупців зараз — це безпека. В Закарпатті немає комендантської години та військових дій, більш спокійна ситуація, ніж в інших регіонах України, — пояснює Маріанна Галаговець. — Також клієнти обирають стабільність, репутацію, надійність — безпеку інвестування. Зараз клієнти шукають стабільну будівельну компанію з репутацією та введеними в експлуатацію будинками, звертають увагу на виконання зобов’язань перед інвесторами».

    «Ринок органічно розвивається, і клієнти все більше звертають увагу на якість будівництва, інфраструктуру тощо, менше реагуючи на просто красиві картинки», — додає Роман Давимука.

    Прогнози:  стабільний базовий попит

    За сприятливих умов  2024 році експерти прогнозують посилення тих трендів, які окреслилися минулого року. Регіональні ринки поступово вирівнюються після «перекосів» в ціні й попиті, викликаних панічними настроями в перший рік повномасштабного вторгнення. Зовнішні фактори, звичайно, будуть відігравати визначну роль, тому  всі прогнози  — це обережний оптимізм.

    Марія Логінова, Zezman City (Одеса): «Ринок нерухомості досить чутливий до багатьох факторів, включно з політичною ситуацією, економікою країни. Тому ми можемо робити прогнози з обмовкою на поточний стан. Сьогодні виділяємо три основні тренди, які мають підсилюватись надалі. По-перше, підсилення ролі іпотечного кредитування. Зміни пільгових програм можуть значно вплинути на ринок, стимулювати попит та підвищення цін. По-друге, ріст попиту на заміське житло в інфраструктурно-незалежних районах. По-третє, ключовими факторами стають автономність, безпека та енергоефективність. Ми відчуваємо це на собі: вже зараз квартири в наших містечках мають високий попит саме через свою автономність. Завдяки власним генераторам навіть в період минулорічних блекаутів мешканці були забезпечені електроенергією».

    Маріанна Галаговець, GAZDA (Ужгород): «У 2022 році багато експертів говорили про те, що ринок нерухомості Закарпаття «роздутий», хаотичний та нестабільний і його чекає спад. Зараз ми бачимо, що попит залишився, став більш свідомим. Вартість нерухомості на Закарпатті стабілізувалась та відповідає реальній соціально-економічній ситуації регіону та пропозиціям на ринку. Регіон розвивається: інфраструктура, новий бізнес, релокуються компанії з інших областей Україні. При збереженні умов «безпечність+надійність» ми очікуємо подальший стабільний  попит і розвиток сегмента первинної нерухомості.

    2024 рік може стати лакмусовим папірцем для тих, хто зайшов на ринок Закарпаття у 2022-2023 роках. На ринку залишаться тільки надійні забудовники, які насправді будують, добудують і здадуть ЖК в експлуатацію.

    Кабінет Міністрів розширив програму доступної іпотеки «єОселя» на приватні житлові будинки й таунхауси, тож ми очікуємо продовження тренду на малоповерхове заміське житло».

    Роман Давимука, СЕО Avalon (Львів): «Девелопмент — це про довгі кошти та бачення майбутнього, тому ключовим фактором будуть залишатись новини з фронту. Проте наразі у Львові можна фіксувати певний баланс на ринку, де базовий попит залишається доволі стабільним і системним. В рамках нашої компанії ми активно працюємо над новими проєктами».

    Степан Лаврів, EffectBud (Івано-Франківськ): «Прогнозуємо збільшення притоку клієнтів. Складно сказати однозначно, куди буде рухатись ринок (враховуючи політичну невизначеність та військову ситуацію), проте будь-який успіх на фронті та в макроекономічних питаннях буде мати позитивний вплив на ринок». 

    https://propertytimes.com.ua/residential_property/yak_rozvivaetsya_rinok_novobudov_v_riznih_regionah_ukrayini_keysi_lvova_uzhgoroda_ivanofrankivska_vinnitsi_ta_odesi

    Читайте также: Перше півріччя на ринку індустріальних парків: побито рекорд за кількістю зареєстрованих ІП

  • Індустріальні парки: підсумки 2023 року

    Індустріальні парки: підсумки 2023 року

    Тренд на розвиток, який був започаткований у 2022 році, активно продовжився у 2023 році. Майже всі сфери та гравці ринку які так чи інакше мають відношення до індустріальних парків в цьому році показали позитивні рухи в сторону розвитку та якісних змін.

    Читайте также: Ринок складів: відносна стабілізація та очікування нової пропозиції

    Створення нових індустріальних парків

    Перш за все треба зауважити рекордну кількість створених індустріальних парків.

    Пояснення: створення та реєстрація ІП — не одне й те саме, паркі можуть створюватися і не реєструватися, також багато парків, які подавалися на реєстрацію, були поверненні на доопрацювання.

    За нашими даними, різноманітними ініціаторами (приватними та комунальними) в 2023 році було створено не менше 30 індустріальних парків. 13 з них було офіційно зареєстровано в єдиному реєстрі індустріальних (промислових) парків України. Це не рекорд, але повтор найкращого показника, який був досягнутий у 2017 році.

    Перелік ІП, створених у 2023 році:

    1. «ЯДРО ІНДАСТРІ», Львівська область,
    2. «Вуглецево-нейтральний ЕКО АГРО ХАБ Поділля «Городок», Хмельницька область,
    3. «КРАСИЛІВ ТЕХНОПОРТ», Хмельницька область,
    4. «ВінІндастрі», Вінницька область,
    5. «HEMPY UA», Рівненська область,
    6. «Сигнівка», Львівська область,
    7. «ІСКРА», Івано-Франківська область,
    8. «ЕкоСтіл», Дпіпропетровська область,
    9. «ФРЕНДЛІ ВІНДТЕХНОЛОДЖІ», Закарпатська область,
    10. «Вестерн Індастріал», Закарпатська область,
    11. «ЕКОПОРТ», Одеська область,
    12. «Долина Стрий», Львівська область,
    13. «Менський», Чернігівська область.

    На кінець 2023 року загальна кількість індустріальних парків склала 73 шт. Декілька парків планували виключити з реєстру (по різним даним від 6 до 12), але цього поки не сталося. Процедура виключення з реєстру за клопотання Міністерства економіки нова, тому трохи гальмують бюрократичні процеси. Можливо, це виключення відбудеться на початку 2024 року.

    Працюючі індустріальні парки

    За 2023 рік кількість працюючих індустріальних парків подвоїлася.

    До переліку «працюючих індустріальних парків», на мою думку, можна віднести ті, які мають мінімум чотири таких показники:

    1. Наявні мережі;
    2. Є хоча б один побудований об’єкт (не важливо якого типу – склад або промисловий);
    3. Є керуюча компанія;
    4. Є хоча б одне діюче підприємство на території ІП (промисловий, складський, згідно ЗУ «Про індустріальні парки» «учасник» або «інший учасник»);

    На сьогодні, за нашими даними, таких ІП налічується 12:

    1. Рясне-2/Е-10, Львів;
    2. Коростень, Житомирська область;
    3. Соломоново, Закарпатська область;
    4. iPark, Одеська область;
    5. Вінницький кластер холодильного машинобудування, Вінниця;
    6. Новороздільський, Львівська область;
    7. Біла Церква, Київська область;
    8. Спарроу Парк, Львів;
    9. КРОНОСПАН РІВНЕ, Рівенська область;
    10. Kalush Industrial HUB, Івано-Франківська область;
    11. Л-ТАУН ПАРК, Київська область;
    12. Ужгород, Закарпатська область.

    В 2024 році до цього переліку можуть добавитися до 25 працюючих індустріальних парків, які зараз ведуть активне будівництво. Тому, з певністю можна сказати, що на 10 році розвитку індустріальних парків кількість нарешті почала переростати в якість.

    Також значно покращилася ситуація з забезпеченням індустріальних парків дорогами, мережами та інфраструктурою. За нашими даними,  на сьогодні:

    • Підведені автошляхи — до 61% індустріальних парків;
    • Наявні залізничні шляхи — 18% індустріальних парків;
    • Підключено електропостачання, водопостачання, водовідведення — 30% індустріальних парків;
    • Підключено газопостачання — 24% індустріальних парків.

    Ситуація і надалі покращується.


    Відкриття будівництва індустріального парку «Сигнівка»/ «Формація», місто Львів. Керуюча компанія Alterra Group Фото: dailylviv.com

    Керуючі компанії

    Одна з причин виключення індустріальних парків з реєстру України — відсутність протягом 2-х років керуючої компанії. Під страхом виключення у багатьох індустріальних парків з «чорного списку на виключення» з’явилися керуючі компанії — свої чи сторонні. В 2023 році нарешті почали з’являтися керуючі компанії, які можуть називатися мережевими та брати в керування та розвиток різноманітні індустріальні парки, а не тільки свої, як це було на ринку з початку його розвитку.

    Розглянемо детальніше, що являє собою керуюча компанія в сфері індустріальних парків. Це, по суті, спеціалізована девелоперська організація, яка забезпечує створення, розвиток та експлуатацію інженерної інфраструктури, залучає промислових резидентів та надає їм комплексну підтримку на всіх етапах виконання їх інвестиційних проектів. Варто також відзначити основні функції профісійної керуючої компанії, це:

    а) залучення інвестицій та наявність власних коштів для старту;

    б) організація промислового брокериджу — залучення резидентів до індустріального парку;

    в) тісна комунікація з місцевою владою та ініціатором проєкту;

    г) project management — професійне управління процесом проєктування та будівництва об’єкта;

    д) property management — управління готовим, вже збудованим парком (технічне, адміністративне управління, охорона, прибирання).

    Обсяг функціональних обов’язків керуючої компанії підтверджує той факт, що керуюча компанія — це окрема професійна одиниця з управління індустріальним парком, зацікавлена в ефективному розвитку проєкту та прибутку за стратегією Win-Win.

    І на превеликий жаль, поки не багато компаній, які б відповідали всім цим вимогам. Але за останні два роки було створено близько десяти компаній, які почали брати в керування один або декілька парків. Результати цих дій ми побачимо в наступних роках. Ось деякі керуючі компанії, які мають мережевий формат керування:

    • ТОВ «ІНДАСТРІАЛ ПАРК МЕНЕДЖМЕНТ» — 4 парки;
    • UParks — 2 парки;
    • Industrial Management Company — 2 парки;
    • Bureau of Investment Programs — 2 парки;
    • Dragon Capital — 2 парки;
    • Alterra Group — 1 парк;
    • Concept Real Estate — 1 парк.

    І ще декілька парків взяли в керування окремі нові компанії, але поки не відомо, чи будуть вони брати в керування інші парки, окрім тих, що є в керуванні зараз.


    Підписання договору про створення та функціонування індустріального парку «ІнПарк Борислав» між Бориславською міською радою та керуючою компанією ТзОВ «ХАБ МЕБЛЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ». Фото: boryslavrada.gov.ua

    Державна підтримка та стратегія

    В проєкті бюджету на 2024 рік закладено 1 млрд гривень на програму підтримки індустріальних парків. Це сталося вперше в історії України. Ця програма мала запрацювати ще у 2022 році, але війна внесла корективи у пріоритети. Ці кошти планують направити на три статті:

    1. Будівництво мереж та інфраструктури індустріальних парків (до 60 млн грн на один індустріальний парк);
    2. Компенсація витрат на проєктування та отримання технічних умов по мережах та інфраструктурі;
    3. Компенсація відсотків за кредитами, які взяті на розвиток чи будівництво індустріальних парків.

    У 2023 році Кабінет Міністрів України схвалив стратегію розвитку індустріальних парків на 2023-2030 роки, яка сприятиме формуванню привабливого інвестиційного середовища та сталому розвитку національної економіки.

    Зокрема, стратегія розроблена з метою визначення напрямів і способів забезпечення розвитку індустріальних парків в Україні, сприяння таким чином формуванню привабливого інвестиційного середовища, сталому розвитку національної економіки та її декарбонізації.

    У найближчі три роки держава допоможе облаштувати інфраструктуру для 25 індустріальних парків.

    За прогнозами урядових експертів та незалежних аналітиків, завдяки розвитку індустріальних парків Україна може отримати від 2,5 млрд доларів додаткових інвестицій.

    Окрім всебічної підтримки розвитку еко-індустріальних парків, в результаті реалізації Стратегії очікується, що на початок 2030 року в Україні буде:

    Читайте также: Перше півріччя на ринку індустріальних парків: побито рекорд за кількістю зареєстрованих ІП

    1) створено, включено до Реєстру та функціонуватиме не менше:

    30 індустріальних парків, в кожному з яких є більше двох учасників, в тому числі не менше 5 індустріальних парків у вугільних регіонах;

    5 індустріальних парків, що матимуть більше 10 учасників, функціонування яких відповідає моделі еко-індустріального парку;

    2) в індустріальних парках створено не менше одного наукового парку, реалізуються проєкти наукових парків;

    3) профінансовано проєкти створення інфраструктури індустріальних парків та їх облаштування з державного та місцевого бюджетів в обсязі не менше 14,0 млрд гривень;

    4) залучено інвестиції в межах індустріальних парків в обсязі не менше 8,0 млрд доларів США;

    5) розвиток промислових територій здійснюється переважно шляхом планування та створення індустріальних парків, як на територіях, вільних від забудови, так і на територіях підприємств та промислових районів, які втрачають своє виробниче значення, а також на територіях у межах портів та на припортових територіях;

    6) керуючі компанії індустріальних парків забезпечують надання визначеного переліку послуг для учасників у режимі «єдиного вікна» за єдиними і усталеними підходами надання таких послуг;

    7) створено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо створення і функціонування індустріальних парків на території України;

    8) створено державну установу для здійснення підтримки ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків з метою активізації створення та розвитку індустріальних парків, а також для сприяння у реалізації Стратегії;

    9) створено та функціонує щонайменше одна саморегулівна професійна організація, яка представляє спільні інтереси не менше третини індустріальних парків, включених до Реєстру.

    Стосовно пункту 8, то в кінці 2023 року Міністерство економіки України за підтримки донорської організації USAID оголосило конкурс на посади в новому підрозділі з розвитку індустріальних парків України. Він має запрацювати вже у січні 2024 року.


    Обговорення стратегії розвитку індустріальних парків на відповідній сесії на заході «New FOOD SUMMIT 2023» 

    Промоція

    Представники влади та підрозділів, які відповідають за розвиток промисловості та долучення інвестицій, в 2023 році активно робили промоцію індустріальних парків в Україні.

    Були проведені декілька заходів в областях України у вигляді Міжвідомчих нарад щодо створення та функціонування індустріальних парків. Організатор та основний драйвер цих заходів — народний депутат України Дмитро Киселевський.

    Також активно почали представляти індустріальні парки на різноманітних форумах та виставках як різні об’єднання індустріальних парків, так і окремі ІП та керуючі компанії. Географія цих заходів не обмежується Україною. З’явилися перші стенди індустріальних парків на міжнародних заходах, таких як, REBUILD UKRAINE, які проводилися в декількох містах Європи.

    Значно збільшилася PR-активність по індустріальних парках в ЗМІ та інших каналах маркетингових комунікацій.


    Стенд індустріального парку «Калуш Індастріал ХАБ» (місто Калуш) на форумі RE-BUILDUKRAINE, Варшава Фото: kalush.informator.ua

    Інвестиції в індустріальні парки

    Окрім підтримки від держави, основними інвесторами є українські підприємства та невеличкі професійні інвестори, теж виключно українські. Про іноземні інвестиції поки не йдеться. Системне рішення щодо воєнних ризиків так і не ухвалено, тому іноземці поки що «зондують» місцевий ринок на майбутнє «після війни».

    Проте спостерігається зацікавленість українських інвесторів в індустріальних парках. Більшість інвесторів — це безпосередньо заводи та підприємства, які по суті інвестують в власний розвиток в рамках індустріального парку. Вони самі проводять мережі, проєктують за свій рахунок, будують, закупають обладнання. Спекулятивних або зовнішніх інвесторів в цілому в ІП теж додалося, але в меншій кількості. Вони, як правило, в мережі не інвестують, а фінансують будівництво конкретного промислового боксу, який потім або здається в оренду, або продається учаснику/заводу. Також почали створюватися цільові фонди, які прив’язуються до конкретного індустріального парку або мережі парків. 


    Огляд представниками влади та народними депутатами побудованого першого корпусу індустріального парку «Е-10»/«Рясне», місто Львів. Інвестиції від ЄБРР та Dragon Capital

    Перспективи розвитку індустріальних парків

    Перспективи розвитку індустріальних парків досить позитивні, і ось чому:

    1. Зменшення в ініціативах комунальних парків та збільшення приватних (30% на 70%). Для ефективного розвитку ринку індустріальних парків важлива зацікавленість приватних інвесторів, що ми вже спостерігаємо останні два роки.
    2. Немає парків з «мертвою» перспективою, майже всі парки що реєструються останні 2 роки мають інвесторів/резидентів/керуючі компанії. Це означає що всі парки, що реєструються останній час, вже розуміють, як рухатися та куди, в них вже є інвестиції, потенційні резиденти або активні керуючі компанії.
    3. Половина парків створюють майбутні «якірні» учасники з інвестиціями та потужними можливостями до розвитку. Найчастіше самі потенційні «якірні» учасники і виступають в якості ініціаторів ІП, часто починаючи інвестувати ще до реєстрації ІП.
    4. Зменшення собівартості будівництва та збільшення ставок оренди та продажу скорочують стоки окупності проєктів, що привертає увагу незалежних інвесторів, які вкладаються в очікувані швидкої окупності. Враховуючи, що інші сектори нерухомості практично «лежать», то для багатьох альтернатива вкластися в промислову нерухомість є більш привабливою.
    5. Досі багато запитів від релокованих підприємств, які шукають собі місця в ІП для побудови своїх заводів. До війни такого запиту майже не було. Зараз цей попит оцінюється десятками зацікавлених.
    6. Багато іноземних компаній з сфери будівельних матеріалів шукають ділянки під будівництво заводів. Вони розраховують на майбутнє відновлення, яке створить великий попит на будівельні матеріали.
    7. Попит з боку малого та середнього бізнесу, який бере мало, але платить багато. Створення в рамках індустріального парку форматів Light Industry Box дає можливість забезпечити малий та середній бізнес якісною пропозицією в ІП.
    8. Поява запитів на покупку готових індустріальних парків, і, як наслідок – поява запиту на створення ІП для спекуляцій.
    9. Створення преференцій та програм підтримки від Держави, виділення на розвиток 1 млрд грн в 2024 році створюють додаткову привабливість для всіх учасників цього ринку: від тих, хто володіє земельними ділянками та промисловими зонами, до інвесторів та виробничих підприємств.

    Тому з впевненістю можна сказати, що кількість нарешті починає переходити в якість.

    https://propertytimes.com.ua/industrialnaya_nedvizhemost/industrialni_parki_pidsumki_2023_roku

    Читайте также: Індустріальні парки України: підсумки 2024 року

  • Ринок складів: відносна стабілізація та очікування нової пропозиції 

    Ринок складів: відносна стабілізація та очікування нової пропозиції 

    Минулий  рік став для ринку складської нерухомості роком поступового відновлення попиту та відносної стабілізації. Нагадаємо, що 2022 р. був роком вимушеного попиту,  орендна активність підтримувалася переїздами  в більш безпечні локації, а також  пошуком нових приміщень на заміну зруйнованих. 

    Читайте также: Перше півріччя на ринку індустріальних парків: побито рекорд за кількістю зареєстрованих ІП

    У 2023 році  ринок  перейшов від стадії виживання до стадії помірного розвитку. Що відбувалося на ринку складів у 2023 році та на що чекати в  поточному році, Property Times  розбирався разом з експертами.

    Що відбувалося з попитом? 

    Початок  2023 року ознаменувався перепідписанням договорів, скасуванням дисконтів та  частковим поверненням до ринкових умов оренди, що свідчить про поступове відновлення й стабілізацію ринку.

    Відбулися зміни в структурі попиту, збереглася тенденція до скорочення складських запасів.  «Це  дозволяє значно зекономити бюджет на оренду, а також мінімізує ризики великого складу, бо все ж таки трапляються випадки влучання у великі склади»,  — коментує Федір Арбузов, CEO компанії Watermelon Development.

    Скорочення площ для зберігання також обумовлено браком  персоналу та здорожчанням кваліфікованих кадрів.

    Втратили актуальність ADR-склади  для зберігання пестицидів та гербіцидів, це обумовлено тим, що через війну суттєво скоротилися  сільськогосподарські площі, які доступні до обробки, пояснює Федір Арбузов.

    Суттєвий вплив на ринок мала зміна логістичних шляхів. «Закриття морських портів змусило логістичні компанії переглянути транспортні стратегії, розширивши транспортні та вантажні послуги поряд з основною діяльністю. Така диверсифікація бізнесу підтримала стійкість основних 3PL-операторів, що дозволило збільшити попит з боку таких користувачів. Таким чином, сектор гуртової та роздрібної торгівлі (38%) і логістичні та 3PL оператори (36%) продовжили домінувати в структурі валового поглинання, річний обсяг якого склав близько 92 000 кв.м (-37% р/р)», —  зазначають аналітики CBRE Ukraine. 

    Продемонстрували стабільність і ритейлери. Як пояснюють в  CBRE Ukraine, це зумовлене стійким споживчим попитом, головним чином у сегменті електронної комерції та відновленням попиту на неосновні споживчі категорії. Додатково, гуманітарна допомога та товари військового призначення стимулювали попит на складські приміщення. 

    «Наразі спостерігається попит на виробничі приміщення під фармацевтичну галузь, електронні компоненти (іноді подвійного призначення), склади в межах міста від компаній, які постраждали після прильотів в Київському регіоні, є запити від підприємств, які планують релокацію з Харкова та Запоріжжя», — коментує Олексій Шестак, менеджер у сфері операцій зі складською нерухомістю Alterra Group. 

    Зберігається попит на сухі склади та  на низькотемпературні склади, в тому числі й склади глибокої заморозки. «Їх не вистачає, бо значна частина  таких складів була знищена  ворожою атакою  при наступі на Київський регіон на початку війни,  — коментує Федір Арбузов. — Окремо потрібно сказати про температурні фармсклади, в яких також є потреба».  

    На відміну від 2022 року, коли попит був переважно пов’язаний з переїздом з пошкоджених складів та переукладанням існуючих договорів, у 2023 було зафіксовано кілька угод з розширення (19%) та переїздів з розширенням (41%), що свідчить про тенденцію до відновлення ринку оренди, зазначають аналітики CBRE Ukraine. 

    За даними CBRE Ukraine, станом на кінець 2023 року на ринку складської нерухомості Києва не було введено нових спекулятивних об’єктів. Річний обсяг нової пропозиції для власного користування склав близько 88 000 кв. м у трьох складських комплексах: Novus Warehouse (40 000 кв. м), Nova Poshta Terminal (35 000 кв. м) та ІІ черга комплексу Олександрівський (12 600 кв. м). В результаті, загальна пропозиція конкурентних складських площ залишилась незмінною на рівні близько 1,41 млн кв. м.

    Найпроблемніші регіони

    Розподіленні попиту відповідно до локації напряму залежить від близькості лінії фронту та безпеки регіону.  «Найпроблемнішими є прифронтові території — Харків та Дніпро, — говорить Федір Арбузов. — Тут  було побудовано досить багато складів, які зараз опинилися під ударом ворога».

    «Для власників складських приміщень в Харкові продовжуються складнощі з пошуком орендарів, а рівень орендних ставок по поточній пропозиції: від 50 до 150 грн/кв. м (для класу А, В), середньоринкова вартість оренди — 88,6 грн/кв. м без ПДВ, а приміщення з вартістю оренди від 100 грн/кв. м вільні вже понад 6 місяців», — коментує Олексій Шестак.

    Читайте также: Індустріальні парки України: підсумки 2024 року

    За даними CBRE Ukraine, найбільший відсоток вільного складського простору, станом на кінець 2023 року, знаходився вздовж Харківської траси (М-03) та Чернігівської траси (М-01) і становив відповідно 33% та 26%. 

    Вакантність та орендні ставки

    В CBRE Ukraine наводять такі цифри: станом на кінець 2023 на ринку спостерігався дефіцит вільних площ, а рівень вакантності становив лише 1,8% (-2,2 п.п. р/р). «Знищення значної кількості складів у 2022 році лише додатково посилило тиск на рівень вакантності. Крім того, низька вакантність підтримувалася активним поглинанням, де площі, що звільнялися внаслідок переїздів або скорочень, рідко виходили на відкритий ринок і швидко орендувалися», — пояснюють аналітики.

    «Якісних вакантних об’єктів залишилося дуже мало, майже взагалі немає доступних до оренди юнітів площею 10  тис. кв. м або більше, є декілька опцій оренди 3-5 тис. кв. м, більше опцій по 2-2,5 тис. кв. м», — додає Федір Арбузов.

    «Орендні угоди продовжували укладатися в національній валюті, хоча у 2023 році ця тенденція пішла на спад. У поєднанні з обмеженою пропозицією та дефіцитом якісних площ відбулося зростання орендних ставок на складські приміщення класу А. Ефективна орендна ставка зросла на 15% упродовж 2023 до $4,9 кв. м на місяць, що свідчило про переорієнтацію ринку на користь орендодавців. Запитувані орендні ставки зросли в середньому на 20%, коливаючись у діапазоні 168-194 грн/кв. м на місяць ($4,6-$5,3) для приміщень класу А», — наводять дані аналітики CBRE Ukraine. 

    Прогнози: нові площі, зростання орендних ставок

    У 2024 році ринок має поповнитися новими якісними площами, плюс очікується відновлення зруйнованих складів.

    «Протягом 2024-2025 років на ринок може вийти близько 161 000 кв.м нових площ, що є рекордним показником за останні десять років. Серед об’єктів — логістичні комплекси «Чайки» I-III (70 000 кв. м), «Дударків» (45 000 кв. м), «Олександрівський» III (40 800 кв. м) та «Гореничі» (5 000 кв.м), проте затримки та перенесення термінів виходу на ринок не виключені,  — прогнозують аналітики CBRE Ukraine. — Анонсування такого обсягу нової пропозиції має потенціал для середньострокового вирішення проблеми дефіциту приміщень у Київському регіоні, особливо для якісних складів класу А».

    «За останні два роки вартість будівництва зросла на 30%. Якщо раніше можна було побудувати склад за 400- 450$ за кв. м,  на сьогодні вартість будівництва сухого складу класу А буде коштувати мінімум 550-600 $ за кв. м при загальній  площі приблизно 20 000 кв. м», — Федір Арбузов. 

    Про плани до кінця 2024 року завершити відбудову свого зруйнованого складу площею 58 000 кв.м заявляв RLC, один з найбільших девелоперів на ринку. Інші девелопери ще не розпочали відновлення зруйнованих складів і лише деякі з них повернулися до повноцінного функціонування. Деякі компанії, склади яких постраждали чи були повністю знищені, утримуються від відбудови своїх об’єктів, натомість розглядають альтернативи шляхом придбання нових комплексів, повідомили на запит Property Times в CBRE Ukraine.

    «Ринок логістики найпріоритетніший для розвитку економіки, тому він не буде в стагнації, а буде й надалі рухатися вперед і потроху зростати, — коментує Федір Арбузов. — Якщо орендна ставка буде демонструвати покращення, а будівництво не  зростатиме в ціні, логістика буде мати попит як з боку орендарів, так і з боку девелоперів». 

    Олексій Шестак прогнозує подальше зростання орендних ставок: «На середину 2024 року орендні ставки для складів класу А складуть 210 грн без ПДВ та ОРЕХ».  

    «На фоні більш оптимістичного економічного прогнозу, принаймні на 2П 2024 року, очікується, що попит з боку орендарів демонструватиме позитивну динаміку, а існуючі запити на великі площі, що формують відкладений попит, стимулюватимуть орендну активність у 2024 році. У середньостроковій перспективі, зі стабілізацією бойових дій, сегмент, ймовірно, залишиться більш сприятливим для власників нерухомості, а орендна ставка поступово зростатиме. 

    Приблизно 161 000 кв.м складських площ планується до виходу на  спекулятивний ринок протягом 2024-2025 років, що, як очікується, зменшить тиск на вакантність і наситить ринок новими площами. Враховуючи відносно короткий цикл девелопменту, очікується, що фаза відновлення ринку, після активізації орендної активності, буде коротшою порівняно з іншими сегментами нерухомості», — прогнозують аналітики CBRE Ukraine.

    https://propertytimes.com.ua/itogi_goda/rinok_skladiv_vidnosna_stabilizatsiya_ta_ochikuvannya_novoyi_propozitsiyi

    Читайте также: Ринок складів в 1 півріччі 2025: активне поглинання на фоні відкладеного попиту

  • Перше півріччя на ринку індустріальних парків: побито рекорд за кількістю зареєстрованих ІП

    Перше півріччя на ринку індустріальних парків: побито рекорд за кількістю зареєстрованих ІП

    2024 рік вже став рекордним за кількістю зареєстрованих індустріальних парків в Україні.

    Читайте также: Індустріальні парки України: підсумки 2024 року

    Тренд на розвиток, який був започаткований у 2022-2023 роках, активно продовжився у 2024 році. Майже всі сфери та гравці ринку, які так чи інакше відносяться до індустріальних парків, в цьому році показали велику активність в бік розвитку та якісних змін.

    Треба відмітити рекордну кількість створених та зареєстрованих індустріальних парків. 2024 рік став рекордним за кількістю зареєстрованих індустріальних парків за всю історію розвитку індустріальних парків з 2014 року. На 07.07.2024 вже зареєстровано 16 індустріальних парків. До цього найбільша кількість зареєстрованих індустріальних парків була в 2017 та 2023 роках — по 13 індустріальних парків.

    5 червня 2024 року було зареєстровано три індустріальних та виключено з реєстру один (за запитом ініціатора).

    Індустріальний парк «КОВЕЛЬ ПОРТО» працюватиме в місті Ковель. На площі 11,6 га розташуються підприємства переробної промисловості — виробництво готових металевих виробів, машин і устаткування, ремонт і монтаж машин і устаткування тощо. Концепція парку передбачає створення 587 робочих місць та інвестиції, загальним обсягом майже 358 млн грн.

    Індустріальний парк «Добросин», розташований у с. Добросин Львівського району Львівської області. На площі 27,3 га працюватимуть підприємства текстильної, фармацевтичної та харчової галузей, переробки та зберігання продукції сільського господарства, деревообробки, машинобудування тощо. Концепція парку передбачає створення до 3 300 нових робочих місць.

    Читайте также: Ринок складів в 1 півріччі 2025: активне поглинання на фоні відкладеного попиту

    Індустріальний парк «ГРІН ЛАКТІК» створено в місті Бурштин Івано-Франківської області. На площі 12 га працюватимуть підприємства харчової переробки. Зокрема, з виробництва борошна і круп, крохмалів і крохмальних продуктів, інших харчових продуктів та готових кормів для тварин. Концепція парку передбачає створення 600 робочих місць, інвестиції в обсязі 2,3 млрд грн в будівництво об’єктів, 3,1 млрд грн — у виробниче обладнання.

    Ще одним рішенням Кабінет Міністрів виключив із Реєстру індустріальних парків парк «Павлоград». Підставою рішення став лист ініціатора створення парку — Дніпропетровської обладміністрації.

    Таким чином в Реєстр індустріальних парків включено 84 парки.

     За 2023 рік кількість працюючих індустріальних парків подвоїлася. Спочатку треба також уточнити що таке «працюючий індустріальний парк». Таким можна вважати той, де є як мінімум чотири показники:

    • Наявні мережі;
    • Є хоча б один побудований об’єкт (не важливо якого типу – склад або промисловий);
    • Є керуюча компанія;
    • Є хоча б одне діюче підприємство на території ІП (промисловий, складський, згідно ЗУ «Про індустріальні парки» «учасник» або «інший учасник»).

    Найближчими роками  до цього переліку можуть додатися до 25 працюючих індустріальних парків, які зараз ведуть активне будівництво. Тому, з певністю можна сказати що на 10 році розвитку індустріальних парків кількість  нарешті почала переростати в якість. Також значно покращилася ситуація з забезпеченням індустріальних парків дорогами, мережами та інфраструктурою.

    По нашим даним на сьогодні:

    • Підведені автошляхи — до 61 % індустріальних парків;
    • Наявні залізничні шляхи — 18 % індустріальних парків;
    • Підключено електропостачання, водопостачання, водовідведення — 30 % індустріальних парків;
    • Підключено газопостачання — 24 % індустріальних парків.

    Про підсумки 2023 року читайте в нашому матеріалі Індустріальні парки: підсумки 2023 року

     Фото: Індустріальний парк «Дністер», джерело 

    https://propertytimes.com.ua/industrialnaya_nedvizhemost/pershe_pivrichchya_na_rinku_industrialnih_parkiv_pobito_rekord_za_kilkistyu_zareestrovanih_ip

    Читайте также: Ринок індустріальних парків за три квартали 2025 року: тенденції та виклики

  • Індустріальні парки України: підсумки 2024 року

    Індустріальні парки України: підсумки 2024 року

    Тренд на розвиток, який був започаткований у 2022-2023 році, активно продовжувався у 2024 році. Майже всі сфери та гравці ринку, які так чи інакше мають відношення до індустріальних парків в цьому році показали позитивні рухи в сторону розвитку та якісних змін. 

    Читайте также: Ринок складів в 1 півріччі 2025: активне поглинання на фоні відкладеного попиту

    Рекорд кількості зареєстрованих індустріальних парків

    Перш за все треба відмітити рекордну кількість створених індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України» різноманітними ініціаторами (приватними та комунальними) було створено не менше 55 індустріальних парків в 2024 році.

    • Пояснення: створення та реєстрація ІП — не одне й те саме, парки можуть створюватися і не реєструватися, також багато парків які подавалися на реєстрацію були поверненні на доопрацювання.

    В 2024 році було зареєстровано 31 індустріальний парк. Це абсолютний рекорд  за всю історію розвитку індустріальних парків України. Найбільша кількість до цього часу була 13 індустріальних парків на рік.

    Перелік парків зареєстрованих в 2024 році:

    1. «ТЕОФІПОЛЬ ЕКО ПАРК», Хмельницька область*;
    2. «МУЖАЙ», Закарпатська область;
    3. «Техно Парк Вознесенськ», Миколаївська область*;
    4. «Чернівці», Чернівецька область;
    5. «SUNART», Миколаївська область;
    6. «ЕКОЦЕНТР», Львівська область;
    7. «Ф’ЮЧЕ ІНДАСТРІ ХАБ», Хмельницька область*;
    8. «КАЛУШ ПРОДАКШЕН», Івано-Франківська область;
    9. «Технологій та бізнесу», Львівська область;
    10. «КИТ», Київська область;
    11. «СОКИРЯНИ Індастрі Хаб», Чернівецька область*;
    12. «МА’РИЖАНИ», Житомирська область*;
    13. «Добросин Інвест Парк», Львівська область;
    14. «ГРІН ІНДАСТРАЛ ПАРК», Київська область*;
    15. «ЕКО Мукачево», Закарпатська область;
    16. «ГРІН ЛАКТІК», Івано-Франківська*;
    17. «ДОБРОСІН», Львівська область;
    18. «КОВЕЛЬ ПОРТО», Волинська область*;
    19. «ЕНЕРДЖІ ГРУП», Закарпатська область*;
    20. «СМІЛА», Черкаська область;
    21. «ТЯЧІВ», Закарпатська область*;
    22. «Р-33», Одеська область*;
    23. «БОРЩІВ», Тернопільська область;
    24. «ЧЕРВОНОГРАД», Львівська область;
    25. «ГАЛІЦІЯ», Івано-Франківська область*;
    26. «ДНЕСТР», Вінницька область;
    27. «ФОРМЕНТОР», Рівненська область*;
    28. «ІнПарк Борислав», Львівська область;
    29. “СМАРТ ТЕХ ІНДАСТРІ”, Полтавська область;
    30. “ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК “УНІВЕРСАЛ ІНДАСТРІ”, Київська область*;
    31. «БФ Термінал», Закарпатська область*.

    *індустріальні парки, реєструвати які допомагала команда спеціалістів групи компаній «Індустріальні парки України».

    Реєстрували індустріальні парки в 15 областях України. Найбільша кількість в Львівській області – 6 шт. та Закарпатській області – 5 шт.

    Львівська область

    6

    Закарпатська область

    5

    Івано-Франківська область

    3

    Київська область

    3

    Миколаївська область

    2

    Хмельницька область

    2

    Чернівецька область

    2

    Вінницька область

    1

    Житомирська область

    1

    Одеська область

    1

    Полтавська область

    1

    Рівненська область

    1

    Тернопільська область

    1

    Черкаська область.

    1

    Волинська область

    1

    За типом ініціаторів 13 індустріальних парків було ініційовано комунальними ініціаторами, та 18 індустріальних парків приватними ініціаторами.

    60% індустріальних парків ініційовано на ділянках типу greenfield (чисте поле), та 40% на ділянках brownfield (стара промислова зона).

    Одним з ключових факторів якості зареєстрованих індустріальних парків в цьому році є те, що майже 70% індустріальних парків вже мають інвесторів, потенційних учасників чи керуючих компаній ще до реєстрації. Це означає що в 2025 році майже немає зареєстрованих індустріальних парків з «мертвою перспективою», як це було в більшості випадків до війни.

    На кінець 2024 року загальна кількість індустріальних парків склала 99 шт. (в січні 2025 року вже зареєстрований 100-й індустріальний парк). 

    Працюючі індустріальні парки

    Кількість індустріальних парків (ІП), що працюють, в Україні до кінця 2024 року збільшилася щонайменше до 21, а в 2025 році їх може працювати не менше 30.

    Спочатку треба також уточнити, що таке «працюючий індустріальний парк». Такими можна вважати ті ІП, де є як мінімум чотири показники:

    • наявні мережі;
    • є хоча б один побудований об’єкт (не важливо якого типу – склад або промисловий);
    • є керуюча компанія;
    • є хоча б одне діюче підприємство на території ІП (промисловий, складський, згідно ЗУ «Про індустріальні парки» «учасник» або «інший учасник»).

    Тренди такі, що кількість працюючих парків збільшиться значно. Тому не зовсім правильно казати, що з 100 зареєстрованих парків працюють тільки 21, адже потрібно розділяти їх історію до початку повномасштабного вторгнення і після. До початку війни (перший квартал 2022 року) із зареєстрованих 62 парків працювали тільки чотири, а нині вже 21.

    Головний результат, заради якого створюються індустріальні парки, — поява нових промислових підприємств, нарешті почав проявлятися. Рівно так, як це працює в інших країнах. Відмінність лише в тому, що у них немає війни.

    В індустріальних парках України станом на кінець 2024 року збудовані або будуються 25 заводів. Це підприємства в галузях виробництва продуктів харчування, агропереробки, будівельних матеріалів, деревообробки, машинобудування та інших.

    Крім цього, введено в експлуатацію понад 100 тис. кв. м промислової нерухомості для релокованих і нових підприємств, а також майже дві сотні мегаватів електричної потужності для їхньої роботи. 

    Попри війну, індустріальні парки 2024 року розвіяли міф про непривабливість України для іноземних інвесторів. У Білій Церкві в ІП британський Uniliver почав будівництво заводу з виробництва засобів гігієни, а фінська Peikko — заводу з виробництва будівельних матеріалів. Там же, у Білій Церкві, німецька InTiCa Systems розвиває завод із випуску елементів для електромобілів, — у червні він отримав сертифікацію ISO 9001 і готується розширити виробництво. Тим часом в ІП на Рівненщині австрійський Kronospan запустив нову лінію вартістю 200 млн євро з виробництва OSB-плит.

    Втім, головним інвестором української промисловості за нинішніх обставин є все ж таки українські підприємці. Частина з них придивляються до індустріальних парків як до можливості скористатися податковими та митними пільгами на виробниче обладнання. Вони дають можливість уже на етапі ввезення обладнання зекономити до 30% коштів. З огляду на це дуже важливо, що 2024-й став роком перших кейсів із практичним застосуванням нульового імпортного ПДВ і ввізного мита на обладнання.

    Причини росту

    До війни попри те, що існував ухвалений іще 2013 року закон про ІП, по суті не було жодних стимулювальних чинників для їх розвитку, відсутня фінансова і технічна підтримка від держави. Наприклад, за потреби в 4,5 млрд грн на мережі за вісім років (із року ухвалення закону) було виділено лише 6 млн грн на реконструкцію однієї мережі, а 96 млн грн інвестицій, про які свідчила статистика Мінекономіки, — це були приватні інвестиції двох парків.

    І ті чотири парки, які розвивалися до війни, — це приватні: «Біла Церква», «Коростень», «Соломоново» і «Вінницький кластер холодильного машинобудування». Вони мали збудовані об’єкти, резидентів. І тут парадокс: кількість резидентів була там навіть більшою, ніж було зареєстровано в Мінекономіки, тому що багатьом працюючим підприємствам було нецікаво реєструватися як резидент.

    Планувалося, що створення ІП ініціюватимуть саме громади, які залучали б керуючу компанію з інвестиціями та резидентами. Однак жодної фахової керуючої компанії так і не з’явилося, а громади бюджетів не мають — 70% із них «сидять» на субвенціях, які розподілені ще до їх надходження.

    Тобто не було ресурсів, людей, розуміння маркетингу, просування. І єдине, що могли громади, це зареєструвати індустріальний парк, а без зацікавленості приватного бізнесу ця тема не рухалася.

    Першим поштовхом до розвитку ІП стало повномасштабне вторгнення Росії, оскільки з’явилися понад 1,5 тис. релокованих підприємств, які кинулися шукати навіть не ділянки, а готові промислові об’єкти.

    Наприклад, у Львові було зареєстровано 11 парків, але станом на березень 2022 року в них не було жодного готового об’єкта, тільки будувалися кілька, і тоді більша частина підприємств розподілилася по старих промзонах. Деякі перемістилися до індустріальних парків інших регіонів, як релокована з Харкова компанія «Приправка» (ІП «Біла Церква»), але таких було небагато, бо не було побудованих приміщень.

    Водночас попит «розбурхав» власників промпарків, які почали діяти, а релоковані підприємства почали шукати собі ділянки та реєструвати ІП.

    Другим поштовхом до розвитку і створення саме працюючих парків стало ухвалення в середині 2022 року великого пакета законів, що поклало початок зацікавленості з боку насамперед резидентів.

    Як показала практика, створити парк — не проблема, проблема заповнити. І ці преференції нарешті з’явилися.

    Ну і нарешті: у 2023 році вперше держава виділила фінансову допомогу на 2024 рік, 1 млрд грн.

    Читайте также: Ринок індустріальних парків за три квартали 2025 року: тенденції та виклики

    З урахуванням цих чинників виник інтерес резидентів, які або почали шукати парк, або створювати їх самостійно.

    За спеціалізацією у фаворитах запитів — агросектор і харчова індустрія, будматеріали, склади та логістика, об’єкти подвійного призначення.

    Структура попиту

    Реальні запити від резидентів індустріальних парків на початок 2024 року, за умови наявності підведених до індустріального парку комунікацій наступні: 

    • Запити на земельні ділянки у межах індустріального парку (оренда/купівля) — 55%;
    • Запити на готові площі під виробництво чи склади (оренда/купівля) — 80%;

    Така пропорція свідчить про відставання будівництва готових будівель в індустріальних парках. За характером заявок, що надходять на підбір майданчиків під виробництво, ми відзначаємо різке зростання попиту саме на готові площі. Компанії менше хочуть будувати самі й віддають перевагу наявності готових приміщень ніж земельним ділянкам. Це пов’язано з двома факторами: потреба в прискореному відновленню виробництва/логістики — ще десятки підприємств, що релокуються чи вже релокувалися, шукають собі місце, де можливо швидко розгорнути своє виробництво або сформувати склад (сировини, готової продукції), та другий фактор — поява реальних податкових преференцій та програм підтримки для учасників індустріальних парків.

    Про наявні комунікації (електрика, газ, вода) вже не йдеться в запитах. Обов’язковою умовою є вже їх наявність в самому парку, або їх близькість до ІП (до 500 метрів), з вільними потужностями. Тому ініціаторам та керуючим компаніям треба розуміти, що поки не буде комунікацій, вірогідність долучення в індустріальний парк резидентів та учасників буде прагнути до нуля. 

    Ми вже цього року можемо зіткнутися з колосальною нестачею готових промислових приміщень в ІП, за наявності приблизно 80-100% вільної землі у парках типу грінфілд. Відповідно, настав час стимулювати саме будівництво готової інфраструктури та приміщень. Перша «ластівка» зі стимулювання у вигляді 1 млрд грн від Мінекономіки України на комунікації вже є. Цього замало, але вже щось. Проблем із попитом бути не повинно. Зараз активно розвивається прискорене будівництво (6-12 місяців), а для нього потрібне пільгове фінансування у вигляді довгих і дешевих кредитних грошей (2-5% річних), або бюджетні інвестиції авансового типу. 

    Лідери запитів по спеціалізації:

    • агросектор, харчова промисловість;
    • будівельні матеріали;
    • склади та логістика;
    • подвійне призначення.

    Інвестиції в індустріальні парки

    Інвестори

    Частка українських інвесторів у загальній структурі вкладень резидентів індустріальних парків зросла і наразі складає майже 90%. Кількість вхідних іноземних інвестицій в індустріальні парки радикально знизилися. Причин багато: війна, відсутність масової практики страхування від військових ризиків, порушення логістичних ланцюжків, корупція на місцях, слабкий правовий та законодавчий захист іноземних інвестицій тощо. Все це знизило кількість «зацікавлених іноземних учасників» до поодиноких запитів (не більше 10 за рік). Хоча світова практика розвитку індустріальних парків більшою мірою направлена саме на долучення іноземних інвесторів та учасників. І саме кількісні показники іноземних інвестицій в цій сфері є найбільш показовими, як позитивний маркет ефективності. 

    Державне стимулювання

    У 2024 році прийнято рішення про виділення 15 індустріальним паркам державної підтримки на суму понад 1,128 млрд грн, що  дозволяє реалізувати 34 проєкти розвитку промислової інфраструктури.

    Ці кошти витрачаються на три статті:

    • Будівництво мереж та інфраструктури індустріальних парків (до 150 млн. на один індустріальний парк);
    • Компенсація витрат на проектування та отримання технічних умов по мережам та інфраструктурі;
    • Компенсація відсотків по кредитам, які взяті на розвиток чи будівництво індустріальних парків.

    Порядком надання державного стимулювання передбачено надання коштів ініціаторам створення або керуючим компаніям індустріальних парків для облаштування або будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, а також часткове відшкодування вартості приєднання до електричних мереж.

    Максимальний розмір стимулювання складає 150 млн грн, при цьому співфінансування робіт відбуватиметься у співвідношенні 50 на 50. Ініціатори створення або керуючі компанії індустріальних парків з деокупованих територій зможуть реалізовувати проекти у співфінансуванні 80 на 20, тобто держава зі свого боку оплатить до 80 % кошторисної вартості робіт, але не більше 150 млн грн.

    Також новий Порядок передбачає запровадження певних запобіжників. Кожен заявник бере на себе зобов’язання протягом 3 років побудувати на території індустріального парку не менше 5000 квадратних метрів та залучити не менше 2 учасників. Якщо умови не будуть виконані, то заявник має повернути державі всі витрачені бюджетні кошти.

    За словами першого віцепремʼєр-міністра — міністра економіки Юлії Свириденко, головним індикатором успішності індустріальних парків у 2024 році є те, що на їх території вже працює або незабаром працюватиме близько 25 підприємств переробної промисловості у галузях агропереробки, деревообробки, машинобудування та інших.

    Прийнято рішення про надання державної підтримки таким індустріальним паркам:

    1. «Коростень» (Житомирська область) — будівництво під’їзної дороги до індустріального парку — 83,57 млн грн;
    2. «БФ ТЕРМІНАЛ» (Закарпатська область) — будівництво залізничної під’їзної колії, будівництво ЛЕП 110 кВ, будівництво ПС 110/10 кВ, реконструкція ВРУ 110 кВ на ПС 110/35/6 кВ — 137,977 млн;
    3. «Захід Ресурс» (Львівська область) — будівництво побутової каналізації — 15,09 млн грн;
    4. «Хмельницький» (Хмельницька область) — будівництво зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, будівництво зовнішніх мереж електропостачання, будівництво РП 10 кB, реконструкція під’їзної дороги — 51,43 млн грн;
    5. «Ковель Порто» (Волинська область) — примикання та реконструкція залізничної під’їзної колії — 69,822 млн грн;
    6. «Біла Церква» (Київська область) — будівництво внутрішньомайданчикових мереж водопостачання і водовідведення, будівництво електричних мереж, капітальний ремонт дорожнього покриття та інших елементів благоустрою — 77,531 млн грн;
    7. «Біла Церква 2» (Київська область) — будівництво мереж водопостачання та водовідведення, будівництво електричних мереж — 65,681 млн грн;
    8. «ВінІндастрі» (Вінницька область) — будівництво та капітальний ремонт доріг — 52,91 млн грн;
    9. «Місто Скла» (Київська область) — будівництво електричних мереж 10 кВ — 26,3 млн грн;
    10. «Сигнівка» (Львівська область) — будівництво зовнішніх мереж водопостачання і каналізації, будівництво мереж електропостачання, реконструкція насосної каналізаційної станції «Холодновідка» — 114,927 млн грн;
    11. «ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ» (Закарпатська область) — приєднання до електричних мереж — 14,54 млн грн;
    12. «Буча Техно Гарден» (Київська область) — будівництво заїздів-виїздів з автомобільної дороги загального користування державного значення М-07, будівництво доріг на території індустріального парку, будівництво мepeж та споруд зовнішнього газопостачання та електропостачання — 150 млн грн;
    13. «КИТ» (Київська область) — приєднання до електричних мереж — 2,28 млн грн.
    14. «INNOVATION FORPOST» (Дніпропетровська область) — будівництво ПС 150/10 кВ — 150 млн грн;
    15. «Вінницький індустріальний парк» (Вінницька область) — будівництво внутрішніх проїздів — 115,897 млн грн;

    В міністерстві економіки України зауважили, що станом на кінець 2024 року, 13 з 15 заявників вже отримали кошти в розмірі 925,05 млн грн, а ще два індустріальні парки отримають фінансування на початку 2025 року.

    Зміни в законі України «Про індустріальні парки»

    На розгляд Верховної Ради внесли законопроект №12117 з удосконаленням законодавства у цій сфері.

    Модернізація законодавства про індустріальні парки, проведена в 2021 — 2022 рр., спричинила значний розвиток цієї сфери. В різних регіонах країни в індустріальних парках попри війну створюється промислова інфраструктура і будуються нові заводи. Ми уважно відслідковуємо практику застосування цього законодавства, і фіксуємо питання, існування яких складно було передбачити без широкої практики.

    Робоча група Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку зібрала всі відповідні ініціативи й взяла їх у роботу.

    Отже які зміни ініційовані:

    ▪️Чітке розмежування функцій всіх субʼєктів індустріального парку;

    ▪️Надання можливості ініціатору індустріального парку одночасно бути керуючою компанією в одній юридичній особі.

    ▪️Розширення переліку видів діяльності учасника індустріального парку. Зокрема, йдеться про можливість власної генерації електроенергії.

    ▪️Розширення переліку обʼєктів, які можуть розміщуватись в межах індустріального парку. Зокрема, це сторіджі та інші обʼєкти альтернативної енергетики.

    ▪️Впровадження поняття екоіндустріального парку.

    ▪️Врегулювання правил розміщення в межах індустріального парку інших обʼєктів, окрім промислових. Зокрема, йдеться про навчальні центри, заклади громадського харчування та іншу допоміжну інфраструктуру.

    ▪️Врегулювання процедури збільшення та зменшення площі індустріального парку.

    ▪️Визначення процедури переходу права власності на землю від ініціатора індустріального парку до іншої юридичної особи.

    ▪️Деталізація процедури включення та виключення індустріального парку з Реєстру.

    ▪️Розширення переліку країн, щодо яких є обмеження залучення інвестицій — до росії додається Білорусь та Іран. ▪️Удосконалення процедури вибору керуючої компанії індустріального парку.

    ▪️Надання керуючій компанії можливості скористатись державною програмою доступних кредитів «5-7-9».

    Індустріальні парки є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». 

    Інші тренди в сфері індустріальних парків України

    Мінекономіки України створили Каталог індустріальних парків

    Міністерство економіки України в 2024 році презентувала каталог індустріальних парків, який допоможе підприємствам знайти партнерів або місце з облаштованою інфраструктурою, де можна розмістити свої виробничі потужності, а також залучити нові інвестиції.

    В каталозі індустріальних парків потенційний інвестор може знайти все необхідне для успішного вибору місця для свого бізнесу: від спеціалізації парків до місцевих стимулів для резидентів. Детальна інформація про розташування, площу, інфраструктуру та доступні послуги допоможе зрозуміти потенціал кожної локації. Крім того, каталог містить дані про податкові та інвестиційні стимули, що дозволить максимально використати переваги, які надає кожен індустріальний парк.

    Каталог не ідеальний, але це вже щось, перший каталог який з’явився за 10 років існування цієї сфери.

    Якість

    Щодо якості індустріальних парків, то тут відбуваються зміни. Є перші приклади галузевих промислових кластерів, що склалися на базі індустріальних парків, з явною профільною спрямованістю, яка пов’язує їх резидентів і визначає специфіку технологічної інфраструктури. З’явилися мережеві керуючі компанії, а деякі з них відкривають свої представництва в Європі. 

    Передові парки та їх керуючі компанії починають більш глибоко опрацьовувати екосистеми парків, та працюють над створенням центрів підготовки кадрів, лабораторій якості, експортних хабів, центрів інжинірингу та сертифікації тощо. Почавши колись із продажу землі та складів під «промку», ми переходимо до завдань технологічного розвитку України. 

    Ну, і на останок можна констатувати те що в Україні продовжує зростати унікальна експертиза щодо створення та управління промисловою інфраструктурою індустріальних парків. Мистецтво індустріальних парків продовжує активно розвиватися і неминуче тягне за собою підвищення стандартів якості, ускладнення ринкового продукту та оновлення системи розвитку індустріальних парків.

    • Загальний бурхливий ріст індустріальних парків (в рік 20+)
    • Зменшення в ініціативах комунальних парків та збільшення приватних (30% на 70%)
    • Майже немає парків з «мертвою» перспективою, майже всі парки що реєструються в останні 2 роки мають інвесторів /резидентів/ керуючі компанії
    • Половина парків створюють майбутні «якірні» учасники з інвестиціями та потужними можливостями до розвитку
    • Поява спеціалізованих кластерних промислових парків та тренд на екологічність та еко-індустріальні парки
    • Попит з боку малого та середнього бізнесу, який бере мало, але платить багато
    • Активність в сфері просування індустріальних парків на всіх рівнях, від Міністерств та Державних адміністрацій до окремих індустріальних парків.

    2025 рік обіцяє бути ще більш насиченим та продуктивним в сфері розвитку індустріальних парків України.

    Фото: Індустріальний парк «КИТ»

    https://propertytimes.com.ua/industrialnaya_nedvizhemost/industrialni_parki_ukrayini_pidsumki_2024_roku

    Читайте также: Падіння завантаженості, зниження Rack rates та складне відновлення: готельний бізнес під час COVID 19