Завдяки голові Національної ради в Сумській області Ользі Герасим’юк ще дві школи прифронтової Сумщини офіційно визнані пам’ятками архітектури місцевого значення. Як повідомляє Лариса Якубенко, представниця Національної ради у Сумській області, це школи в селах Голінка та Ярошівка Роменського району, пише Property Times.
Представниця Національної ради у Сумській області зазначає: «Поки ворог намагається стерти наше коріння, ми виборюємо право на власну історію. Ці будівлі — не просто старі класи, а втілення українського архітектурного модерну початку ХХ століття. Їхній унікальний стиль із шестикутними вікнами та вежами — це те, що робить нашу архітектуру впізнаваною у світі».
Автором цього унікального архітектурного явища був Опанас Сластіон — видатний український архітектор, художник, етнограф і діяч українського національного відродження. Саме він створив проєкти так званих шкіл Лохвицького земства, поєднавши модерн із мотивами народної архітектури та глибоким розумінням української ідентичності. Сластіон бачив школу не лише як освітній простір, а як осередок культури й самоповаги громади, закладаючи в архітектуру ідею української присутності на власній землі.
Наразі Ольга Герасим’юк, кураторка проєкту «Школи Лохвицького земства», послідовно адвокує збереження кожної будівлі та працює з місцевими громадами щодо їхньої відповідальності.
Для шкіл у Голінці та Ярошівці новий статус — насамперед юридичний захист. За словами архітектора Артура Арояна, навіть першочергова консервація дозволить врятувати будівлі від руйнації. Наступна амбітна мета кураторки проєкту — зафіксувати це унікальне архітектурне явище на рівні спадщини ЮНЕСКО.
Додамо, що в селах і селищах такі історичні будівлі одразу вирізняються з-поміж інших споруд. Нині відомо про понад п’ять десятків подібних об’єктів у трьох областях: Сумській, Чернігівській і Полтавській, де їх найбільше.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Оголошені переможці студентського архітектурного конкурсу Steel Freedom 2025
Для фінансування відбудови України готують запуск нового європейського фонду, який має мобілізувати понад €1 млрд приватного капіталу у вигляді equity-інвестицій. Ініціативу реалізують за лідерства німецького банку розвитку KfW від імені Федерального уряду Німеччини та за участі урядів Німеччини, Італії, Польщі й Франції, їхніх банків розвитку, Європейської комісії та Європейського інвестиційного банку (EIB), пише Property Times.
Підготовку фонду було схвалено в липні 2025 року під час Ukraine Recovery Conference в Римі. Наступним етапом стало визначення керуючих фондом: за результатами загальноєвропейського ринкового відбору інвестиційну концепцію представили та виграли Amber Infrastructure (Велика Британія) і Dragon Capital — один із провідних українських private equity-менеджерів. Наразі KfW, EIB та ще чотири європейські фінансові інституції розвитку проводять due diligence концепції з метою запуску фонду влітку 2026 року.
Фонд має на меті акумулювати капітал від публічних банків розвитку та приватних інвесторів і спрямовувати його безпосередньо в приватні інвестиційні проєкти у стратегічних секторах української економіки. Йдеться, зокрема, про відновлення енергетичної інфраструктури, розвиток вітрової та сонячної енергетики як заміни вугільним електростанціям, промислові виробничі об’єкти, а також цифрову інфраструктуру, включно з дата-центрами.
Як зазначила член правління KfW з міжнародного фінансування Крістіане Лайбах, новий фонд має стати сигналом для приватних інвесторів. За її словами, механізм фонду знижує ризики для приватного капіталу навіть в умовах війни та створює привабливі можливості для інвестування, закладаючи основу для майбутнього поглиблення торговельно-економічних відносин з Україною.
Згідно з оцінками Світового банку, загальна вартість відбудови України сягає $524 млрд, і залучення таких обсягів фінансування можливе лише за активної участі приватного сектору. У структурі фонду KfW та інші публічні інвестори забезпечать так званий first loss tranche — донори сукупно нададуть до €220 млн у вигляді ризикового буфера, що має зменшити ризики для приватних інвесторів.
На цій основі фонд планує залучити додатковий приватний капітал: ціль на 2026 рік становить €800 млн, а у разі покращення безпекової ситуації обсяг може зрости до понад €1 млрд у 2027–2028 роках. Як якірний інвестор фонд надаватиме власний капітал проєктним компаніям, що дозволить їм додатково залучати боргове та equity-фінансування. За оцінками, фонд обсягом €1 млрд здатен забезпечити загальні інвестиції в українську інфраструктуру на рівні €6–7 млрд.
Офіційний запуск фонду планується під час Ukraine Recovery Conference в Польщі цього літа, після чого інвестиційна діяльність має розпочатися без зволікань.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Виробник керамоблоку «Кератерм» пройшов сертифікацію за гармонізованим європейським стандартом ДСТУ EN 771-1:2022
Київська міська прокуратура звернулась із позовом до суду, щоб повернути в державну власність пам’ятку національного значення — будівлю Міжнародного центру культури і мистецтв (раніше мав назву Жовтневий палац), що розташований у центрі Києва. Останні роки його використовують як один з основних концертних залів країни, пише Property Times.
Збудували колишній Жовтневий палац у 1838—1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Будівлю зводили як корпус Київського інституту шляхетних дівчат. Згодом там працювали різні державні установи.
У Пресслужбі Київської міської прокуратури додають, що стіни палацу бачили розстріли представниками НКВС української інтелігенції — Костя Буревія, Олексу Близько, Григорія Косинку, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. Під час Другої світової війни приміщення використовувало німецьке гестапо.
За радянських часів — у 1979 році будівля набула статусу пам’ятки національного значення. У будівлі виступали видатні діячі української культури та відомі на весь світ ансамблі.
Будівлю палацу включено до Закону України «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», а отже Жовтневий палац може бути виключно державною власністю. Законодавча заборона приватизації вказаної пам’ятки є чинною і на даний час. Попри встановлену законодавством заборону на відчуження, Федерація професійних спілок України зареєструвала за собою право власності на Жовтневий палац.
Крім того, попри особливий охоронний статус будівель, Федерація професійних спілок України не вживала заходів щодо збереження об’єкта. Так, охоронний договір на пам’ятку укладено лише у 2025 році на виконання рішення суду, ухваленого за позовом прокурора.
Відтак Київська міська прокуратура звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про повернення державі в особі Фонду державного майна України будівлі колишнього Жовтневого палацу.
Суд відкрив провадження за позовом прокурора, справу призначено до судового розгляду.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Підсумки 2025 року на ринку торговельної нерухомості Закарпаття: ритейл-парки, локалізація та нові формати
Столичне головне управління Національної поліції розслідує можливу незаконну зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Ревуцького, 1, у Києві, де вже розпочали будівельні роботи житлового комплексу Brother девелопера «РІЕЛ». Про це повідомляє «Київвлада», пише Property Times.
Зображення: «Київвлада». Ділянка під забудову на вул. Ревуцького, 1, у Києві, на карті порталу «Опендатабот».
Йдеться про кримінальне провадження № 42025100000000286, відкрите 27 листопада 2025 року слідчим управлінням ГУ Нацполіції Києва за ознаками зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
Земельна ділянка площею 4,08 га (кадастровий № 8000000000:63:243:0188), на якій нині зводять ЖК Brother на понад 1,3 тис. квартир, раніше була автостоянкою із цільовим призначенням під багатоповерховий паркінг із торгово-офісними та соціально-побутовими приміщеннями.
У 2024 році через Держгеокадастр змінили цільове призначення: тепер ділянку можна використовувати для будівництва й обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. І саме на підставі цього змінено дозвіл на будівництво в лютому 2025 року.
За версією слідства, ТОВ «Аллан Плюс», яке орендує цю землю, не мало повноважень змінювати її цільове призначення без рішення Київської міської ради. Правоохоронці також вказують, що для таких змін за законом має бути нерухоме майно у користувача, чого, на їхню думку, не було у випадку цієї ділянки.
Як повідомляють правоохоронці, у рамках слідства вони вже отримали ухвалу Голосіївського районного суду Києва на доступ до документів і матеріалів у офісах компаній і державних установ, які мають відношення до цього будівництва.
Раніше ТОВ «Аллан Плюс» у судовому порядку добивалося поновлення договору оренди ділянки, врешті апеляційний господарський суд у 2023 році задовольнив позов компанії. Таким чином договір оренди було продовжено до 2032 року.
У довготривалій історії цієї ділянки прокуратура вже неодноразово намагалася повернути її в комунальну власність Києва через неналежне використання, оскільки автостоянка не була збудована відповідно до умов договору оренди.
Зараз Нацполіція продовжує слідчі дії, зокрема вилучення проєктної документації, договорів, журналів робіт та іншої інформації, яка може прояснити законність зміни цільового призначення землі та будівництва житлового комплексу.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Подкасти про нерухомість та девелопмент: універсальний формат галузевої експертизи
Інвестиційна активність на ринку комерційної нерухомості Словаччини суттєво відновилася у 2025 році: загальний обсяг угод сягнув €967 млн, що стало циклічним піком і перевищило довгостроковий середньорічний показник на рівні близько €700 млн. Про це пише Property Times із посиланням на Property Forum.
Ключовими драйверами ринку стали індустріальні та торговельні об’єкти, тоді як інвестиції в офісну нерухомість залишалися стриманими. Попит інвесторів був зосереджений переважно на якісних value-add активах у вигідних локаціях, а також на об’єктах зі стабільним грошовим потоком, забезпеченим довгостроковими договорами оренди. Структура капіталу відрізнялася за сегментами: індустріальні активи купували інвестори з-за меж Центрально-Східної Європи, ритейл — інвестори з країн CEE, а офісні угоди здебільшого здійснювалися за участі словацького капіталу.
За словами Рудольфа Немца, керівника напряму Capital Markets у Cushman & Wakefield Slovakia, зростання кількості угод відбулося після тривалого періоду низької ліквідності, спричиненого високими відсотковими ставками та розбіжностями в цінових очікуваннях продавців і покупців. Попри обережні настрої інвесторів, вирівнювання цін і стабільна алокація капіталу в стратегії, орієнтовані на CEE, дозволили активізувати укладання угод.
Загалом у 2025 році в Словаччині було продано понад 50 комерційних об’єктів, значна частина з яких — у межах портфельних транзакцій. Серед них — 10 торговельних центрів, що змінили власників. Найбільшу частку інвестицій забезпечив індустріальний сегмент — 46% або €446 млн, за ним іде ритейл із 43% або близько €413 млн. Офісна нерухомість склала лише 9% загального обсягу, або приблизно €87 млн.
Серед найбільших угод року — продаж торговельного центру Bory Mall (54 тис. кв. м GLA) групою Penta чеському фонду ZFP Investments, продаж логістичного центру Amazon у Середі компанією Manova Partners фонду Erste Realitná Renta, а також придбання VIVO! Bratislava компанією Wood & Company.
У Cushman & Wakefield очікують, що у 2026 році інвестиційна активність залишатиметься вибірковою, а обсяги угод залежатимуть від якості активів, узгодженості цінових очікувань і доступності капіталу.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Виробник керамоблоку «Кератерм» пройшов сертифікацію за гармонізованим європейським стандартом ДСТУ EN 771-1:2022
— встановлюються основні правові, економічні та організаційні засади житлової політики; принципи, пріоритети та завдання держави у сфері житлових відносин; вимоги до споживчої якості житла; механізми державної підтримки для будівництва, придбання та оренди житла; порядок формування та використання державного, комунального та приватного житлових фондів; повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері житлової політики;
— визначаються ключові терміни (житло, житлові фонди, доступне та соціальне житло, житло для тимчасового проживання, оператори доступного і соціального житла, револьверний фонд тощо); механізми реалізації права на житло; коло осіб, які можуть скористатися державною підтримкою; порядок надання соціального та службового житла; умови діяльності операторів доступного та соціального житла; правила управління, утримання та реновації житлового фонду;
— запроваджуються Єдина інформаційно-аналітична житлова система; фінансово-кредитні механізми підтримки будівництва, придбання та оренди житла; револьверні фонди для фінансування житлових програм; інструменти публічно-приватного партнерства у житловому будівництві; механізми комплексної реновації застарілого житлового фонду; нові підходи до стратегічного планування житлової політики (державна, регіональні та місцеві стратегії).
Крім того, положення Закону визначають основи для формування житлової політики з урахуванням стандартів та норм керівних документів Європейського Союзу та статті 47 Конституції України, а також створюють сприятливе правове поле щодо залучення допомоги міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів.
Законом визнано такими, що втратили чинність Житловий кодекс України та Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».
25 територіальних громад з різних регіонів України подали заявки на участь в експериментальному проєкті зі створення фонду муніципального (соціального) орендного житла, повідомляє Міністерство розвитку громад та територій. Розгляд і оцінка поданих пропозицій стануть фінальним етапом першої фази реалізації проєкту, координацію якого здійснює Міністерство розвитку громад та територій України, пише Property Times.
Експериментальний проєкт передбачає будівництво муніципального орендного житла, яке перебуватиме у власності громад і надаватиметься за орендними ставками, нижчими за ринкові. Передусім таке житло призначене для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, багатодітних родин, людей з інвалідністю а також працівників соціальної та критичної інфраструктури.
«Ми запускаємо нову модель, яка дає громадам інструмент для будівництва житла для тих, хто найбільше цього потребує — внутрішньо переміщених осіб, людей, які втратили власний дім, фахівців, що працюватимуть і залишатимуться в громадах. Це не про тимчасові рішення, а про створення гідних умов для життя. 25 ініціативних звернень від громад — це початок проєкту, який дозволить відпрацювати механізм, а після завершення пілотної фази — масштабувати модель муніципального орендного житла по всій Україні, спираючись на реальний досвід і потреби людей», — наголосила заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.
Географія поданих звернень охоплює громади різного масштабу — від обласних центрів до середніх і малих територіальних громад. Значну частину заяв подали громади, які прийняли велику кількість внутрішньо переміщених осіб, а також громади з регіонів, що постраждали внаслідок бойових дій або тимчасової окупації.
Серед заявників — сім обласних центрів: Львів, Житомир, Миколаїв, Харків, Хмельницький, Кропивницький та Полтава. Загалом заявки надійшли від громад Полтавської, Львівської, Київської, Миколаївської, Запорізької, Тернопільської, Харківської, Житомирської та Одеської областей. Це такі міста, як Кременчуг, Дрогобич, Буча, Вознесенськ, Збараж, Бердичів, Обухів тощо.
Окрему групу становлять громади, території яких наразі перебувають у тимчасовій окупації. Від них надійшло два ініціативних звернення. Зокрема, Сіверськодонецька міська військова адміністрація запропонувала реалізацію проєкту на території села Халеп’я Обухівського району Київської області, а Бахмутська міська рада — у Гощанській селищній територіальній громаді Рівненської області.
Оцінювання заявок протягом січня цього року здійснюватиме спеціальна комісія за участі представників Мінрозвитку, Міністерства фінансів України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України та Команди підтримки реформ. Представники Європейського Союзу та Європейський інвестиційний банк долучаться до роботи комісії як незалежні спостерігачі.
Оцінювання відбуватиметься за прозорою шкалою — повна відповідність, часткова відповідність або невідповідність — на основі чек-листа з 16 критеріїв, згрупованих у три ключові блоки:
1.Технічна готовність і земельні питання
Перевагу отримають громади з підготовленою земельною ділянкою площею понад 1 гектар із відповідним цільовим призначенням, а також з актуальним Генеральним планом або комплексним планом просторового розвитку, який не потребує змін для початку будівництва.
Проєкт спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, тому земельна ділянка має розташовуватися в радіусі до 500 метрів від:
закладів дошкільної та загальної середньої освіти;
медичних установ;
зупинок громадського транспорту;
ЦНАПів та закладів соціального захисту.
Окремо оцінюється близькість інженерних мереж: для максимальної оцінки відстань до точок підключення електро-, водо- та газопостачання не повинна перевищувати 200 метрів.
3. Фінансова спроможність і демографічна потреба
Громади мають підтвердити готовність до співфінансування проєкту. Повна відповідність передбачає здатність забезпечити не менше 10% вартості будівництва за рахунок місцевого бюджету або залучених донорських і грантових коштів. Пріоритет отримають громади, де кількість ВПО та інших категорій громадян, що потребують житла, перевищує 5% від чисельності населення.
Друга фаза оцінювання передбачає презентацію громадами власних концепцій будівництва муніципального орендного житла. На цьому етапі члени комісії здійснюватимуть виїзди на місця для уточнення поданих даних. За результатами оцінки комісія рекомендуватиме від 3 до 5 громад для участі у пілотній фазі інвестиційного проєкту.
Проєкт з будівництва соціального житла у пілотних громадах за підтримки Європейського інвестиційного банку та Європейської Комісії розрахований на два роки. Загальний обсяг фінансування пілоту становить 100 млн євро, з яких 50 млн — кредитні кошти та 50 млн — грантова складова. Кредит надається строком на 30 років із 10-річним пільговим періодом.
Житло залишатиметься у комунальній власності, не підлягатиме приватизації чи перепродажу та передбачатиме повне облаштування меблями й побутовою технікою. Замовниками будівництва виступатимуть громади, а для пришвидшення і здешевлення процесу використовуватимуться проєкти повторного застосування.
Компанія «Кератерм» — виробник керамічних стінових матеріалів, зокрема керамоблоку — підтвердила відповідність контролю виробництва новим вимогам та отримала сертифікацію за гармонізованим європейським стандартом ДСТУ EN 771-1:2022. Сертифікати видані 30 грудня 2025 року акредитованим органом ТОВ «УКРСЕРТІФІКЕЙШН».
З 1 січня 2026 року в Україні повноцінно запрацювали оновлені правила для будівельної продукції — із переходом на підходи, ідентичні європейським. Один із ключових елементів цих змін — застосування гармонізованих стандартів та прозорих процедур підтвердження стабільності характеристик продукції.
«Кератерм» став одним із перших українських виробників керамічних стінових каменів, хто завчасно адаптував виробництво та пройшов оцінку відповідності за ДСТУ EN 771-1:2022 “Камені стінові. Технічні умови. Частина 1. Вироби стінові керамічні (EN 771-1:2011+A1:2015, IDT)”.
«Для нас перехід на ДСТУ EN 771-1:2022 — це не “поставити галочку”, а стратегічне рішення. Ринок будівельних матеріалів швидко рухається в бік європейських правил, і ми хотіли бути серед тих, хто задає темп. Сертифікація підтверджує: контроль виробництва Кератерм відповідає сучасним вимогам до якості та стабільності характеристик. Це підсилює довіру партнерів і дає замовникам чітку, зрозумілу основу для вибору матеріалу», — Леонід Новосельський, генеральний директор «Кератерм».
30 грудня 2025 року два підприємства бренду «Кератерм» — Бережанський цегельний завод «Керамік» та «КУЗЬМИНЕЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА» — отримали Сертифікати відповідності контролю виробництва на підприємстві (система оцінки та перевірки стабільності характеристик 2+), що підтверджують відповідність виробництва європейським вимогам до стабільності якості, відтворюваності параметрів і прозорості заявлених характеристик.
Отримання сертифікації за гармонізованим стандартом означає, що продукція «Кератерм» виготовляється та контролюється за правилами, які діють у країнах ЄС, а саме виробництво проходить регулярний технічний нагляд у межах системи 2+. Для ринку це — додаткова гарантія для девелоперів, проєктантів і замовників, які очікують прогнозованої якості та зрозумілих технічних параметрів матеріалу, зокрема в проєктах із міжнародним фінансуванням.
«Система 2+ — це про дисципліну виробництва й доказовість кожного параметра. Ми привели у відповідність внутрішні процедури контролю, випробування та технічну документацію, щоб забезпечити стабільність характеристик керамічних стінових виробів за вимогами ДСТУ EN 771-1:2022. Сертифікація означає, що виробництво працює за прозорою моделлю з регулярним технічним наглядом, а заявлені характеристики підтверджуються системно, а не разово», — Володимир Киричок, керівник відділу технічного супроводу «Кератерм».
Нагадаємо, «Кератерм» — український бренд стінових матеріалів, виробник керамічних стінових виробів, зокрема керамоблоку, для житлового та комерційного будівництва. Компанія входить до однієї з найбільших бізнес-груп України — ГК VITAGRO.
Також читайте інтерв’ю з комерційним директором «Кератерм» Сергієм Медяником
У Луцьку, в 40-му районі, виставлено на продаж виробничо-складське приміщення з офісними площами. Об’єкт розташований на вулиці Карбишева, поруч із великим логістичним хабом, магазинами й офісами. Про це повідомляє «Волинська служба новин» із посиланням на оголошення на маркеплейсі OLX, пише Property Times.
Будівля має загальну площу понад 2 тис. кв. м, з яких близько 180 кв. м займає офіс. Висота стелі сягає 10 м, воріт — 5 м, що дозволяє працювати з великогабаритним транспортом. На території є власна парковка на понад 12 місць, можливість розвороту TIR, рівна підлога й опція облаштування рампи.
Приміщення обладнане усіма необхідними комунікаціями: електроенергія, автономне опалення офісу, водопостачання, дощова каналізація та природна вентиляція. Фасад утеплений, дах виконаний із ПВХ.
ПрАТ Українське Дунайське пароплавство (УДП) успішно відстояло право власності на свою будівлю в Будапешті. 19 грудня 2025 року Столичний суд міста Будапешт визнав недійсною угоду про відчуження цього майна та ухвалив рішення на користь УДП. Про це повідомили в Мінрозвитку, пише Property Times.
Йдеться про будівлю Генерального агентства УДП в Угорщині, розташовану в центральній частині Будапешта. Збереження цього активу має важливе значення як для підприємства, так і для України.
Правову позицію ПрАТ «УДП» було посилено залученням однієї із провідних міжнародних юридичних компаній.
«Важливу роль у цьому рішенні відіграло оновлення системи управління в УДП. Після створення Наглядової ради захист цього майна став одним із наших пріоритетів. Цей кейс переконливо демонструє, що впровадження ефективного корпоративного управління є одним із ключових інструментів захисту державної власності, підвищення довіри до підприємств і посилення економічної стійкості України», — зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.
6 січня також відбулося чергове засідання Наглядової ради ПрАТ «УДП». Під час нього було заслухано доповідь про стан роботи підприємства за 2025 рік, а також розглянуто та схвалено фінансовий план компанії на 2026 рік.
