Архітектор

Автор: admin

  • VD Group: від регіонального гравця до девелопера з новим стандартом житла

    VD Group: від регіонального гравця до девелопера з новим стандартом житла

    Компанія VD Group працює на ринку нерухомості вже понад 17 років і за цей час пройшла шлях від локального девелопера до лідера у західному регіоні України з амбіційними проєктами та чіткою стратегією розвитку. Під час повномасштабної війни компанія не лише не зупинила будівництво, а й здала п’ять об’єктів «під ключ». VD Group впевнено розширює географію діяльності, виходячи на нові ринки — зокрема, нещодавно стартував преміальний проєкт у Львові — Lviv City.

    Читайте также: Почесний президент Housing Ukraine: Право на житло — не привілегія для обраних, а природне право кожної людини

    Про зміни на ринку, нові стандарти житла, очікування інвесторів і споживачів, а також про плани компанії Property Times поспілкувався з Вікторією Байрак, директором департаменту продажу та маркетингу VD Group.

    PT: Ви працюєте на ринку вже понад 17 років, як за цей час змінювався ринок нерухомості в Україні? Як трансформувалася ваша компанія?

    В. Б.: За понад 17 років роботи на ринку нерухомості в Україні ми спостерігали справжню революцію в підходах до забудови та інвестицій. Колись ринок був менш зрілим, з обмеженим вибором і традиційними методами будівництва, а сьогодні ми стаємо свідками його трансформації в сучасну, конкурентоспроможну галузь. Західний регіон України, зокрема, перетворився на інвестиційний форпост завдяки стабільності, високим стандартам будівництва та професійному управлінню проєктами.

    Наша компанія еволюціонувала разом із ринком та стала його лідером на заході країни: ми впроваджуємо інноваційні технології, підвищуємо якість будівництва та безпеку, орієнтуємося на преміальні проєкти, що відповідають європейським стандартам. Окрім того, впроваджуємо засади екологічного будівництва. Цей досвід дозволяє нам не лише задовольняти сучасні потреби покупців, але й створювати житлові простори, які стають символом нового рівня якості життя в Україні.

    На жаль, найкращим індикатором якості та потужності будівельних компаній стала війна. В той час, коли більшість будівельних компаній в країні закривалися (в тому числі і компанії з західної частини України), зупиняли будівництво (багато забудовників центральної та східної частини країни), а то і зовсім залишали межі країни, девелопер VD GROUP не зупинився ні на день, збільшив потужності та за останні роки війни почав з нуля та здав «під ключ» п’ять об’єктів, лишивши багатьох конкурентів далеко позаду.

    PT: Що вас привело в сегмент житлової нерухомості, що сприяло ухваленню рішення розпочати будівництво житлових комплексів?

    В. Б.: В сегмент житлової нерухомості нас привело передусім — бажання створити продукт, за який не соромно. Продукт, який не просто «будується», а формує середовище, в якому хочеться жити, ростити дітей, зустрічати друзів. У певний момент ми побачили, що в більшості міст західної частини України бракує саме таких проєктів — із якісною архітектурою, продуманим благоустроєм і сучасною філософією.

    Рішення увійти в житлову нерухомість було не випадковим. Ми вже мали досвід у готельному сегменті, де увага до деталей, якість реалізації і швидкість — критично важливі, адже саме це визначає, буде об’єкт успішним чи ні. І ми чітко бачили, що саме цих трьох речей гостро бракує на ринку житла.

    Споживач хоче отримати зрозумілий, якісний продукт, у чітко визначений строк, без сюрпризів. Але серед забудовників це радше виняток, ніж правило. І ми побачили в цьому велику незаповнену нішу — потребу в житлі, яке будують як готель: швидко, якісно і з деталями.

    Це і стало нашою точкою входу. Ми прийшли не просто побудувати — ми прийшли вирішити конкретну біль споживача, і, як показала практика, не прогадали. У Івано-Франківську ми змогли закріпити образ компанії, яка будує швидко, технологічно і без компромісів до якості. І цей імідж підтвердився реальними темпами, об’єктами і довірою з боку клієнтів.

    Саме тому ми впевнено розширюємось у нові міста, несучи той самий підхід — житло, яке проєктується як сервіс, і будується з рівнем, до якого ринок тільки починає доростати.

    PT: Минулого року ви розширили географію будівництва і зайшли в Чернівці, наскільки ринок Чернівців відрізняється від ринку Івано-Франківська? Наскільки конкурентний саме цей регіон?

    В. Б.: По-перше, ринок Чернівців більш консервативний і менш динамічний, ніж Івано-Франківськ. Тут довше приймаються рішення, клієнти уважніше вивчають продукт, багато хто шукає «свого забудовника» і довіряє вже перевіреним. Проте саме це створює перевагу для компаній із сильною репутацією та чітким підходом до якості — таких, як VD Group. Ми відчули, що чернівецький покупець реагує не на «акцію», а на відчуття надійності, прозорості та деталізований підхід до житла.

    На жаль, ми також побачили, що багато клієнтів в Чернівцях — розчаровані тим, що отримали на ринку за останні роки. Формально здані будинки не витримують конкуренції за якістю матеріалів, продуманістю планувань, рівнем інфраструктури. Люди звикли знижувати очікування — і саме з цим ми прийшли боротися. Ми впевнені: Чернівці заслуговують на житло нового рівня. Не квадратні метри «щоб було», а продумане середовище для життя. Ми готові вдихнути в цей ринок нову якість, інший рівень відповідальності та філософію довготривалого продукту. І саме Skyline став у цьому сенсі точкою відліку.

    По-друге, Івано-Франківськ має вищу концентрацію інвесторів і часто — швидший цикл прийняття рішень. Багато покупців мислять категорією «вкласти–зберегти–здати/перепродати», тоді як у Чернівцях більша частка — це люди, які купують для себе, для сім’ї. Тому архітектура, благоустрій, фасади — критично важливі.

    Якщо говорити про конкуренцію в регіоні, то Чернівці не перенасичені: є кілька активних гравців, але бракує масштабних комплексів з ідеєю та відповідальністю за результат. І це створює вікно можливостей. Ми прийшли не зайняти нішу — ми прийшли створити нову планку.

    PT: Цього року у вас стартує новий проєкт у Львові, чому було ухвалено рішення заходити саме у Львів, адже це висококонкурентний ринок?

    В. Б.: Так, це вірно, ми би навіть зауважили, що проєкт вже стартував з великим успіхом. Львів — єдиний мегаполіс західної частини України. Складно переоцінити стратегічне, геополітичне, фінансове значення Заходу України для країни в цілому і для Львова зокрема. Цінність та актуальність міста як одного з найстратегічніших дуже зросла та назавжди змінилася під час війни. Львів повноправно вважається другою столицею і в силу обставин, які склалися під час війни та назавжди змінили історію, Львів продовжить свою першість серед міст України назавжди. Львів — це стратегічне європейське місто, логістичний хаб, науковий хаб та найпотужніше з точки зору бізнесу, який перемістився в цей регіон.

    За даними дослідження багатьох аналітичних видань, зокрема журналу Forbes, яке спиралося на зборі чисельних статистичних даних — перше місце серед областей України, в які було релоковано найбільшу кількість бізнесу, підприємств, активів та потужностей стала Львівська область та Львів. Друге місце посідає Івано-Франківська область.

    Населення Львова з 700 тис сягнуло майже 2 млн, а за вартістю оренди житла місто Львів на другому місці в Україні і впритул наближається до вартості нерухомості в столиці.

    Такий статус потягнув за собою й певні вимоги до ринку пропозиції житлової та комерційної нерухомості, вивівши на перший план відчутну нестачу житла люкс-сегменту. 

    Саме тому було створено Lviv City — простір для резидентів, які звикли до високого рівня життя, для яких квартира в місті є невід’ємною частиною заміського будинку, для інвесторів, які розуміються на рентабельній нерухомості та бажають отримати суттєві дивіденди, для сімей, які бажають жити в безпечному середовищі однодумців у добросусідських відносинах.

    Читайте также: Леонід Новосельський, «Кератерм»: Ми плануємо нарощувати потужності та бути готовими до стрімкого зростання


    Візуаліізація Lviv City

    РТ: Розкажіть більше про концепт проєкту у Львові? Коли стартують продажу в Lviv city?

    В. Б.:  Проєкт Lviv City — це новий стандарт преміального міського життя. Ми поєднали приватність закритих дворів нового формату з енергією центральної площі та променаду з бутиковими алеями. Це буде справжнє «місто в місті», де комфорт, безпека та естетика — на першому місці.

    Унікальна архітектура, відкриті басейни на дахах, дитячі простори нового покоління, спортивні зали, SPA-зона та власний дитячий садок — усе це створює повноцінну екосистему для життя класу LUX.

    Ми також заклали особливий акцент на безпеку: кожна квартира матиме власний безпечний простір у вигляді гардеробної з посиленою товщиною стін та дверями спеціального призначення, а на паркінгу буде повноцінне ліцензійне укриття, створений у співпраці з українськими та ізраїльськими фахівцями за останніми технологіями безпеки.

    Окремо хотілося би зазначити про технічне втілення та наповнення будинків та квартир. Це висота стелі більше 3 метрів, це панорамні вікна з радіусним склінням без жодної перетинки, аби ніщо не заважало панорамності. Це скло триплекс, рами з теплого алюмінію, монолітне будівництво, вентильовані фасади з оздобленням керамогранітом. Це наявність генераторів, унікальна система очищення питної води, де з крану тече практично мінеральна. Це система персональної вентиляції та VRF система, втілена за останніми тенденціями та вимогами сьогодення. Це зламостійкі двері як в квартиру, так і в гардеробну, яка є вашим персональним захищеним простором з чавунними дверима спеціального призначення, це можливість зробити шумоізоляцію екстра класу, це персональні котельні, які працюють не залежно від графіків, які дає місто. Це унікальна територія та безпека, які втілено за найвищими стандартами якості, вимоги до яких вийшли на перший план після початку повномасштабного вторгнення.

    Старт продажів уже розпочато — зараз відкрите бронювання апартаментів другої черги, перша вже майже вся зарезервована.

    РТ: Як би ви описали портрет вашого покупця? На кого ви орієнтуєтеся в розробці нових продуктів?

    В. Б.: Наш покупець — це сучасна, прогресивна людина, яка цінує комфорт, естетику, безпеку та інвестиційну доцільність. Це люди, які шукають не просто квартиру, а якісний життєвий простір, що відповідає європейським стандартам.

    Ми орієнтуємося як на сім’ї, яким важлива приватність і безпека дітей, так і на професіоналів, які цінують інфраструктуру, динаміку та стиль. Також серед наших клієнтів багато інвесторів, які розуміють цінність преміального житла в топ-локації Львова. Вони ретельно обирають партнерів по бізнесу, по дозвіллю, заняттям спортом. Успішні люди знають, що оточення нас певною мірою формує, часто визначає та стимулює.

    Саме ідея глибокого розуміння портрету покупця, його вподобань та вимог до житла, лягла в основу  побудови простору, де існує зонування на сімейну та бізнес мікро райони. В одній частині зосереджено дитячі майданчики, дитячий садок та локації для сімейного дозвілля і відпочинку з малюками. А інша зона дещо віддалена від дитячих локацій та має більш  лаконічний дизайн території, розрахований на комфортний воркаут. В цій зоні менше дитячих голосів та сміху, а здебільшого будуть відпочивати на вуличних локаціях ті, хто працює з дому, люди бізнес середовища, яким важлива тиша. Це бізнес зона.

    Отже наші інвестори – це досвідчені бізнесмени, які розуміються на доцільності інвестицій в преміальну нерухомість, яка з часом лише стає ціннішою через локацію, репутаційні моменти та комфорт життя, які не пропонують на сьогодні жодні забудовники у Львові.

    Під кожен запит ми маємо рішення: від дворівневих квартир з терасами до функціональних двокімнатних варіантів із власним двориком. І кожна планування продумана до деталей — від панорамних вікон до ізольованих гардеробних, які водночас виконують роль окремого захищеного простору. Житло як відображення вашого стилю та вимог до побуту.

    РТ: Чи є в планах вихід на інші регіональні ринки? Якщо так, то які саме?

    В. Б.: Великий шлях складається з маленьких кроків. Тож ми не зупиняємося та продовжуємо масштабуватися, розробляючи для себе нові ринки. За останні  роки Україна мала таку велику кількість недобудов, а інвестори втрат, що попит на надійного забудовника давно перевищив пропозицію. Що стосується якості будівельних робіт та зданого житла, то вона критично низька навіть у лідерів ринку, що зумовлено, скоріше відсутністю  конкуренції, ніж вимогами сьогодення в якісному житлі.

    Будівельна компанія VD Group будує в найвищій якості в країні, здає свої об’єкти вчасно, будує швидко та за власні оборотні кошти. Завдяки власному фінансуванню будівельних процесів, які відбуваються паралельно і за 18 років роботи жодного замороженого чи не добудованого об’єкта. При цьому, ми дотримуємося всіх технологічних норм будівництва, а війна стала справжнім індикатором якості, потужності та надійності, де забудовник VD Group почав будувати  з нуля та ввів в експлуатацію 5 об’єктів лише під час війни.

    Тож для нас цікаві всі регіони, де інвестори бажають якості, гарантій введення об’єкту в експлуатацію, гарних дивідендів та капіталізації на їх нерухомість. І що казати про всі міста України, якщо навіть Київ за останні  роки має таку велику кількість недобудов та неякісного будівництва, що здається зневірився в професійному, чесному та відповідальному девелопменті.

    Ми дійсно будуємо місця, де люди захочуть жити в майбутньому завдяки  високій якості будівництва та ультрасучасним підходам  до створення  інфраструктури для комфортного життя в закритому, безпечному  приватному ком’юніті однодумців.

    РТ: Якими ви бачите перспективи розвитку ринку житла? І як буде впливати державна політика? 

    В. Б.: Ми бачимо, що ринок житла в Україні набуває нового імпульсу завдяки зростаючим інвестиціям та модернізації будівництва. Державна політика, спрямована на спрощення процедур та стимулювання інвестицій, шляхом захисту інвестора, що створює сприятливе середовище для забудовників та покупців. Важливим кроком державної  політики в цьому напрямку став Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», який був прийнятий Верховною Радою України 15 серпня 2022 року. Закон визначає особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості та спрямований на гарантування речових прав на такі об’єкти. Цей Закон був одним з найбільш очікуваних серед інвесторів в житлову нерухомість та звичайних громадян, які хотіли б покращити свої житлові умови шляхом купівлі новобудови. Також можна зазначити, Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», покликаний урегулювати цілу низку проблем на ринку житла — зробити його прозорішим, сучаснішим і ліквіднішим, а також він несе низку позитивних змін, надає додаткові гарантії потенційному покупцю, який вирішив інвестувати свої кошти в нерухомість на стадії будівництва.

    Даним Законом вводиться в обіг нове поняття, таке як  спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості.

    В межах цього права встановлюються основні положення та гарантії для інвестора:

    • Реєстрація кожного об’єкта (майбутньої квартири) в Державному реєстрі — лише після цього він може бути проданий. Це унеможливлює подвійний продаж.
    • Гарантійна частка — частина майбутніх об’єктів, яку забудовник не має права продавати або обтяжувати. Вона стане запорукою добудови в разі банкрутства забудовника.
    • Продаж відбувається лише нотаріально й за наявності всіх дозвільних документів.
    • Після повної оплати інвестор може продавати об’єкт без згоди забудовника або передати його в іпотеку.

    Ну, і якщо казати загалом, то в цілому зараз в Україні через трагічні події останніх років існує дефіцит житла як такого, а особливо житла нової генерації, яке має бути створено під сучасні реалії: безпека, захист, закрита територія, термобудинки, енергетична незалежність, власна інфраструктура за принципом місто в місті тощо.

    Наш підхід полягає у створенні житлових просторів, що відповідають світовим стандартам комфорту, безпеки та естетики. Зростаючий попит на якісне житло, особливо з урахуванням сучасних потреб, свідчить про те, що майбутнє ринку житла в Україні — це якість, надійність та екологічність. Ми впевнені, що завдяки підтримці з боку держави та інноваціям у галузі, наші проєкти стануть символом нового рівня життя в Україні. 

    Партнерський матеріал

    https://propertytimes.com.ua/interviews/vd_group_vid_regionalnogo_gravtsya_do_developera_z_novim_standartom_zhitla

    Читайте также: Олександр Лещинер, BWDS LLC: Ми змушені з нуля завойовувати американський ринок

  • Почесний президент Housing Ukraine: Право на житло — не привілегія для обраних, а природне право кожної людини

    Почесний президент Housing Ukraine: Право на житло — не привілегія для обраних, а природне право кожної людини

    Війна кардинально змінила житлову ситуацію в Україні — мільйони людей втратили домівки, понад 4,6 млн стали внутрішньо переміщеними особами. Застаріла радянська система «квартирних черг» остаточно довела свою неспроможність, а нові виклики вимагають принципово інших підходів до житлової політики.

    Читайте также: Леонід Новосельський, «Кератерм»: Ми плануємо нарощувати потужності та бути готовими до стрімкого зростання

    Сергій Комнатний, експерт з багаторічним досвідом роботи в державному секторі та громадських ініціативах, стояв біля витоків формування нової житлової політики України. Як почесний президент Housing Ukraine, він активно працює над впровадженням європейських практик у вітчизняну житлову сферу.

    В інтерв’ю Property Times Сергій Комнатний розповідає про ключові принципи нової житлової політики, перспективи створення системи соціального житла, можливості залучення міжнародних партнерів та виклики, з якими стикається Україна на шляху до справедливої та ефективної житлової системи.

    Реформа житлової політики включена до Ukraine Facility Plan, що підіймає її на міжнародний рівень уваги. Чи зможе Україна скористатися цим унікальним шансом для побудови європейської моделі житлової політики? Про це та багато іншого — в нашому інтерв’ю.

    PT: Ви брали активну участь у формуванні нової житлової політики України. Які ключові принципи вона закладає і чим відрізняється від попередньої моделі?

    С. К.: Процес створення сучасної житлової політики в Україні лише розпочався, і в його основі закладаються європейські практики, які передбачають, що держава формує умови, щоб кожен мав можливість вирішити своє житлове питання залежно від власних можливостей і потреб. Для економічно активних громадян із достатнім рівнем доходу розвиваються доступні іпотечні програми, а для тих, чий дохід обмежений або відсутній з об’єктивних причин, створюється система доступного орендного (соціального) житла. Важливо підкреслити, що соціальне житло не є безкоштовним: орендна плата покриває витрати на його утримання та ремонт, а для соціально незахищених груп передбачено субсидування орендних платежів.

    Ця політика базується на таких ключових підходах : 

    житло має бути доступним і безбар’єрним, враховувати фізичні, соціальні та культурні потреби людей; 

    непорушність права на житло і його недоторканність мають бути гарантовані і захищені державою; 

    житлова політика має бути справедливою, виключати будь-які форми дискримінації та забезпечувати рівний доступ до житла, встановлюючи чіткі правила надання підтримки і відповідальність учасників. Кожен має мати можливість обирати механізм вирішення свого житлового питання – купівля чи оренда, власними силами чи з державною підтримкою;

    важливим елементом нової житлової політики також є відкритість усіх процесів і відсутність корупційних ризиків: громадяни повинні чітко розуміти, хто, за якими критеріями й на яких умовах отримує підтримку. Це створює передумови для справедливої та ефективної системи, орієнтованої на потреби людей і стабільний розвиток житлової сфери.

    Також, що особливо важливим, в новій житловій політиці є стратегічне планування. Ми не маємо права приймати хаотичні, точкові рішення. Процеси у житловій політиці потребують системності, рішення мають ухвалюватися на основі аналізу та довгострокових цілей розвитку. Саме тому пропонується створення системи стратегічного планування через затвердження Державної та регіональних житлових Стратегій.

    Важливо зазначити, що сьогодні Україна має шанс якісно змінити житлову політику, адже стан справ який є не вирішує нагальних проблем і не влаштовує суспільство а внутрішнього ресурсу не вистачить на забезпечення базових житлових потреб всього населення, особливо постраждалого від війни й руйнувань. Реформа житлової політики включена до Ukraine facility plan, що піднімає фокус уваги до неї на міжнародний рівень. Сьогодні ми маємо унікальний шанс на побудову Європейської житлової політики де право на житло не привілегія для обраних а природне право кожної людини.

    РТ: Чи передбачає нове законодавство створення сталих інституцій для розвитку соціального та доступного житла в громадах?

    С. К.: Орієнтуючись на досвід європейських країн, які мають розвинену систему орендного муніципального (соціального) житла, водночас враховуючи специфіку України – наслідки війни, масштабне внутрішнє переміщення населення та потребу у швидких рішеннях, крім системності та стратегічного планування результатів, також має  відзначатися швидкістю реалізації, прозорістю та економічною ефективністю, адже ми не маємо десятиліть на поступовий розвиток цієї сфери.

    Особливо цінним для нас є досвід Німеччини, де ефективно працює система муніципальних операторів доступного житла, які не лише будують соціальне житло, а й професійно управляють ним. Окрім цього, Німеччина має успішні приклади партнерства з приватними девелоперами: держава надає субсидії, пільгові кредити або земельні ділянки на вигідних умовах, а натомість приватні компанії зобов’язуються надавати житло за зниженими орендними ставками певним категоріям громадян упродовж 15–30, інколи до 40 років. Після завершення цього строку власники можуть переводити житло у ринковий сегмент. Ця модель, адаптована до наших умов, може стати ефективною і в Україні.

    Важливим кроком у цьому напрямку вже є експериментальний проект, започаткований постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 796. Він передбачає створення фонду муніципального (соціального) орендного житла та запровадження інституту оператора житла – юридичної особи комунальної форми власності, яка здійснюватиме управління муніципальним житлом, а також будівництво та утримання такого фонду. Цей експеримент стане важливою основою для подальшого напрацювання законопроекту про соціальне житло та впровадження нової системи формування ринку доступного житла в Україні.

    РТ: Які інструменти підтримки для муніципалітетів передбачає нова житлова політика – зокрема в частині будівництва або управління житлом для вразливих категорій?

    С. К.: Перш за все, ми маємо розуміти що кожна громада, кожен регіон України, сьогодні має різні види проблем і потреб в житловій сфері. Деякі міста мають проблеми з руйнуванням і ушкодженнями житлового фонду, деякі мають виклики пов’язані з масовим внутрішнім переміщенням, всі міста в цілому мають проблему застарілого житлового фонду і не ефективного його управління. Нові реалії потребують нових підходів, саме тому проєкт Закону «Про основні засади житлової політики» визначає набір інструментів для громад які дозволяють включити в регіональні житлові стратегії саме ті заходи які потрібні саме цій громаді. Набір інструментів будівництва та управління житлом для вразливих категорій населення який закладається в нове житлове законодавство, зрозумілий інвесторам, в тому числі міжнародним фінансовим установам, що дає можливість містам стати повноцінними партнерами й учасниками міжнародних проєктів у сфері доступного житла.

    РТ: Чи бачите ви реальні перспективи залучення міжнародних партнерів (донорів, інвесторів, агенцій розвитку) до реалізації муніципальних житлових проєктів в Україні? На яких умовах це можливо?

    С. К.: Так, перспективи залучення міжнародних партнерів до реалізації муніципальних житлових проєктів в Україні є цілком реальними. Уже сьогодні існують приклади успішної співпраці територіальних громад із міжнародними донорами та інвесторами, зокрема у Львівській, Дніпропетровській, Київській та інших областях.

    Для масштабування таких проєктів необхідно створити стабільне і передбачуване середовище для інвестицій. Тобто прозорі та зрозумілі процедури, чіткі правила управління та довгострокового використання житлових фондів, ефективні механізми контролю й запобігання корупційним ризикам. Міжнародні партнери мають бути впевнені, що інвестиції будуть використані саме на вирішення житлових проблем тих категорій населення, для підтримки яких вони надаються. І головне — що побудоване житло не втратить свого цільового призначення з часом. Важливо, щоб створені житлові фонди надалі ефективно управлялися муніципалітетами, залишалися доступними для визначених категорій громадян та слугували довгостроковим рішенням, а не одноразовими тимчасовими заходами.

    РТ: Які моделі державно-приватного або муніципально-приватного партнерства можуть бути ефективними в умовах України для створення доступного житла?

    С. К.: Моделі державно-приватного партнерства у сфері житла є досить розвиненим, але перспективним полем для майбутніх приватних інвесторів. Ми маємо лише поодинокі пілотні проєкти, які базуються на грантовій або благодійній основі. Нещодавно прийнятий Закон про публічно-приватне партнерство розшиває багато можливостей для соціально орієнтованого бізнесу у сфері доступного житла, але його імплементація потребуватиме часу і подальших зусиль Уряду, але це важливий крок в майбутнє.

    РТ: Чи є вже приклади в Україні, коли муніципалітети успішно співпрацюють з міжнародними організаціями у сфері житла? Що ми можемо з них винести?

    С. К.: Такі приклади існують, але, як я повідомив раніше, це переважно пілотні проєкти які не носять системного характеру, адже сьогоднішнє правове регулювання соціального орендного житла не врегульовано на законодавчому рівні. Я знаю багато прикладів, коли міжнародні організації мають наміри й можливості реалізовувати проєкти соціального або тимчасового житла, але при цьому зіштовхуються з системними проблемами, які не дають можливості якісного й ефективного управління таким житлом через занадто бюрократизовані процедури або ж популістичні норми, які не дозволяють стягувати плату за утримання такого житла з мешканців. Ми маємо зрозуміти, що ніхто не заплатить за експлуатацію житла чи спожиті комунальні послуги, ми маємо усвідомити, що право на проживання породжує й обов’язки, і лише врегулювавши ці питання на законодавчому рівні, ми зможемо почати формувати ці підходи у свідомості користувачів.  І лише тоді ми зможемо перейти до соціально-економічної моделі доступного житла в Україні.

    Читайте также: Олександр Лещинер, BWDS LLC: Ми змушені з нуля завойовувати американський ринок

    РТ: Яку роль ви відводите державі в розвитку системи соціального і доступного житла: координатор, замовник, фінансист чи інше?

    С. К.: Держава в розвитку системи соціального і доступного житла має відігравати роль партнера. На мою думку держава має: 

    — створити відповідні сприятливі умови: прозорій зрозумілі правила, які стимулюють залучення інвестицій, будівництво доступного житла; 

    — запровадити фінансові інструменти й гарантії для приватних інвесторів, міжнародних партнерів та муніципалітетів;

    — забезпечити ефективну координацію та контроль: запобігання зловживанням, захист прав громадян, забезпечення ефективного управління житловим фондом у майбутньому.

    Таким чином, держава має бути сильним і відповідальним партнером, який підсилює спроможність громад, інвесторів, міжнародних партнерів  і громадян вирішувати житлові проблеми ефективно та справедливо.

    РТ: Які головні бар’єри наразі стоять на шляху впровадження нової житлової політики на практиці? Як їх подолати?

    С. К.: Одним із головних бар’єрів впровадження нової житлової політики є застаріле уявлення суспільства, успадковане ще з радянських часів, що держава має безкоштовно надавати житло всім, хто стоїть у черзі. Багато громадян досі тримаються за цю «квартирну чергу», хоча на практиці це не призводить до отримання житла навіть за десятиліття, ймовірність отримання безкоштовної квартири сьогодні фактично дорівнює нулю.

    Ще одним викликом є значні масштаби руйнувань житлового фонду через війну та масове внутрішнє переміщення населення. У таких умовах держава не має морального права давати обіцянки безкоштовного житла, які не можна виконати.

    Тому нам потрібно відмовитися від радянської практики «вічних черг» і перейти до прозорих, реалістичних механізмів підтримки: пільгових кредитів, соціальної оренди, державно-приватного партнерства. Суспільство  має орієнтуватися на реальні можливості держави.

    РТ: Як, на вашу думку, мають виглядати житлові програми для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у середньо- і довгостроковій перспективі?

    С. К.: Проблема житлового забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є надзвичайно складною і потребує раціональних рішень, заснованих на принципах соціальної справедливості та економічної обґрунтованості. Ми не можемо дозволити собі хаотичні або популістичні підходи, адже масштаби проблеми величезні: понад 4,6 млн людей були змушені залишити свої домівки, а потреба у житлі оцінюється більш ніж у 1,23 млн одиниць.

    На мою думку, житлові рішення можуть формуватися з урахуванням різних соціально-економічних груп серед ВПО. Зокрема для найбільш вразливих (пенсіонери, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї, одержувачі соціальної допомоги) — передбачити соціальне житло (державне або комунальне), яке надається за договорами оренди з доступною платою, що поєднується застосуванням субсидій, що можуть покривати до 100% вартості оренди.

    Для людей працездатного віку з офіційним, але невисоким доходом (на рівні нижче середнього) — створити систему соціальної оренди з доступною платою та можливістю часткового субсидування. Це дозволить їм інтегруватися у громаду і зберегти економічну активність.

    Для економічно активних громадян із середнім рівнем доходу — запровадити пільгові програми кредитування для придбання готового житла або будівництва нового.

    Для громадян із доходом вище середнього — передбачити часткову компенсацію відсоткових ставок за банківськими кредитами, що стимулюватиме самостійне вирішення житлового питання із мінімальною державною підтримкою.

    Такий підхід, як в середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі,  дозволить побудувати справедливу, реалістичну та збалансовану систему, де допомога надається тим, хто її дійсно потребує, а для інших створюються умови для самостійного вирішення житлових питань.

    РТ: Ви маєте великий досвід роботи як у державному секторі, так і в громадських ініціативах. Що, на вашу думку, має змінитися у підходах до житлової політики, щоб Україна змогла побудувати ефективну та справедливу систему житла після війни?

    С. К.: Щоб побудувати ефективну та справедливу житлову політику, ми маємо прийняти нову реальність. Так, як було раніше, вже ніколи не буде. Ми живемо у країні, яка змінилася — із новими викликами, але й новими можливостями.

    Перш за все, нам потрібно відмовитися від старих ілюзій про безкоштовне житло. Це не означає, що держава не повинна допомагати тим, хто постраждав від війни. Механізми компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло залишаються важливими, адже вони стосуються відновлення порушених прав людей. Проте, якщо говорити про загальне вирішення житлового питання, держава має виконувати іншу функцію. 

    Мають бути доступні механізми, щоб кожен міг забезпечити себе житлом — через пільгове кредитування, соціальні орендні програми, розвиток доступного житла. Держава повинна розвивати та підтримувати ці механізми на системній основі, із залученням приватного сектора та міжнародних партнерів. 

    Суспільство більше не терпітиме несправедливості, і це має розуміти кожен чиновник, кожна громада і кожен учасник житлових програм. Тому обов’язкова умова — прозорість і соціальна справедливість у всіх процесах. 

    Також читайте: Ольга Соловей, Фонд «Житло для ВПО»: Такі точкові ініціативи можливі та потрібні у кожній громаді

    https://propertytimes.com.ua/interviews/pochesniy_prezident_housing_ukraine_pravo_na_zhitlo_ne_privilegiya_dlya_obranih_a_prirodne_pravo_kozhnoyi_lyudini

    Читайте также: Happy 7: перший крок компанії ПБФ у ролі девелопера

  • Леонід Новосельський, «Кератерм»: Ми плануємо нарощувати потужності та бути готовими до стрімкого зростання

    Леонід Новосельський, «Кератерм»: Ми плануємо нарощувати потужності та бути готовими до стрімкого зростання

    Війна стала серйозним викликом для українських виробників будматеріалів. Попри втрати, перебої з логістикою та кадровий дефіцит, компанія «Кератерм» не лише втримала свої позиції, а й заявила про плани розвитку. Генеральний директор «Кератерм» Леонід Новосельський в інтерв’ю Property Times розповів, як підприємству вдалося наростити обсяги виробництва, чому компанія інвестує у модернізацію саме зараз, як шукає нові ринки збуту та яку роль відіграє у відбудові України.

    Читайте также: Олександр Лещинер, BWDS LLC: Ми змушені з нуля завойовувати американський ринок

    PT: Попри непрості часи й виклики війни, ваша компанія у 2023 році заявила про розширення. Чого вдалося досягти за цей час? Чи не пошкодували ви про інвестиції у виробництво?
    Л. Н.: 2023 рік був для нас особливо складним, адже ми відновлювали виробництво в Кузьминцях після пожежі. Нашим головним завданням було зберегти колектив, особливо фахівців вузького профілю.

    Але ми не зупинилися, щобільше ми продовжили інвестувати та модернізувати виробництво. Провели ґрунтовний аналіз, зібрали робочі групи, визначили вузькі місця, які заважали підвищенню продуктивності та якості продукції. Залучили зовнішніх експертів і виробників обладнання, разом пропрацювали проєкт модернізації. Сьогодні вже підписані контракти з постачальниками, очікуємо на обладнання. Поки воно в дорозі, змінюємо технологічні процеси, щоб одразу після встановлення перейти на новий рівень потужностей.

    Попит на керамоблоки з боку будівельних компаній високий, тож ми нарощуємо виробничі можливості. Віримо у перемогу й працюємо як на поточне відновлення країни, так і на її відбудову в майбутньому.

    PT: Ви можете озвучити цифри? Чи вдалося досягти довоєнного рівня виробництва?
    Л. Н.: Ми виробляємо приблизно на 20% більше, ніж до війни. Тобто навіть перевищили довоєнні показники. Якщо дивитися у динаміці продажів, то 2023 рік ми закрили з приростом +50,1% рік до року, у 2024-му — вже +59,9%. А станом на вересень 2025 року маємо +20,2% зростання.

    PT: Інвестиції завжди пов’язані з ризиками. Чи розглядали ви страхування від воєнних ризиків?
    Л. Н.: Це складне питання. З одного боку, виробники зацікавлені у страхуванні, з іншого — в Україні ця процедура непроста й дорога. Ми вважаємо страхування необхідним, але пропозицій на ринку небагато, умови високовартісні. Потрібно платити великі відсотки, а також ретельно зважувати, кому належить страхова компанія. Ми опрацьовуємо різні варіанти захисту виробничих потужностей.

    PT: Які основні проблеми відчуваєте зараз? Ви вже згадували кадровий голод. А як із логістикою та обладнанням?
    Л. Н.: Ключова проблема — це персонал. Вона прямо впливає й на логістику. Транспорт є, але бракує водіїв. Те саме з будівельними бригадами у наших замовників: якщо вони неповні, бракує рук, то зриваються терміни будівництва, і це відбивається на загальних результатах. 

    Щодо обладнання — наші партнери вже адаптувалися до умов війни, працюють стабільно. До речі, нове обладнання, яке ми очікуємо, частково дозволить роботизувати процеси, таким чином ми  вирішуємо нашу найбільшу проблему — дефіцит кадрів, який лише загострився після ухвалення дозволу на виїзд для чоловіків віком до 22 років.  Молодь масово поїхала за кордон.

    PT: Ви відчули це на собі?
    Л. Н.: Так, одразу. Ми намагаємося утримати молодих працівників: пропонуємо навчання, компенсації, можливості кар’єрного зростання. Це наш внесок у збереження персоналу та втримання молоді в Україні.

    PT: Чи залучаєте жінок до робіт, які раніше вважалися традиційно «чоловічими»?
    Л. Н.: У нас немає поділу за статтю. Важливе лише питання складності операцій. Але так, у нас є приклади, коли жінки працюють на обладнанні, де раніше працювали тільки чоловіки. Ми маємо власні програми навчання, тому готові перенавчати жінок, якщо у них є таке бажання.


    Завод Кузминецька будівельна кераміка

    PT: Ви вийшли на ринок Молдови. Як відбувався цей процес?
    Л. Н.: Це логічний крок. Ми збільшили обсяги виробництва, але ринок України не зростає такими темпами. Тому навесні цього року ми почали експорт у Молдову. Там вже кілька клієнтів спробували нашу продукцію, і їхня кількість поступово зростає. 

    До продукції, яка йде на експорт, є певні вимоги по сертифікації, ми вивчаємо ці питання й розвиваємося в цьому плані.

    PT: Ви працюєте там напряму чи через дилерів?
    Л. Н.: Наразі співпрацюємо з клієнтами безпосередньо. У перспективі — розбудова дилерської мережі, як це робимо в Україні.

    PT: Ви плануєте збільшити частку на українському ринку. Як ви зараз оцінюєте свої позиції?
    Л. Н.: Ми лідируємо у своїй галузі. Нещодавно перебудували комерційний відділ, змінили структуру та систему мотивації. Тепер працюємо ближче до клієнта: напряму з великими компаніями та через дилерів — із середніми і приватними замовниками. Це дає результат: за останні чотири місяці клієнтська база зросла на 21%.

    Читайте также: Happy 7: перший крок компанії ПБФ у ролі девелопера

    Ми приділяємо особливу увагу сервісній складовій, проводимо майстер-класи, доносимо інформації про переваги нашого продукту через різні канали комунікацій, супроводжуємо клієнта  від точки входу й до кінцевого результату. Ми дотримуємося індивідуального підходу. До прикладу, у нас є клієнти, для яких ми виготовляємо продукцію під їхнє спецзамовлення.

    PT: Йдеться про окремі проєкти?
    Л. Н.: Так, наприклад, для деяких проєктів девелопера «Інтергал-Буд» ми виготовляємо індивідуальну лінійку продукції. 

    Замовники звертаються з конкретними запитами щодо розмірів чи ваги блоків під свої проєкти. Якщо новий продукт сприймається ринком, він залишається в нашій лінійці.

    PT: Чи можна сказати, що для вас пріоритет — робота напряму з великими замовниками, а не з дилерами?
    Л. Н.: Ми працюємо з усіма каналами. Приватний клієнт може купити напряму. Але якщо йому потрібен комплексний набір матеріалів, він іде до дилера. Водночас для великих забудовників ми забезпечуємо повний сервіс: доставку, технічні консультації, шеф-монтаж. Це наша конкурентна перевага.

    PT: Як ви бачите свою роль у відбудові України?
    Л. Н.: Ми переконані: будувати потрібно якісно. Наш керамоблок використовується не лише в комерційних проєктах, а й у будівництві соціального житла для переселенців у західних областях. Це екологічний, енергоефективний і надійний матеріал.

    PT: Чи готові девелопери інвестувати в енергоефективність?
    Л. Н.: Так, і цьому сприяють два чинники. По-перше, попит кінцевого споживача: люди хочуть знати, з чого збудовані їхні домівки. По-друге, вимоги міжнародних інвесторів, які фінансують відбудову. Тому забудовники змушені працювати лише з якісними матеріалами.


    Завод Кузминецька будівельна кераміка

    PT: Як ви оцінюєте ситуацію на ринку будматеріалів зараз?
    Л. Н.: Головне — стабільність. На 2025 рік прогнозується невелике зростання, і важливо, щоб цей тренд зберігався. Розвиток можливий завдяки як внутрішньому попиту, так і експорту. Наша конкурентна перевага — якість, сервіс і стабільність.

    PT: Чи вважаєте ви загрозою прихід іноземних виробників?
    Л. Н.: Ні, радше це можливість. Нові гравці стимулюють розвиток ринку, створюють умови для колаборацій. Ми готуємося до цього, модернізуємося й підвищуємо ефективність.

    PT: Яку підтримку від держави хотіли б бачити?
    Л. Н.: Найперше — бронювання працівників. Кадровий голод сьогодні критичний. Також важливі пільги та податкові стимули для бізнесу.

    PT: Яку роль у діалозі «бізнес-держава» відіграють галузеві організації?
    Л. Н.: Вони мають лобіювати інтереси галузі: добиватися пільг, зменшення податкового навантаження, бронювання працівників. Важливо формувати чіткі запити до держави і добиватися конкретних дій.

    PT: Якими бачите перспективи розвитку ринку? Розкажіть про плани вашої компанії?
    Л. Н.: Ми не змінюємо фокус: продовжуємо модернізацію, інвестуємо в людей і виробництво. Віримо у перемогу.

    Обладнання, яке вже закупили, стане базою для розвитку у 2026 році. Ми плануємо нарощувати потужності та бути готовими до стрімкого зростання після війни.

    Партнерський матеріал

    https://propertytimes.com.ua/interviews/leonid_novoselskyy_keraterm_my_planuyemo_naroshchuvaty_potuzhnosti_ta_buty_hotovymy_do_strimkoho_zrostanny

    Читайте также: Анна Чуботіна, Arricano: Наш фокус спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії

  • Олександр Лещинер, BWDS LLC: Ми змушені з нуля завойовувати американський ринок

    Олександр Лещинер, BWDS LLC: Ми змушені з нуля завойовувати американський ринок

    В інтерв’ю Property Times Олександр Лещинер, CEO компанії BWDS LLC, розповідає про виклики й можливості для українського бізнесу у США. Його компанія вже понад два роки працює на американському ринку будівельних матеріалів, спеціалізуючись на інноваційних скляних конструкціях та енергоефективних фасадних системах. Проєкт Chicago Cube в Україні став відправною точкою для експансії у США, де український інженерний досвід виявився затребуваним, попри численні бюрократичні та культурні труднощі.

    Читайте также: Happy 7: перший крок компанії ПБФ у ролі девелопера

    PT: Що вплинуло на ваше рішення вийти на американський ринок і з якими труднощами ви зіткнулися?

    О. Л.: Війна підштовхнула багатьох українських підприємців до пошуку нових ринків і можливостей росту. Ми проаналізували ринок США й зрозуміли, що європейський та український ринки разом становлять лише 20–30 % від американського. Американський ринок — найбільший і найперспективніший у світі, його обсяг оцінюється в 3,5 млрд доларів. Китай ми не враховуємо, бо не можемо конкурувати з китайськими компаніями.

    Американський ринок — найбільший і найперспективніший у світі, його обсяг оцінюється в 3,5 млрд доларів

    Проблема США в тому, що це практично окремі штати з різним кліматом, часовими поясами та регулюваннями. Кожен регіон потребує своїх будівельних матеріалів. Наприклад, у Флориді важливо враховувати стійкість до ураганів, у Каліфорнії — сейсмостійкість та енергоефективність, а в Нью-Йорку — суворі архітектурні вимоги. Ми вже маємо успішний досвід проходження цих процедур, отримали перші результати — і це відкриває шлях для впровадження українських та європейських інновацій у США.

    PT: Чи можна було використати європейський досвід напряму?

    О. Л.: Ні. Європейський досвід не можна просто скопіювати в США — починаючи з інших будівельних норм і закінчуючи тим, що там використовується імперська система вимірювання, а в нас — метрична.

    Крім того, конкуренція у США — колосальна. Це справжній жорсткий капіталізм, до якого ми прагнемо.

    Працюючи в Україні, я пройшов шлях від інженера до Ведучого керівника проєктів у компанії «ГВФ-Буд», де займався не просто управлінням чи впровадженням європейських рішень, а створенням нових технологій. Мною була розроблена система посиленого армування віконних конструкцій, яка дала змогу утримати собівартість на конкурентному рівні під час виготовлення виробів великих форматів і складної геометрії.

    Ця технологія не тільки змінила виробничий підхід у компанії, а й дозволила «ГВФ-Буд» вийти у преміальний сегмент і збільшити прибуток майже в вісім разів порівняно з попередніми періодами. Завдяки цьому «ГВФ-Буд» змогла масштабувати виробництво, зміцнити позиції на внутрішньому ринку й залучити нових міжнародних клієнтів.

    Коли я переїхав до США, цей досвід виявився надзвичайно корисним. Уже в рамках співпраці з компанією Olympic Construction LLC я став зовнішнім інженерним експертом / технічним радником, ініціював та організував новий напрям — віконний підрозділ. Ми впровадили на ринок США європейські віконні рішення, що дозволило компанії брати участь і перемагати в міжнародних тендерах (наприклад, о. Аруба), що вивело її на принципово інший рівень прибутковості та розширило мережу замовників.

    Фактично мені вдалося інтегрувати український та європейський досвід в американську систему. Це не просто трансфер технологій — це приклад того, як можна формувати нову інженерну культуру в будівельній галузі, що поєднує різні підходи.

    У США не працює бренд «європейська якість» — тут свої стандарти, своя сертифікація, свої орієнтири. В Україні можна сказати «німецькі вікна» — і всі зрозуміють. А в США це нічого не означає. Тому успіх можливий лише через глибоку адаптацію та створення локальних рішень, що відповідають американському ринку. Саме це лежить в основі стратегії BWDS LLC, яку я як CEO активно розвиваю у США.

    РТ: Які переваги мають українські спеціалісти?

    О. Л.: Чесно кажучи: в інженерії американці відстають від нас і Європи на 40–50 років. Те, що ми пропонуємо — для них майже диво. Ми почуваємося першими колонізаторами, які в індіанців за намисто купують золото.

    Українські інженери мають рідкісне поєднання — високу технічну компетентність, гнучкість та вміння мислити системно. Ми не боїмося брати на себе відповідальність, швидко адаптуємося й готові вирішувати завдання будь-якої складності.

    Українські інженери мають рідкісне поєднання — високу технічну компетентність, гнучкість та вміння мислити системно

    У «ГВФ-Буд» ми навчилися будувати виробництво з акцентом на інновації та ефективність, а в США я побачив, як ці якості можуть стати конкурентною перевагою на глобальному ринку. Американські компанії цінують не лише технології, а й підхід — ініціативність, самостійність, готовність запропонувати краще рішення.

    Наші спеціалісти вміють адаптуватися, поєднувати інженерну точність, управлінське мислення та креативність; вони мотивовані й мультифункціональні. Саме це робить їх затребуваними — не просто як виконавців, а як творців нових стандартів якості.

    Плюс —  наші технології та продукт перевершують місцеві.

    РТ: Як влаштована ваша робота в США?

    О. Л.: Перш за все хочу зазначити, що мій досвід у «ГВФ-Буд» і Olympic Construction LLC став основою, на якій я будую модель подальшого розвитку тут, у США. Там я навчився керувати процесом від ідеї та технології до впровадження й масштабування. Зараз ми створюємо новий формат інженерного виробництва, де якість та інновація працюють на американському рівні, але з українським інженерним ДНК.

    Для американського ринку важливі енергоефективність і локальне виробництво. Моє завдання — поєднати українські та європейські інженерні стандарти з американськими нормами, адаптувати продукт, пройти сертифікацію й організувати виробництво в США.

    Ми почали з повного перегляду продукту під місцеві реалії: переробили конструктив, систему кріплень, формати склопакетів, сертифікували всі ключові компоненти. Це дало змогу не просто адаптувати продукт, а вийти на рівень власних розробок, що відповідають американським стандартам Energy Star та ASTM.

    Окрім технічної частини, важлива також бюрократія — у США все починається із сертифікації. Якщо в Європі важливі — дизайн і енергоефективність, то в США — безпека, довговічність і страхові вимоги. Ми пройшли цей шлях із нуля, і тепер BWDS LLC має стійкі позиції серед інших виробників.

    Американські девелопери все частіше шукають нові європейські рішення, які поєднують естетику та інженерні переваги — це наш шанс. Ми активно працюємо із забудовниками та архітектурними бюро, пропонуючи українські та європейські технології на американському ринку. До війни (2022 р.) Україна була одним із лідерів у сфері скління — це визнаний факт, і сьогодні ми доводимо це тут, на новому ринку.

    Читайте также: Анна Чуботіна, Arricano: Наш фокус спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії

    Наприклад, наш проєкт Chicago Cube в Україні здобув кілька світових нагород, обійшовши велику британську архітектурну студію. Вони стверджували, що реалізувати такий проєкт неможливо, а ми зробили це удвічі дешевше: вони пропонували за 4,5 млн, а ми реалізували за 1,8 млн доларів.

    РТ: Розкажіть детальніше про цей проєкт і його вплив на ваш бізнес у США.

    О. Л.: Проєкт Chicago Cube став знаковим. Це був перший в Україні об’єкт такого масштабу з безрамним склінням. Саме цей досвід допоміг зрозуміти, які технології можуть бути затребувані глобально.

    У США зараз найперспективніші напрями: 

    • енергоефективні фасадні системи;
    • інноваційні скляні конструкції;
    • безрамні рішення, адаптовані під місцеві норми.

     Американські девелопери вже виявляють інтерес до таких рішень.

    РТ: Як американці ставляться до українських технологій?

    О. Л.: Багато наших рішень було реалізовано вперше у світі — наприклад, технологія безрамного скління на базі нашої команди Aestech, і вони отримали патенти. Європейські компанії вже знають: українці — № 1 у світі з технологій скління.

    Американці поки що цього не визнають. Вони егоцентричні, живуть у своєму інформаційному пузирі. Наше завдання — показати їм, що поза межами США теж існують цікаві технології.

    Зараз ситуація змінюється — інтерес до європейських продуктів зростає.

    Ми живемо в епоху, коли інженерія стає не просто інструментом, а стратегічним ресурсом. США — складний, але вдячний ринок: якщо ти вмієш створювати технології, які вирішують конкретні завдання, тут тобі відкриті двері.

    Для нас важливий не лише комерційний успіх, а й місія — показати, що українська інженерна школа здатна конкурувати на глобальному рівні. Мій досвід у «ГВФ-Буд» та Olympic Construction LLC довів, що інноваційні підходи, розроблені в Україні, можуть змінювати стандарти навіть на таких зрілих ринках, як американський.

    Я завжди вірив, що професіоналізм не має кордонів, і, перебуваючи тут, переконався, що українські спеціалісти можуть бути рушійною силою інновацій на світовому рівні.

    РТ: Що з енергоефективністю у США?

    О. Л.: У них немає терміну «зелена енергетика», але є поняття енергоефективності. Система Energy Star реально впливає на вартість нерухомості та страхування.

    Якщо, наприклад, у будинку замінити вікна на енергоефективні, страховка може зменшитися на 30–40%, особливо в ураганних зонах. Це економія 3–5 тисяч доларів на рік, тому для них це критично важливо.

    РТ: Як американці ставляться до України і чи готові вести бізнес?

    О. Л.: Ставляться загалом позитивно, розуміють, що це фахівці високого рівня. Але великий ризик — працювати безпосередньо напряму  з Україною. Через війну є проблеми з платежами: перекази роблять лише деякі банки, бояться, що завтра «прилетить ракета» — і все.

    Тому ми бачимо тенденцію: українські виробництва переїжджають у Європу — Словаччину, Польщу, Угорщину. Це зменшує ризики й підвищує довіру.

    РТ: Які у вас плани щодо виробництва?

    О. Л.: Потрібно робити гібридну модель. Українських фахівців та обладнання неможливо відтворити у США. Наші виробничі лінії — німецькі, і перевозити їх у США дорого й невигідно. Тому частину виробництва ми залишимо в Україні, адаптуючи продукт під США, і паралельно розвиватимемо локальне виробництво.

    Альтернатива — перенесення частини потужностей до Європи, ближче до логістики та стабільних ринків.

    РТ: Які ще технічні виклики ви бачите?

    О. Л.: Ми розробили спеціальну систему склопакетів під американські вимоги й досягли конкурентної ціни.

    Також ми працюємо з американською митницею. Нова адміністрація може підвищити тарифи на європейські товари, і Україна може потрапити під ці обмеження.

    Нам потрібно враховувати все: 

    • податки,
    • сертифікацію,
    • доставку,
    • різні кліматичні зони,
    • обмеження щодо свинцю (обов’язкові у США),
    • спеціальні типи скла для Флориди,
    • інші стандарти монтажу (nailing fins).

    Ми навіть запатентували бренд спеціально для США, адаптували продукт, створили нові системи кріплення, переосмислили монтаж.

    РТ: Скільки часу зайняла адаптація до ринку?

    О. Л.: Від моменту старту до теперішнього етапу пройшла — ціла вічність, але тепер у нас міцні зв’язки із забудовниками, нас впізнають, знають нашу продукцію.

    Перспективи — дуже позитивні. Конкуренції практично немає, ціна — максимально конкурентоспроможна, продукція — сертифікована. Це відсікає китайських та європейських гравців.

    Мене дивує, чому так мало європейських виробників на ринку США. Можливо, ситуація зміниться. Але у нас є перевага: в Європі — стагнація, собівартість вища, а у нас — нижча. Зараз ми конкуруємо лише з американцями.

    https://propertytimes.com.ua/interviews/oleksandr_leshchyner_bwds_llc_my_zmusheni_z_nulya_zavoyovuvaty_amerykanskyy_rynok

    Читайте также: DELTA Ukraine: Відбудова має стати не просто ремонтом, а довгостроковою програмою модернізації країни

  • Happy 7: перший крок компанії ПБФ у ролі девелопера

    Happy 7: перший крок компанії ПБФ у ролі девелопера

    Попри війну український ринок житлової нерухомості продовжує змінюватися — з’являються нові гравці, які готові розвиватись, інвестувати й формувати майбутнє галузі. Одним із таких прикладів є компанія ПБФ, яка понад 18 років працювала як надійний генпідрядник для провідних девелоперів столиці, а тепер виходить на ринок самостійно — з власним житловим комплексом Happy 7 у Софіївській Борщагівці.

    Читайте также: Анна Чуботіна, Arricano: Наш фокус спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії

    Ми поговорили з Тарасом Мельником, засновником ПБФ, про те, чому компанія вирішила стати девелопером, чим особливий їхній перший проєкт і як бачить майбутнє ринку житла. 

    РТ: Пане Тарасе, ПБФ добре відома як генпідрядна компанія. Розкажіть, будь ласка, про ваш шлях у будівництві.

    Т. М.: Ми працюємо на ринку з 2006 року й за цей час реалізували понад 40 масштабних об’єктів. Серед них — відомі житлові комплекси «Світлопарк», White Lines, «Паркові озера», «Яскравий», Forward тощо. Також ми будували торговельні центри, садочки, паркінги, котеджні містечка. Загалом це сотні тисяч квадратних метрів, які стали домівками для тисяч українських родин. Ми пишаємося тим, що нас обирали великі девелопери, адже це означає довіру й визнання нашої професійності.

    РТ: Чому вирішили перейти від ролі генпідрядника до девелопера?

    Т. М.: По-перше, сьогодні ми впевнені, що маємо достатній досвід, щоб брати на себе повну відповідальність за проєкт — від ідеї до реалізації. Ба більше, ми вже маємо певний досвід девелопменту проєктів за кордоном. По-друге, ми хочемо втілювати власне бачення того, яким має бути сучасне житло в Україні. Бути девелопером означає не лише будувати, а й створювати концепцію, архітектуру, благоустрій та, найважливіше, якість життя мешканців комплексу. Ми розуміємо, що люди купують не просто квадратні метри — вони купують простір для життя, для родини, для щастя. Саме тому ми вирішили не тільки спроєктувати та побудувати житловий комплекс, а й створити власну управлінську компанію, яка надаватиме якісні послуги з підтримки чистоти, комфорту та добробуту мешканців. 

    РТ: Ваш перший проєкт як девелопера — житловий комплекс Happy 7. Що лежить в основі його концепції?

    Т. М.: Ми створюємо комплекс, у якому кожен його мешканець почуватиметься по-справжньому вдома, по-справжньому щасливим. Happy 7 — це сім сучасних будинків невисокої забудови класу комфорт+ у Софіївській Борщагівці, що зовсім поряд з Києвом. Ми зробили акцент на безпеці, комфорті та продуманій інфраструктурі. Тут будуть повноцінні укриття, збудовані за державними будівельними нормами, підземні паркінги, які також можна буде використовувати як тимчасові укриття, власний дитячий садок, офіси та сервіси, магазини, затишні двори без авто, дитячі та спортивні майданчики. Частина територій для відпочинку буде розташована на стилобаті. Це будуть якісно та цікаво оформлені місця з різноманітними локаціями. Таким чином, ми зможемо ефективніше використати наявні площі прибудинкової території. 

    Загалом в пішій доступності від комплексу та на його території буде знаходитися все, що потрібне для життя — для закупів великий й всіма улюблений супермаркет “Сільпо”, для душі та тіла спортивні клуби та зали, для навчання й розвитку заклади освіти. Все, щоб родини могли жити повноцінним життям, навіть не залишаючи меж комплексу. Простір буде повністю інклюзивним (відсутність бордюрів, широкі дверні отвори, пандуси тощо), безпечним й наповненим змістом, щоб життя у комплексі було по-справжньому щасливим для кожного.

    Для того, щоб мешканці мали зручне сполучення зі столицею, паралельно з будівництвом комплексу триватиме прокладання дороги до Великої Кільцевої. Завдяки цьому новому транспортному шляху час добирання до столиці складатиме всього 10-15 хвилин.  


    Житловий комплекс Happy 7

    РТ: Які варіанти квартир пропонуєте у комплексі — з ремонтом чи без нього?

    Т. М.: Безперечною перевагою комплексу стане пропозиція квартир з якісним та сучасним оздобленням від забудовника. У нас надзвичайно великий досвід у виконанні оздоблень в різноманітних цінових та стилістичних варіантах, тому ми знаємо, як запропонувати покупцям краще за розумними цінами. Ця опція скоротить шлях покупця від моменту придбання квартири на етапі будівництва до моменту заселення. Адже отримуючи в руки квартиру з базовим оздобленням, власнику залишиться закупити меблі, декор та техніку. Таким чином, квартира буде готова або до заселення, або до здачі в оренду одразу після введення будинку в експлуатацію.  

    Ті ж, хто захочуть придбати квартиру без оздоблення, отримають простір у вигляді так званого white box. Це вид передчистової обробки, при якому забудовник виконує всі найбрудніші та трудомісткі чорнові роботи. Це ідеально підготовлена основа для проведення фінального оздоблення. 

    Читайте также: DELTA Ukraine: Відбудова має стати не просто ремонтом, а довгостроковою програмою модернізації країни


    Житловий комплекс Happy 7

    РТ: Як ви підходили до архітектури будинків та технологій?

    Т. М.: Ми обрали мінімалістичний сучасний стиль, який не втрачає актуальності з часом. Це стримані кольори фасадів, гармонійні пропорції, продумані деталі. З технічного боку Happy 7 зводиться за монолітно-каркасною технологією, зі стінами з керамічного блоку, утепленими мінераловатними плитами. У квартирах встановлять двокамерні склопакети, протиударні двері та індивідуальні газові котли. Усі будматеріали та устаткування висококласні та енергоощадні. Обирали так, ніби будуємо для себе — бо ми справді так і робимо. 

    РТ: Сьогодні для покупців важливе питання не лише комфорту, а й інвестиційної привабливості. Що ви можете сказати у цьому контексті?

    Т. М.: Ми пропонуємо якісне житло за більш ніж адекватною ціною. Старт продажів — від $990 за квадратний метр. Після введення в експлуатацію очікуємо $1400-1500. Це означає, що ранні інвестори можуть розраховувати на прибуток до $400-500 з кожного квадратного метра. Софіївська Борщагівка активно розвивається, попит зростає щодня, тож якісне житло тут завжди матиме ціну та запит. 

    До речі, у комплексі Happy 7 продаж квартир здійснюється через механізм МОНів — спеціальних майнових прав на майбутній об’єкт нерухомості. Це означає, що покупець отримує юридичне право на квартиру ще на етапі будівництва, до її введення в експлуатацію. Механізм дає покупцям юридичну впевненість й захист прав, адже усі угоди реєструються в Державному реєстрі речових прав, що гарантує відсутність подвійного продажу, договір МОН нотаріально посвідчується, а це додатковий рівень безпеки та юридичної сили угоди, забудовник зобов’язаний залишати частину квартир (5-10%) непроданими до завершення будівництва. Покупці також мають доступ до дозвільних документів і можуть відстежувати хід будівництва, що гарантує прозорість процесу та безпеку інвестицій.


    Житловий комплекс Happy 7

    РТ: Питання доступності житла сьогодні надзвичайно важливе. Чи передбачені у Happy 7 спеціальні програми для покупців?

    Т. М.: Так, ми чудово розуміємо, що зараз багатьом родинам складно придбати житло лише за власні кошти. Саме тому ми працюємо над тим, щоб квартири у Happy 7 можна було купувати за державною програмою «єОселя». Наразі ведемо перемовини щодо акредитації комплексу в найбільших банках України. Також плануємо пропрацювати та запропонувати кілька власних пільгових програм, зокрема для переселенців та військових.

    Для тих клієнтів, хто не зможе оформити «єОселю», ми пропонуємо власну розстрочку від забудовника. Вона буде максимально гнучкою та комфортною: із можливістю підлаштувати графік платежів під індивідуальні можливості сім’ї. Наша мета — зробити житло у Happy 7 доступним для якомога більшої кількості людей, які мріють про свій дім. 

    РТ: Як ви бачите майбутнє ПБФ як девелопера? 

    Т. М.: Happy 7 — це наш перший крок. Але ми точно не зупинимося. У нас є амбіція формувати нові стандарти якості житла в Україні, й ми будемо наполегливо йти до втілення її у життя. Наша мета — створювати простори, де кожен мешканець почуватиметься вдома. Йдеться не лише про зручні квартири, а й про середовище довкола них. Кожен метр прибудинкової території має працювати на комфорт та безпеку: тут завжди є місце для ігор та розвитку дітей, відпочинку дорослих, формування та спілкування сусідської спільноти. 

    Партнерський матеріал

    https://propertytimes.com.ua/interviews/happy_7_pershyy_krok_kompaniyi_pbf_u_roli_developera

    Читайте также: Довгострокове фінансування у 2026 році: раціональний підхід до великих рішень

  • Анна Чуботіна, Arricano: Наш фокус спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії

    Анна Чуботіна, Arricano: Наш фокус спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії

    Повномасштабна війна стала для Arricano серйозним викликом: частина ТРК тимчасово не працювала, команди діяли в умовах постійних ризиків, а операційні процеси довелося швидко перебудовувати. Компанія сфокусувалась на безпеці, підтримці орендарів і збереженні фінансової стійкості, розширивши повноваження локальних команд і посиливши взаємодію з бізнесом на місцях. Попри кадрові, інфраструктурні та економічні труднощі, Arricano змогла забезпечити стабільну роботу своїх проєктів та адаптуватися до нової реальності.

    Читайте также: DELTA Ukraine: Відбудова має стати не просто ремонтом, а довгостроковою програмою модернізації країни

    Про те, як компанія проходить цей період і які рішення стали ключовими, Property Times говорив з Анною Чуботіною, CEO Arricano.

    РТ.: Як війна вплинула на діяльність Arricano та ваші ключові бізнес-процеси?

    А. Ч.: Перші місяці великої війни були найскладнішими. Частина наших ТРК опинилися під загрозою, якийсь час не працювали, потім поступово відновили свою роботу, починаючи з орендарів, які пропонували населенню товари першої необхідності. Дякуємо нашим партнерам та колегам, які взяли на себе ризики роботи під час війни, у тому числі й у прифронтових містах, якими зараз є Запоріжжя та Кривий Ріг. Завдяки відданій роботі наших команд на місцях ми швидко перебудували операційні процеси, сфокусувались на безпеці та комунікаціях, на підтримці орендарів у відновленні їхньої діяльності у наших проєктах та на допомозі військовим і спільнотам наших ТРК.

    Війна навчила нас швидкості та гнучкості. Нам дуже допомогло, що частина бізнес-процесів була автоматизована, тому управління та звітність у дистанційному форматі були налагоджені за лічені години. На початку війни наші офісні співробітники частково працювали у віддаленому форматі. Зараз працівники центрального офісу, за деякими виключеннями, працюють у гібридному форматі, що, як на мене, ефективніше за віддалений. Частину робочого часу ми збираємось усі разом, що сприяє укріпленню міжособистісних зв’язків, побудові довіри, творчості, синергії, швидкому прийняттю рішень. Щодо ТРК, то тут, технічні спеціалісти, клінінг, охорона, адміністрація — всі завжди на місцях.

    РТ: Яким чином ви адаптували управління мережею ТРК у воєнний час?

    А, Ч.: Головна зміна в тому, що ми суттєво розширили повноваження команд на місцях. Це дозволяє швидко реагувати на контекст і, відповідно, ухвалювати рішення, враховуючи оперативну ситуацію, що динамічно змінюється. Не всі деталі та нюанси можна об’єктивно оцінити з центрального офісу. Наприклад, якщо тривоги цілий день і персонал емоційно й фізично виснажений, директор торговельного центру може самостійно ухвалити рішення та запропонувати орендарям зачинитись в такий день раніше, повідомивши відвідувачів про зміни роботи ТРК.

    РТ: Як змінилася стратегія компанії щодо роботи з орендарями в умовах війни?

    А. Ч.: Ми послідовні у своїх принципах вибудовування взаємовигідної прозорої співпраці та довіри. З початку війни ми посилили маркетингову підтримку наших орендарів. Також прискіпливіше оцінюємо ефективність їх роботи, щоб мати можливість швидко реагувати на запити щодо знижок та маркетингових активностей. Були випадки, коли колеги в ТРК допомагали орендарям з пошуком персоналу, бо наразі – це одна з ключових проблем на місцях. За запитом ми можемо рекомендувати проєктні чи підрядні компанії, з якими маємо успішний досвід співпраці. Це особливо актуально зараз, коли, через брак персоналу, дуже складно знайти ремонтні бригади, особливо у прифронтових містах.

    РТ: Які виклики зараз стоять перед вашими орендарями та як компанія допомагає їм у цій ситуації?

    А. Ч.: Те, що для великих мережевих компаній частіше постає як виклик щодо підвищення ефективності, для малого бізнесу зараз – питання виживання. В наших регіональних проєктах значна частина приватних підприємців, яким дуже складно, тому що фінансова стійкість низька. Таких орендарів, там де це дійсно виправдано, ми підтримуємо знижками, маркетинговими комунікаціями, консультуємо щодо оформлення вітрин, вивісок, товарної пропозиції тощо. Також для всіх дуже гостро стоїть питання дефіциту кадрів. У наших регіональних містах орендарі постійно стикаються зі складнощами пошуку персоналу.

    РТ: Чи довелося вам змінити фінансову стратегію, враховуючи нинішні ризики?

    А. Ч.: До 2022 року ми планували інвестиції в нові проєкти, але після початку війни пріоритет змінився. Головна мета – зберегти фінансову стабільність, мінімізувати збитки та забезпечити безперервність діяльності. Ми продовжуємо працювати в режимі оптимізації витрат, розглядаючи їх під кутом доцільності та ефективності. Усі непріоритетні витрати скорочуємо або переносимо на майбутні періоди. Домовляємось із нашими банками щодо реструктуризації кредитів, якщо розуміємо, що є ризик невиконання зобов’язань через події, на які ми не можемо вплинути. Наприклад, у 2024 році пошкодження ТРК «Сонячна Галерея» та суттєве зниження орендних доходів по цьому проєкту і потреба в коштах на його відновлення, посилили тиск на фінансову стійкість компанії. Нам допомогло, що всі контрагенти йшли нам назустріч по строках виконання зобов’язань. Фінансова гнучкість дозволяє швидко корегувати плани у відповідь на кризові події та зменшувати їхній вплив на дохід компанії.

    РТ: Наскільки санкції, які запроваджені проти окремих акціонерів чи пов’язаних структур, впливають на компанію?

    А. Ч.: Ми працюємо у звичайному форматі. Торговельні комплекси приймають гостей, орендарі ефективно працюють на місцях. Команда Arricano продовжує забезпечувати безперебійну роботу ТРК, підтримувати орендарів і виконувати всі зобов’язання перед партнерами, державою та працівниками. Та, звичайно, коли стало відомо про це рішення Президента у червні поточного року – це був шок для усієї команди. Це не полегшує нашу роботу, додає психологічного пресингу, що посилюється невизначеністю під час війни. Але бізнес в Україні, на жаль, не перший рік працює не завдяки, а всупереч. Тож віддано продовжуємо робити нашу справу і сподіваємось, що акціонери Arricano зможуть відновити справедливість щодо себе. Наразі адвокати аналізують правові підстави для запровадження санкцій та готують необхідні процесуальні документи для їх оскарження в установленому порядку.

    РТ: Як міжнародний власник Arricano оцінює вашу роботу в Україні в умовах війни?

    А. Ч.: Цьогоріч я беру участь у роботі робочої групи Risk and Resilience Європейської ради торговельних місць (European Council of Shopping Places, ECSP) і бачу, як реагують мої європейські колеги на те, як ефективно ми керуємо нашими ТРК попри воєнні ризики. Для багатьох іноземців це виглядає як чудо. Та ми знаємо, що за цим чудом дуже багато роботи і відданості кожного з нашої команди. Загалом у акціонерів Arricano оцінка ефективності команди завжди була високою, а з початком повномасштабного вторгнення особливо.

    РТ: Arricano — одна з небагатьох девелоперських компаній України, чиї акції торгувалися на міжнародній біржі. Як війна позначилася на вашому публічному статусі?

    А. Ч.: На початку повномасштабної війни акціонери вирішили вийти з біржі, бо перебування на ній потребувало значних бюджетів, не давало доступ до залучення фінансування через військові ризики, а ці кошти були потрібні на підтримку команди і активів в Україні.

    РТ: Чи розглядаєте ви можливість додаткових лістингів або інших інструментів для залучення капіталу після перемоги?

    А. Ч.: До літа цього року акціонери компанії Arricano розглядали різні варіанти залучення капіталу й інвестування в українську економіку. Можу припустити, що питання нових інвестицій в бізнес в Україні зараз точно не на часі. Думаю, це залежить від того, чи зможуть акціонери компанії домогтися справедливості в правовому полі.

    РТ: На які проєкти компанія робить ставку у найближчій перспективі?

    А. Ч.: Наш фокус зараз спрямований на забезпечення безперебійної роботи діючих проєктів та фінансової стійкості компанії. Ще на початку року в нас були думки щодо поновлення активних будівельних робіт по проєкту ТРК «Лук’янівка», але зараз це питання не на часі.

    РТ: На якому етапі перебуває проєкт на Лук’янівці та як просувається реставрація прилеглих історичних будівель?

    А. Ч.: Будівництво ТРК «Лук’янівка» призупинено, але деякі роботи на майданчику ведуться. Під час однієї із серпневих ворожих атак на Київ було частково пошкоджено будівлю ТРК. На щастя, ніхто не постраждав. За умови залучення фінансування в будівництво, плануємо повернутись до активної фази реалізації проєкту. За нашими оцінками проєкт можна добудувати за 1,5 роки.

    Читайте также: Довгострокове фінансування у 2026 році: раціональний підхід до великих рішень

    РТ: Наскільки для вас важливо поєднання комерційної функції ТРЦ з відновленням міського середовища?

    А. Ч.: Дійсно, для нашої команди важливо, щоб ТРК не лише виконував комерційну функцію, а й органічно поєднувався з міським середовищем, створюючи нову якість простору.

    Ми розглядаємо ревіталізацію як комплексний процес редевелопменту:

    • територій — через розвиток громадських просторів;
    • будівель — через реставрацію пам’яток архітектури;
    • інфраструктури — через оновлення транспортних і пішохідних зон.

    По суті проєкт ТРК «Лук’янівка» — це перший в Україні комплекс, до складу якого входять одразу дві пам’ятки архітектури — будівля Лук’янівського парку міської залізної дороги та колишня електростанція. Наша мета — не тільки відновити їхній автентичний вигляд, а й гармонійно інтегрувати нові об’єми в історичне середовище.

    РТ: Чи бачите ви перспективи розвитку нових форматів ТРЦ в Україні?

    А. Ч.: В Україні триває редевелопмент ТРЦ, які оновлюються для збереження конкурентоспроможності, а також зростає інтерес до ритейл-парків і районних центрів, особливо у менших містах центральної та західної України.

    Основні тенденції у девелопменті — це створення багатофункціональних гібридних просторів, де поєднуються ритейл, гастрономія, культура й дозвілля, зростає частка публічних зон, а також в дозвілля інтегрується онлайн- і офлайн-досвід. Загалом ринок трансформується від традиційного шопінгу до формату, що пропонує людям досвід і враження, формуючи певний стиль життя та стимулюючи витрати на товари і послуги.

    РТ: Які міжнародні практики управління ТРЦ ви плануєте застосувати в Україні найближчим часом?

    А. Ч.: Ми провели модернізацію системи обліку відвідувачів в ТРЦ «Район» та частково в наших інших ТРЦ, де лінійні лічильники були замінені 3D-лічильниками для підвищення точності та ефективності аналізу потоків. Плануємо завершити оновлення до кінця наступного року.

    Встановили модернізовану систему BMS (Building Management System) — інтегрований програмно-технічний комплекс, який дозволяє централізовано моніторити та керувати інженерними системами будівлі з єдиного інтерфейсу. Мета — забезпечення ефективної, безпечної та комфортної експлуатації будівлі, оптимізація витрат енергоресурсів та підвищення якості послуг.

    Запустили консолідовану системи обліку відвідувачів в єдиному дашборді Power BI, що дозволяє:

    • оперативно аналізувати відвідуваність у розрізі об’єкта в цілому і зонально;
    • виявляти динаміку і тренди, порівнювати показники за періодами і локаціями;
    • ухвалювати управлінські рішення на основі прозорих і порівняних даних;
    • підвищувати ефективність маркетингових активностей і операційних процесів.

    За сприятливих умов плануємо повернутись до оновлення платформи для комунікацій з орендарями та сервісними компаніями, що обслуговують ТРК. Також хочемо інтегрувати систему збору продажів орендарів. Ми вже робили декілька ітерацій та, на жаль, лишились незадоволеними продуктами, з якими працювали.

    РТ: Чи розглядає Arricano можливість запуску нових проєктів у регіонах України?

    А. Ч.: Фокус української компанії спрямований на розвиток працюючих торговельних центрів та завершення будівництва ТРК «Лук’янівка». У акціонерів завжди були плани розвитку у регіональних містах України. Думаю, вони будуть готові повернутись до реалізації цих планів лише за умови відновлення справедливості щодо себе і свого бізнесу в Україні. Наразі запуск нових проєктів точно не на часі.

    РТ: Чи плануєте ви переглядати формат ТРЦ у бік більшої мультифункціональності (офіси, коворкінги, житло)?

    А. Ч.: Ми постійно посилюємо пул орендарів, зважаючи на тренди комерційної нерухомості та попит на ту чи іншу категорію. Сьогодні в наших діючих ТРК ми розширюємо представленість категорії спорт, F&B, звичайно залучуємо якісних фешн-операторів. Щодо перегляду формату наразі такої необхідності немає, це підтверджуються наповненістю об’єктів та попитом. Продовжуємо спостерігати за ринком, конкурентами, трансформаціями у запитах нашої цільової аудиторії, щоб бути на крок попереду.

    РТ: Як, на вашу думку, український ринок комерційної нерухомості зміниться після війни?

    А. Ч.: Очікується поступове відновлення попиту з боку міжнародних і локальних ритейлерів, які сьогодні вичікують стабілізації ситуації. Зросте інтерес до багатофункціональних форматів, де в одному проєкті поєднуються офісні, торговельні, розважальні та житлові функції.

    Велику роль відіграватимуть енергоефективність, сталі рішення, безпека та якість інфраструктури. Разом із тим розвиток комерційної нерухомості в конкретних регіонах значною мірою залежатиме від економічних і демографічних чинників: від відродження промисловості, повернення населення, а також від того, як на державному рівні будуть підтримуватись програми відновлення критичної інфраструктури та розвитку малого та середнього підприємництва.

    https://propertytimes.com.ua/interviews/nna_chubotina_arricano_nash_fokus_spryamovanyy_na_zabezpechennya_bezperebiynoyi_roboty_diyuchykh_proyektiv_ta_finansovoyi_stiykosti_kompaniy

    Читайте также: Азарт и креативность: как онлайн-развлечения вдохновляют творческий процесс

  • DELTA Ukraine: Відбудова має стати не просто ремонтом, а довгостроковою програмою модернізації країни

    DELTA Ukraine: Відбудова має стати не просто ремонтом, а довгостроковою програмою модернізації країни

    Початок повномасштабної війни став для українського бізнесу перевіркою на стійкість. Компанія DELTA Ukraine попри ризики, руйнування та повну невизначеність перших тижнів, змогла швидко відновити операційну діяльність і зберегти роботу над ключовими проєктами.

    Читайте также: Довгострокове фінансування у 2026 році: раціональний підхід до великих рішень

    Сьогодні DELTA Ukraine працює одразу в кількох сегментах відбудови— від соціальної та критичної інфраструктури до промислових і логістичних об’єктів нового покоління, активно впроваджуючи цифрові рішення, міжнародні стандарти та підходи сталого будівництва. Про те, як компанії вдалося пройти найважчий період без втрати клієнтів і команди, чому кадрова політика стала одним із головних факторів відновлення та як війна трансформувала ринок будівництва в Україні, Property Times говорив з Вольфгангом Гомерником, генеральним директором DELTA Group і DELTA Ukraine, та Дмитром Омельчуком, комерційним директором DELTA Ukraine.

    PT: DELTA Ukraine дуже швидко відновила роботу після початку повномасштабного вторгнення. Як вам це вдалося і що стало ключовими факторами стійкості компанії в ті перші тижні?

    В. Г.: Перші дні повномасштабного вторгнення стали тестом на зрілість наших процесів та єдність команди. Нашою перевагою було те, що ми мали чітку структуру управління, налагоджені внутрішні комунікації та культуру відповідальності за результат.

    Ми дуже швидко перевели частину операцій у дистанційний формат, забезпечили безперервність роботи ключових проєктних та інженерних команд, переглянули пріоритети за проєктами. Жоден клієнт не залишився без зворотного зв’язку або підтримки.

    Паралельно змінився зміст нашої роботи. У фокусі опинилися безпека будівель, укриття, автономність інженерних систем, енергоефективність і можливість швидкої трансформації функцій об’єкта. Сьогодні вже неможливо уявити проєкт школи, лікарні чи житла без продуманих рішень щодо укриттів і резервного енергозабезпечення.

    Ми посилили роль цифрових інструментів — від BIM до платформ управління будівництвом, — оптимізували процеси ухвалення рішень, переглянули сервісну модель. У підсумку DELTA Ukraine не лише зберегла команду та клієнтів, а й відкрила нові напрями: відбудову соціальної інфраструктури, критичної інфраструктури, логістику, промислові об’єкти нового покоління.

    PT: У який спосіб війна вплинула на команду DELTA Ukraine? Як ви працювали з питаннями підтримки співробітників, релокації, служби в ЗСУ та кадрового дефіциту в галузі?

    Д. О.: Для DELTA люди — це не просто ресурс, а реальний пріоритет. В Україні з перших днів повномасштабного вторгнення ми поставили собі завдання максимально зберегти команду, підтримати колег і їхні родини.

    Так, частина працівників була змушена виїхати за кордон, частина долучилася до Збройних Сил України. Ми не пішли шляхом масових скорочень. Натомість запровадили гнучкі формати: дистанційну роботу, часткову зайнятість, релокацію. Це дало нам змогу зберегти професійне ядро й створити базу для подальшого зростання.

    Вже у 2023 році ми змогли відновити й подвоїти чисельність команди порівняно з найскладнішим періодом 2022 року. Це для нас показник довіри ринку та правильно обраної стратегії.

    Ми підтримуємо колег, які нині служать у ЗСУ, допомагаємо їхнім родинам і щиро чекаємо на їх повернення. Водночас, як і вся галузь, ми відчуваємо кадровий дефіцит — насамперед інженерів-проєктувальників, фахівців з технагляду, керівників проєктів із сильною технічною експертизою та знанням англійської мови.

    Тому інвестуємо у розвиток: розвиваємо внутрішнє навчання, працевлаштовуємо студентів останніх курсів, практикуємо менторство, будуємо прозорі кар’єрні траєкторії. Переконані, що саме якісні кадри будуть визначати, якою стане відбудована Україна.

    РТ: Як трансформувався ринок будівництва та нерухомості в Україні?

    Д. О.: За час повномасштабної війни ринок суттєво змінився. Першою реакцією стала зупинка більшості цивільних проєктів і фокус на безпеці людей та збереженні команд. Далі почався етап більш усвідомленого й структурованого відновлення.

    Сьогодні будівництво в Україні — це, передусім, про стійкість, адаптивність та ефективне використання ресурсів. Зростає частка проєктів реконструкції та реновації пошкоджених будівель — складів, виробничих комплексів, шкіл, лікарень, адміністративних будівель. Активну роль відіграють міжнародні донори й фінансові інституції, формуються нові моделі взаємодії з громадами.

    Ще один ключовий тренд — цифровізація. BIM-моделювання, цифрові платформи управління будівництвом, системи контролю якості й витрат у режимі реального часу перестають бути «опцією» й стають базовою вимогою.

    Також посилюється запит на енергоефективність, модульні та швидкомонтовані рішення, гнучкі планування. Замовники дедалі частіше дивляться не лише на вартість будівництва «на старті», а й на повний життєвий цикл об’єкта, експлуатаційні витрати та його вплив на довкілля.

    РТ: Які міжнародні підходи, технології та матеріали сьогодні найбільше впливають на українську відбудову? І як DELTA інтегрує ці практики у свої проєкти?

    В. Г.: Україна дуже швидко інтегрує міжнародний досвід, часто — в умовах, коли помилки коштують надто дорого.

    На рівні процесів ключову роль відіграють:

    • BIM-моделювання — дозволяє побачити об’єкт як цілісну систему, оптимізувати рішення, керувати змінами ще до початку будівництва.
    • Цифрові платформи управління будівництвом — забезпечують прозорість, контроль термінів, якості й бюджету для всіх учасників проєкту.
    • LEAN-менеджмент — допомагає зменшити втрати часу й ресурсів, знизити кількість переробок, зробити процес більш передбачуваним.

    У сфері матеріалів і конструкцій зростає роль сталих рішень: енергоефективні фасади, сучасні системи утеплення, матеріали з низьким вуглецевим слідом, інтегровані ВДЕ-рішення.

    Окремо варто відзначити дерев’яне та гібридне будівництво на основі CLT та GLT. Це -швидкий, екологічний та сучасний підхід, який ідеально підходить для шкіл, садочків, медичних центрів та житлових будинків.

    DELTA Ukraine, будучи частиною міжнародної групи, поєднує ці технології з локальними нормами та контекстом. Ми впроваджуємо світові стандарти в українських реаліях, зважаючи на безпеку, економіку, довговічність і можливість масштабування.

    PT:  Яку роль відіграють партнерства та робота з донорами у відбудові України?

    В. Г.:  Масштаб відбудови України неможливо реалізувати без сильних партнерств. Ідеться про стратегічну співпрацю, де поєднуються міжнародні стандарти, технології, фінансові інструменти та глибоке локальне розуміння.

    Ми виступаємо за рівноправне партнерство: коли всі учасники мають спільну мету, розділяють відповідальність та об’єднують компетенції. Така модель дозволяє інтегрувати досвід міжнародних гравців і сильну українську експертизу, створюючи більш стійкі та ефективні рішення.

    Особливо актуальними є нові форми взаємодії — раннє залучення підрядника, інтегроване управління проєктами (Integrated Project Delivery), спільні команди різних компаній. Це зменшує конфлікти на майданчику, допомагає правильніше розподіляти ризики та уникати роботи «в окремих силосах».

    У роботі з донорами й міжнародними фінансовими інституціями критичними є прозорість, комплаєнс і передбачуваність. Не лише формальне дотримання процедур, а й реальна підзвітність, відкритість комунікації, зрозумілі процеси ухвалення рішень. Тільки на такій базі можна говорити про довгострокову довіру й масштабні програми підтримки України. 

    Читайте также: Азарт и креативность: как онлайн-развлечения вдохновляют творческий процесс

    PT: Які типові помилки можуть виникнути під час відбудови та як їх уникнути?

    Д. О.: Ми вже сьогодні бачимо кілька ризиків, які можуть перерости в системні помилки, якщо не реагувати вчасно.

    1. Відсутність системного підходу. Рішення щодо окремих будівель часто приймаються без урахування ширшого міського чи регіонального контексту — транспорт, енергоінфраструктура, соціальні послуги. Це загрожує фрагментарністю та неефективною експлуатацією.
    2. Недостатня координація стейкхолдерів. Органи влади, громади, донори, проєктувальники, підрядники не завжди працюють як єдина команда. Це веде до дублювання зусиль, втрати часу і ресурсів.
    3. Спокуса «повернути як було». Якщо ми просто відновимо довоєнний стан, ми втратимо унікальний шанс зробити інфраструктуру стійкішою, енергоефективнішою, комфортнішою й безпечнішою.

    Щоб уникнути цих помилок, потрібні:

    • широке впровадження BIM та цифрових інструментів на всіх стадіях;
    • інтеграція принципів Build Back Better та ESG у програми відбудови;
    • стандартизація вимог до якості й енергоефективності;
    • прозорі механізми планування, моніторингу та оцінки проєктів.

    Відбудова має стати не просто ремонтом, а довгостроковою програмою модернізації країни.

    PT: Як війна вплинула на європейський ринок будівництва та нерухомості і чи цікавляться там українським досвідом?

    В. Г.: Війна в Україні вплинула на європейські ринки через порушення логістики, зростання вартості матеріалів і ресурсів, перегляд інвестиційних стратегій. Частина проєктів у ЄС була відкладена, частина — адаптована під нові економічні реалії.

    На цьому тлі посилився інтерес до України як до ринку майбутньої відбудови й одночасно до джерела унікального практичного досвіду. Європейські компанії уважно стежать за тим, як Україна організовує процеси реконструкції, як працює з донорськими коштами, як поєднує міжнародні стандарти з локальними нормами та воєнними ризиками.

    Вже сьогодні багато компаній готуються до довгострокової присутності в Україні, розглядають можливість партнерств з українськими інженерними, проєктними й будівельними компаніями. Для нас це шанс інтегруватися в європейський ринок на новому рівні, будуючи не лише об’єкти, а й спільні стандарти якості та стійкості.

    PT: Що таке LEAN-менеджмент у будівництві і який досвід його застосування має DELTA Ukraine?

    Д. О.: LEAN для нас — це практичний інструмент, без якого сьогоднішня відбудова не може бути ні швидкою, ні ефективною. Його завдання — прибрати з процесу все, що не створює цінність для замовника.

    У будівництві це означає:

    • мінімізувати простої, дублювання функцій та зайві погодження;
    • забезпечити прозорий ритм роботи — короткі регулярні наради замість «марафонів», візуальні дошки з графіками та статусами;
    • точніше планувати ресурси, постачання та завантаження підрядників.

    У DELTA Ukraine ми застосовуємо LEAN, зокрема, на логістичних, промислових та інфраструктурних проєктах:

    • проводимо щоденні короткі планерки на майданчиках;
    • використовуємо візуальний менеджмент для контролю термінів та зон відповідальності;
    • працюємо за принципом Just in Time для постачання матеріалів;
    • постійно вдосконалюємо процеси за принципом Kaizen.

    Результат — менше помилок і переробок, більш прогнозовані строки, прозора структура витрат. Для донорів і громад це критично важливо: вони мають бачити, що кожна гривня й кожне євро працюють максимально ефективно.

    PT: Розкажіть про власний досвід компанії у проєктах відбудови та ключові виклики.

    Д. О.: Команда DELTA Ukraine уже має конкретний досвід у низці проєктів відбудови: від технічного аудиту пошкоджених складів і виробничих комплексів до проєктування й супроводу будівництва соціальної та критичної інфраструктури.

    Серед головних викликів:

    • складні та тривалі погоджувальні процедури;
    • нестача підрядників і робочої сили в регіонах із найбільшими руйнуваннями;
    • безпекові ризики та зміни у джерелах фінансування.

    Щоб із цим працювати, ми робимо ставку на цифрові інструменти, системне планування та прозорість. Використовуємо BIM, хмарні платформи для авторського й технічного нагляду, інструменти моніторингу графіків. Це дозволяє нам бути гнучкими, але при цьому тримати високий стандарт якості й підзвітності перед замовниками та донорами.

    Для нас кожен завершений об’єкт — це підтвердження того, що відбудова можлива навіть у дуже складних умовах, якщо працювати професійно й командно.

    PT: Яка роль DELTA у роботі Української ради зеленого будівництва (UGBC) і яке ваше бачення майбутнього?

    В. Г.: DELTA була засновником першої ради зеленого будівництва в Україні ще у 2014 році, коли ми реалізували один із перших об’єктів за стандартом DGNB — супермаркет Billa у Києві. Тоді, на жаль, через суспільно-політичні події та подальшу агресію росії розгорнути системний рух не вдалося.

    Сьогодні ми знову повертаємось до цієї теми як співзасновники Української ради зеленого будівництва (UGBC). Наше бачення таке:

    • Україна має відбудовуватися за принципом Build Back Better. Це означає якісно інший рівень енергоефективності, комфорту, безпеки та впливу на довкілля.
    • Міжнародні системи сертифікації (LEED, BREEAM, DGNB, EDGE тощо) мають бути адаптовані до українського контексту й стати природною частиною ринку.
    • Просвіта і експертиза — критично важливі. Потрібно пояснювати замовникам, громадам, девелоперам, що «зелена» будівля — це не про моду, а про економіку, здоров’я людей та ринкову цінність активу.

    Світова рада з зеленого будівництва об’єднує понад 70 країн. Логічно, що Україна, яка рухається до ЄС і відбудовує інфраструктуру майже «з нуля», має бути серед активних учасників цього руху. Ми переконані, що зеленому будівництву в Україні бути — і готові робити свій внесок як через проєкти, так і через роботу UGBC.

    PT: Які плани компанії на найближчі роки щодо розширення штату та мотивації персоналу?

    В. Г.: Наша компанія націлена на стратегічне зростання в найближчі роки — як у плані географії присутності, так і в розрізі типів проєктів та сервісів.

    Серед ключових напрямів:

    • розширення участі у відбудові соціальної і критичної інфраструктури, промислових і логістичних об’єктів, енергоефективної реновації;
    • розвиток нової сервісної структури під брендом DELTA в Україні, яка поєднуватиме інжиніринг, проєктування, управління будівництвом, технічний нагляд, консалтинг у сфері ESG та зеленого будівництва;
    • глибша інтеграція міжнародної експертизи групи DELTA в українські проєкти.

    Щоби реалізувати ці плани, ми будемо й надалі розширювати команду, залучаючи фахівців, які поділяють наше бачення та цінності. У фокусі — інженери-проєктувальники, керівники проєктів, BIM-спеціалісти, експерти з енергоефективності та зеленого будівництва.

    Мотивація для нас — це не лише фінансова складова. Ми створюємо середовище, де люди мають можливість:

    • постійно навчатися й розвиватися;
    • працювати у міждисциплінарних командах, брати участь у складних і значущих для країни проєктах;
    • отримувати визнання результатів і бачити свій внесок у спільну справу;
    • за можливості — зберігати баланс між роботою та особистим життям, що особливо важливо в умовах війни.

    Інвестуючи в команду, ми інвестуємо в довгостроковий успіх DELTA в Україні та в якість відбудови країни в цілому.

    https://propertytimes.com.ua/interviews/delta_ukraine_vidbudova_maye_staty_ne_prosto_remontom_a_dovhostrokovoyu_prohramoyu_modernizatsiyi_krayiny

    Читайте также: Аппликатор Кузнецова: простой способ заботы о здоровье

  • Довгострокове фінансування у 2026 році: раціональний підхід до великих рішень

    Довгострокове фінансування у 2026 році: раціональний підхід до великих рішень

    У 2026 році все більше людей підходять до фінансових рішень з позиції стратегічного планування. Коли мова йде про ремонт, облаштування житла або інші масштабні витрати, короткострокові позики не завжди є зручними. Саме тому довгостроковий кредит стає оптимальним інструментом для збереження фінансової рівноваги.

    Довгий строк погашення дозволяє розподілити навантаження на бюджет без різких витрат і стресу. Це особливо актуально для проєктів, пов’язаних з дизайном, реконструкцією або поетапною реалізацією ідей, де важлива стабільність фінансування, а не швидкість закриття зобов’язань.

    У 2026 році фінансові сервіси орієнтуються на зручність користувача. Оформлення довгострокових кредитів дедалі частіше відбувається онлайн, без складних процедур і зайвих документів. Актуальні пропозиції та умови зручно аналізувати на спеціалізованих платформах, зокрема на neocred.com.ua, де зібрана структурована інформація для зваженого вибору.

    Перевагою довгострокового фінансування є передбачуваність. Чіткий графік платежів допомагає планувати витрати наперед і не жертвувати якістю рішень. Це важливо для людей, які звикли мислити системно та цінують контроль над фінансами.

    Водночас довгостроковий кредит вимагає відповідального підходу. Перед його оформленням варто реально оцінити свої доходи та врахувати можливі зміни фінансової ситуації. Дотримання платіжної дисципліни дозволяє уникнути додаткових витрат і зберегти позитивну кредитну історію.

    Отже, у 2026 році довгострокове фінансування — це не просто спосіб отримати кошти, а інструмент усвідомленого управління ресурсами. За правильного використання воно допомагає реалізовувати масштабні плани без зайвого тиску на бюджет.

  • Азарт и креативность: как онлайн-развлечения вдохновляют творческий процесс

    Азарт и креативность: как онлайн-развлечения вдохновляют творческий процесс

    В мире архитектуры и дизайна вдохновение часто приходит в неожиданные моменты. Творческие люди постоянно ищут баланс между концентрацией на проекте и отдыхом, который позволяет восстановить силы и придумать новые идеи. Онлайн-развлечения становятся современным инструментом для краткого расслабления и эмоциональной разгрузки. Среди них выделяется сука казино, доступное с любого устройства, что делает досуг гибким и удобным для насыщенного графика работы.

    Креативные специалисты ценят возможность краткого отдыха без потери времени. Онлайн-платформа предлагает разнообразие игр, которые можно адаптировать под настроение и свободное время: короткая сессия для перезагрузки или более длительное погружение в процесс. Благодаря интуитивному интерфейсу и адаптации под мобильные устройства, азарт становится органичной частью рабочего ритма, не отвлекая от проектов.

    Современные платформы обеспечивают не только удобство, но и безопасность. Надёжное соединение, корректные финансовые операции и защита персональных данных делают использование онлайн-сервисов комфортным и безопасным. Пользователь может полностью сосредоточиться на получении удовольствия от игры, получая эмоциональный заряд и вдохновение для дальнейшей работы.

    Игровой процесс помогает творческому человеку восстановить концентрацию и мотивацию. Короткие игровые сессии создают эмоциональный отдых, позволяя вернуться к проектам с новыми идеями и свежим взглядом. Такая комбинация досуга и профессиональной деятельности особенно ценна для архитекторов и дизайнеров, которые часто сталкиваются с необходимостью решать сложные и креативные задачи.

    Онлайн-развлечения также предоставляют возможность разнообразить привычный ритм дня. Перерыв на игру может быть как между проектами, так и в конце рабочего дня, позволяя переключить внимание и снять стресс. Современные платформы, включая сука казино, предоставляют гибкие сценарии взаимодействия, что делает их удобными для профессионалов с плотным графиком.

    Качество интерфейса и визуальные элементы имеют большое значение для творческих людей. Красочные и гармоничные дизайны платформ помогают погрузиться в игровой процесс и получить эстетическое удовольствие. Для архитекторов и дизайнеров такие детали особенно важны, ведь визуальная составляющая влияет на восприятие и уровень удовольствия от досуга.

    Кроме расслабления и развлечений, онлайн-платформы стимулируют креативность. Игровые элементы и неожиданные сценарии помогают разрабатывать новые подходы к решению задач, наблюдать за стратегиями и пробовать нестандартные подходы, что в итоге может положительно сказаться на профессиональных навыках.

    Таким образом, онлайн-развлечения становятся полноценной частью жизни современного творческого человека. Они позволяют сочетать азарт, эмоциональную разгрузку и вдохновение, не нарушая ритм работы и не отвлекая от профессиональных целей. Платформа сука казино демонстрирует, как современный цифровой досуг может стать органичной частью жизни архитектора или дизайнера, даря позитивные эмоции и новые идеи.

  • Аппликатор Кузнецова: простой способ заботы о здоровье

    Аппликатор Кузнецова: простой способ заботы о здоровье

    В современном ритме жизни многие люди сталкиваются с проблемами напряжения мышц, усталости и стресса. Одним из эффективных способов облегчить эти симптомы является использование Аппликатора Кузнецова — удобного и доступного инструмента для стимуляции кровообращения, расслабления мышц и снижения болевых ощущений. Этот коврик с игольчатыми элементами помогает мягко активировать нервные окончания и улучшить общее самочувствие. Для покупки качественного оборудования и других спортивных товаров загляните в Магазин товаров для спорта СПОРТСТАРТ, где представлен широкий выбор аксессуаров для здоровья и фитнеса.

    Что такое аппликатор Кузнецова и как он работает

    Аппликатор Кузнецова — это специальный массажный коврик или валик с множеством маленьких пластмассовых игл. При контакте с кожей иглы создают микростимуляцию, которая усиливает кровообращение, расслабляет мышцы и способствует выработке эндорфинов — естественных гормонов радости. Применение аппликатора особенно полезно после напряжённого рабочего дня, физических нагрузок или длительного сидения.

    При регулярном использовании улучшается гибкость мышц, снижается усталость и восстанавливается тонус кожи. Аппликатор можно применять дома, на работе или в спортивном зале — он не требует специальных навыков, а эффект ощущается уже после нескольких минут использования.

    Польза аппликатора Кузнецова

    Среди главных преимуществ аппликатора Кузнецова:

    • Снижение мышечного напряжения и болевых ощущений в спине, шее и ногах.
    • Стимуляция кровообращения и ускорение метаболических процессов.
    • Повышение тонуса и общего самочувствия.
    • Простота и безопасность применения в домашних условиях.

    Использовать аппликатор можно лежа, сидя или опираясь на него отдельными частями тела. Для новичков рекомендуется начинать с коротких сеансов, постепенно увеличивая время воздействия до 10–15 минут.

    Как правильно применять аппликатор

    Для максимальной пользы следует соблюдать несколько правил:

    1. Разместите аппликатор на ровной поверхности.
    2. Осторожно лягте на коврик или положите его на спину, шею или ноги.
    3. Начинайте с лёгкого давления, постепенно увеличивая интенсивность.
    4. Сеанс не должен превышать 15–20 минут, особенно для новичков.

    Регулярное использование аппликатора Кузнецова помогает не только снять мышечное напряжение, но и улучшить общее самочувствие, снизить стресс и улучшить сон.

    Где купить аппликатор

    Если вы хотите приобрести качественный аппликатор и другие полезные спортивные аксессуары, обратитесь в Магазин товаров для спорта СПОРТСТАРТ. Здесь представлен широкий выбор моделей разных размеров и форм, что позволяет подобрать оптимальный вариант под ваши потребности.