Як «Рух без бар'єрів» змінив 15 українських громад за рік: 100 кілометрів безбар'єрних маршрутів та понад 700 модернізованих об'єктів

У 2025 році флагманський проєкт Мінрозвитку створив безбар’єрні маршрути у 15 містах і селищах України. Загальна протяжність доступних шляхів сягнула 100 кілометрів, а понад 700 об’єктів стали зручними для людей з інвалідністю, ветеранів та родин з маленькими дітьми, пише Property Times з посиланням на Міністерство розвитку громад та територій України.

Читайте также: У Житомирі термін закінчення будівництва ветеранського простору перенесли на 2026 рік: що сталося?

Від пілоту до системи

Проєкт «Рух без бар’єрів», запущений у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору та ініціативи Першої леді «Без бар’єрів», за перший рік розширився з 12 до 15 пілотних громад. До нього долучилися Київ, Буча, Вінниця, Дніпро, Житомир, Кропивницький, Львів, Одеса, Полтава, Рівне, Славутич, Тернопіль, Чернівці, а також селища Опішня і Бородянка.

Особливе значення має участь Бородянки — громади, яка відновлюється після руйнувань 2022 року. Тут інфраструктуру відбудовують одразу за принципами доступності, перетворюючи селище на взірець сучасних стандартів.

Основні цифри

Результати першого року реалізації:

• 100 кілометрів безбар’єрних маршрутів;
• Понад 700 модернізованих об’єктів — від тротуарів до лікарень;
• 15 громад-учасниць від міст-мільйонників до невеликих селищ;
• Понад 2000 об’єктів нанесено на інтерактивну мапу;
• 60+ фахівців пройшли навчання в Школі безбар’єрних маршрутів.

Ключовою вимогою проєкту стала комплексність: не окремі пандуси, а цілісні шляхи, що поєднують медичні, освітні, адміністративні та громадські простори.

Людські історії змін

У Вінниці ветеран Олексій Юрчалов отримав можливість самостійно виходити з дому завдяки унікальному рішенню — ліфту з окремим виходом на вулицю у дев’ятиповерхівці. У Рівному реконструкція бізнес-коворкінгу відкрила можливість працювати Олексію Дмитренку. В Опішні Ярослава Лоскот, яка пересувається на кріслі колісному, тепер безперешкодно дістається ключових об’єктів у центрі селища.

У Кропивницькому чотирирічна Кіра Джинчарадзе з ДЦП тепер може впевнено ходити оновленими тротуарами разом із мамою Наною.

Технології та прозорість

Технологічний партнер ЛУН запустив інтерактивну мапу з понад 2 тисячами об’єктів. Кожна локація має статус: безбар’єрна, частково безбар’єрна або бар’єрна. Це забезпечує відкритий доступ до даних і прозорий моніторинг реалізації.

Читайте также: В українських індустріальних парках на кінець 2025 року збудовано чи будують 37 заводів

Контроль якості здійснювали моніторингові групи за участі ДІАМ та громадського сектору. Ефективність рішень тестували ветерани та амбасадори проєкту.

Освіта та нормативна база

У 2025 році Мінрозвитку затвердило Типову освітню програму «Фахівець із безбар’єрності», яка стане основою для підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти з 2026 року. Також розпочато роботу над законопроєктом «Про основні засади державної політики формування безбар’єрного суспільства в Україні».

Школа безбар’єрних маршрутів, започаткована ПРООН та Мінрозвитку за підтримки уряду Японії, підготувала понад 60 учасників з усіх пілотних громад. Результат — 15 нових проєктів, готових до реалізації.

Масштабування продовжується

Від громад надійшло понад 700 пропозицій нових безбар’єрних маршрутів. Мінрозвитку вже працює над розширенням проєкту, перетворюючи успішний пілот на загальнонаціональну систему.

Раніше ми писали про тенденції щодо доступності комерційних приміщень для маломобільних груп населення